Учебное пособие: Компетентність вчителя іноземних мов
При виборі ділових ігор слід практикувати спеціальну
проблематизацію, загострення ситуації, зіставлення точок зору учнів мікрогруп,
критичне обговорення та оцінювання результатів передбачуваних рішень і своєї
компетентності, що дає можливість учасникам усвідомити підставу рішень, які
вони виносять, відстоювати чи відмовлятися від них. Студенти вчаться
рефлексувати з приводу своєї точки зору, знаходити уразливі місця, оцінювати
альтернативні рішення. Слідом за проблематизацією й рефлексією йде етап
організаційних рішень.
В діловій грі формується так звана “ігрова культура
мислення”, яка включає розуміння можливості протягом групової міжрольової
взаємодії отримати нове емоційно пережите знання, яке має самоцінність саме як
колективний продукт творчих зусиль. При цьому проявляється багатомірність
Я-образу й численність рольових проявів, тобто збагачення кожного учасника
новими уявленнями про себе, про своїю професійну компетентність на основі
зіставлення оцінок, свободи рольового маневру.
Пропонується використовувалися рольові ігри, які мають
за мету визначення якостей, необхідних педагогові (його професійна
компетентність); бачення школи майбутнього; шляхи підвищення пізнавальної
активності школярів; вироблення у майбутнього педагога вміння оцінювати свою
діяльність та інше. Наприклад, зі студентами III курсу можна провести рольову
гру “Розмови в учительській”. Перед учасниками гри висувається завдання: в ролі
“вчителів” обговорити професійну компетентність молодої вчительки англійської
мови й дати їй поради. Проблема полягає в тому, що вона не в змозі підтримувати
дисципліну під час уроку із-за свого, з точки зору деяких досвідчених учителів,
занадто м`якого характеру. При цьому “вчителі” відзначають, що вона добре
обізнана в своєму предметі, її уроки цікаві й інформативні.
Студенти V курсу можна запропонувати рольову гру
“Педрада”. (Ділова гра проводиться після проходження ними передвипускної
практики). Вони самі можуть обрати питання, які виносяться на “педраду”, а
потім виступати по кожному із пунктів “порядку денного”. На “педраді”,
наприклад, пропонується обговорити такі питання:
1. Обговорення програми з англійської мови для II
класу;
2. Організація роботи з другокласниками;
3. Робота з відстаючими учнями;
4. Участь учителів в акції протесту проти
будівництва атомної електростанції в області;
5. Представлення вчителя математики Петренка П.Н.
на звання “Заслужений учитель”;
6. Підготовка до проведення в рамках тижня
іноземних мов конкурсу малюнків “Всі ми діти однієї планети”.
Під час участі в рольових іграх майбутні вчителі набувають
інформаційних, перцептивних вмінь, формується їхня комунікативна компетенція,
протягом обговорення соціальних і культурологічних питань вдосконалюється
соціальний культурологічний компоненти, що позитивно впливає на формування
професійної компетентності в цілому.
Готуючись до професійного спілкування в формі рольової
гри студенти під керівництвом викладача складають діалоги, а потім й полілоги
різних видів і використовують їх на різних рівнях спілкування. Метою цієї
роботи є психологічна підготовка до гри, надання допомоги студентам при
входженні в ситуацію, в роль, при формуванні вміння породжувати непідготовлене
мовлення. Працюючи за допомогою функціональних карток, які є опорою
висловлювання зі спеціальності, студенти засвоюють техніку ведення бесіди,
вчаться передавати інформацію, аргументувати, формулювати свої думки, впливати
на партнера по спілкуванню, досягати мети бесіди, що є однією з важливих
професійно-значущих якостей учителя. Змодельовані ситуації професійного
спілкування активізують пізнавальну діяльність студентів. При підготовці до них
студенти самостійно підбирають різноманітні матеріали зі спеціальності.
Запропоновані
студентам ігрові ситуації мають бути максимально наближеними до реального
шкільного життя. Ця умова визначає ефективність педагогічної рольової гри як
засобу формування професійної компетентності майбутніх вчителів. Це сприятиме
розвиткові мотивації досягнення компетентності в професійній діяльності,
професійної самосвідомості, педагогічного мислення, емпатії, активізації
творчих можливостей студентів.
При проведенні
рольових ігор слід програвати ситуації, з якими студенти зіштовхнуться під час
своєї роботи в школі. Наведемо приклад рольової гри “Важка дитина”, яка може
бути запропонована студентам (рольова гра проводиться англійською мовою). На
початку викладач знайомить студентів з ситуацією: до школи викликаються батьки
недисциплінованого учня Роберта Стоуна. Батьки ведуть бесіду з учителями та
директором школи про поведінку і успішність сина. Серед студентів
розподіляються ролі батьків – містера та місіс Стоун, учителя англійської мови
міс Уайт, яка є також класним керівником, учителя хімії місіс Блек, помічника
класного керівника, міс Крейн та директора школи містера Уоррена. “Учителі” й
“батьки” отримують свої завдання. Так, батьки повинні підготувати питання про
поведінку та успішність "сина", бути готовими розповісти про його
поведінку поза школою, про захоплення Роберта, про його друзів. Вони також
мають попросити поради в учителів.
