Дипломная работа: Правові проблеми організації та діяльності банківської системи України
[168]
[217] Банківське право України: Навч.
Посібник. Кол.авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В.,
Селіванов А.О. та ін. /За заг. Ред. А.О. Селіванова. – К.: Вид. Дім «Ін Юре»,
2000. – С. 29..
[169]
[153] Право Європейського Союзу. Загальна частина. Підручник для
студентів вищ. навч. закл. /Опришко В.Ф. - К.: КНЕУ, 2002. – С. 12.
[170]
За період із 1982 р. Базельський комітет видав понад 80 публікацій у сфері
банківської діяльності // [236] Научно-практический комментарий к
Банковскому кодексу РБ. – Кн.. 1. – С. 29–30.
[171]
[575] Мурашин О.Г. Акти прямого народовладдя у правовій системі.
Автореф. дис.на здоб. наук. ступ. доктора юрид. наук. – К, 2001. – С. 19.
[172]
Питанню доцільності створення спеціалізованих банків у сучасних
економічних умовах присвячено ряд наукових доробок. Див., зокрема: [470]
Опришко В. Українські банки: спеціалізація чи універсалізація? //Вісник НБУ. –
2001. – № 7. – С. 6–10.
[173] [696] Затверджене Постановою Правління НБУ №
№ 275 від 17.07.2001 р. (зареєстровано в Мінюсті України від 21 серпня 2001 р.
за № 730/5921).
[174] Якщо відповідну ліцензію буде отримано, банк зможе
ряд операцій здійснювати на її підставі, без отримання додаткових дозволів
(зокрема, це лізинг, послуги з відповідального зберігання та надання в оренду
сейфів для зберігання цінностей та документів; випуск банківських платіжних
карток і здійснення операцій з використанням цих карток тощо). Для здійснення
ряду інших банківських операцій (зокрема, операцій з валютними цінностями, в
тому числі неторговельних; ведення кореспондентських рахунків тощо) банк поряд
із отриманою банківською ліценцією повинен отримати від НБУ письмовий дозвіл.
[175]
[181] Банковское право РФ. Общая часть. – С. 133–135.
[176] Зокрема банки „Аваль”, „Авторитет”, „АЖИО”, „Аллонж”,
„Аркада”, „ВаБанк”, „Київ”, „Кредит промбанк”, „Мрія”, „Славутич”, „Транс
банк”, „Український кредитно-торговий банк”, „Укринбанк”, „Укргазбанк”,
„Укрсоцбанк”, „Фінанси і кредит”, „МКБ” „Правекс-Інвест” тощо. За словами її
президента Л. Чернівецького, КБС у співробітництві з НБУ та АУБ братиме активну
участь у вдосконаленні банківського законодавства. „Ми плануємо залучити до
роботи в наглядовій раді КБС до десяти авторитетних народних депутатів, і
активно лобіювати в Верховній Раді законопроекти, які б сприяли б розвитку
банківської системи країни, а також підтримуватиме керівництво НБУ та його
зусилля, спрямовані на стабілізацію грошової системи України зокрема, і
економіки в цілому” //Бизнес. – № 23 (490) від 10.06.2002 р. – С. 15. [430].
[177] За матеріалами Агенції „Українські новини” // Бизнес.
– № 23 (490) від 10.06.2002 р. – С. 15. [460].
[178] [206] Шемшученко Ю.С., Мурашин Г.О. Конституційний Суд України. – К.:
Ін Юре., 1997. – С. 18.
[179]
[531] Эбзеев Б.С. Толкование Конституции Конституционным
Судом РФ: теоретические и практические проблемы //Государство и право. – 1998. – № 5. – С. 7.
[180]
[181] Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское
право Российской Федерации. Общая часть. – С. 137.
[181] [255] Гавальда
К., Стуфле Ж. Банковское право. – М.: Финстатинформ, 1996. – С. 11.
[182]
[81] Исторический очерк Банка Франции. Специальное издание
Банка Франции: Пер. с фр. – М., 1996. – С. 48–52.
[183]
Для визначення стосунків у сферах, які не регулюються законом,
банкіри виробили Моральний кодекс банкіра. – Див: [551] Мітюков І.О.,
Александров В.Т., Ворона О.І., Недбаєва С.М. Фінансові послуги України.
Енциклопедичний довідник. Том 1. – К.: Укрбланковидав, 2001. – С. 121.
[184] Однією з визначальних характеристик держави є власна
валюта. І тому цілком логічним є поява в Україні власних грошових знаків за
часів утворення на її території стародавньої держави – Київської Русі.
Формування її грошової системи датується ІХ- початком ХІІ століття. Початковою
базою її обігу були західноєвропейські та арабські срібні монети, що в певній
мірі відповідали грошово-ваговим нормам Русі. В кінці Х століття в обігу
з’явилася гривня (слово “гривня” походить від обруча – прикраси із золота або
срібла, що носилося на шиї (на загривну). Гривня важила 48 золотників (один
золотник мав вагу 4,266 г срібла). Розрізнялися срібна гривня – вагова одиниця,
що відповідала певній кількості (вазі) срібла, і гривня-кун –
грошово-розрахункова одиниця, що виражала відоме число монет.
