Дипломная работа: Проблема перекладу умов комунікативного вживання на прикладі твору Е. Ремарка "Час жити й час умирати"
Німецькі
дієслова руху типу laufen, fahren, fliegen, schwimmenhttp://www.dialog-21.ru/dialog2007/materials/html/24.htm
- _ftn3 виявляють
перехідні й квазіперехідні вживання, не властиві їхнім українським аналогам.
Мова йде насамперед про характерний для дієслів fahren, fliegen, schwimmen
каузативне значення ‘везти когось кудись на відповідному транспортному
засобі’.
Наприклад:
“er
hat sie ins Krankenhaus gefahren..“ - Він відвіз її
в лікарню;
“Medikamente
in das Katastrophengebiet fliegen…“-доставляти медикаменти
в зону катастрофи (військову зону).
Цю модель
семантичної деривації використовують не тільки дієслова fahren, fliegen,
schwimmen, але і їх гіпоніми типу jetten (у відповідному значенні –
‘транспортувати на реактивному літаку’);
Наприклад:
“er jettete
die ganze Gesellschaft an die Berlin …”- Він перевіз [переправив] все
суспільство в Берлін.
Відсутність
даного значення в дієслова laufen цілком природно й пояснюється
неможливістю його «транспортного» прочитання, що суперечить самій ідеї бігу
[27,c.88-90].http://www.dialog-21.ru/dialog2007/materials/html/24.htm
- _ftn4
З погляду
порівняльної лексикології й двомовної лексикографії ці - настільки природні в
рамках логіки німецької мови - уживання представляють певну проблему, оскільки
регулярна полісемія такого роду зовсім не властива українській мові.
В українській
мові для вираження цих змістів завжди використовуються інші - лексично не
співпадаючі з неперехідними дієсловами рухи - слова: відвозити, доставляти,
везти, перевозити, переправляти, транспортувати і т.ін.
Серед
каузативних уживань для деяких із цих дієслів виділяється також значення
'керувати':
Наприклад:
“er
kann Auto fahren…“ - він уміє водити (машину);
“eine
Maschine zum ersten Mal fliegen“- уперше пілотувати літак.
Крім того, у
кожного дієслова є свої, властиві тільки йому перехідні значення [17,c.19].
Для fahren
http://www.dialog-21.ru/dialog2007/materials/html/24.htm
- _ftn5 у Великому німецькому словнику
виділяються наступні лексеми, що вимагають прямого доповнення, причому всі вони
в тому або іншому ступені низходять до ідеї ‘керування’:
1) а. їздити (на
певній марці автомобіля, на певному виді пального);
er fahrt einen
Ferrari він їздить на ферарі; er fahrt nur Super розм. він їздить тільки на
бензині вищої якості;
б. тих. пускати;
пускати в хід; експлуатувати; eine Anlage fahren експлуатувати установку;
в. розм.
виконувати, проводити, здійснювати (відповідно до задуманого); die Arbeiter
fuhren Sonderschichten in der Fabrik робітники фабрики проводили спеціальні
зміни;
З іншого боку,
дієслово fliegen серед власне перехідних уживань виявляє тільки одне
значення, що реалізує ідею ‘керування’: ‘пілотувати літак’. Для української
мови всі подібні вживання дієслів рухи неможливі, отже семантична деривація
цього типу може розглядатися як один з регулярних параметрів, за яким лексичні
системи цих двох мов можуть бути протипоставлені [32,c.55].
Не менш
«екзотичними», ніж чисто перехідні вживання, є з погляду української мови
випадки вживання німецьких дієслів руху, у яких як пряме доповнення виступає
семантичний сирконстант, що позначає відрізок шляху (порівн., наприклад, einen
Umweg laufen/fahren/fliegen зробити гак, їхати в об'їзд, einige Runden
laufen/fahren/schwimmen зробити кілька кіл) З іншої сторони, це дієслово
виявляє додаткове, близьке за семантико-синтаксичних ознаках і властиве тільки
йому значення, наявність якого також пояснюється знаннями про світ. У таких
випадках можна говорити про псевдоперехідні дієслівні лексеми. Відмінність
псеводперехідних уживань від власне перехідних маніфестується не тільки в
галузі семантики, але й у таких формальних показниках, як уживання допоміжних
дієслів для утворення складних тимчасових форм минулого часу. Якщо власне
перехідні вживання вимагають, відповідно до продуктивних правил граматики,
дієслова haben псевдоперехідні вживання припускають у цій функції як haben, так
і sein [21,c.39]. Причини цього очевидні. Із чисто формальної точки зору
обговорювані випадки є перехідними вживаннями, тому що відповідне дієслово
керує доповненням в акузативе. Семантично, однак, дієслово в таких уживаннях не
виражає ідею спрямованості на об'єкт, тобто ці вживання не відчуваються як
агентивно-транзитивні. Відповідно, для німецької мови Ремарка такі вживання за
одними показниками виявляються рядопокладеними перехідним дієсловам, а за
іншими - неперехідним. Х. Бринкман відзначає, що при вживанні дієслова haben профилюється
активна роль суб'єкта, а при використанні дієслова sein увага концентрується на
самій дії. Іншими словами, якщо власне значення руху зміщається на другий план,
як допоміжне дієслово – замість звичайного для цього семантичного класу sein
-з'являється haben. Цікаво, що дієслова gehen і kommen, на відміну від
розглянутих тут слів, у жодному зі своїх значень не утворить складних форм
минулого часу за допомогою допоміжного дієслова haben. Ця граматична
особливість явно має семантичні причини; порівн., зокрема, відсутність у цих
дієслів комунікативно осмислених перехідних і псевдоперехідних уживань
[36,c.77].
