Учебное пособие: Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу

Таким чином, збільшення розміру земельних ділянок - умова ефективного використання технічних засобів.

Застосовуючи алгебраїчний метод дослідження, розрахуємо рівняння залежності між довжиною гонів та витратами часу на повороти агрегатів.

Н1=34,71-0,039Х;

Н2=9,82-0,003Х;

Н3=19,02-0,036Х;

Н4=14,37-0,004Х;

Н5=23-0,025Х;

Н6=15,76-0,012Х;

де: Н1 - витрати робочого часу на оранці, %;

Н2 - витрати робочого часу на боронуванні, %;

Н3 - витрати робочого часу на культивації, %;

НА - витрати робочого часу на посіві, %;

Н5 - витрати робочого часу на зборі зернових, %;

HQ - витрати робочого часу на збиранні технічних культур, %.

Як показують проведені дослідження, забезпеченість технічними засобами виробництва у сільському господарстві області досягла критичної межі і становить 40 % від потреби. До того ж, близько 80% техніки відпрацювала свій амортизаційний строк. Потреба в технічних засобах (особливо у малогабаритних агрегатах) зростає також у зв'язку з роздрібненням великих сільськогосподарських підприємств та видачею земельних паїв.

Досить відмітити, що на 1.01.2005 р. у Запорізькій області нараховувалося 2380 фермерських господарств, які обробляють 207 тис. га та 28855 одноосібників, що володіють 167500 га. Тому, поряд з факторами інтенсифікації використання] технічних засобів необхідно розв'язувати проблему нарощування їх кількості та оновлення техніки у сільському господарстві, впроваджувати нові форми використання засобів виробництва.

Однією з таких форм в області є створення МТС на основі фінансового лізингу (наказ Міністерства аграрної політики України від 16.03.1999 p.). Створеній МТС на умовах фінансового лізингу було надано 49 тракторів, у тому числі: 20 тракторів Джон-Дір, 4 - Т-150, 7 - ХТЗ, 18 - ЮМЗ та 46 одиниць сільськогосподарського інвентарю. Незважаючи на недостатнє забезпечення машинами та матеріальними ресурсами, МТС виконала сільськогосподарських робіт з обробки землі у 1999 р. на площі 36 тис. га, у 2000 р. на площі 50 тис. га, а в 2004 р. охоплено 128 тис. га.

Створена МТС має відділення у шести районах Запорізької області: Бердянському, Мелітопольському, Веселівському, Н.-Миколаївському, Запорізькому та Вільнянському. Потенційні можливості МТС з обробки ґрунту складають 150 тис. га. МТС виконує роботи за договорами та обробляє землю, взяту сільськогосподарськими товаровиробниками в оренду.

Розрахунки показують, що виконання всього комплексу механізованих робіт за допомогою МТС при вирощувані зернових обходиться сільськогосподарським підприємствам 436 грн. на 1 га.

При середній ціні на зернові культури у 2004 р. - 500 грн. за тонну та урожайності 25 ц/га рентабельність виробництва складе 78%. Це дуже високий показник ефективності при вирощуванні зернових культур.

5.3 Поняття та класифікація оборотних засобів виробництва

У виробничо-господарській діяльності сільськогосподарських підприємств велика роль належить оборотним коштам, без яких не можуть відбуватися виробничі процеси. На відміну від основних оборотні кошти беруть участь у процесі виробництва тільки протягом одного виробничого циклу, при цьому вони цілком переносять свою вартість на створену продукцію і втрачають натуральну форму.

Оборотні кошти, виражені в грошовій формі, поділяються на оборотні виробничі фонди і обігові кошти.

До оборотних виробничих фондів у сільському господарстві відносять виробничі запаси у вигляді насіння, кормів, нафтопродуктів, молодняку тварин і тварин на відгодівлі, добрив та інших матеріальних цінностей, засоби, що знаходяться в незавершеному виробництві. До них відносяться витрати на незавершене виробництво в рослинництві (посів озимих і багаторічних трав, підйом зябу, внесення добрив і ін.), у тваринництві (витрати в інкубаторах, на зариблення ставків, запаси меду для зимової годівлі бджіл), у будівництві, у різних підсобних підприємствах - ремонтних майстернях, цехах по переробці продукції і ін.

Названі групи виробничих фондів відносяться до сфери виробництва. На їхню частку приходиться близько 80 % загальної суми оборотних коштів. Інша частина засобів знаходиться в сфері обігу й утворює фонди обігу. Це готова продукція, призначена до реалізації по різних каналах, кошти і засоби в розрахунках з організаціями й підприємствами. Склад оборотних коштів за характером їхньої участі в процесі виробництва і обігу представлений на схемі (рис. 5.3)

Розмір і структура оборотних коштів у сільськогосподарських підприємствах різної форми власності складається по-різному. їхня потреба, вимірювана як у натуральних, так і у вартісних показниках, залежить від обсягу виробництва, спеціалізації господарства, рівня економічного розвитку, умов постачання і збуту готової продукції, її собівартості, швидкості оборотності оборотних коштів й ін. Так, зі збільшенням обсягу виробництва зростає й абсолютний розмір споживаних оборотних коштів.

