Дипломная работа: Правові проблеми організації та діяльності банківської системи України
[18] [89] Коган
М.Л. Предприятие и банк: операции и сделки, права и обязанности. – М., 1993. –
С. 3; [141] Олейник
О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – С. 33.
[19] [68] Ефимова
Л.Г. Банковское право: Учебное и практическое пособие. – М.: БЕК, 1994. – С.
4–5; [79] Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: «Юридическая
литература», 1975.
[20] Комплексний характер банківських відносин розкривався
автором у статтях: [472] Орлюк
О.П. Банківське право і банківське законодавство: співвідношення понять //
Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2001. – № 42.; [473] Орлюк О.П. Банківське
законодавство в системі законодавства України //Ерліхівський збірник. Наукові
доповіді. Випуск 3. – Чернівці: “Рута”, 2002. – С. 70–76.
[21] Аналогічна ситуація
спостерігається і в РФ, де за статистичними даними на кінець 2001 р. лише 3%
національних інвестицій здійснювалося банками [351] //Банковский диалог между
Россией и Америкой. – 15 November 2001.
(Распространено Офисом международных информационных программ Государственного
департамента США.
[22] Можна назвати ряд наукових досліджень у зазначеній сфері, зокрема: [18] Аминов Д.И., Ревин В.П. Преступность в кредитно-банковской сфере в
вопросах и ответах. – М., 1997. – С. 36; [409] Джужа О., Голосніченко Д.,
Чернявський С. Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності:
кримінологічний аналіз //Право України. – 2000. – № 11. – С. 43 – 45; [396] Воробей О. Підробка сучасних паперових
грошових знаків //Право України. – 2001. – № 6. – С.106 –
107.
[23]
[196] Фінансове право: Підручник /Під заг. ред. проф. Л.К.
Воронової – Х.: Консум, 1998. – С. 10;
[195] Финансовое право: Учебник /Отв.ред. Н.И. Химичева. – М.: Изд–во БЕК,
1997. – С. 7; [124] Мандрица В.М., Рукавишникова И.В., Дружинин Д.Н.
Финансовое право /Под ред. проф. В.М. Мандрицы. – Ростов н/д: Феникс, 1999. – С. 10; [142] Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник. –
К.: КНЕУ, 2002. – С. 7.
[24] Говорячи про державні фінанси, з якими пов’язана
діяльність центробанку, слід відмітити багатоаспектність наукових досліджень.
Див., зокрема: [566] Гуторова
Н.О. Проблеми кримінально–правової охорони державних фінансів України:
Автореф. дис. на здоб. наук. ст. докт. юрид. наук. – Харків, 2002. – С. 10–11; [275] Пратт А.Л. Обманные операции в банковском деле. Пер. с.
англ. – М.: Перспектива, 1995. – 224 с; [3] Алексеев М.Ю. Рынок ценных бумаг. – М.: Финансы и
статистика, 1992.
[25] [184] Усоскин
В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. – М.: “Все для вас”,
1993. – С. 23; [316] McNaughton
D., Carlson D.G., Dietz C.T. Building Strong Management and Responding to
Change. – Washington, 1992. – Р. 321.
[26] [141] Олейник
О.М. Основы банковского права. – С. 20.
[27] [265] Матук Ж. Финансовые системы Франции и других
стран. Т. 1. Книга 1. – С. 16.
[28] [10] Агарков М.М. Основы банковского права: Курс
лекций. Учение о ценных бумагах. – М.: БЕК, 1994. – С. 7.
[29]
Див., наприклад: [154] Правовое регулирование банковской
деятельности / Под ред. проф. Е.А. Суханова. – М.: Учебно-консультационный
центр “ЮрИнфо”, 1997. – С. 16; [29] Банковское дело /Под
ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1998. – С. 25–26; [30] Банківські операції: Підручник /під ред. Мороза А.М. – К.:
КНЕУ, 2000. – С. 36– 40; [31] Банківське право: українське
та європейське /За ред. П.Д. Біленчука. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 1999.
– С. 34 – 37; [73] Заверуха І.Б. Банківське право: Навчальний
посібник. – Л.: Астролябія, 2002. – С. 22–23.
[30]
[236] Научно–практический комментарий к Банковскому
кодексу Республики Беларусь. В 2–х кн. Кн. 1. /В.В.
Жуков, Д.А. Калимов, В.И. Киблов и др. – Мн.: Дикта, 2002. – С.
37. – Ст. 8.
[31]
Ряд авторів наголошує на тому, що найбільші сьогодні у світі
банки – універсальні або подібні до них. Найбільші банки Європи – переважно
універсальні – мають значно кращий рейтинг, ніж такі ж банки Північної Америки
та Японії. Див.: [259] Дериг Х.-У. Универсальный банк – банк будущего.
Финансовая стратегия на рубеже века: Пер с нем. – М.:
Междунар. отношения, 1999. – С. 27.
