Учебное пособие: Теоретичні основи теплотехніки
а після розділ ення змінних:
інтегрування отримаємо рівняння політропного процесу
Величина п, залежна від теплоємності процесу сп,
називається показником політропи. Будучи постійним для конкретного процесу,
показник політропи визначає його характер.
Політропний процес є узагальнюючим; розглянуті вище
процеси є його частковими випадками.
Дійсно, зрівняння рvп = сопst при різних пмаємо:
n=0 рv0=p= сопst- ізобаричний процес;
n = ±∞ v=сопst - ізохоричний процес;
n=1 рv=сопst -ізотермічний процес;
n=k рvk=сопst - адіабатичний процес.
Зв'язок між параметрами р,v,Т і вирази для роботи в
політропному
процесі аналогічні таким же в адіабатному процесі, так як
рівняння попітропного процесу співпадає по формі з рівнянням адіабатного
гроцесу, в якому показник к за мінений показником п :
; ; (8.40)
Це ж відноситься і до виразів для визначення роботи в
політропному процесі:
Зміна внутрішньої енергії в політропному процесі
визначається по загальному виразу для ідеальних газів (8.2). Кількість тепла в
процесі може бути обчислена на підставі математичного виразу першого закону
термодинаміки (43)
(8.41)
або,виходячи зуявленняпро теплоємність в процесі
(8.42)
Вираз для теплоємності в політропному процесі отримаємо з
(8.38)
(8.43)
Показник політропн п може бути обчислений, якщо відомі р і
v в двох точках процесу. Тоді з рівняння (8.40) одержуємо:
або
Звідки
(8.44)
Зміну ентропії в політропному процесі може бути знайдено
на основі (5.9) і (8.42):
(8.45)
Інтегруючи цей вир аз отримаємо
Рис 8.5.1 Зображення процесів в РV і TS координатах.
Щоб прослідкувати за розміщенням політропних процесів прн
різних значеннях п в р-v і Т - s-координатах, на діаграми наносять криві окремих
процесів, за якими можна визначити відносне розміщення політроп при різннх п а
також знайти знак для q і ∆и в цих процесах (рис 8.5.1). Наприклад,
графік паштропного процесу з показником попітрспн к>п>1 проходить між n=1
і п = к, причому при розширенні в цьому процесі теплота підводить ся (так як Д?
>0), температура і внутрішня енергія зменшуються.
Характерно, що всі політропні процеси розширення (∆s>0)
можна розбити натри типові групи, кожна з яких має спільну схему енергобалансу.
В кожній групі процесів особливості перетворення енергії являються загальними,
але кількісний розподіл трьох складових балансу енергії змінюється. В табл. 1.1
приведені особливості трьох груп політропних процесів розширення (∆и>0
). Аналогічно можна розбити на три групи всі політропні процеси стиску (∆и
<0).
Таблиця 8.5.1. Групи політропних процесів.
Група |
Межа зміни показника політропи |
∆и |
q |
Теплоємність в процесі |
Схема енергобалансу |
1 |
1>n>-∞ |
∆и >0 |
q>0 |
Сn>0 |
1 |
2 |
к>п> 1 |
∆и <0 |
q>0 |
Сn <0 |
2 |
3 |
+∞>n>к |
∆и <0 |
q<0 |
Сn >0 |
3 |
Обмін енергією в термодинамічному процесі.
9. Реальні гази
Реальні гази відрізняються від ідеальних тим, що молекули
щх газів мають кінцеві власні об'єми і зв'язані між собою силами взаємодії, які
мають електромагнітну і квантову природу. Рівняння стану РV= RТ для реальних
газів не виконується
.
де С - коефіцєнт стисливості - виражає відхилення властивостей
реального газу від властивостей ідеального газу.
Суттєвою відмінністю реального газу від ідеального є також
те, що реальний газ в залежності від зовнішніх умов може знаходитися в
газоподібному, рідкому і твердому агрегатному стані.
Згідно правила фаз Гіббса, число інтенсивних параметрів
стану N (тиск, температура, концентрація), які можуть незалежно змінюватись без
зміни фаз, складає
N=m-r+2
де т -число компонентів,
r - число фаз.
Тому для чистої речовини (т = 1) в однофазному стан (r= 1)
може незалежно мінятися два параметри (тиск і температура), в двофазному (r =
2) - один параметр, в трифазному (r = 3) N = 0, тобто три фази можуть
знаходитись в рівновазі тільки при визначенійтемпературі і тиску (потрійна
точка води).
Ван-Дер-Ваальс ввів дві поправки, які враховують
відхилення реального газу від ідеального.
Перша поправка - враховує об'єм, який займають молекули.
З рівняння Кл апейрона одержуємо
При зростанні .Рдонескінченності, впадає до нуля. Для
реального газу найменший об'єм рівний об'єму молекул vмол плюс об'єм проміжку
між молекулами vгаз
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37 |