Учебное пособие: Компетентність вчителя іноземних мов
-
використання комп’ютера
дозволяє ставити й вирішувати нові дидактичні завдання, що не можна вирішити
традиційним шляхом (характерними є імітаційно-моделюючі програми);
-
комп`ютер може бути
використаний як засіб, моделюючий зміст об`єктів засвоєння шляхом його
конструювання (при цьому реалізуються принципово нові стратегії навчання;
прикладом цього напрямку розробок є так звані “комп`ютерні навчальні оточення”
чи “мікросвіти”, що представляють моделі галузей знань, які засвоюються). (С.
Пейперт, США; Б. Сенндов, НРБ та інші) [216].
Крім того, як наголошує в своїй роботі М.М.
Фіцул, «використання комп`ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню
інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і
причетності до пріоритетного напрямку науково – технічного прогресу;
активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм
подання інформації,… індивідуалізації навчання – кожен працює в режимі, який
його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового “репертуарів”, доступу
учнів до “банків інформації” [258; 146].
Одна з найбільш важливих особливостей
комп`ютерних програм – їх висока інформаційна насиченість. Вони передають навчальну
інформацію за короткий відрізок часу. Це відкриває великі можливості для їх
застосування як засобу раціонального використання навчального часу, підвищення
продуктивності роботи вчителя, сприяє формуванню в студентів навичок
педагогічного менеджменту.
Використання НІТ в сучасному навчанні має цілий
ряд переваг перед традиційними засобами навчання. Серед них:
-
широкі можливості
комп`ютера з обробки інформації;
-
розширення можливості
пред`явлення навчальної інформації (використання кольору, графіки,
мультиплікації, звуку), створення реального оточення;
-
посилення мотивації
навчання (не тільки новизна роботи з комп`ютером, що часто сприяє підвищенню
інтересу до навчання, але й можливість регулювати рівень складності завдань,
які пропонуються);
-
комп`ютер дозволяє
повністю ліквідувати одну з найважливіших причин негативного ставлення до
навчання – відсутність позитивних результатів (працюючи з комп`ютером, студент
отримує можливість довести рішення будь-якої задачі до кінця, оскільки йому
надається необхідна допомога);
-
забезпечення активного
включення в навчальний процес усіх учнів;
-
гнучкість видів контролю
за діяльністю студентів;
-
комп`ютер сприяє
формуванню педагогічної рефлексії; насамперед, він дозволяє наочно представити
результати своєї діяльності.
Отже, застосування НІТ в сфері освіти, з
одного боку, визначає “повзуче зникнення” трансляційного компоненту
педагогічної діяльності (який виступає на сучасному етапі в ролі ведучого), з
іншого – відкриває нові можливості в процесі формування пізнавальної активності
учнів. Вчитель, який виступає сьогодні більшу частину навчального часу як
“ретранслятор” соціального досвіду у визначеній предметній галузі, з часом
повинен поступитися місцем педагогові, який володіє більшим обсягом знань в
галузі психології, педагогіки, здатному ефективно залучати засоби НІТ для
досягнення цілей навчання.
НІТ навчання ставить перед викладачами вищих закладів освіти такі
педагогічні завдання:
-
розвиток творчого потенціалу;
-
розвиток здібностей до комунікативних дій;
-
розвиток вмінь експериментально-дослідної
діяльності;
-
інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного
процесу, підвищення його ефективності та якості;
-
реалізація соціального замовлення (підготовка
користувача засобами нових інформаційних технологій);
-
формування інформаційної культури студентів.
На наш погляд, формування інформаційної культури студентів є важливим
моментом у формуванні професійної компетентності майбутніх учителів. На думку
В.О. Ізвозчикова, інформаційна культура – це зведення правил поведінки в
інформаційному комп`ютеризованому суспільстві, в людино-машинних системах, які
вписуються в світову гуманістичну культуру людства [89].
Інформаційний рівень сучасної людини визначається його інформаційною
культурою, а інформаційна культура особистості, як культура взагалі, відображає
активну творчу діяльність людини і, відповідно, розвиток самої людини, як
суб`єкту цієї діяльності. За своєю природою інформаційна культура передбачає не
тільки певні знання, але й використання цих знань для чого-небудь, у зв`язку з
чим-небудь і вдосконалення їх у процесі тієї чи іншої діяльності, в тому числі
і пов`язаної з інформацією. Причому саме використання і вдосконалення знань
важливе лише в творчості, реалізованій в будь-якій сфері життєдіяльності
людини. А тому мотиви творчості, мотиви цієї діяльності людини є природною
психологічною компонентою такої характеристики особистості, як її інформаційна
культура.
Отже, під інформаційною культурою вчителів ми розуміємо сукупність
алгоритмів педагогічної діяльності, пов`язаних з широким залученням до
навчального процесу нових інформаційних і комунікативних технологій.
