Дипломная работа: Правові проблеми організації та діяльності банківської системи України

[245] [818] Собрание постановлений Правительства СССР. – 1960. - № 18. – Ст.160.

[246] [817] Статут Державних трудових ощадних кас Союзу РСР, затверджений постановою РМ СРСР № 433 від 20.11.1948 р. /Збірник законодавства  СРСР. - 1948. - № 7. - Ст.89; [821] Статут Державних трудових ощадних кас Союзу РСР, затверджений постановою РМ СРСР № 623 від 11.07.1977 р. /Збірник законодавства СРСР. - 1977. - № 21. - Ст.131.

[247] [822] Собрание постановлений Правительства СССР. – 1981. - № 3. – Ст.12.

[248] [180] Тосунян Г.А. Банковское дело и банковское законодательство России: опыт, проблемы, перспективы. – М.: Дело ЛТД, 1995. – С. 110.

[249] [220] Фінансово-кредитна система України – Росії (ХУІІІ-ХХ ст. ). – С. 247.

[250] [823] Собрание постановлений Правительства СССР. – 1987. - № 37. – Ст.121.

[251] Статутний фонд банку визначався в сумі 1500 млн. крб. і служив забезпеченням зобов’язань Державного банку. Його завданнями визначалися: централізоване управління грошово-кредитною системою країни, проведення єдиної кредитної політики, координація діяльності банків СРСР та організація розрахунків між ними, організація і зміцнення грошового обігу, касове виконання бюджету, участь в формуванні зведеного валютного плану країни, кредитування, фінансування та розрахункове обслуговування підприємств і організацій невиробничої сфери. – [825] Устав Государственного банка СССР. Утвержден Постановлением СМ СССР № 1061 от 1.09.1988 г. //СП СССР. – 1988 г. – № 32. – Ст. 91.

[252] О переводе государственных специальных банков СССР на полный хозрасчет и самофинансирование. [824] Постановление СМ СССР № 280 от 31.03.1989 г.  //СП СССР. – 1989. – № 21. – Ст. 64.

В основу діяльності банків було покладено прибуток (доход) банків як узагальнений показник ефективності роботи і головне джерело укріплення та розвитку банківських установ, соціального розвитку та матеріального стимулювання їх колективів. Джерелами кредитних ресурсів визначалися фонди банків, залишки коштів підприємств, організацій та кооперативів на розрахункових, поточних рахунках, депозити, а також вклади населення на рахунках, відкритих в установах спеціалізованих банків СРСР. Крім того в Держбанку СРСР створювався Фонд регулювання кредитних ресурсів банківської системи СРСР. Він формувався за нормативами, визначеними урядовими актами, за рахунок частини залучених банками ресурсів та депозитів

[253] [597] Відомості Верховної Ради УРСР. –  1991. –  № 25. – Ст.281.

[254] [632] Постанова Верховної Ради Української РСР „Про порядок введення в дію Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 року N 873-XII //Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. –  N 25. – Ст. 282.

[255] Слід зазначити, що процес прийняття банківського законодавства в Україні відбувався фактично паралельно з реформуванням цієї сфери в Російській Федерації, що свідчило про проведення чергового етапу масштабного реформування кредитної системи. Верховна Рада РРФСР прийняла 2 грудня 1990 р. закони РРФСР „Про Центральний банк РРФСР (Банк Росії)” і „Про банки і банківську діяльність в РРФСР” // Ведомости Верховного Совета РСФСР. – 1990. - № 27. – Ст. 356, 357. [748, 749]. Цікаво, що трохи пізніше (22 грудня 1990 р.) були прийняті Закони СРСР „Про Державний банк СРСР” та „Про банки і банківську діяльність” // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1990. - № 52. – Ст. 1154, 1155.  Однак прийняття зазначених нормативних актів вже не могло більш-менш помітно вплинути на діяльність кредитно-банківської системи Радянського Союзу, оскільки саме з кінця 1990 – початку 1991 рр. почався процес формування самостійних банківських систем радянських республік, які поступово оголошували про свою незалежність.

[256] Див, наприклад: [301] Evi Bodi, Robert C. Merton. Finance. – Prentice Hall, a PEC, New Jersey, 2000. – Р. 64–68; [304] Grane D., K. Froot, S. Mason, R.C. Merton… The Global Financial System: A Functional Perspective. – Boston: Harvard Business School Press, 1995. – Р. 54–59. Достатньо цікавим є монографічне дослідження: [15] Албегова И.М. и др. Государственная экономическая политика /И.М. Албегова, Р.Г. Емцов, А.В. Холопов; Под общ. ред. А.В. Сидоровича. -М.: Дело и сервис, 1998. – 320 с.