Більшість з перерахованих умов впливає і на структуру оборотних коштів (питома вага вартості окремих груп оборотних коштів до загальної їхньої вартості). Значний вплив на структуру робить спеціалізація господарства. Зокрема у господарствах зернового напрямку в оборотних коштах велику питому вагу займають насіння, добрива і незавершене виробництво в рослинництві, а в господарствах тваринницького напрямку - корми, підстилка, молодняк тварин і худоба на відгодівлі.

По-різному складається структура оборотних коштів і у внутрішньогосподарських підрозділах підприємства. Так, у ремонтних майстернях у складі оборотних коштів найбільшу питому вагу займають запасні частини і ремонтні матеріали, у машинно-тракторному й автомобільному парках - нафтопродукти і ін.

Величина оборотних коштів як у сфері виробництва, так і в сфері обертання змінюється і протягом року в залежності від особливостей виробництва й умов реалізації сільськогосподарської продукції.

Оборотні фонди беруть участь у виробничому процесі разом з основними фондами. Між ними існує пряма залежність. Наприклад, між кількістю тракторів і витратою палива й мастильних матеріалів, тваринницькими будівлями і поголів'ям худоби, кормами для неї і ін. Тому для забезпечення нормального розвитку виробництва між основними й оборотними фондами повинно бути визначене співвідношення, що виключає надлишки засобів виробництва.

Співвідношення основних і оборотних фондів у підприємствах Запорізької області таке: основні фонди складають 50-60 %, а оборотні - 50-40 % від загальної їхньої вартості.

Співвідношення між основними й оборотними фондами залежить від рівня розвитку продуктивних сил сільського господарства, виробничого напрямку і спеціалізації господарства, рівня організації господарської діяльності підприємства, технології виробництва й ін. Слід відмітити, що за останні роки частка оборотних фондів збільшується відносно основних фондів. Особливо ця закономірність простежується в фермерських господарствах.

Оборотні кошти сільськогосподарських підприємств, в залежності від форми власності, розподіляються за джерелами їхнього утворення на власні і позикові.

Власні оборотні кошти державних підприємств створюються за рахунок бюджетних асигнувань чи асигнувань перерозподілу (через вищестоящі організації) вільних власних засобів інших підприємств. Подальше поповнення оборотних коштів здійснюється в плановому порядку з відрахувань від прибутку, а також стійких пасивів (заборгованість по заробітній платі, незнижувані залишки амортизаційних відрахувань і ін.), прирівнюваних до власних засобів.

Власні оборотні кошти надаються державним підприємствам для покриття витрат незавершеного виробництва під врожай майбутнього року, створення запасів (наявності) молодняку худоби, тварин на відгодівлі, насіння, страхових запасів кормів, для утворення мінімальних запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, тари, запасних частин, малоцінних і швидкоспрацьовувальних предметів, готової продукції і виробів, для покриття витрат майбутніх звітних періодів, а також інших запасів і витрат, обумовлених планом.

Власні оборотні кошти - це мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей державних підприємств, необхідні для забезпечення безперебійного процесу виробництва. Однак у них не передбачаються засоби на сезонні витрати поточного року, що у цей період відшкодовуються виторгом від продажу продукції. Це передпосівні і посівні роботи, роботи по догляду за посівами, збиранню врожаю, утримання продуктивної худоби, витрати при обміні насіння на сортове і більш врожайне, транспортуванні насіння і ін.

Формування оборотних коштів у приватних підприємствах має свої особливості. Поповнення і розширення власних оборотних коштів тут здійснюється за рахунок відрахувань від чистого доходу. При цьому приватні підприємства самі встановлюють на кінець кожного планованого року величину власних оборотних коштів у залежності від розмірів очікуваного прибутку.

Таким чином, основним джерелом поповнення оборотних коштів підприємств різної форми власності є зроблена ними продукція і грошовий виторг від її реалізації. Для покриття тимчасово відсутніх власних засобів господарствам надаються позикові засоби у вигляді банківського короткострокового кредиту, розмір якого визначається на підставі бізнес-розрахунків.

Для раціонального використання оборотних фондів і забезпечення безперебійної виробничої діяльності сільськогосподарські підприємства щорічно встановлюють мінімальні розміри власних оборотних коштів шляхом їхнього нормування.

Нормуванню не підлягають засоби, що знаходяться в обороті, а також наявні на поточних рахунках, акредитивах, у розрахунках з дебіторами.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68