Учебное пособие: Теоретичні основи теплотехніки
Кам'яне еугтпя класифікується також по розміру кусків, мм.
К- крупне (50 -100), О- оріх (25- 50),М- мілке (13-25), С-
сім'я (6-13), Ш— штиб (< 6), Р— рядовий (не обмежений).
Горючі спанщ представляють собою суміш сапропелітових
(нафтоподіоних) продуктів, утворених в результаті розкладу багатих жирами
водних мікроорганізмів, які закінчили свою життєдіяльність з мінеральними
речовинами, які попалив сапропелітові накопичення в результаті обвалів.
Характеризуються високим виходом летких речовин (до 85%),
високим вмістом водню (цо 10%) і високою попільністю (до 10%). Нижча теплота згорання
=5,87 10 МДж/кг .
Нафта - складна система вуглеводів різного складу. Розрізняють
6 її типів. Основні із них - метанова і нафтонова.
Нафту класифікують по вмісту сірки (малосірчиста <0,5%, висок
о сірчиста <3,5%)9
смолистих речовин і по температурі застигання масляної фракції (малопарафіниста
tзаат <-16°С, парафіниста tзаат -15 до + 20°С, високопарафіниста
tзаат >20°С).
Для енергетики використовують тільки відходи
нафтопереробної промисловості - мазути.
Теплота згоряння мазуту =39200КДж/кг. Важливою
характеристикою мазутів є їх відносна в'язкість, виражена в градусах Енглера. В
залежності від цього мазути позначаються марками 40,100,200.
Газоподібне паливо. В котельних установках
використовується природній і доменннйгаз.
Склад газоподібного палива представляють в об'ємних
відсотках горючих інегорючих газів.
= 128СО2 +107H2 + 355СН4+628CmHn
Природні гази поділяються надві групи: сухі гази чисто
газовихродовищ і попутні "жирні гази", які супутні нафтодобуванню.
Теплота згорання сухого природного =35,52 35,61 МДж/кг
15.2 Горіння палива
Горінням, називають процес швидкого окислення горючого у
висок отемпературн їй зоні.
Температура запалювання - це температура, до якої
необхідно нагріти паливо і необхідне для його горіння повітря, щоб почалось
інтенсивне з'єднання елементів палива з киснем повітря.
Температура запалювання становить для кам'яного вугілля
300- 350 С, метану 650-7500С дров225-280°С, антрациту 650-700°С.
Дня газоподібних палив існує межа, за границями якої
горіння палива неможливе.
Основним джерело м теплоти для підігріву горючої суміші до
температури запалювання є теплота продуктів згоряння
При спалюванні твердого палива велике значення має час
згорання, який впливає на розміри пічкової камери
τг=τд+ τк
де τд - час дифузійних проц есів;
τк час на кінетичні процеси виконання хімічних
реакцій.
Швидкість протікання хімічних реакцій пропорційна
концентраціям реагуючих речовин і визначається за формулою:

Де с1 і с2-концентрації реагуючих речовин;
к -постійна реакції.
Постійна реакції, яка залежить від природи реагуючих
речовин оцінюється формуггою Арреніуса:

де Е- енергія активації, кДж/кмоль ;
R-універсальна газова стала;
к0 - визначається експериментально.
Енергія активації необхідна для послаблення і руйнування
зв'язків.
Для газових сумішей Е = 85 -170 кДж/кмоль.
15.3 В шпроти повітря для горіння палива
Мінімальна кількість повітря необхідна для повного
згоряння палива називається теоретичною кількістю повітря. її можна визначити
використовуючи реакції горіння:
С + О2=СО2S+О2=8О2
2С+О2=2СО 2Н2 + О2 = 2Н2О
СО + О2 = 2СО2 СН4 + 2О2 = СО2 + 2Н2О
Наприклад, ізреакцїповногозгорання вуглецю ввдно, що для
повного згорання вуглецю масою 2кг необхідно 32кг кисню і в результаті цього
утвориться 44кг СО2.
Тобто для згорання 1кг С необхідно кг О2. При кількості вуглецю Сp
в 1кг палива потрібно кг О2=
Загальна кількість кисню визначається за формулою:

Враховуючи, що кисню в повітрі 0,231%, а також питому вагу
сухого повітря 1,293кг/м3, одержима ,
V0=0,0889(Cp+0,375Sp)+0,265Hp-0,0333Op ,м3/кг
Відношення дійсної кількості повітря до теоретично
необхідної, назвається коефіцієнтом надтіищ повітря:

Цей коефіцієнт залежить від виду спалюваного палива,
конструкції пічки і способу перемішування палива зповітрям
16. Аналіз циклів теплових двигунів. Двигуни внутрішнього
згорання
Теплові установки поділяють на теплові двигунн, в яких
здійснюється прямнй цикл з віддачею роботи зовнішньому споживачу і на
холодильні установки, які працюють по зворотньому циклу проти годинникової
стрілки з затратою роботи, яка підводиться ззовні.
В свою чергу теплові двигуни можна розділити на три
основні групи: двигуни внутрішнього згорання, в яких процес підводу теплоти і
перетворення її в роботу проходить в середині циггіндра двигуна; газотурошні
установки і реактивні двигуни, в яких процес горіння палива є ча ситною
робочого процесу, паросилові установки, де теплота надається робочому тілу в
окремому агрегаті - паровому котлі, а перетворення теплоти в роботу -
впаровійтурбіні.
Огільним дггя циклів теплових двигунів перших двох груп є
використання в якості робочого тіла газоподібних продуктів горіння, які на
протязі щклу знаходяться в одному і тому ж стані і при відносно високих
температурах їх можна вважати ідеальним газом Характерною рисою теплових
двигунів третьої груги є використання таких робочих тіл, які в циклі мають
фазові зміни і гідчиняються законам реальних газів.
Аналіз циклів теплових двигунів гроводягь в два етапи:
Спочатку аналізують теоретичний (оборотний), а потім
реальний (необоротний).
Степінь досконалості теоретичних циклів повністю характеризується
величиною термічногоККД
ηt=lo/qi=(q1-q2)/q1=1-q2/q1 (16.1)
де q1-кількість гідведеноїтеплоти;
q2 -кількість відведеної теппоти.
Ефективність реального необоротного циклу оцінюється
внутрішнім ккд.
ηi=li/q1 (16.2)
де lі, -дійсна робота в необоротному циклі.
Для встановлення степеня необоротності циклу
використовують поняття відносного внутрішнього ККД, який представляє собою
відношення дійсної роботи li до теоретичної lо:
η0i=li/l0 (16.3)
Коефіцієнт показу наскільки реальний цикл менш досконалий,
ніж теоретичний.
ηi=ηt∙η01
Крім необоротних втрат, які враховує внутрішній ККД, в
теплосиловій установці є ряд інших втрат (втрати теплоти в навколишнє
середовище, на тертяв підшипниках).
Відношення дійсної корисної роботи lB відданої споживачу
до кількості затраченої теплоти q1 називається ефективним ККД:
ηB=lB/q1 (16.4)
В реальних необоротних процесах (циклах) теплових двигунів
спостерігається необоротність двох видів: викликана наявністю тертя і
завихрення в потоці робочого тіла і обумовлена наявністю кінцевої різниці
темпер атур.
Оцнка ефективності циклів теплових двигунів методом ККД
враховує втрати, викликані внутрішньою необоротністю, але не враховує втрат,
викликаних кінцевою різницею температур в процесі підводу і відводу теплоти.
Зовнішня необоротність приводить до втрати роботоздатності теплоти, тобто,
до невикористання її температурного рівня
В теплових установках найбільша зовнішня необоротність має
місце в процесах підводу т еплоти від верхнього джерела до робочого тіла,
температура якого значно менша температури джерела теплоти 3 термодинамічної
точки зору необхідно завжди прагнути підвищигитермічнийККД.
16.1 Цикли двигунів внутрішнього згорання
В двигунах внутрішнього згорання (д.вз.) в результаті
згорання палива в циліндрі зростає тиск продуктів згорання, який передається на
поршень, поступальний рух якого за допомогою кривошипно-шатунного механізму,
перетворюється в обертовий рух колінчатого валу. Характер дійсних процесів в
цих двигунах відбиває індикатор на діаграма.
В циклі зпідведенням теплоти поізохорі (карбюраторному
двигуні) при рул поршня від верхньої мертвої точки (ВМТ) до нижньої мертвої
точки (НМГ) за рахунок створення розрідження і при відкритому всмоктуючому
клапані в циттіндр із змішувача (карбюратора) гюстугвє горюча суміш, яка
складається із парів бензину і повітря. Цей процес всмоктування називається
першимтактом роботи дв.з- тактомвсмоктування(оа) (рис 16.1.1).
При зворотному русі поршня від НМТ до ВМТ всмоктуючий
клапан закритий і горюча суміш разом з газами, які залишитись в цигтіндрі від
попереднього циклу, піддається стисненню (ас). Цей процес утворює другий такт
роботи двигуна - такт стиснення. Процес стиснення проходить по політропі,
середній гюказник якої n1 =1,25 -1,35.

Рис 16.1.1 Індикаторна діаграма карбюраторного д.в.з. 1-
всмоктуючий клапан; 2-свіча; 3-випускний клапан.
В кінці такту стиснення за допомогою свічки запалювання в
циліндр подається електрична іскра, від якої загоряється стиснута робоча суміш.
В першу чергу загоряються гари робочої суміші, які знаходяться ошя електродів
свічки. Фронт полум'я зі швидкістю 40-50 м/с поширюється по напрямі до днища
поршня Не дивлячись на таку високу швидкість згорання, поршень встигаєвсе ж
відійти по напрямі до НМТ, в результаті чого процес згорання в рv - координатах
(се) буде позначатися не вертикальною прямою, а похилою,близькою доізохори.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37 |