Дипломная работа: Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi
Скорочення
транспортних витрат на доставку сировини та готової продукції є однією з
найважливіших умов, яка визначає раціональне розміщення і розмір підприємств. У
зв’язку з цим одні підприємства молочної промисловості розміщують близько
джерел сировини, інші поблизу пунктів споживання.
Підприємства
першої групи включають маслоробні, сироробні заводи, молочноконсервні заводи та
виробників сиру і сметани. На цих підприємствах виробляють яка, потребує значно
більшого обсягу перероблюваної сировини, ніж обсяг готової продукції. Так,
наприклад, витрати сировини на підприємствах молочної промисловості Західного
регіону для виробництва 1 тонни масла становлять 22-23 тонни, 1 тонни сиру –
9,5-10,5 тонн, 1 тонни сухого молока – 8,5 тонн, 1 тонни згущеного молока – 2,5
тонни, 1 тонни сметани – 8,5-9,5 тонн. Отже, транспортні витрати на доставку
сировини в багато разів перевищують витрати на доставку готової продукції.
Молочні консерви, сухе молоко, а також сир, масло при відповідних умовах можуть
довго зберігатися в холодильних камерах на базах. Крім цього, вони
транспортабельні, що дає можливість реалізовувати їх в інші економічні регіони.
При розміщення
окремих підприємств цієї групи враховують ряд умов. Наприклад, молочноконсервні
заводи доцільно розташовувати високої щільності молока, де є джерела палива,
води. Підприємства з виробництва цільномолочної продукції, як правило
розміщують у пунктах споживання – в містах, великих промислових центрах і
курортних регіонах. Тут виробляють продукцію тривалість зберігання і реалізації
якої обмежується днями або годинами. Значну частину цільномолочної продукції
розливають у дрібну тару, маса якої разом з ящиками значно перевищу масу
готового продукту, внаслідок чого транспортування готової продукції обходиться
дорожче, ніж доставка сировини.
Слід зазначити,
що витрати сировини на виготовлення сиру і сметани в декілька разів перевищують
масу готової продукції. А виробляти сир і сметану на міських молочних заводах з
великим радіусом завезення економічно недоцільно. Вигідніше доставляти ці
продукти з районних молочних заводів безпосередньо у торгову мережу.
Роль і значення
молочного скотарства в народному господарстві визначається перш за все
виробництвом надзвичайно важливих і незамінних молочних продуктів для
харчування населення. За рекомендаціями Київського науково-дослідного інституту
гігієни харчування, норма споживання молока і молочних продуктів на душу
населення України становить 390 кг одну третину за калорійністю добового
раціону. У молоці містяться всі речовини пластичного та енергетичного
характеру, необхідні організму людини білки, вуглеводи, жири, мінеральні
речовини, вітаміни тощо.
Будучи цінним
харчовим продуктом, молоко у ряді випадків є лікувально-профілактичним засобом.
Його застосовують при шлунково-кишкових і серцево-судинних захворюваннях, при
отруєнні сіллю важких металів, кислотами та лугами, йодом і бромом.
Молочне
скотарство Західного регіону України – найтрудомісткіша галузь сільського
господарства. У сумарних трудових затратах сільськогосподарського виробництва
громадського сектора на частку молочного скотарства припадало в 2002 році
24.8%, а тваринництва – 47.5%[56,с.64-65].
Особливо важливе
значення молочного скотарства як молоко продуктового під комплексу взагалі в
економіці агропромислового комплексу полягає в тому, що його продукції щоденно
поступає в реалізацію. Це дає можливість безперервно поповнювати оборотні кошти
як господарств, так і підприємств молочної промисловості. Також велике значення
молочної промисловості полягає в тому, що вона з одного виду сировини – молока
– виготовляє багато різних харчових продуктів, які відрізняються властивостями,
складом і поживністю.
