Дипломная работа: Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi
Так, як
Іршавський район знаходиться в таких агро кліматичних умовах, що найбільш
раціонально і вигідно, в плані використання тваринницької продукції, займатись
молочним скотарством. Адже агрокліматичні умови створили досить сприятливе
середовище.
Є ґрунти, які при
правильному обробітку і правильній агротехніці здатні забезпечувати достатнього
кількісно повноцінних кормів. Також є достатня кількість пасовищ, що
забезпечують влітку високо протеїнові зелені корми. Одним словом молочне
скотарство в Іршавському районі є надзвичайно перспективною галуззю.
На Україні в
70-80-х роках було проведено спеціалізацію у тваринництві, виділені типи
спеціалізованих господарств, обґрунтовано розміри молочних ферм і “непильних”
господарств для різних природно-економічних зон. Значна частина спеціалізованих
господарств на вирощувані молочного поголів’я і виробництва молока досягла
порівняно високих економічних результатів. Найвищих успіхів у виробництві
молока його промисловій переробці було досягнуто в 1986-1990рр.
Однак у 90-х
роках агропромислове виробництво зазнало значного занепаду що характеризується
такими особливостями.
Відбувся, на
жаль, непродуманий, стихійний, занепад наявних підприємств з нагромадженими за
кілька десятиліть досвідом роботи. Провелося непродумане широке розкрупнення
великих колгоспів і радгоспів, що спричинило збільшення кількості господарств,
але водночас господарства залишились без потрібних основних фондів, а найбільше
без машин і механізмів, що забезпечують ефективне виробництво
сільськогосподарської продукції.
Цей процес
пройшов більш спокійніше в Закарпатській області і в Іршавському районі
зокрема. Якщо подивитись в табл. 2.1, то видно, що середній розмір колективного
господарства в всіх областях крім Закарпатської зменшився майже вдвічі, а
середній розмір форм господарства Закарпатської області майже не змінився,
становив 825 га в 1990 і 810 га в 2000р. Найсуттєвіші зменшення розміру
господарства за площею сільськогосподарських угідь відбулося у Львівській
області – в 2,3, Івано-Франківській - 1,9 та Тернопільській – 1,6 рази. Разом з
тим господарства цих областей, як видно з таблиці, допустили найбільше
зменшення поголів’я ВРХ відповідно в 4,3-3 та корів у 3,6 – 2,4 рази.
Таблиця 2.1
Середній розмір колективних господарств Західної
України[56,с.123]
Області |
Припадає на одиницю господарств |
1990р. |
2000р. |
с/г угідь, га |
ВРХ, чол. |
корів, чол. |
с/г угідь, га |
ВРХ, чол. |
корів, чол. |
Волинська |
2028 |
1565 |
410 |
1538 |
642 |
210 |
Закарпатська |
825 |
510 |
136 |
810 |
204 |
66 |
Івано-Франківська |
1031 |
943 |
219 |
555 |
223 |
68 |
Львівська |
1945 |
1185 |
318 |
848 |
278 |
88 |
Евенська |
1910 |
1481 |
373 |
1304 |
599 |
189 |
Тернопільська |
1691 |
1124 |
219 |
1553 |
369 |
120 |
Чернівецька |
1710 |
1345 |
332 |
1103 |
471 |
139 |
По Україні |
2830 |
1523 |
450 |
2116 |
560 |
210 |
Така суттєва відмінність між Закарпатською областю
і суміжними областями, на мою думку, настала тому, що жителі області не так
прагнули до самостійного господарювання, в зв’язку з тим, що кількість землі є
обмеженою, а більш-менш родючої зовсім небагато. Для успішного тобто
ефективного господарювання в таких особливих агро кліматичних умовах потрібно
достатня кількість сільськогосподарської техніки, правильний обробіток, достатню
кількість добрив, знання вирощування тих, культур, які найоптимальніше пристосовані
до цих ґрунтів. Люди усвідомили, що більш-менш великі господарства будуть краще
і ефективніше функціонувати. Ці твердження є моєю точкою зору і з ними можна не
погодитись як і з усіма точками зору видатних людей.