[257] Останні дослідження в країнах із перехідною економікою свідчать, що пасивний (замкнений) капітал у них перевищує надходження іноземного капіталу приблизно в двадцять разів //[373] Україна. Фінансовий сектор: нова стратегія реформ: Матеріали конференції 22–23 червня 2001 р. – К., 2002. – С.12.  Свого часу на такі особливості  перехідних  економік  звертали  увагу  європейські  та  американські фінансисти:  [292] G. Caprio,  D. Folkerst–Landau,  D. Lane. Bulding Sound Finance in Emerging Market Economies. – 1994. – 358 p.; [293]  Central and Eastern Europe: Roads to Growth. – 1992. – 322 p.

[258] [298] Robert C. Effros. Current Legal Issues Affecting Central Banks, Volume III, 1995. – 648 p.; [299] Volume IV, 1997. – 983 p.; [187] Халевинская Е.Д.  Евробанк: политическая структура, банк развития, коммерческий банк. – М.: Финансы и статистика, 1992.  – С. 4 – 9.

[259] [492] Реформирование международных финансовых институтов // Ел. журнал государственного департамента США,  Том 6. –  № 1. – Февраль 2001 г.

[260] За  1991–2001 рр. такі надходження склали 3,9 млрд дол. – [332] Плотніков О. Макроекономічні аспекти реформування фінансової системи України //Система державних фінансів України: шляхи забезпечення прозорості та оптимальної децентралізації фінансових потоків: Матеріали форуму експертів. Київ: Інститут Схід–Захід, 2 березня 2001 р. – С. 14;  [516] Талько В.  Проблеми  врегулювання відносин з міжнародними економічними організаціями  //Право України. – 1999. – № 9. – С. 106 – 109. На таком увзаємозв`язку наголошують увагу економісти. Див., наприклад: [264] Лэттер Т. Выбор режима валютного курса: Пер. с англ. – Лондон: Центр по изучению деятельности центральных банков, 1996. – 34 с. Менкью Н. Макроэкономика: Пер. с англ. – М.: Издв-во МГУ, 1994. – 802 с. [256] Гайгер Линдвуд Т. Макроэкономичкская теория и переходная экономика: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М., 1996. – 560 с.

[261] На цьому акценутють свою увагу більшість фахівців, що досліджують сферу банківської діяльності, не дивлячись на спеціалізацію. Див., наприклад, роботи: [105] Кочетков В.М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку: Монографія. – К.: Знання, 2002. – 238 с.; [106] Кравець В.М., Кравець Ю.В. Західноєвропейський банківський бізнес: становлення і сучасність. – К.: Знання-Прес, 2003. – 470 с.; [122]  Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.Н. Коммерческие банки и их операции: Учеб. пособие. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 288 с.; [192] Філіпенко А.С. Економічний розвиток. Європейський контекст. – К.: Знання, 2002. – 120 с.; [202]  Шевченко Р.І. Банківські операції: Навчально-методичний посібник. – К.: Знання, 2003. – 276 с.

[262] Див, наприклад: [145] Основы законодательства капиталистических стран о банковской системе. – М.: Институт законодательства и сравнительного правоведения при ВС РФ, 1992. – С. 4.

[263] У спеціальній літературі такі установи також носять назву „небанківських” або ”парабанківських”.

[264] [338] Локшина С.М. Краткий словарь иностранных слов. – 9-е изд., испр. – М.: Рус. яз., 1987. – С. 466.

[265] [339] Ожегов С.И. Словарь русского языка /Под ред. д. филол. н., проф. Н.Ю. Шведовой. Издание 16-е, исправленное.  – М. Русский язык, 1984. – С. 624.

[266] [221] Філософія / Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П. та ін. – За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1997. – С. 477.

[267] Див., зокрема: [2] Аверьянов А.Н. Системное познание мира. – М., 1985. – С. 165 – 191; [22] Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М., 1981. – С. 99 – 117; [389] Бейкун А. Позитивна тенденція розвитку категорії „система” як елемента структурно-функціональної побудови органів державного управління //Право України. – 2001. – № 12. – С. 51 – 54.

[268] [22] Афанасьев В.Г. Общество: системность., познание и управление. –  С. 53.

[269] [217] Банківське право України: Навч. посібник. Кол.авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селіванов А.О. та ін. /Заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2000. – С. 56.

[270] [427] Карманов Є.В.  Правові аспекти реструктуризації банківської системи України  //Право України.  – 2001. – № 4. –С. 28–33.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116