Дипломная работа: Соцiально-психологiчна робота в органах внутрiшнiх справ
Доведено, що
психологія і педагогіка виконують теоретичну і методологічну функції в
соціальній роботі. Теоретична функція психології в соціальній роботі полягає в
установленні стійких зв'язків між цілями, завданнями, змістом, шляхами і
засобами вирішення завдань соціальної роботи, з одного боку, та
індивідуально-колективними психологічними явищами, закономірностями, з другого
боку.
Методологічна
функція виражається в її використанні для дослідження соціально-педагогічних
процесів, конструювання методів соціалізації особистості в умовах
життєдіяльності, які постійно змінюються.
Основними
напрямками професійної соціальної роботи в органах внутрішніх справ є:
діагностична, консультативна і виховна робота.
Виявлені і
проаналізовані найважливіші особистісно-професійні властивості фахівців
соціальної роботи в органах внутрішніх справ дають підстави запропонувати
узагальнений психографічний портрет соціального працівника, в тому числі і
спеціаліста служби психологічного забезпечення в органах внутрішніх справ:
-
Спрямованість
особистості: потреба в спілкуванні з іншими людьми, інтерес до своєї роботи,
бажання допомогти людям.
- Інтелектуальні якості:
а) аналітичність
– реалістичність, інтуїція, прогностичність, кмітливість, критичність,
гнучкість мислення;
б) наявність
соціального інтелекту (здатність розуміти стани інших людей, передбачати
розвиток різних соціальних ситуацій);
в) освітній
рівень: знання психології, педагогіки, геронтології, медицини, юриспруденції,
соціології;
г) професійна
компетентність: вона базується в основному на досвіді і умінні застосовувати
теоретичні знання на практиці.
-
Вольові
якості: витримка, наполегливість, принциповість, мужність, сміливість, вимогливість
до себе та інших.
-
Властивості
динамічності: активність, ініціативність, енергійність, уміння швидко
зорієнтуватися в будь-якій ситуації.
-
Особистісно-організаційні
якості: добросовісність, дисциплінованість, відповідальність, об’єктивність, організованість,
самокритичність, самостійність, впевненість в собі, чесність, щирість,
громадянськість, уміння організувати роботу в складних ситуаціях.
-
Особистісно-моральні
якості: тактовність, ввічливість, делікатність, доброзичливість, дипломатичність,
природність, привітність, терпимість, інтелігентність, привабливий зовнішній
вигляд, чесність, об'єктивність, оптимізм.
-
Особистісно-комунікативні
якості: комунікативність, адаптованість, сумісність, готовність терпляче
вислухати кожного, уміння вести бесіду, переконувати, поважати думку іншого,
уміння сприймати проблему з позицій іншої людини, прагнення до співробітництва,
готовність допомогти, уміння розв’язати конфлікт, установлювати контакти.
-
Фактор
психічного і фізичного здоров’я: психологічна стійкість, уміння проводити
саморелаксацію, самозахист, відсутність серйозних захворювань нервової і
серцево-судинної системи.
Специфіка
діяльності соціального працівника вимагає органічного поєднання відповідних
професійних і особистісних якостей, особливої компетентності: методичної,
соціальної, організаторської. Методична компетентність – володіння спеціальним
професійним інструментарієм – технологіями, методами соціальної роботи.
Соціальна компетентність полягає в соціальній зрілості особистості спеціаліста,
наявності у нього власної професійної позиції. Організаторська компетентність
включає в себе організаційні уміння, цілеспрямованість, самоорганізованість,
здатність своєчасно приймати рішення.
Обгрунтовано
положення про необхідність вдосконалення професійної підготовки кадрів для
соціальних служб і запропоновані шляхи оптимізації цього процесу, який
передбачає підготовку спеціалістів соціальної роботи широкого профілю, які
мають фундаментальні вузівські знання з основ наук, у поєднанні із спеціалізацією
в професійній підготовці. Це дозволить соціальному працівнику в умовах
сьогоднішнього нестабільного, динамічного життя працювати у різних сферах
соціальної роботи.
Одним з можливих
шляхів вдосконалення підготовки кадрів для соціальних служб, в тому числі й
органів внутрішніх справ, могла б стати перепідготовка осіб споріднених
спеціальностей, які бажають працювати в системі психологічного забезпечення
ОВС, або вже працюють там, маючи вищу освіту.
Підвищенню
ефективності підготовки і перепідготовки кадрів для соціальних служб може
сприяти використання елементів дистанційного навчання у перепідготовці.
У підвищенні
професійної компетентності фахівців соціальної роботи важливе значення має
використання соціально-психологічного тренінгу.
