рефераты рефераты
Главная страница > Дипломная работа: Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi  
Дипломная работа: Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi
Главная страница
Банковское дело
Безопасность жизнедеятельности
Биология
Биржевое дело
Ботаника и сельское хоз-во
Бухгалтерский учет и аудит
География экономическая география
Геодезия
Геология
Госслужба
Гражданский процесс
Гражданское право
Иностранные языки лингвистика
Искусство
Историческая личность
История
История государства и права
История отечественного государства и права
История политичиских учений
История техники
История экономических учений
Биографии
Биология и химия
Издательское дело и полиграфия
Исторические личности
Краткое содержание произведений
Новейшая история политология
Остальные рефераты
Промышленность производство
психология педагогика
Коммуникации связь цифровые приборы и радиоэлектроника
Краеведение и этнография
Кулинария и продукты питания
Культура и искусство
Литература
Маркетинг реклама и торговля
Математика
Медицина
Реклама
Физика
Финансы
Химия
Экономическая теория
Юриспруденция
Юридическая наука
Компьютерные науки
Финансовые науки
Управленческие науки
Информатика программирование
Экономика
Архитектура
Банковское дело
Биржевое дело
Бухгалтерский учет и аудит
Валютные отношения
География
Кредитование
Инвестиции
Информатика
Кибернетика
Косметология
Наука и техника
Маркетинг
Культура и искусство
Менеджмент
Металлургия
Налогообложение
Предпринимательство
Радиоэлектроника
Страхование
Строительство
Схемотехника
Таможенная система
Сочинения по литературе и русскому языку
Теория организация
Теплотехника
Туризм
Управление
Форма поиска
Авторизация




 
Статистика
рефераты
Последние новости

Дипломная работа: Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi

З 20 лютого 2001 року набув чинності Закон України „Про стимулювання ринку сільського господарства на період 2001 – 2004 років” від 18 січня 2001 року № 2238-ІІІ , яким визначені основні засади державної політики на період реформування сільського господарства протягом 2001 – 2004 років ,як пріоритетної галузі народного господарства. Згідно з цим законом формування цін на сільськогосподарську продукцію здійснюється „ виходячи з попиту і пропозиції з урахуванням державної підтримки на основі галузевих нормативних витрат і норми прибутку в середньому по народному господарству, а цінова політика та підтримка доходів у сільському господарстві спрямовується на забезпечення виробництва продукції на основі запровадження заставних цін (цін підтримки), регулювання доходів через систему державних дотацій та субсидій[A].

До 1 січня 2004 року дотування виробників молока і м’яса здійснюватиметься шляхом спрямування для зазначених цілей у повому обсязі суми податку на додану вартість, яка повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочні продукти. Крім того передбачається здійснення державної підтримки с/г товаровиробників у напрямі кредитного забезпечення та страхування ризиків у сільському господарстві.

У країнах з розвинутою економікою в системі заходів державного регулювання ринку широкого застосування набуло регулювання цін на основі як економічних, так і адміністративних методів. Економічне регулювання цін здійснюється через податкову, фінансово-кредитну, бюджетну та митну політику. Адміністративне регулювання цін на продукцію сільського господарства, зокрема молоко, проводиться шляхом установлення їх гарантованого, порогового рівня тощо. Так, у країнах ЄС застосовуються ціни підтримки (інтервенційні) як мінімально гарантовані ціни продажу, порогові ціни – з метою регулювання імпорту молочних продуктів, у США – заставні ціни ,які гарантує держава для забезпечення мінімального доходу фермерів. Подібні заходи регулювання цін враховуються і в інших економічно розвинутих країнах, а їх вивчення та оцінка набувають важливого значення для подальшого застосування в умовах, що склалися в Україні.

Узагальнюючи існуючі напрямки державного регулювання аграрного ринку в економічно розвинутих країнах та розробки вітчизняних вчених, доцільно здійснювати регулювання ринку молочної продукції в Україні на сучасному етапі його функціонування шляхом впровадженням еквівалентних цін на молоко і молочні продукти, мінімально гарантованих цін на молочну сировину та гарантованих оптових цін на молочні продукти, обмежувальних цін на засоби виробництва, які враховуються в молочному скотарстві, порогових цін на молочні продукти, пільгового кредитування та субсидування сільськогосподарських товаровиробників.

Еквіваленту цін на молоко і молочні продукти доцільно розраховувати як суму нормативної собівартості та рівновеликої для всіх галузей молоко продуктового підкомплексу норми прибутку, а мінімально гарантовану ціну молока слід встановити на молочну сировину другого сорту базисної жирності у розмірі 80 – 90% еквівалентної ціни ( залежно від природно-економічних умов регіону).

Регулювання цін засоби виробництва, які враховуються в молочному скотарстві, та послуги промислового характеру доцільно здійснювати шляхом встановлення обмежувальних цін, а у випадку перевищення внутрішніх цін на основні та оборотні засоби над світовими виробниками молока та іншої сільськогосподарської продукції при придбанні ними вітчизняних ресурсів слід виплачувати компенсаційні різниці.