Варто помітити,
що псевдоперехідні конструкції з дієсловами руху зустрічаються й в українській
мові. Порівн. пройти пішки/проїхати без зупинки весь шлях; пробігти
стометрівку; пробігти/пропливти... дистанцію (з гарним результатом); у
спортивному жаргоні також пробігти/пропливти... кращий час.http://www.dialog-21.ru/dialog2007/materials/html/24.htm
- _ftn6 Цікаво, що такі конструкції в
українській мові, крім сильних обмежень на лексичну сполучуваність, часто мають
додаткові обмеження на вид і/або спосіб дії; порівн. *бігти/плисти... кращий
час; *бігти/плисти... дистанцію з гарним результатом, при тім що вираження бігти/плисти...
дистанцію й без акценту на результаті припустимо тільки в сполученні з
дієсловами типу довелося, пропонується, побажав [44,c.567].http://www.dialog-21.ru/dialog2007/materials/html/24.htm
- _ftn7
Для семантичної
типології значимим фактором є регулярність способу означування цих змістів.
Одна мова обирає спосіб, при якому те саме дієслово виражає й сам рух (з такими
його складовими, як характер переміщення в просторі, середовище, у якому
відбувається рух, засіб і швидкість пересування; якісна характеристика руху) і
вказують при цьому на всі «супутні моменти» (такі, як ціль переміщення,
об'єкти, на які при русі проявляється вплив і т.п.). Інша мова при необхідності
включити у фокус уваги саме ці «супутні моменти» вибирає особливе дієслово, що
не збігається з відповідним дієсловом руху. Мови типу німецької і англійської
віддають перевагу використанню того ж самого дієслова, уводячи його в
конструкції різного типу. Мови типу українського при кардинальній зміні
валентністної структури міняють саме дієслово [18,c.90]. Наприклад, якщо ціль
руху - установлення рекорду, в українській мові використовується дієслово
встановити, незалежно від того, про який конкретний вид спорту мова йде й рух
якого характеру (біг, плавання й т.ін.) включено в ситуацію встановлення
рекорду. В українській мові при цьому допускаються окремі виключення -
конструкції з відносно жорстко фіксованим лексичним наповненням; порівн.
пробігти стометрівку, пробігти/пропливти... дистанцію й т.п. Іншими словами,
різні мови надають перевагу різні стратегії утворення каузативних і
квазикаузативних конструкцій від дієслів руху. По цьому параметрі відповідні
мови можуть бути типологічно протипоставлені [27,c.80]. Так, сполучення в
одному дієслові перехідних і неперехідних уживань типово для англійської мови й
може розглядатися як одна з його базових семантико-синтаксичних характеристик.
Таке сполучення досить часто зустрічається й у німецькій мові (порівн.
обговорювані тут випадки), але не може вважатися для нього «наскрізним» принципом
організації взаємодії лексичної семантики й синтаксису. Для української мови
сполучення в одному дієслові перехідних і неперехідних уживань нехарактерно.
Виключення, видимо, варто описувати в термінах граматики конструкцій.
Вище було
показано, що певні значення розвиваються тільки в тих дієслів, у семантиці яких
є свого роду «опорні пункти» для відповідного похідного значення [29,c.100].
Так, значення, що сходить до ідеї 'перевозити' може розвитися тільки в
«транспортних» дієслів, а значення 'установлення рекорду' - тільки в «спортивних»
дієслів. При цьому дієслова руху можуть розвивати і якісь інші, вузько специфічні
значення. Наприклад, дієслово laufen виявляє специфічне каузативне значення, що
реалізується при наявності внутрішнього об'єкта [12,c.267].
(3) sich (D) die Füße wund laufen 1) натерти собі ноги 2) перен.
(nach etw. D) збитися з ніг (у пошуках чегось); sich (D) eine Blase laufen
набити собі мозолі
Наявність цього
значення в дієслова laufen і його відсутність у дієслів fahren,
fliegen пояснюється екстралінгвістичними причинами: наші знання про устрій
світу мотивують участь цього дієслова в конструкціях, у значення яких входить
ідея фізичного впливу, надаваного на ноги при занадто тривалій і інтенсивній
ходьбі або бігу.
Потенційно
подібне значення може мати й дієслово tanzen, оскільки в ньому
також акцентуйовано фізичний вплив на ноги: порівн. не фиксуєме словниками, але
цілком можливе словосполучення sich (D) die Füße wund tanzen.
Дієслово laufen розвило ще одне специфічне – псевдообратиме – значення:
(4) ‘добігатися до чогось’: sich müde laufen
набігатися до утоми; sich außer Atem laufen задихатися
[задихнутися] від бігу
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 |