Дипломная работа: Процес підготовки спеціаліста за спеціальністю "Апаратник широкого профілю" у професійно-технічному навчальному закладі
По всіх дисциплінах, передбаченим навчальних планом,
викладачами розробляються робочі програми, календарно-тематичні плани, у яких
визначені цілі і завдання вивчення загальноосвітніх і спеціальних дисциплін,
їхній зміст, тематичний план лекцій, наочні приладдя, завдання для самостійної
роботи учнів, завдання для практичних і лабораторних занять, завдання, що
забезпечують активні форми навчання (ділові ігри, конкурси, уроки-конференції,
бінарні уроки і ін.)
Професійна підготовка, як один з компонентів змісту освіти,
спрямована на формування в учнів умінь здійснювати певні види професійної
діяльності, розвиток професійного інтересу, професійних здібностей і якостей
особистості.
Професійна підготовка є системою, що включає як зовнішні, так
і внутрішні зв'язки. Установлення цих зв'язків дасть нам можливість усвідомити
більш детально сутність самого поняття «професійна підготовка».
Зовнішні зв'язки професійної підготовки визначаються тим, що
вона є компонентом змісту освіти і, відповідно, взаємозалежна з освітою і
компонентами змісту освіти, такими, як загальноосвітньої і політехнічної
підготовки. Основні її елементи - це теоретичне навчання, практичне навчання і
проектування.
Для розуміння сутності і завдань кожного з компонентів
професійної підготовки варто докладно зупинитися на поняттях «знання» і
«уміння».
У традиційному трактуванні сучасних авторів указується, що
теоретичне навчання спрямоване на формування знань, а практичне - на формування
вмінь і навичок. При цьому історія сучасного уявлення про поняття «знання» і
«уміння» настільки різноманітне і, до деякої міри суперечлива, що кожному
педагогові треба самому прийняти певну точку зору щодо цих понять. При цьому
треба врахувати, що в Україні в 1999 році розроблений стандарт Вищої освіти, що
визначив основні поняття педагогіки вищої освіти.
Відповідно до цього документу, знання - це результат
пізнавальної діяльності, її перевірене суспільною практикою і логічно
впорядковане відображення у свідомості людини. Знання - категорія, що відбиває
зв'язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини. Знання виявляються в
системі понять, суджень, уявлень і образів, орієнтовної основи діяльності, що
має певний обсяг і якість. Знання можна ідентифікувати тільки тоді, коли вони
проявляються у вигляді вмінь виконувати певні розумові або фізичні дії.
Уміння - це здатність виконувати певні дії
на основі відповідних знань. Уміння підрозділяються, у свою чергу, на
предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні і знаково-розумові. Предметно-практичні
вміння - це вміння виконувати дії по переміщенню об'єктів у просторі і
зміні їхньої форми. Головну роль у виконанні предметно-практичних дій виконують
перцептивні образи, які відображають просторові, фізичні і інші властивості
предметів та забезпечують керівництво робочими переміщеннями у відповідності із
властивостями об'єкта і з заданою діяльністю.
Предметно-розумові вміння - це вміння по виконанню операцій з
розумовими образами предметів. Вони вимагають наявності розвиненої системи
уявлень і здібності до розумової діяльності (наприклад, уміння робити аналіз,
класифікацію, узагальнення, порівняння).
Знаково-розумові вміння - це вміння виконувати операції зі
знаками і знаковими системами. Наприклад, до них відносяться дії, які необхідні
для виконання логічних і розрахункових операцій. Ці дії дозволяють вирішувати
широке коло завдань в узагальненому виді.
Знаково-практичні вміння - це вміння по розумовому виконанню
операцій зі знаковими системами. Прикладами цих дій є вміння писати, визначати
курс по карті, одержувати інформацію про пристрій по схемах. Приклад цих дій
наведені в табл. 1.6.
Таблиця 1.6 - Характеристика і приклади різних умінь
Вид уміння |
Приклади |
Предметно-розумовий |
Уміння розрахувати норми витрат сировини за даною формулою. |
Предметно-практичний |
Уміння здійснювати первинну обробку сировини, керувати обладнанням. |
Знаково-розумовий |
Уміння робити розрахунки, описувати технологічні процеси, конструкції
механізмів, приймати рішення про зміну і коректування режимів технічних
процесів |
Знаково-практичний |
Складання і читання креслень, інструкцій, операційних карт |
Як видно з наведених формулювань, знання і уміння так чи
інакше пов'язані з виконанням певних дій, вони нерозривні і взаємозалежні.
Уміння не можуть існувати без знань, як і знання без підкріплення їх вміннями
не мають змісту.
Очевидно, що цей взаємозв'язок знаходить своє відбиття і при
розкритті понять теоретичної і практичної діяльності, точно так само, як розумова
діяльність є теоретичною, тісним образом пов'язаною із практичними операціями,
з різними видами і образами інформації.
Теоретична (розумова) діяльність формується в рамках
теоретичного навчання, а практична - у рамках практичного навчання. Відмінність
теоретичного навчання від практичного полягає в тім, що в рамках теоретичного навчання
вивчається результат процесу пізнання, виходячи з того, що знання засвоюються
незалежно від процесу їхнього одержання. У практичному навчанні важливий процес
одержання продукту, тому що без показу і, відповідно, засвоєння трудових
операцій, прийомів і процесів не можуть бути сформовані практичні вміння. Крім
того, відмінність теоретичного і практичного навчання пов'язане з тим, що
результатом теоретичного навчання є ідеальні об'єкти або вміння здійснювати
теоретичну (розумову) діяльність, а практичного - матеріальні об'єкти або
вміння виконувати практичну діяльність, одержуючи матеріальний продукт.
Ціль професійної підготовки - це формування вмінь здійснювати
виробничий процес у галузі. Узагальненим об'єктом діяльності при цьому є галузь
промислового виробництва і її виробничі процеси.
Виробничим процесом називається сукупність
основних технологічних процесів і перетворень, а також трудових дій людини.
Виробничий процес включає як трудовий, так і технологічний процеси. Ієрархія понять
представлена у таблиці
ВИРОБНИЧИЙ ПРОЦЕС
Технологічний
процес –
сукупність природних процесів і перетворень.
|
Трудовий
процес –
сукупність впливів людини.
|
Ціль
теоретичного навчання - формування основних уявлень про сутність
виробничого процесу, формування системи понять і розумових дій з ними і
розкриття сутності, мети, завдань і змісту технологічних процесів, формування
вмінь здійснювати розрахунок, прогнозування технологічних процесів.
|
Ціль
практичного навчання – навчання продуктивній праці. Тобто сукупність
трудових дій. За допомогою яких людина впливає на предмети праці і управляє
роботою обладнання.
|
Об'єктом вивчення теоретичного навчання є технологічний
процес, а практичного - трудовий. Відповідно до цього можна визначити цілі
теоретичного навчання фахівця технічного профілю.
Ціль теоретичного навчання - формування основних
уявлень про сутність виробничого процесу, формування системи понять і розумових
дій з ними, розкриття сутності, мети, завдань і змісту технологічних процесів,
формування вмінь здійснювати розрахунок, прогнозування технологічних процесів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 |