Результати
дослідження дають підставу сформулювати деякі пропозиції та рекомендації щодо
удосконалення професійної діяльності фахівців служби психологічного
забезпечення і підвищення ефективності соціальної роботи в органах внутрішніх
справ: вирішити проблему з нормативно-правовим і методичним забезпеченням
діяльності служби; створити систему забезпечення якості підготовки,
перепідготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів для служби психологічного
забезпечення ОВС; розробити систему інтеграції освіти, науки, соціальних служб
при підготовці спеціалістів соціальної роботи; запровадити обов’язковий
профвідбір для кандидатів в працівники служби психологічного забезпечення;
зміцнити матеріально-технічну базу служби психологічного забезпечення.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Энциклопедический
социологический словарь: Под ред.Осипова Г.В.- М.:ИСПИ РАН, 1995.- 939 с.
2.
Скуратівський
В.А., Палій О.М., Лібанова Е.М. Соціальна політика. – К.: Вид-во УАДУ, 1997.
3.
Попов
В.Г., Холостова Е.И. В.Г.Попов, Е.И.Холостова. Социальная политика и социальная
работа. – М., 1998. – 217 с.
4.
Соціальна
робота в Україні: перші кроки / Під редакцією В.Полтавця. – К.: Видавничий дім
"КМ Academia", 2000. – 236 c.
5.
Мигович
І.І. Соціальна робота: Учбовий посібник.-Ужгород: УжДУ,1997.-191с.
6.
Медведева
Г.П. Этика социальной работы. – М.: ВЛАДОС, 1999.–206 с.
7.
Взаимосвязь
социальной работы и социальной политики / Под ред. Ш.Рамон. – М.: Аспект-пресс,
1997. – 256 с.
8.
Т.Шанин.
Социальная работа как культурный феномен современности. В кн. Взаимосвязь
социальной работы и социальной политики / Под ред. Ш.Рамон. – М.: Аспект-пресс,
1997. – 256 с.
9.
Foucault
M. Discipline and Punish. London, 1977.
10. Brandon D. Advocacy: Power to
People. Birmingham, 1995.
11. Новіков В. Соціальна політика
– пріоритетний напрямок ринкової трансформації економіки // Праця і зарплата. –
1995.- №24 (88).
12. Новікова О. Концепція
соціальної політики України: проблеми і шляхи розв’язання // Соціальна політика і соціальна робота. – 1998. - №1-2
(5,6).
13. Обучение социальной работе:
Преемственность и инновации / Под ред.Ш.Рамон, Р.Сарри: Пер.с англ. – М.:Аспект
Пресс, 1996.- 157 с.
14. Пинкус А., Минахан А.
Практика социальной работы: (форма и методы): Учеб.пособие.- М.: Союз, 1993.-
223 с.
15. Anderson B. Practice teaching
in Social Work. PERAR Publications Southside, Birmingham, 1994.
16. Brown A. Consultation: An Aid
to Successful Social Work. Heinemann, London, 1984.
17. Gibbs L. Scientific Reasoning
for Social Workers. New York: Macmillan, 1991.
18. Doel M. and Shardlow S.
Social Work Practice. Tower, Aldershot, 1993.
19. Meyer C. Social Work
Practice. – New-York, 1976.
20. Павленок П.Д. Введение в
профессию социальной работы. – М.: ИНФРА, 1998. – 174 с.
21. Теория и практика социальной
работы: Методические материалы. / Отв. ред. А.М. Панов и Е.И. Холостова. –
Институт социальной работы, 1998. – 113 с.
22. Payne M. Modern Social Work
Theory. London, Macmillan, 1991.
23. Fisher J. Effective Social
Work Practice. New York, 1970.
24. Лекции по технологии
социальной работы. В 3-х частях./Под ред. Холостовой Е.И. Часть
ІІІ.–М.:Социально-технологический институт,1998.– 190 с.
25. Адміністративна діяльність
органів внутрішніх справ. Підручник / За заг.ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю.
Кондратьєва. К., 1995.
26. Ануфрієв М.І. Управлінські
шляхи зміцнення дисциплін в органах внутрішніх справ (соціолого-правові
аспекти): Автореф дис... канд.юрид.наук. Х.,1998.
27. Бандурка О.М. Основи
управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи
удосконалення. Харків, 1996.
28. Організація виховної та
соціально-психологічної роботи в учбових закладах МВС України:
Науково-практичн. Посібник / За заг.ред. проф. О.М. Бандурки. Харків, 1996.
29. Сливка С.С. Професійна етика
працівника міліції: теоретико-правовий аналіз: Автореф.дис... канд.юрид.наук. К.,
1994.
30. Щербина В.І. Дисциплінарна
відповідальність державних службовців органів внутрішніх справ: Автореф. дис...
канд. юрид. наук. Харків, 1998.
31. Гуслякова Л.Г., Холостова
Е.И. Основы теории социальной работы.- М.:Социально-технологический институт,1997.-
187 с.
32. Буева Л.П. Человек:
Деятельность и общение.- М.,1978.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48 |