На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційну культуру вчителя
слід розглядати як необхідну умову його професійної компетентності. При цьому
слід зазначити, що ніякого прогресу в освіті, пов`язаного із залученням засобів
нових інформаційних технологій, не відбудеться до тих пір, поки інформаційна
культура майбутнього вчителя буде свого роду додатком до існуючої системи
психолого-педагогічної і предметної підготовки. На нашу думку, формувати
інформаційну культуру мають педагогічні ВЗО, в яких, крім вивчення студентами
курсу “Технічні засоби навчання і обчислювальна техніка”, нові інформаційні
технології повинні бути широко залученими і при вивченні інших навчальних
предметів, зокрема, при вивченні іноземних мов.
Логіка нашої дослідно-експериментальної роботи вимагала уточнення
змісту вищої педагогічної освіти з метою формування професійно-педагогічної
компетентності студентів із врахуванням особливостей педагогічної діяльності,
внаслідок широкого залучення НІТН. Ця обставина, так чи інакше, відзначається у
багатьох педагогічних дослідженнях. Зокрема, в роботі Т.В. Добудька,
стверджується, що вже сьогодні необхідно здійснювати відбір змісту і методів
педагогічної підготовки вчителя з урахуванням особливостей педагогічної
діяльності, які породжуються внаслідок залучення нових інформаційних технологій
в освіті [69]. В свою чергу, це передбачає необхідність широкого залучення НІТН
в процес підготовки вчителів як в рамках вивчення дисциплін загальнокультурного,
психолого-педагогічного, так і предметного блоку дисциплін.
Розвиток системи безперервної освіти, зміна цілей загальної,
обов`язкової освіти, перехід до особистісно-орієнтованої освітянської
парадигми, зниження ролі освіти в формуванні менталітету підростаючого
покоління, перехід на інші носії соціальної пам`яті визначають потенційні
можливості широкого залучення НІТН як засобу педагогічної діяльності для
ефективної організації переходу від авторитарної педагогіки до педагогіки
співробітництва (на основі можливої реалізації по-справжньому колективної
навчально-пізнавальної діяльності учнів).
Разом з тим, очевидно, що ця можливість навряд чи буде реалізована,
якщо підготовка вчителів залишиться орієнтованою на “ретрансляційний” компонент
педагогічної діяльності. На нашу думку, “артист біля дошки” в шкільному класі у
найближчий час поступиться місцем “сценаристу”, “режисеру” сумісної творчої
діяльності учнів. Іншими словами, вже сьогодні педагогічний ВЗО повинен
готувати, в першу чергу, вчителів, здатних обходитися без методів авторитарної
педагогіки, педагогів-консультантів.
Зрозуміло також і те, що темпи розвитку означеної тенденції будуть
визначатися, в першу чергу, специфікою навчального предмета. Ще зовсім недавно
вважалось, що сфера використання комп`ютера обмежується математикою,
програмуванням, фізикою, хімією. Що ж стосується дисциплін гуманітарного циклу,
то тут він може використовуватися лише як електронний банк даних, а в практиці
навчання - переважно як засіб наочності. Напевно, на початковому етапі так і
було, але завдяки розширенню можливостей комп`ютера і з придбанням досвіду
створення навчальних програм, сфера його використання значно поширилася.
Під час навчання іноземних мов вибір
навчальних програм практично без обмежень – лексико-граматичні тести, тексти,
діалоги, пісні, відеофільми іноземними мовами, можливість прослухати диктора і
себе та багато інше; – все це, з одного боку, дозволяє вивчати іноземні мови
більш ефективно, а з іншого – формує професійну компетентність в майбутніх
учителів, розвиваючи в них необхідні професійно-значущі якості, рефлексію,
вміння працювати самостійно, веде до самовдосконалення, розкриваючи їх творчий
потенціал, поширюючи кругозір тощо.
Однак, слід зазначити,
що будь-які технічні засоби навчання відіграють при навчанні іноземних мов
важливу, але все ж таки допоміжну роль: вони розширюють дидактичні можливості
викладача, але в ніякому разі не підмінюють його. Викладач завжди
залишатиметься центральною ланкою системи навчання.
Під час застосування НІТ
навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки для
формування професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов слід
використовувати елементи комп`ютерного навчання поряд з традиційними
педагогічними технологіями.
Комп`ютерне навчання покикане
сприяти формуванню соціального, полікультурного, аутопсихологічного,
когнітивно-технологічного та персонального компонентів професійної
компетентності майбутніх учителів іноземних мов. При цьому є можливість
імітувати природне спілкування під час діалогу “людина-машина”, чому сприяють
такі фактори:
·
автентичність мовного
матеріалу, використаного в діалозі як студентом, так і комп`ютером;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 |