Необхідною умовою ефективного господарювання є надання сільськогосподарським виробникам кредитів за пільговими ставками на придбання основних та оборотних засобів під економічно обґрунтовані програми розширеного відтворення виробництва.

Отже ,можна сказати, що використання наявних економічних умов розвитку, великою мірою залежить від зацікавленості держави у розвитку і успішному функціонуванні сільського господарства і молочного скотарства зокрема.


Розділ 3. Економічний аналіз сучасного рівня розвитку галузі

 

3.1 Показники економічної ефективності розвитку галузі

Економічна ефективність виробництва характеризує результативну діяльність працівників виробництва тваринництва по виробництву конкретних видів продукції, необхідних суспільству, на основі використання його виробничих ресурсів та інтенсифікації всіх галузей тваринництва. Мірилом результативності виробництва є сукупність найважливіших економічних показників, які визначають використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів.

Економічні показники бувають натуральні та вартісні, кількісні та якісні. Натуральні показники обчислюють у фізичних одиницях виміру , а вартісні у – у грошовому виразі. Кількісні економічні показники характеризують абсолютні розміри, пов’язані з виміром сукупності елементів, наприклад, обсяг валової, товарної продукції , вартість основних фондів тощо. Якісні показники характеризують рівень розвитку процесу, якісні особливості явищ, закономірності їх розвитку, наприклад, зростання продуктивності праці, рентабельність підприємства тощо.

Для визначення економічної ефективності тваринництва використовують такі найважливіші показники:

– коефіцієнт зростання виробництва валової і товарної продукції, валового і чистого доходу – відношення показника року, що аналізується, до базисного. В 2002 році по Іршавському районі коефіцієнт валового виробництва молока становив 1 , це означає, що в 2002 році вироблено молока стільки ж, як і в 2001 році. Чим вищий цей показник, тим ефективніше працює галузь. Якщо це показник менший одиниці, як із кількістю товарного молока в Іршавському районі за 2002 рік, то це означає, що зменшилися обсяги реалізації, тобто знизилась економічна ефективність галузі. В 2002 році в Іршаському районі цей показник становив 0,7. Це є погано, адже якщо зменшується кількість товарної продукції, то це призводить до зменшення надходжень грошових коштів, а як відомо стабільне надходження грошових коштів є однією з головних умов ефективного функціонування будь-якого виробництва;

– продуктивність тварин (середньорічний надій на одну корову, кг).

Як вже говорилося в Іршавському районі намітилась тенденція до збільшення продуктивності корів(таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Продуктивність корів в Іршавському районі в 2000-2002 роках[75,с.23;76,с.24;77,с.25]

Показники Роки
2000 2001 2002
Середній надій молока від однієї корви, кг 1430 1530 1603

Тобто, середньорічний надій на одну корову з року в рік зростає. Так в 2001 році середньорічний надій на одну корову становив 1530 кг, що на 100 кг більше відповідного показника 2000 року, а в2002 році середньорічний надій на одну корову становив 1603 кг, що на 73 кг більше відповідного показника 2001 року. Виходячи з того, що чисельність корів в 2002 році по відношенню до 2001 року практично не змінилася, а в сільськогосподарських підприємствах навіть зменшилася, то зростання середньорічного надою відбувається шляхом підвищення продуктивності корів. Ці процеси є важливим поштовхом для підвищення економічної ефективності молочного скотарства;

– продуктивність праці – відношення вартості валової продукції у співставних цінах до затрачених люд-год на вироблення цієї продукції;

– також велике значення для економічної ефективності мають затрати праці на виробництво продукції. Чим ці затрати будуть меншими, тим ефективніше працює галузь. Ефективність молочного скотарства з точки зору затрат праці на виробництво продукції наведена в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Динаміка затрат праці на виробництво молока в Іршавському районі[75,с.26;76,с.27;77,с.30]

Показники Роки
2000 2001 2002
Затрати праці,всього,тис.люд-год 60,5 53,5 49,8
Затрати праці на одиницю продукції(ц), люд-год 223 230 225

Як видно з таблиці спостерігається динаміка зменшення затрат праці на виробництво молока, це є позитивною тенденцією, адже йде інтенсифікація виробництва.

– фондовіддача виробничих фондів – відношення вартості валової продукції до вартості основних сукупних виробничих фондів;

– собівартість одиниці продукції – грошовий вираз затрат в конкретній галузі тваринництва на виробництво одиниці продукції, грн. Для кращого аналізу собівартості і бачення її змін у часі я згрупував показники у таблицю 3.3.

Таблиця 3.3

Динаміка собівартості молока в Іршавському районі в 2000-2002 роках[75,76,77]

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19

рефераты
Новости