Дипломная работа: Виробництво молока на ДГ "Комунар"
Таблиця 1.1
Виробництво молока
в Україні за роками, тис. т
Категорії господарств |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2003р. в% до 2002р. |
Усі категорії |
13353,7 |
21657,9 |
13429,3 |
14142,2 |
105,3 |
В тому числі: |
|
|
|
|
|
Сільськогосподарські
підприємства усіх форм власності |
4681,5 |
3668,7 |
3636,2 |
3468,1 |
95,4 |
Господарства населення |
8672,2 |
8989,2 |
9793,1 |
10674,1 |
109,0 |
Питома вага господарств
населення,% |
64,9 |
71,0 |
7209 |
75,5 |
Х |
Обсяги пропозиції
в господарствах населення постійно збільшуються. У 2003 році порівняно з 2001-м
виробництво молока господарствами населення збільшилося і становило 8,8%, тоді
як у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності його обсяг
скоротився на 1,7%, що зумовлено скороченням поголів'я корів та їхньою низькою
продуктивністю.
Молочне скотарство
у минулі роки розвивалося на пріоритетах концентрації та спеціалізації,
широкого залучення інвестицій у тваринницькі комплекси, формування
міжгосподарських підприємств. Ці проекти втілювалися у капітальні приміщення,
громіздке обладнання на принципах промислових технологій. Більшість комплексів
промислового типу не досягла проектного рівня, ускладнила екологічну ситуацію,
а зростання енерго- та капіталоємності приміщень не сприяли поліпшенню
утримання худоби. Велика концентрація поголів'я в приміщеннях, незадовільний
мікроклімат та багато інших негараздів призвели до погіршення фізіологічного
стану худоби, збільшення її вибракування, зниження відтворювальних функцій і
молочної продуктивності.
Економіка галузі
дотується, але ці дотації не допомагають виправити становище, оскільки багато
сільгосппідприємств працювали збитково. Сума збитку вдвічі перевищувала виручку
від реалізації молочної сировини заводам. Така ситуація є результатом тінізації
економіки, яка проявляється через низьку товарність виробництва. У віддалених
підприємствах молоко немає можливості відправляти на переробку, а тому це
роблять на місці.
Молочне
скотарство, яке займає одне з провідних місць в агропромисловому комплексі, має
різні вектори динаміки. В суспільному секторі спостерігається тенденція
скорочення поголів'я корів і виробництва молока, а в приватному селянському –
до зростання. Але процеси, які відбуваються стихійно, не є однозначно
позитивними для розвитку галузевого ринку молока і молочних продуктів [6,7].
Таблиця 1.2
Динаміка
середньорічного удою молока від однієї корови, кг
Категорії господарств |
Роки |
2003 |
1990 |
1995 |
1998 |
2000 |
2002 |
2003 |
1 півріччя |
За рік |
Всі категорії
господарств |
2863 |
2204 |
2103 |
1988 |
2219 |
2317 |
1180 |
2460 |
у тому числі |
|
|
|
|
|
|
|
|
суспільний сектор |
2941 |
1908 |
1706 |
1389 |
1646 |
1715 |
860 |
1760 |
приватний сектор |
2637 |
2722 |
2702 |
2780 |
2834 |
2874 |
1425 |
3000 |
Переважна
більшість сільськогосподарських підприємств характеризується низькою
продуктивністю корів (табл.1.2). Це є наслідком недогодівлі та хвороб тварин,
недоліків в організації виробництва та селекційно-племінній справі тощо. Для
ряду областей дана проблема є чи не однією з основних, бо надій на корову,
наприклад, в Закарпатській області становив 1324 кг, Волинській – 1363,
Рівненській – 1357, Житомирській – 1457, Чернігівській – 1464 кг і продовжує
знижуватися. Незважаючи на те, що за 1999-2000 рр. надій молока від 1 фуражної
корови в господарствах суспільного сектора зріс на 4,2%, він залишається
надзвичайно низьким і до рівня 1990 р. склав лише 58,3%. Продуктивність корів у
приватному секторі в 1,7 рази вища, ніж у суспільному, мас чітку тенденцію до
зростання. Зміни у власності на землю дозволили удосконалити годівлю худоби в
особистих господарствах населення, що вплинуло на збільшення там продуктивності
корів. В останні роки значно знижена репродуктивна здатність корів, почастішали
аборти, висока яловість. Замість 90 телят на 100 корів одержують лише 70-73. В
розрізі областей цей показник коливається від 64 (Тернопільська область) до 81
теляти (Запорізька область). Значна кількість поголів'я худоби (здебільшого
молодняка) використовується для розрахунків за паливно-мастильні матеріали та
інші матеріально-технічні ресурси, для виплати заробітної плати тощо. Як
наслідок, відбулися небажані зрушення в структурі поголів'я великої рогатої
худоби; питома вага корів у загальному стаді в 2000 р. зросла до 51%, а в
приватному секторі - до 74, 7%. У Волинській, Житомирській, Київській,
Полтавській та Рівненській областях вона коливалася в межах 81-82,3%, в
Чернігівській і Сумській – сягнула понад 90% (90,3-90,4%). Середній світовий
показник у 2000 р. становив 17,1%, у тому числі у США і Канаді 9,1-9,4%,
Великобританії - 21,3, Франції - 22,5, Швеції - 26,3, Німеччині та Фінляндії –
33-34,4 відсотка [3,5]. Це означає, що на сучасному етапі економічного розвитку
господарства нашої країни не мають можливостей забезпечити власне відтворення
стада корів. У зв'язку з реформуванням в аграрному секторі економіки і
створенні на селі нових організаційно-правових форм господарювання, яке ще не
завершилось, малоймовірно, щоб ситуація у молочному скотарстві в найближчі роки
суттєво змінилась на краще.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 |