рефераты рефераты
Главная страница > Учебное пособие: Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу  
Учебное пособие: Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу
Главная страница
Новости библиотеки
Форма поиска
Авторизация




 
Статистика
рефераты
Последние новости

Учебное пособие: Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу

З приведеною схемою розчленування процесу праці узгоджуються і способи його вивчення,

Хронографія (фотографія) робочого дня - це вивчення процесу праці в цілому шляхом розчленовування його на складові операції і послідовного виміру тривалості цих операцій і всіх простоїв протягом встановленого часу (зміни).

Хронометраж - дослідження багаторазово повторюваної операції шляхом розчленовування її на складові прийоми і виміру витрати часу на їхнє виконання. Це дає можливість установити раціональні способи виконання і нормативну тривалість кожного прийому й операції в цілому. Досвідчені нормувальники при хронометражі розчленовують не тільки операції на прийоми, й прийоми на трудові дії.

Для вивчення операцій у технологічному відношенні застосовуються в залежності від особливостей знарядь і предметів праці різні методики, що дозволяють виявити фактичний і намітити раціональний режим використання машин і устаткування. На механізованих польових роботах, наприклад, технологічні параметри операцій виявляються динамометру-ванням робітників, що працюють на машинах і паспортизацією полів за довжиною гону, питомим опором ґрунтів, кутом схилу, каменистістю й іншими ознаками. Велике значення має хронометраж для вивчення й узагальнення передових прийомів праці, установлення причин невиконання норм окремими працівниками.

Рівнобіжне вивчення процесу праці в цілому й окремих операціях у той самий день одним хронометражистом називається фотохронометражем, що являє собою поєднання хронографії робочого часу з хронометражем.

Найбільше точно і повно процес праці може бути вивчений за допомогою кінозйомки, що дозволяє моментально запам'ятати досліджуваний процес і довести ступінь його розчленовування до трудових дій, рухів, мікрорухів. Вивчення матеріалів кінозйомки дає можливість виявити і потім усунути зайві трудові дії і рухи, раціоналізувати прийоми виконання операцій, виробити нормальну інтенсивність і тим самим підвищити продуктивність праці.

З метою вивчення організації праці і використання робочого часу одночасно багатьох виконавців застосовується спосіб миттєвих спостережень - багаторазова фіксація кількості працюючих чи виконавців, що простоюють у кожен даний момент. У залежності від необхідної точності вивчення інтервали часу між моментами фіксації коливаються від 1 до 30 хв.

Велике мобілізуюче значення має самохропографгя (самофотографія) робочого часу, тобто запис самим виконавцем у спостережному листі часу перерв і простоїв у роботі з указівкою причин і пропозицій по їх усуненню.

Для виміру робочого часу при хронометражі, хронографії й інших способах вивчення процесу праці використовують в основному годинник із секундною стрілкою, однострілочні і двострілочні секундоміри, хронометри, багатоциферблатні прилади, цифродрукуючі електрохронографи й інші прилади. Кількісні і якісні показники умов роботи виконавців визначають за допомогою люксметрів, газоаналізаторів, вібрографів, термометрів, вологомірів і ін. Для дослідження зміни фізіологічних функцій організму людини фахівці використовують електрокардіографи, пульсотахометри й інші фізіологічні прилади. При вивченні операцій у технологічному відношенні застосовують: динамометри, вказівники завантаження двигуна, глибиноміри, рулетки, амперметри, тахометри, спідометри, штангенциркулі, водоміри і ін.

Наукова організація кожного процесу праці є первинною й основною умовою успішного здійснення усієї виробничої діяльності будь-якого підприємства й об'єднання.

Наука і передова практика виробили найважливіші принципи планування і раціональної (наукової) організації окремих трудових процесів і їхніх комплексів стосовно сучасних умов сільськогосподарського виробництва. Такими принципами є: дотримання передової технології; оптимальний поділ і спеціалізація праці виконавців; пропорційність у витратах праці та операціях, між кількістю машин і знарядь та їх продуктивністю; погодженість при виконанні комплексу операцій у часі і злагоджена взаємодія всіх частин процесу праці; забезпечення рівномірності (ритмічності) процесу праці - єдиного ритму для всіх частин одного процесу чи для декількох, але взаємозалежних між собою процесів праці; здійснення безперервності процесу праці; потоковість трудового процесу; паралельність, що виражається в одночасному виконанні ряду технологічно взаємозалежних трудових процесів чи різних елементів того самого процесу праці.

Наукова організація трудового процесу в сільському господарстві означає правильну організацію робочого місця: застосування найбільш раціональних прийомів виконання всіх операцій; раціональне розміщення виконавців по робочих місцях і чіткий розподіл обов'язків між ними; забезпечення безперебійної і ритмічної роботи; створення найбільш сприятливих санітарно-гігієнічних умов праці; чітке дотримання основних положень техніки безпеки і побутового обслуговування виконавців; дотримання розпорядку дня і фізіологічно обґрунтованого для місцевих умов режиму праці і відпочинку усередині зміни; установлення норм часу на окремі операції і прийоми, доведення до виконавців тимчасового (вартового) графіку процесу праці; своєчасне повідомлення виконавцям норм витрат праці і розцінок за одиницю виконаної роботи чи отриманої продукції.