Роздрібнення
господарств супроводжувалось необґрунтованим поділом тваринницьких приміщень,
поголів’я худоби, засобів механізації виробничих процесів, обладнання та
устаткування. У результаті значна частина ферм, особливо молочних блоків
господарства залишилась без необхідних засобів механізації, устаткування та
обладнання. Матеріально-технічна база господарств перебуває у критичному стані,
вона старіє як фізично та морально.
Характерною
особливістю аграрного сектора середини 90-х років є те, що проведено
реструктуризацію колективних господарств, закладено підвалини для
багатоукладної економіки сільського господарства, зросла кількість фермерських
(селянських) господарств. Загальна кількість їх у західному регіоні, станом на
1 січня 2000 році, становила 5337, з них найбільше у Закарпатській області –
1400, Львівській – 1149, Тернопільській – 686 та івано-Франківській – 378. На
жаль, більшість з фермерських господарство не займається молочним скотарством.
Кількість
фермерських (селянських) господарств в Іршавському районі показано в таблиці
2.2.
Таблиця 2.2
Господарств
станом на 1 січня 2003року.[77,с.26]
Сільрада
|
Кількість зареєстрованих господарств., один |
Площа землі в користуванні, га |
Припадає в середньому на 1 господарство |
Довідково було на 1.01.02 року |
С.г. угідь |
В т.ч. ріллі |
С.г. угідь |
В т.ч. ріллі |
господарств |
Разом по району |
49 |
251 |
200 |
5,1 |
4,1 |
47 |
Арданівська |
2 |
14 |
6 |
8,0 |
3,0 |
2 |
Білківська |
9 |
25 |
25 |
2,8 |
2,8 |
9 |
Бродська |
3 |
9 |
7 |
3,0 |
2,3 |
3 |
Броньківська |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
В.Раковецька |
2 |
26 |
21 |
13,0 |
10,5 |
2 |
Вільхівська |
2 |
6 |
5 |
3,0 |
2,5 |
2 |
Греблянська |
- |
- |
- |
- |
|
- |
Довжанська |
4 |
8 |
6 |
2,0 |
1,5 |
4 |
Доробратівська |
2 |
5 |
4 |
2,5 |
2,0 |
2 |
Дубрівська |
1 |
4 |
2 |
4,0 |
2,0 |
1 |
Загатянська |
5 |
9 |
8 |
1,8 |
1,6 |
3 |
Зарічанська |
1 |
6 |
2 |
6,0 |
2,0 |
1 |
Ільницька |
3 |
11 |
6 |
3,7 |
2,0 |
3 |
Імстичівська |
2 |
55 |
46 |
27,5 |
23,0 |
2 |
Іршавська |
4 |
10 |
6 |
2,5 |
1.5 |
4 |
Камянська |
3 |
48 |
48 |
16,0 |
16,0 |
3 |
Кушницька |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Лисичівська |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
М. Раковецька |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Приборжавська |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Ч.Потіцька |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Російська |
І |
2 |
1 |
2,0 |
1.0 |
1 |
Лозянська |
1 |
2 |
1 |
2,0 |
1,0 |
1 |
Негрівська |
3 |
7 |
4 |
2,3 |
1,3 |
3 |
Луківська |
- |
1 |
- |
- |
- |
- |
Сілезька |
1 |
4 |
2 |
4,0 |
2,0 |
1 |
При трансформації
агропромислового комплексу до ринкових умов та орієнтації економічного базису
на приватну основу більше уваги приділялось процесам приватизації, формам
господарювання, земельним відносинам, збуту продукції і менше – галузям
тваринництва. Безумовно така недооцінка тваринництва позначилась на загальних
економічних показниках промислового виробництва. Це наслідок, насамперед, ігнорування
істини, яку сформулював вчений О.Т.Болотов ще в 1784 році “Дотримання належної
пропорції між тваринництво і рослинництво є найголовнішим пунктом уваги
сільського господарства. Ці дві речі так між собою пов’язані, що якщо одна буду
упущена, то неминуче завдасть шкоди другій” [36;c.55].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 |