Що стосується
“вчителів”, то вони повинні пояснити “батькам” причину, з якої їх викликали до
школи, підготувати питання про поведінку Роберта вдома, поцікавитися в
“батьків” про захоплення Роберта, про його друзів, а також подумати над тим,
які поради вони можуть дати “батькам” дитини.
Після знайомства з
ситуацією й завданнями розподіляються ролі, роздаються рольові картки, в яких
визначена рольова поведінка кожного учасника гри. В них також містилась інформація,
яка може бути використана для створення атмосфери рольового спілкування
“вчителів” з “батьками” учня. Перед початком гри викладач має роз`яснити
правила мовного етикету, прийняті у практиці педагогічного спілкування. Так,
наприклад, етика професійного спілкування вимагатиме від учителя не починати
розмову з різких критичних зауважень на адресу учня, а, насамперед, передбачає
спокійний, доброзичливий тон бесіди з батьками. Запрошення до розмови
продиктоване щирим бажанням допомогти батькам вирішити складні питання,
пов`язані з вихованням сина. Наведемо приклад рольової картки:
|
|
Міс Уайт, 40
Ви викладаєте англійську мову й одночас є класним
керівником Роберта Стоуна. Ви стурбовані поведінкою й успішністю хлопця:
він дуже грубий з учителями й однокласниками. Роберт одержує погані оцінки,
хоча він доволі здібна дитина й міг би вчитися набагато краще
|
|
Аналогічні картки отримують всі учасники рольової гри.
В процесі рольового спілкування проходить обговорення питань виховання в сім`ї
і школі, з`ясовуються причини неуспішності учня, його небажання вчитися.
“Батькам” даються поради, тобто йде пошук більш ефективних форм роботи з
“важкою дитиною”.
Такий вид діяльності
сприяє розвитку педагогічної мобільності, комунікативності, техніки
педагогічної майстерності. “Судді” оцінюють дії учасників гри й аналізують їх
по такій схемі:
-
вміння входити в контакт з
учнями, колегами, батьками;
-
вміння будувати свої
стосунки з учнями, колегами, батьками, розуміючи їх внутрішній стан,
індивідуальні особливості;
-
вміння швидко і точно
реагувати в різних педагогічних ситуаціях й приймати правильне рішення;
-
педагогічний такт,
чуйність, справедливість, почуття міри при застосуванні педагогічного впливу на
учнів, прояв високої культури в будь-яких ситуаціях.
Крім того, самі
учасники аналізують свої дії, оцінюють прояв своєї професійної компетентності в
конкретній педагогічній ситуації. Ця робота сприяє формуванню адекватної
самооцінки студентів, рефлексивному підходу до своєї педагогічної діяльності.
Таким чином формується педагогічна самосвідомість майбутніх учителів.
У рольовій грі мають бути задіяні всі студенти групи,
що прищеплює їм навики кооперативної роботи, у них виховується почуття
взаємодопомоги, взаєморозуміння, взаємопідтримки. Після проходження педагогічної
практики студенти самі можуть пропонувати ситуації для ділових ігор, з якими їм
прийшлось зіштовхнутися в школі.
Під час ділової гри
студенти висловлюються, сперечаються, дотримуючись свого рольового
орієнтування. Вони вчаться аргументовано відстоювати свою точку зору, слухати
опонентів, що, безумовно, сприяло формуванню їхньої професійної компетентності.
Слід зазначити, що для
розвитку адекватної самооцінки слід використовувати не тільки спецкурс і
психолого-педагогічні тренінги, а й заняття з педагогіки. Так, наприклад, при
вивченні теми “Методи навчання” в курсі педагогіки студенти можуть отримати
завдання скласти педагогічне оповідання на одну з запропонованих тем, підбирати
логічні вправи та цікавий матеріал до визначених тем, виконати творчу роботу у
вигляді творів-мініатюр, розробити комплекси наочних посібників, які будуть
оцінювати не тільки викладачі, але й самі студенти. Майбутні вчителі будуть
мати можливість порівняти свої оцінки з оцінкою викладача та інших студентів,
проаналізувати, наскільки їх думки співпали. Ця робота сприятиме як практичній
підготовці студентів, розвиткові їх інформаційних, орієнтаційних, рефлексивних
умінь, творчій самостійності, так і формуванню адекватної самооцінки.
В процесі вивчення
теми “Методи виховання” студентам, наприклад, можна запропонувати самостійно
розробити план етичної бесіди на тему “Будь ввічливим!”, представити її на
семінарському занятті, а після цього проаналізувати свій виступ, використовуючи
таку схему:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 |