За допомогою
промислової переробки мало транспортабельної сировини – молоко перетворюється у
транспортабельні продукти – масло, сир, сухе молоко, які можуть зберігатись
протягом тривалого часу. Це дає можливість розширювати регіони збуту молочних
продуктів, постачати регіони, які не забезпеченні такими продуктами місцевого
виробництва. Отже, молочна промисловість і молочне скотарство зокрема сприяє
поглибленню територіального розподілу праці, що дає змогу в повній мірі
використовувати тих регіонів і районів, де є найкращі умови для розвитку
молочного скотарства.
Продукція
молочної промисловості розрахована не тільки для споживання, а й широко
використовується у різних галузях харчової промисловості та громадському
харчуванні як сировина для виробництва кондитерських, хлібобулочних, м’ясних
виробів тощо. Окремі складові частини молока (після його переробки) використовуються
в інших галуззях промисловості. Так, наприклад, казеїн застосовується для
виробництва технічних виробів, молочний цукор – у медичній промисловості.
Треба зазначити,
що молочне скотарство як складова молоко продуктового підкомплексу виконує
важливу соціально-економічну функцію, а саме: забезпечує суспільство
незамінними продуктами харчування;безперервно поповнює оборотні кошти
товаровиробників і постачає сировину для інших галузей народного господарства.
З освоєнням
виробничих потужностей, запровадженням ресурсозберігаючих і безвідходних
технологій, розширенням асортименту виробляємо високоякісної і
конкурентоспроможної продукції роль і значення молоко продуктового підкомплексу
і молочного скотарства зокрема в економіці агропромислового комплексу і народного
господарства України будуть постійно зростати.
Як видно з
попереднього розділу молочне скотарство Іршавського району займає значну роль
(в валовому виробництві), а в структурі товарної продукції досить незначну,
лише 9%. Все це залежить від того, що велику частину продукції, і особливо
головні виробники, домашні підсобні господарства, використовують для власних
цілей. Також велика частина виробленого молока (господарствами населення)
реалізовують на так званих „стихійних ринках”, де її ніхто не обліковує. Це є
досить важливою проблемою сучасного функціонування молокопродуктового під
комплексу, і її вирішення повинно б привести до значного збільшення обсягів
реалізації по району, надходжень до бюджету , не говорячи про кардинальне
покращення санітарно-гігієнічних норм, підвищення якості виробленої продукції.
Недосконалість
нашого законодавства, економічних відносин , відносин між виробниками
сільськогосподарської продукції і переробними підприємствами призводить до
такого парадоксу – основними виробниками молока є підсобні господарства
населення, частка в загальному виробництві молока в 2002 році становить 96%, то
виробниками реалізованого молока виступають сільськогосподарські підприємства.
Перелік
підприємств, які займаються виробництвом молока показано в таблиці 1.6
Таблиця 1.6
Перелік
підприємств, які займаються виробництвом молока в Іршавському районі в 2002
році[77,с.34]
Підприємства |
Вироблено молока, тонн |
2002 рік |
у % до 2001року |
Виноградар |
70,8 |
65,9 |
Дар |
9,8 |
– |
За нове життя |
105,5 |
76,7 |
Дружба |
54,0 |
73,4 |
Колос |
58,4 |
67,9 |
Золотий колос |
56,0 |
81,2 |
Україна |
288,9 |
97,8 |
Обрій |
71,1 |
107,1 |
Волоське |
10,0 |
– |
Карпати |
90,2 |
66,0 |
Гроно |
50,6 |
53,8 |
Весна |
80,0 |
83,3 |
Прогрес |
43,9 |
95,6 |
Боржава |
75,4 |
81,3 |
Світанок |
53,2 |
102,1 |
Довжанське |
9,7 |
45,5 |
Закарпаття |
37,6 |
82,1 |
Кук |
18,9 |
152,4 |
Верховина |
35,7 |
89,9 |
Разом по району |
1209 |
84,1 |
Продовжується
тенденція до зменшення обсягів виробництва молока сільськогосподарськими
підприємствами і збільшееня виробництва молока господарствами населення(таблиця
1.7).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 |