Учебное пособие: Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу

Діяльність регіонального інформаційно-консультаційного центру забезпечується його штатними працівниками та залученими на договірній основі провідними фахівцями вищих наукових закладів, наукових установ і виробничих формувань регіону. Річні і квартальні плани робіт центру складаються з врахуванням:

•    програм Національного центру по розповсюдженню науково-технічної інформації і передового досвіду, освоєнню й апробації нових машин і технологій та їх доопрацюванні відповідно до зональних умов, підготовці і перепідготовці спеціалістів служби інформації та забезпечення відповідним фінансуванням з державного бюджету;

•    завдань обласних органів управління сільським господарством по здійсненню сільськогосподарської пропаганди, систематизації та розповсюдженню передового досвіду, організації семінарів, виставок і інших заходів масового характеру, показового впровадження нових технологій тощо, забезпечених відповідним фінансуванням з місцевих бюджетів;

•    замовлень підприємств і об'єднань сільського господарства, фермерських союзів, агросервісних структур, населення на інформаційне обслуговування, надання рекомендацій і консультацій, практичну участь в реалізації організаційно-господарських та інвестиційних проектів виробничників на договірній основі.

Чисельність і структура центру визначається в залежності від спеціалізації, обсягів робіт, кількості підприємств, які розміщені на території регіону, обсягів фінансування й інших параметрів. Спеціалісти проходять в організованому порядку перепідготовку по спеціальній програмі.

Районна дорадча служба може бути чисельністю 2-5 і більше спеціалістів-консультантів. їх основна діяльність зосереджується на сільськогосподарській пропаганді, розповсюдженню науково-технічної інформації і передового досвіду шляхом інформування, організації "днів поля", семінарів, інших заходів підвищення кваліфікації без відриву від виробництва, практичної участі у здійсненні організаційно-господарських та інвестиційних проектів виробничих структур, вивчення попиту цих структур і населення в науково-консультаційних послугах.

Враховуючи зміну функцій державного управління при переході до ринкових відносин і в зв'язку з цим відповідну реорганізацію районних управлінь сільського господарства і продовольства, найбільш доцільно дорадчу службу формувати як складову районних управлінь сільського господарства і продовольства, на його виробничих площах з комплектуванням за рахунок найбільш висококваліфікованих спеціалістів. Можливе їх формування і на базі технікумів, передових сільськогосподарських формувань регіону.

Для підготовки відповідей на складні питання, які виходять за межі знань співробітників районної служби дорадництва, за необхідності залучаються відповідні спеціалісти місцевих науково-дослідних і освітніх установ на контрактній основі. Тому одночасно із штатним складом служби формується склад позаштатних консультантів, з яким повинен бути проведений інструктаж щодо цілей і задач інформаційно-консультаційної служби і методів задоволення запитів сільськогосподарських виробників.

У своєму розпорядженні регіональна інформаційно-консультаційна служба повинна мати комп'ютерну техніку і засоби електронного зв'язку, комплекси комп'ютерних програм, щоб з великою продуктивністю визначати варіантні шляхи прийняття виробничо-економічних рішень, надавати поради господарникам в тих чи інших виробничих ситуаціях.

Служба комплектується також автомобілями спеціального призначення, телефонними апаратами, оснащеними автовідповідачами з метою прийому запитів у неробочий час і оперативного надання інформації довідкового характеру, ксероксом, факсом, а також технологічним обладнанням для проведення експрес-аналізів ґрунту, води, продуктів тощо.

Робота інформаційно-консультаційних центрів і служб дорадництва повинна базуватися на виконанні цільових програм, річних і квартальних планів, сформованих за участю наглядових рад, до складу яких входять керівники центрів, представники експертів-консультантів, представники сільських громад, фермерських союзів, управлінь сільського господарства і продовольства регіонів. До виконання робіт залучаються не тільки штатні працівники центру (пункту), а й працівники науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, технікумів тощо, кваліфіковані виробничники з тим, щоб налагодити якісне обслуговування виробничих структур.

Обов'язкова щорічна атестація наглядовою (експертною) радою консультантів по результатах їх праці на протязі року, а також планове підвищення кваліфікації.

Річні плани в залежності від зміни потреб виробництва щоквартально уточнюються і затверджуються наглядовою радою при підведенні підсумків роботи за квартал.

У планах роботи також обов'язково передбачається резерв робочого часу працівників центру (служби) і залучених експертів-консультантів на задоволення поточних запитів по питаннях виробничого характеру.

