Дипломная работа: проектування ковбасного цеху потужністю 12 т готової продукції за зміну
Підприємство
буде створено за колективною формою власності – кооператив. — це суспільна
організація громадян, які добровільно об'єдналися для спільної господарської та
іншої діяльності на основі належного їм на правах власності орендованого або
наданого в безоплатне користування майна, самостійності, самоврядування і
самофінансування, а також найповнішого поєднання інтересів членів кооперативу з
інтересами колективу і суспільства.
Вихідні дані занесено до таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 - Вихідні
дані до проекту
Тип підприємства |
Місце розташування |
Потужність, т |
Кількість робочих змін за рік |
Кількість робочих змін за добу. |
Тривалість робочої зміни, год. |
|
|
М’ясопереробне виробництво |
М.Дергачі, 5 км від м. Харків |
12 |
250 |
1 |
8 |
|
2 ІННОВАЦІЙНІ ПРОПОЗИЦІЇ. Обґрунтування вибору сировини для
виробництва м'ясопродуктів дитячого харчування
Дитяче харчування
- це особлива область і медицина, і життя людини. Життя зароджується і
розвивається тільки завдяки певним закономірностям, які пов'язані із станом
здоров'я матері дитини, що народилася або майбутнього. В стані здоров'я дитини
величезне значення має здоров'я вагітної жінки, здоров'я годуючої матері і
початкове здоров'я дитини, що народилася, яка в ідеалі повинна одержувати
грудне молоко - найважливіший регулятор адаптації до умов життя в зовнішньому
середовищі і формування подальшого здоров'я дитини.
Різносторонні
дослідження жіночого молока показують, що воно в своєму складному комплексі
харчових і численних біологічно активних компонентів несе в собі скоординовану
на генетичному рівні програму, направлену не тільки на оптимальне задоволення
харчових потреб, але і на реалізацію термінових і довгострокових процесів
адаптації в ранньому постнатальному періоді і подальшому морфофункциональному
дозріванні організму дитини.
Весь подальший
розвиток дитини залежить від того, як дитина харчується, в яких умовах життя
він опиняється і які заходи проводяться по профілактиці аліментарних порушень.
Життя не стоїть
на місці, і наука про дитяче харчування розвивається стрімко.
Харчові продукти
для дітей повинні відповідати таким вимогам:
наявність
вітамінів і мікроелементів в широкому діапазоні для поліпшення фізіологічних
функцій організму;
використання
сировини виключно натурального походження;
стабілізація всіх
якісних показників сировини і готових виробів;
дотримання
підвищених мікробіологічних і гігієнічних вимог;
дотримання вимог
збалансованого харчування відповідно до фізіологічного стану дитячого організму
певної вікової групи.
Згідно рекомендаціям
педіатрів. у раціоні дитини, починаючи з 6-7 мес, повинні бути присутніми м'ясо
і м'ясопродукти необхідні для живлення дітей всіх віків, зокрема дітей першого
року життя [27].
Продукти дитячого
харчування на м'ясній основі підрозділяються на три основні групи:
спеціалізовані
продукти дитячого харчування, зокрема продукти прикорму на м'ясній основі;
спеціалізовані
продукти для лікувального харчування хворих дітей;
продукти для
дітей дошкільного, шкільного віку і підлітків.
Продукти прикорму
на м'ясній основі. До них відносять, головним чином, консерви і паштети.
Вказана продукція використовується в живленні дітей з 7-8 мес, а іноді і в
ранішому віці, згідно рекомендаціям лікаря. Харчова цінність продуктів прикорму
визначається вмістом в них білків з високою біологічною цінністю, ліпідів,
вітамінів А, В1, В6, В12, залоза.
М'ясні продукти
для лікувального живлення дітей. Їх харчова цінність визначається двома
критеріями:
• якнайповніша
відповідність основним фізіологічним потребам дітей в харчових речовинах і
енергії;
• ефективність
лікувальної дії; останнє зв'язане або з виключенням (елімінацією) несприятливо
впливаючих на організм елементів, що входять до складу сировини, або, навпаки,
із збагаченням продукту незамінними мікронутрієнтами відповідно до їх цільового
призначення, патогенезу і характеру метаболічних порушень при кожному
конкретному захворюванні.