У Київській Русі ХІ ст. в обігу була київська
гривня, що мала форму шестикутного бруска і важила біля 160 г. Крім того, в грошовому обігу в ХІІ ст. були новгородські гривні – довгасті срібні бруски з
вагою біля 200 г. Оберталися також гривні чернігівські, литовські та інші.
[185] [240] Полонська-Василенко Н. Історія України. В 2-х
т. Т. 2. 3-тє видання. Copyright by Ukrainische Freie Universitat und
Ukrainischer Verlag, Munchen, 1976.– К.: Либідь, 1995. – С. 407.
[186] [220] Фінансово-кредитна система України – Росії
(ХУІІІ-ХХ ст. ) /За ред. д.е.н., проф. І.В. Сала. – Суми: Слобожанщина, 2000.
– С. 108.
[187] [94] Коломиец А. Финансовые реформы русских царей
(от Ивана Грозного до Александра Освободителя). Очерки. – М.: НП „Журнал
Вопросы экономики”, 2001. – С. 165.
[188] Діяльність зазначених банків опиралася, переважно, на
наданні довгострокових кредитів під невеликі відсотки. Зокрема, Дворянський
банк давав позички строком до 3 років в розмірі до 10 тис крб. В 1757 р. строк
повернення позичок був збільшений ще на один рік, а в 1761 р. до 8 років.
Діяльність Купецького банку виявилася менш вдалою, оскільки позички не
поверталися позичальниками, і у 1782 р. банк був ліквідований. До того ж уряд
із самого початку дивився на кошти банків як на джерело фінансування видатків,
й ніякого відношення до господарства не мав. В 1758 р. рішенням Сенату 7 тис
крб. із Дворянського та Купецького банків було спрямовано на утримання
італійської комічної опери.
[189] [235] Мигулин П.П. Русский государственный кредит 1769-1899.
Т.1. – Харьков, 1903. – С. 243.
[190]
[220] Фінансово-кредитна система України – Росії (ХУІІІ-ХХ
ст. ) – С. 113– 114.
[191] [102] Коропецький І.С. Українська економічна думка в ХІХ ст. – К.,
1991 р. – С. 29; Оглоблін О. Проблема української економіки в науковій
літературі і громадській думці ХІХ-ХХ ст. – Нью-Йорк, 1953. – С 14.
[192] [186] Учебник финансоваго права С.И. Иловайскаго. –
Одесса, Типо-Хромо-Лит. А.Ф. Соколовскаго, 1904. – С. 41– 42.
[193] [242] Сперанский М.М. План финансов. 1810 год.
/Цитируется по: У истоков финансового права. Т. 1. /Под ред. д.ю.н. А.Н.
Козырина. – М.: Статут, 1998. – С. 81.
[194] [246] Тургенев Н.И. Опыт теории налогов. 1818 год.
/Цитируется по: У истоков финансового права. Т. 1. / Под ред. д.ю.н.
А.Н. Козырина. – М.: Статут, 1998. – С. 268.
[195] [51] Венгерська В.О. Утворення та діяльність державних
банківських установ на Правобережні Україні у другій половині ХІХ століття. – Київ, 1997. – С. 6.
[196] [185] Уставъ Государственнаго Банка. - С.-Петерьбургъ,
Типо-литография Р.С. Вольпина. – 1904.
[197] Підтвердження цього факту є положення статті 72 Статуту Державного
банку, згідно якої Державному Банку надається право здійснювати наступні
комерційні операції: 1) облік векселів та інших строкових зобов’язань; 2)
видачу позичок та відкриття кредитів; 3) прийом вкладів: грошових і на
зберігання; 4) покупку та продаж векселів та інших цінностей; 5) перевід сум та
інші комісійні операції. Державний банк Російської імперії мав своєрідні риси:
відсутність емісійної самостійності (випуск кредитних білетів на вимогу уряду);
впровадження в собі функцій відділення державного казначейства (випуск за
спеціальною вказівкою кредитних білетів з комерційною метою, переоблік векселів
інших банків тощо). – [189] Хромов П.А. Экономическое развитие России в ХІХ-ХХ
вв. – М., 1950. – С. 401.
[198] [51] Венгерська В.О. Утворення та діяльність
державних банківських установ на Правобережні Україні у другій половині ХІХ
століття. – С. 8.
[199] [506] Статистический временник Российской империи. Серия ІІ. Вип. 11;
Статистика русских банков // СПб, 1875. – С. 83.
[200] [39] Борисенко В.Й. Курс української історії: з
найдавніших часів до ХХ століття. – К.: Либідь, 1996. – С. 458.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116 |