[32] Банк набуває статусу спеціалізованого у разі, якщо
понад 50 відсотків його активів є активами одного типу. В той же час банк
набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо понад 50 відсотків
його пасивів є вкладами фізичних осіб.
[33] [68] Ефимова
Л.Г. Банковское право. – С. 27; [561] Агафонова
Н.В. Правовий режим акредитиву як форми безготівкових розрахунків: Автореф.
дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук. – К., 2002. – С. 8 – 9.
[34] Див, наприклад: [141] Олейник О.М. Основы банковского права. – С.
25.
[35] [420] Ефимова Л.Г. Коммерческий банк: предприятие
или учржедение //Хозяйство и право. – 1992. – № 7; [419] Ефимова
Л.Г. Правовы последствия отзыва лизцензии у коммерческого банка //Хозяйство и
право. – 1995. – № 8. – С. 84–91.
[36]
[181] Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское
право Российской Федерации. Общая часть. – М., 1999. – С. 205.
[37] [184] Усоскин
В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. – С. 175–176.
[38] Теорія банківської справи виділяє такі банківські
операції: 1) депозитні; 2) кредитні; 3) розрахункові; 4) валютні;
5) емісійно–касові; 6) фондові; 7) лізингові; 8) трастові (довірчі); 9)
факторингові; 10) касове виконання бюджетів. Див.: [42] Бровкина Е.Г., Прудиус И.П.
Фінансово-кредитная система государства. – К.: Сирин, 1997. – С. 86.
[39] [255] Гавальда
К., Стуфле Ж. Банковское право (Учреждения – Счета – Операции – Услуги):
Пер. с фр. /Под ред. В.Я. Лисняка. – М.: АО “Финстатинформ”, 1996. – С. 13.
[40] На сьогодні в Україні немає єдиного законодавчого
акта, який би визначив перелік юридичних осіб, що мають право займатися
підприємницькою діяльністю, хоча є досить велика кількість законодавчих актів,
які визнають за окремими юридичними особами право займатися підприємницькою
діяльністю. У Цивільному кодексі РФ юридичні особи поділяються на комерційні
організації, що мають на меті одержання прибутку, і некомерційні організації,
які не мають на меті одержання прибутку і які не розподіляють прибуток між
учасниками (стаття 50). Отже, головним принципом поділу на комерційні і
некомерційні організації в Росії є два критерії: перший – мета організації –
одержання чи неодержання прибутку; другий – право на його отримання її
учасниками. Що ж стосується поняття комерційної чи не комерційної організації,
то українське законодавство не знає такого визначення юридичних осіб, хоча
поняття “комерційні” застосовується у законодавчих актах. Так, відповідно до
Закону України “Про банки і банківську діяльність” (1991 р.) до банківської
системи входять комерційні банки. Див.: [219] Кучеренко І.М.: Становлення та розвиток
цивільних і трудових відносин у сучасній Україні: Монографія /Кол. авторів:
Я.М. Шевченко, О.М. Молявко, Г.В. Єрьоменко та ін.; наук.ред.
Я.М. Шевченко. – К.: Ін–т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України,
2001. – С. 69–70.
[41] Суттєву відмінність вказаного принципу прибутковості як визначальної
риси банківської діяльності являє ісламська банківська система, в якій
закріплена відмова фінансистів від позичкового відсотка. В ісламську систему
входять шість інструментів (інститутів), що дозволяють ісламським банкам і
фінансовим установам успішно опечатувати, не беручи участь у процентних угодах.
Це Mudhaarabah (спеціальне партнерство), Mushaarakan (регулярне партнерство), Qardul Hasanah (безпроцентна
позичка), Zakah (обов’язкова
благодійність), Baitul Maal (державне казначейство) і Центральний
ісламський банк. – [295] Current Legal Issues Affecting Central Banks, Volume I. – 1992. – 642 p.; [324] Said El–Naggar. Investment Policies in the Arab Countries. – 1990. – 391 p.; [370] Рыжкова Е.А. Влияние норм Шариата на финансовое
право мусульманских стран. – Опыт регулирования банковских
отношений в мусульманских странах //Финансовое право зарубежных стран. Сборник
научных трудов. Выпуск ІІ. – М.:
МГИМО, 2001. – С. 17–22; [70] Жданов А.А. Исламская концепция миропорядка:
международно–правовые, экономические и гуманитарные аспекты. – М., 1991. – С.
84.
[42] Розгорнута характеристика суб’єктів підприємницької діяльності подана
в статті д.ю.н. Н.О. Саніахметової Поняття суб’єктів підприємницької
діяльності [495] //Право України. – 2001. – № 9. – С. 28 – 32.
[43] [397] Воробець Л. Поняття банківського кредиту та кредитних операцій
банку //Право України. – 2002. - № 12. – С. 65.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116 |