Порядок підготовки відповідей на запити користувачів зводиться до наступного:

•    якщо відповідь не може бути підготовлена консультантом служби на районному рівні, то запит передається в регіональний інформаційно-консультаційний центр. Тут до підготовки відповіді на запит підключаються спеціалісти-консультанти ІКЦ, при необхідності також на контрактній основі залучають до підготовки відповідей спеціалістів і співробітників обласних агропромислових об'єднань, науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів;

•    запит може залишитися без відповіді і на обласному рівні, тоді він передається в Національний науково-консультаційний і інформаційний центр, де відповідь готується силами цього центру або з залученням відповідного національного експерта-консультанта;

•    якщо відповідь не знайдена на державному рівні, то запит заноситься до спеціального переліку проблемних запитів, які планується розглядати на експертній раді і використати в процесі формування програм роботи відповідних служб системи.

Необхідно налагодити ознайомлення відвідувачів центру (служби) з новинками науково-технічного прогресу, цінами на продукцію на місцевому, регіональному і державному рівнях, законодавчими актами, прогнозами умов виробництва і збуту продукції та ресурсів з використанням виставок літератури, відеотехніки чи бібліотеки ІКЦ, дощок об'яв.

Бажано використовувати комунікаційну мережу системи для прийому від виробничників замовлень на розповсюдження їх реклами і комерційних пропозицій, надавати інші послуги спеціального характеру, у тому числі:

•    роботи з централізованими і розподіленими базами даних і знань;

•    виконання розрахунків з застосуванням математичних методів;

•    обробка графічної, текстової і відеоінформації;

•    друкування і розмноження значних обсягів текстової іграфічної інформації тощо.

10.8. Надання науково-консультаційних та інформаційних послуг

Провідною функцією державного управління є організація надання виробникам сільськогосподарської продукції науково-консультаційних і інформаційних послуг з метою забезпечення потрібного рівня господарювання на селі через систему розповсюдження сільськогосподарських знань та інформації в плані надання загальних послуг, фінансування цієї роботи через державний бюджет, місцеві бюджети, інноваційні фонди.

Якщо ж ті чи інші сільськогосподарські виробники потребують послуг, які розширюють можливості окремих сільгоспвиробників порівняно з іншими сільгоспвиробниками, або їх надають підприємствам чи особам, які не працюють у сфері агропромислового виробництва, то ці послуги відносяться до групи спеціальних, і їх оплата провадиться за рахунок підприємств, об'єднань чи фізичних осіб.

Таким чином, послуги, які надаються структурами інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва, як правило, повинні оплачуватися:

•    загальні послуги за рахунок державного бюджету або інноваційних фондів (по контрактах з Мінагрополітики України, органами управління агронаукою, адміністраціями регіонів);

•    спеціальні послуги за рахунок оплати послуг підприємствами, об'єднаннями, фізичними особами.

Щодо розмірів оплати, то її визначення в сфері надання науково-консультаційних і інформаційних послуг більш складне, ніж в інших сферах прикладання праці. Адже своєчасно надана консультація чи порада експерта-консультанта може в окремих випадках принести господарнику, який користується цією порадою, більше прибутку, ніж довгочасна копітка допомога по удосконаленню, наприклад, окремої операції технологічного процесу. Вартість першої послуги, повинна оцінюватися не в меншому розмірі, ніж другої, адже для того, щоб консультант зміг надати пораду, він накопичував наукові розробки і досвід цілих поколінь, і суспільно необхідні витрати, які слугували наданню цієї поради, набагато вищі. В цьому і складність визначення вартості надання інформаційно-консультаційних послуг.

Проте оцінку вартості потрібно здійснювати і при плануванні робіт, і при укладанні угод, і при визначенні кінцевих результатів. Щоб визначити доцільний розмір оплати інформаційних послуг, потрібно врахувати багато факторів, у тому числі природу послуг, які виконуються, час, потрібний для їх вирішення, досвід консультантів, їх можливості і фах, ступінь відповідальності, котру бере на себе служба, і вигоду, яку будуть одержувати виробники від користування цими послугами. Тому найбільш доцільно оцінювати вартість робіт в залежності від витрат часу на виконання послуг, рівня кваліфікації фахівців (співробітників служби, консультантів), кількості, вартості витрачених ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) (з урахуванням долі прибутку).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68