Безперервність трудових процесів дозволяє поліпшити використання техніки і робочої сили, скоротити строки робіт та звести до мінімуму втрати продукції.

Для забезпечення безперервності (потоковості) декількох трудових процесів потрібна взаємопогодженість окремих ланок потоку й організація безупинного транспортування оброблюваних матеріалів чи готової продукції. При цьому годинна продуктивність окремих груп машин повинна дорівнювати годинній продуктивності транспортних засобів. При потоковому способі темп і ритм трудового процесу зазвичай задає провідна ланка потоку, що виконує основну роботу. Необхідна сумарна продуктивність застосовуваної техніки забезпечується підбором кількості різних машин з урахуванням їхньої добової продуктивності, вираженої в однакових одиницях.

Умову потоковості можна виразити такою залежністю:

де: А - число агрегатів чи транспортних засобів; Рч - годинна продуктивність одного агрегату чи транспортної одиниці;

Г - тривалість роботи за добу, год.

Потоковий метод роботи особливо характерний для спеціалізованого сезонного загону. Він являє собою кооперацію праці механізаторів і працівників інших професій для виконання сукупності взаємозалежних трудових процесів на збиранні врожаю, посіві, посадці сільськогосподарських культур чи на інших комплексних роботах за допомогою високопродуктивної техніки і чіткого розподілу обов'язків серед виконавців.

На збиранні врожаю створюють спеціалізовані збирально-транспортні, на посіві - посівні загони і ін. Комплекс механізованих трудових процесів може бути виконаний у межах бригади, господарства чи групи господарств.

Раціональна організація трудових процесів у спеціалізованих загонах передбачає: застосування групової роботи машин і потокової технології; колективну форму організації праці; відповідальність колективу і кожного працівника за доручену справу й загальні результати роботи; чіткий поділ і спеціалізацію праці на основі її кооперації; об'єднання механізаторів у спеціалізовані ланки з урахуванням їх досвіду роботи і кваліфікації; двозмінну роботу виконавців; організацію чіткого технологічного обслуговування і поточного ремонту машин спеціалізованими ланками майстрів-наладчиків без залучення до цієї роботи основних механізаторів; організацію побутового і культурного обслуговування працівників у польових умовах; чітку організацію прийому й обліку отриманої продукції чи виконаної роботи; матеріальну зацікавленість працівників у скороченні термінів і поліпшенні якості робіт, здешевленні виробленої продукції.

6.3 Нормування праці в сільському господарстві

Нормування праці - це встановлення норм витрат робочого часу на одиницю роботи чи продукції або визначення планового обсягу роботи (продукції) в одиницю робочого часу.

На сільськогосподарських підприємствах (в об'єднаннях) нормування витрат праці використовується для науково обґрунтованого внутрішньогосподарського планування; розподілу робочої сили по галузях, підрозділах, окремих виробничих процесах і їхніх стадіях; визначення потреби в машинах різних марок і розподілу їх по виробничих об'єктах; для застосування прогресивних форм організації й оплати праці; упровадження комерційного розрахунку. Все це сприяє підвищенню продуктивності праці і збільшенню на цій основі темпів розширеного відтворення.

Вираженням міри витрат праці є норма часу, норма виробітку, норма обслуговування і норма чисельності виконавців.

Норма часу - планований час, необхідний для виробництва одиниці роботи чи продукції. Вона застосовується при виконанні виконавцями протягом робочого дня різних робіт.

Норма виробітку - це планова кількість продукції чи роботи, що повинна бути зроблена одним або декількома працівниками за встановлений період (годину, робочий день і ін.). Застосовується в тому випадку, коли та сама робота чи продукція виробляється виконавцями протягом усієї зміни.

Норма обслуговування призначена для нормування праці працівників, зайнятих обслуговуванням устаткування, тварин, площ, робочих місць, населення і т.ін. Вона являє собою кількість об'єктів (предметів) праці, що обслуговуються одночасно одним виконавцем. її визначають розподілом тривалості робочого дня (зміни) на норму часу.

Норма чисельності виконавців - це кількість працівників, що одночасно беруть участь у трудовому процесі на основі чіткого поділу їхніх обов'язків. Застосовується для реалізації через норми витрат праці вимог раціональної її організації.

До норм витрат праці на сільськогосподарських і аграрно-промислових підприємствах (об'єднаннях)" пред'являються загальні вимоги. Норми повинні бути: прогресивними, науково обґрунтованими, доступними сумлінно працюючим виконавцям, рівнонапруженими на однорідних процесах праці в однакових виробничих умовах. Вони повинні бути типовими і диференційованими.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68

рефераты
Новости