Прикладами можуть
служити продукти для недоношених дітей із змістом конкретної групи харчових
речовин, які повинні в максимальному ступені
забезпечити
потреби дитини; продукти з виключеною лактозою - для хворих дітей з синдромом
мальабсорбції, з видаленими алергенами - для дітей з харчовою алергією, і ін.
М'ясні продукти
для дітей дошкільного, шкільного віку і підлітків. Ці продукти виробляються з
підвищеною біологічною і харчовою цінністю, вони призначені для профілактики
дефіциту вітамінів, кальцію, заліза, інших макро- і мікронутрієнтів, що
склалося в даний час завдяки несприятливим соціально-економічним і екологічним
умовам мешкання. Використовуються головним чином для живлення дітей в
організованих колективах, а також в домашніх умовах.
Слід зазначити,
що живлення для дитини, приготоване в домашніх умовах, не завжди смачніше і
якісно промислово вироблених консервів. В умовах виробництва м'ясна сировина,
використовувана для дитячого харчування, проходить контроль за токсикологічними
показниками, що не можна сказати про м'ясо, придбане на ринку або в магазині.
Крім того, рецептури і технологія консервів, вироблених у виробничих умовах,
адаптовані до специфіки дитячого харчування, збалансовані по всіх харчових
речовинах і додатково збагачені вітамінами і мінералами в кількостях, що
задовольняють добову потребу дитини певної вікової групи.
Технологія
виробництва ковбасних виробів для дитячого харчування аналогічна традиційною,
але має ряд особливостей, що стосуються виконання окремих процесів і операцій,
які викладені у відповідних технологічних інструкціях по конкретних видах
продукції.
У всіх видах
рецептур ковбасних виробів для живлення дітей зміст солі обмежується до 1,5-1,7
%, а кількість нітриту натрію максимально знижується або повністю відсутній.
Для формування і стабілізації забарвлення вводять аскорбінову кислоту або її
солі в кількості 100 міліграма на 100 кг сировини, широко рекомендують
застосування натуральних харчових фарбників. З рецептури виключають чорний
перець, інші гострі спеції і прянощі.
Вимоги до
ковбасних виробів рекомендованих для дитячого харчування наведено у таблиці
2.1. [12]
Таблиця 2.1 - вимоги до ковбасних виробів рекомендованих
для дитячого харчування
Назва показника
|
Норма
|
Фізико-хімічні показники
|
|
Масова частка білку, не менше |
12% |
Масова частка жиру, не більше |
17% |
Масова частка вологи , не більше |
70% |
Масова частка хлориду натрію, не
більше |
2 % |
Масова частка нітриту натрію, не
більше |
0,003% |
Залишкова активність кислої
фосфатази, не більше ніж |
0,006% |
Масова частка кісткових вкраплень у
разі використання м’ясної маси, %, не більше ніж |
Не дозволено |
Масова частка кісткових вкраплень у
разі використання м'яса птиці механічного обвалювання, %, не більше ніж |
Не дозволено |
Мікробіологічні показники
|
|
Кількість мезофільних аеробних та
факультативно-анаеробних мікроорганізмів, КУО, в 1 г продукту, не більше ніж |
1,0- 103 |
Патогенні мікроорганізми, зокрема
бактерії роду Salmonella, у 25г продукту |
Не дозволено |
Бактерії групи кишкових паличок
(БГКП), у 1 г продукту |
Не дозволено |
Сульфітредукувальні клостридшї:
— в 0,01 г продукту
— в 1,0г продукту для запакованих
під вакуумом
|
Не дозволено
Не дозволено
|
Коагулазопозитивні стафілококи в
1,0 г продукту |
Не дозволено |
Staphylococcus aureus в 1,0 г
продукту |
Не дозволено |
L. monocytogenes у 25 г продукту |
Не дозволено |
Вміст токсичних елементів
|
|
Свинець, не більше ніж |
0,30 мг/кг |
Кадмій, не більше ніж |
0,03 мг/кг |
Миш’як, не більше ніж |
0,10 мг/кг |
Ртуть, не більше ніж |
0,02 мг/кг |
Мідь, не більше ніж |
5,00 мг/кг |
Цинк, не більше ніж |
50,00 мг/кг |
|
|
Вміст радіонуклідів
|
|
Цезій, не більше ніж |
40 Бк/кг |
Стронцій, не більше ніж |
5 Бк/кг |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34 |