Дипломная работа: Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi

Головною проблемою чи перепоною є низькі закупівельні ціни на молоко і недостатня кількість ринків збуту, адже головний покупець молока в районі Іршавський молокозавод з банкрутів, і господарствам доводиться реалізовувати продукцію в суміжних районах, а це призводить до зменшення закупівельної ціни на молоко, адже зростають транспортні витрати в переробників молока.

Але є знаний потенціал в господарствах Іршавського району. Можна навести такий приклад: продуктивність корів в Іршавському районі є 2-гим показником після Ужгородського району і становить відповідно 1600 і 1700 кг, тоді як у Перечинському, Свалявському, Хустському районах середньорічні надої становлять 988-1060 кг[63,с.40-45]. Все це говорить про те , що якщо розв’яжуться питання з добуванням сільськогосподарських виробників, еквівалентності товарообміну між галузями народного господарства, фінансування, пільгового кредитування, то господарства Іршавського району одними з перших підвищать обсяги виробництва і реалізації молока і за рахунок (в основному) підвищення продуктивності корів.

Отже, вивчивши вплив факторів на економічну ефективність виробництва молока і якщо вплив цих факторів буде позитивним, то можна спрогнозувати оптимальний (рекомендований) варіант розвитку галузі на перспективу.

При прогнозуванні молочного скотарства в досліджуваному регіоні потрібно виходити з концепції повного його самозабезпечення молоком та молокопродуктами та можливістю продажу транспортабельних їх видів (масло, тверді, сири, казеїн) за межами регіону та на зовнішніх ринках.

Другий варіант передбачає визначення рекомендованого (оптимального) обсягу виробництва молока з урахуванням досягнення раціональної норми споживання та зовнішніх можливостей Іршавщини. Середньорічний надій від однієї корови і сільськогосподарських підприємствах становитиме 3500 кг. За досвідом вітчизняних і зарубіжних підприємств, у племінних господарствах мінімальна межа продуктивності корів повинна бути 5000 кг у середньому за рік, а у товарних – не менше 3500 кг[71,с.65-69].

 На сучасному етапі з розвитком науково-технічного прогресу стає дедалі поширенішим застосування ЕОМ в різних розрахунках. Так в своій роботі я використав ЕОМ для розв’язання такої задачі як прогнозування розвитку молочної галузі.

 Для розрахунку прогнозного рівня виробництва і споживання молока в Іршавському районі використано пакет прикладних програм Microsoft Excell 97. Фонд споживання молока обчислюється як добуток науково обґрунтованої норми споживання на перспективну чисельність населення, с прогнозовану за демографічним методом , де за початковий рівень динамічного ряду прийнятий 1995 рік, а за кінцевий 2001 рік.

Перспективна середньорічна чисельність населення розрахована за формулою:

звідки ,

де Sm – чисельність населення на прогнозну дату; S0 – чисельність населення на вихідну дату; m – кількість років у прогнозованому періоді; n – кількість років у базовому періоді; W – середньорічний коефіцієнт зміни чисельності населення у базовому періоді; Xn – кінцевий рівень динамічного ряду;X1 – початковий рівень динамічного ряду.

Таблиця 4.2

Оптимальні параметри розвитку молочного скотарства Іршавського району на 2010 рік

Рисунок 4.1*. Розрахунок прогнозного обсягу виробництва молока з допомогою ЕОМ(Microsoft Excell 97)

Витрати в сільськогосподарському виробництві визначились за середнім відсотком установленого рівня в минулі 3-5 років. Створена і використана програма наведена на малюнку 4.1.

Виходячи з цих даних і перспективами розвитку молочної галузі в Закарпатській області, в Україні, можна спрогнозувати оптимальні параметри обсягу виробництва молока на 2010 рік. Ці дані наведені в таблиці 4.2

Наведені в таблиці показники є фактично можливі і вони можуть бути досягнуті за умови розширеного відтворення молочного скотарства. Для одержання позитивних результатів у перспективі необхідно вже тепер починати впроваджувати такі заходи: створити міцну кормову базу; формувати молочне стадо корів з високою продуктивністю; використовувати биків плідників з високою генетичною продуктивністю; удосконалювати генофонд з використанням генетичного потенціалу світового рівня; удосконалювати форми організації та оплати праці; створити систему пунктів для заготівлі молока в приватних господарств населення; постійно зміцнювати матеріально-технічну базу ферм; впроваджувати ресурсозберігаючі технології; надавати кредити сільгоспвиробникам на пільгових умовах; здійснювати регулювання доходів через систему держаного дотування.

