Дипломная работа: Процес підготовки спеціаліста за спеціальністю "Апаратник широкого профілю" у професійно-технічному навчальному закладі
Логічний аналіз
виконується на початковому етапі конструювання навчального матеріалу, коли
необхідно виділити і дати найменування темам розділів і підрозділів. Далі на
основі отриманої структури здійснюється формування плану теми.
Для складання
плану теми варто перетворити логічну структуру навчального матеріалу у форму
послідовного найменування його розділів і частин, іншими словами, скласти його
«зміст».
Тема «Сировина в
хімічному виробництві » не містить складного матеріалу та не має великого
обсягу викладення, тому ми обираємо просту структуру плану.
План теми:
1.
Характеристика
та запас сировини.
2.
Принципи
збагачення сировини.
3.
Комплексне
використання сировини.
4.
Вода –
сировина хімічного виробництва.
5.
Промислова
водопідготовка.
2.1.3
Проектування контурного конспекту по темі «Сировина у хімічному виробництві»
До контурного
конспекту висувають певні вимоги. Викладений навчальний матеріал повинен бути
переконливим і послідовним, простим у викладі й доступним, раціональним і
доказовим, він повинен бути не тільки інформативним, але логіко-змістовним. У
контурному конспекті повинні міститись тільки ключеві положення головної інформації,
які виражені у виді таблиць, алгоритмів або графіків. При відборі необхідного
матеріалу потрібно спочатку проаналізувати всю необхідну інформацію з даної
теми. Зміст контурного конспекту повинне залежати від характеру діяльності
фахівця, технологічних процесів, обсягу технологічного обладнання. Таким чином
вихідними даними є отримані раніше дані:
-
Характеристика трудових процесів;
-
Характеристика діяльності фахівця;
-
Навчальний план;
-
Програма підготовки;
-
Документальні та інформаційні джерела.
Таблиця 2.2 - Контурний
конспект по темі «Сировина у хімічному виробництві»
Назва теми |
Основні поняття |
Зміст |
1. Характеристика та запас сировини |
-
Характеристика
сировини |
Викопна, рослинна та тваринна |
-
Викопна
сировина |
-
Рудна
мінеральна, нерудна мінеральна, паливна мінеральна |
2.Принципи збагачення сировини |
- збагачення твердої сировини |
- розсіювання, гравітаційне
збагачення, електромагнітне та електростатичне збагачення, флотація,
термічне, хімічне. |
- основні показники збагачення |
- витягання корисного компоненту у
концентрат, вихід концентрату, якість концентрату, ефективність флотації |
- збагачення рідини |
- екстракція |
3.Вода – сировина хімічного
виробництва |
- природні води |
- атмосферна води
- поверхнева води
- підземні води
|
- жорсткість води |
- тимчасова
- постійна
- загальна
|
4. Промислова водопідготовка |
-
Основні
операції |
-
відстоювання
-
фільтрування
-
пом’якшення
|
2.2 Аналіз
базових умов навчання
2.2.1 Аналіз
базових знань учнів
В результаті
аналізу та діагностики стану процесу навчання повинні буті отримані способи
корекції навчальних вимог до навчальної групи та способи удосконалення засобів
навчання.
Корекція базових
умінь в учнів припускає:
- визначення базового
матеріалу;
- встановлення міжтемних (МТ)
зв’язків навчального матеріалу по розроблюваній темі із базовим матеріалом;
- визначення способів
реалізації МТ зв’язків у навчанні;
- вибір способів (методів, форм
та засобів) контролю базових знань учнів;
- вибір способів формування
базових знань.
Базовий
матеріал –
це всі ті відомості, які за змістом пов’язані із даною темою та знання яких
учнями робить для них новий матеріал доступним.
Міжтемні
зв’язки – це
ті зв’язки, які існують між окремими темами однієї або різних дисциплін. Метою
їх визначення є наступне:
- представлення можливості
учням визначити та прослідкувати причинно-наслідкові зв’язки явищ та
закономірностей об’єктивного миру;
- створення єдиної системи
знань в учнів;
- забезпечення зв’язку між
дисциплінами та темами і визначення найбільш раціональної послідовності
вивчення матеріалу;
- виключення дублювання на
одному рівні;
- формування вмінь комплексного
використання знань та вмінь, отриманих при вивченні різних дисциплін;
- забезпечення єдиного підходу
до навчання професійним дисциплінам.
Базовий матеріал
з новим створює той або інший зв'язок. Встановлення виду МТ зв’язків дозволяє
обрати спосіб його реалізації в навчанні, і тим самим, підійти до вибору
способів контролю та формування базових знань в учнів.
Таблиця 2.3 - МТ
зв’язки та способи їх реалізації в навчанні
Ознака класифікації МТ зв’язку |
Найменування МТ зв’язку та його
характеристика |
Спосіб реалізації МТ зв’язку |
Об’єктивна ознака: за послідовністю
вивчення |
Попередня: проявляється в пам’яті
учня у вигляді сформованих знань |
Повторення учнем вивченого
матеріалу |
Супутня: проявляється при вивченні
однієї теми в суміжних дисциплінах |
Виконання учнем суміжних завдань.
Встановлення відповідного порядку організації навчального процесу |
Перспективна: проявляється за
допомогою відображення змісту навчального матеріалу в наступній діяльності
спеціаліста |
Мотивація навчальної діяльності |
Об’єктивна ознака: за змістом |
За єдністю трактувань |
Узгодження між викладачами суміжних
дисциплін формулювань, визначень, умовних позначень величин, дотримання вимог
ДСТУ |
За вибором навчального матеріалу |
Дотримання викладачем єдиних
підходів при складанні планів уроків, тексту та опорного конспекту |
За використанням знань різних
предметів |
Використання знань однієї
дисципліни для розв’язання проблем іншої |
Суб’єктивна ознака |
За комплексним використанням знань
та вмінь |
Використання в навчальному процесі
комплексних знань за матеріалом окремих уроків |
За єдністю методів викладання та
контролю |
Застосування різними викладачами в
різних дисциплінах одних і тих самих методів викладання, що залежать від
рівня знань та здібностей учнів |
Проаналізуємо МТ
зв’язки нашої теми «Сировина у хімічному виробництві» та оберемо базовий матеріал.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 |