Узагальнюючи викладене слід зазначити, що досягнення рекомендованих (оптимальних) параметрів розвитку молочного скотарства Іршавщини на 2010 рік можливе за наявності сприятливої кон”юктури ринку молока і молочної продукції при активному державному регулюванні та мобілізації резервів підвищення ефективності функціонування галузі.

В Закарпатській області і Іршавському районі постійно ведеться робота по покращенню ситуації в сільському господарстві і молочному скотарстві зокрема. Першочерговими заходами для стабілізації та нарощування виробництва тваринницької продукції державними органами влади області передбачено насамперед збільшення маточного поголів”я усіх видів худоби, підвищення продуктивності та якості виробленої продукції, посилення уваги до вирощування племінного та ремонтного молодняка, забезпечення годівлі тварин повноцінними кормами.

Зростання виробництва молока намічено здійснювати шляхом підвищення продуктивності молочного стада при відносно сталому поголів’ю корів, на основі повноцінної збалансованої годівлі тварин, сконцентрувавши молочно-товарні ферми навколо міст та промислових центрів, зон переробних підприємств.

Надаючи важливого значення стабілізації виробництва тваринницької продукції значна увага приділяється подальшому розвитку галузі в приватному секторі на даному етапі.

Розроблена в Закарпатській області модель стабілізації і розвитку галузей агропромислового комплексу передбачає застосування організаційно-правових механізмів економічних проектів з питань санації та реконструкції підприємств, ціноутворення, інвестування та інновацій, формування аграрного ринку шляхом розвитку біржових торгів на нещодавно створеній Карпатській універсальній біржі, утворення торговельних районних домів та оптово-продовольчих ринків.

Інфраструктурне забезпечення моделі полягатиме в урізноманітненні форм роботи з основними виробниками сільськогосподарської продукції – приватним сектором – у напрямі заохочення його у виробництві товарної продукції тваринництва. Прогнозується запровадити нові організаційно-правові механізми в роботі переробних та обслуговуючих підприємств, включаючи засади кооперування. Зміну форми власності державних підприємств необхідно поводити відповідно до цілей програми і виключно на конкурсній основі.

На основі проведених все сторонніх наукових досліджень розвитку молочного скотарства і молочної галузі Іршавського району можна зробити такі висновки:

– молочне скотарство в валовому виробництві сільськогосподарської продукції за співстівними цінами займає провідну роль у сільському господарстві Іршавського району;

– собівартість 1 ц молока є високою і становить 50 59 грн., що не забезпечує отримання прибутків, бо реалізаційні ціни знаходяться в межах 42-49 грн. за 1 ц молока;

– молочне скотарство теоретично на високому рівні забезпечено природними умовами для розвитку. Адже питома вага пасовищ і сіножатей в загальній кількості сільськогосподарських угідь становить відповідно 30,3% і 17,7%. Приміром, по Україні питома вага пасовищ і сіножатей в загальній кількості сільськогосподарських угідь в 2000 році становила 18,6%, а в Іршавському районі цей показник становить 48%. Так, що природними умовами молочне скотарство Іршавського району забезпечено на високому рівні;

– такий важливий показник як продуктивність корів в Іршавському районі є другим показником після Ужгородського району і становить відповідно 1609 і 1700кг. Також намітилась тенденція до збільшення продуктивності корів в районі, наприклад, річна продуктивність корів в 2002 році становила 1609 кг на рік від однієї корови, що на 120 кг більше від відповідного показника минулого року. Зростання продуктивності корів є вагомим засобом підвищення економічної ефективності молочного скотарства;

– молочне скотарство Іршавського району як і молочна галузь зокрема на високому рівні забезпечена трудовими ресурсами. Так, якщо загальна кількість населення району становить 103,000 чоловік, то частина сільського населення становить 85% або 88 тисяч чоловік. Цього достатньо для розвитку не тільки молочного скотарства, а й сільського господарства взагалі.

– основними виробниками молока в районі є особисті підсобні господарства населення, їх частка в валовому виробництві молока становить 96,7%. На мою думку, це негативним чинником, адже а умовах домашніх підсобних господарств не можливо і не доцільно запроваджувати засоби інтенсифікації виробництва, передові технології і наукові дослідження для підвищення економії праці, збільшення продуктивності, зниження собівартості. Я вважаю, що розвиток молочного скотарства повинен відбуватись на промисловій основі, тобто на більш-менш великих підприємствах, адже тут можливі всі вище перелічені заходи для досягнення високого економічного розвитку молочного скотарства;

– низька товарність молока, лише 1,4%, можливо спричинена неможливістю господарств, а особливо домашніх господарств, реалізувати вироблене молоко, тобто відсутність достатніх ринків збуту;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19