Курсовая работа: Документальне оформлення та облік овердрафту

-  технічний овердрафт – надається клієнту, без врахування його фінансового стану, під оформлені на рахунок позичальника платежі (купівля/продаж валюти на біржі, до повернення строкового депозиту чи інші гарантовані надходження на рахунок клієнта).

Вимоги різних банків до клієнта, при розгляді можливості надання овердрафту можуть відрізнятися. Умови можуть бути наступними:

-  клієнт повинен мати досвід роботи по основному виду діяльності не менше одного року;

-  клієнт повинен користуватися послугами банку по розрахунково-касовому обслуговуванню протягом останніх 6 місяців та мати ненульові обороти по розрахунковому рахунку (крім авансового овердрафту);

-  мінімальна кількість поступлень грошових засобів на розрахунковий рахунок в банку повинна бути не менша 3 разів на тиждень або 12 поступлень в місяць (крім авансового овердрафту).

Для отримання овердрафту юридичним особам необхідно надати в банк стандартний пакет документів на розгляд кредитної заявки на кредитування. А також:

-  довідки з банків, в яких клієнт має відкриті рахунки, про кредитні обороти за останні декілька місяців (не менше 6 місяців);

-  довідки з банків, в яких клієнт має відкриті рахунки, про наявність/відсутність заборгованості по кредитах і картотеці № 2.

Для отримання технічного овердрафту юридичним особам необхідно надати:

-  заявку на отримання технічного овердрафту, з описом здійснюваної клієнтом операції, в результаті якої очікується поступлення грошових засобів на розрахунковий рахунок (з вказаною датою поступлення);

-  копію договору, платіжних доручень, інших документів, які свідчать про вказану в заявці операцію.

Ліміт овердрафту для кожної юридичної особи розраховується індивідуально за методикою розрахунку овердрафту. Для кожного виду овердрафту – своя методика розрахунку ліміту.

РОЗДІЛ 2. ОФОРМЛЕННЯ ТА ОБЛІК ОВЕРДРАФТУ

2.1 Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій

Облік банку можна визначити як систему реєстрування та підбиття підсумків операцій, виконуваних у банківському бізнесі, і з подальшим аналізом та перевіркою результатів і складанням відповідних звітів.

Бухгалтерський облік є інформаційною системою, що надає фінансову інформацію про банк як суб’єкт господарської діяльності.

Бухгалтерський облік є процесом визначення, вимірювання та передавання інформації економічного характеру.

Бухгалтерські дані відіграють істотну роль, коли йдеться про функціонування в конкурентному середовищі за умов обмежених ресурсів.

         Система обліку являє собою сукупність процедур, що мають на меті фіксувати всі операції банку, а саме:

-  визначати зміст здійснених операцій і записувати їх;

-  описувати операції в часовому вираженні;

-  підбивати підсумки виконаних операцій згідно з принципами міжнародних стандартів обліку;

-  належним чином подавати операції з відповідними деталями.

На сучасному етапі розвитку банківської системи України ставиться питання про створення системи внутрішнього контролю банку, яка б охоплювала політику та процедури кожної банківської установи, сприяючи успішному виконанню її завдань.

Бухгалтерський облік є важливим елементом структури внутрішнього контролю. Зокрема, на управлінські рішення істотно впливає бухгалтерська інформація щодо готівки, стану розрахунків, цінних паперів, якими володіє банк, депозитних операцій, валютних коштів, кредитних ресурсів та його кредитного портфеля.

Бухгалтерська інформація базується на документах, які дають змогу простежити рух активів від моменту отримання дозволу на них та придбання до списання чи реалізації. Те саме стосується й пасивів — ідеться про часовий період від виникнення зобов’язань до їх погашення. Адже банк не може успішно функціонувати в конкурентному середовищі без відповідної системи щоденного обліку всіх своїх операцій і зобов’язань. Лише за такої умови керівництво цієї установи постійно відстежує всі аспекти її діяльності, а отже, і ризики, яким вона піддається.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» функцію розробки єдиних правил бухгалтерського обліку покладено на НБУ (стаття 16).

Саме НБУ став ініціатором поступового переходу до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Вочевидь, співпраця банків України з міжнародними організаціями, кредитними установами на валютному, фондовому, інвестиційному ринках світу потребує додержання певних загальноприйнятих підходів щодо складання фінансової звітності. У противному разі користуватися фінансовою інформацією українських банків вкрай важко. Так, українські правила обліку спричиняли пряме спотворення балансу. Наприклад, балансова вартість кредитів коригувалася лише в тому разі, коли надходив термін їх повернення. Отже, серед українських банків виробилася звичка просто продовжувати термін дії кредитної угоди, навіть якщо кредит визначався як безнадійний.

Бухгалтерський облік кредитних операцій ґрунтується на принципах, загальноприйнятих у міжнародній практиці, зокрема:

-  безперервності діяльності установи банку;

-  стабільності правил бухгалтерського обліку;

-  обережності;

-  поділу звітних періодів (нарахування доходів та видатків);

-  дати операції;

-  переваги змісту над формою;

-  оцінки активів та пасивів;

-  окремого відображення активів і пасивів.

Кредити поділяються на овердрафт; факторинг; урахування векселів; строкові; субординовані.

До кредитних операцій, враховуючи принцип МСБО «перевага змісту над формою», належать також:

-  операції фінансового лізингу;

-  розміщення міжбанківських депозитів;

-  операції купівлі активів за умови зворотного продажу (операції репо).

Фінансовий облік надання або отримання кредитів, визнання доходів (витрат) за кредитними операціями здійснюється за рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України (постанова Правління НБУ від 21.11.97 за № 388).

Чітко простежуються такі принципи бухгалтерського обліку кредитів за Планом рахунків.

При обліковуванні кредиту за рахунком Плану рахунків насамперед беруть до уваги цільове спрямування кредиту, що має перевагу над його формою.

Додержання загальних принципів бухгалтерського обліку кредитних операцій можливе при виконанні обов’язкового правила: пролонгована заборгованість, прострочена заборгованість, а також нараховані доходи та прострочені нараховані доходи мають обліковуватись за відповідними рахунками тієї групи Плану рахунків, в якій обліковується номінал кредиту (сума основного боргу за кредитною угодою); сумнівна заборгованість обліковується за окремими групами рахунків, але в розрізі балансових рахунків, що визначають конкретну групу кредитів, щодо яких заборгованість визнається сумнівною.

2.2 Основні правила обліку видачі та погашення кредиту овердрафт банком

При виконанні такої операції як овердрафт за рахунком клієнта (контрагента) в банку утворюється дебетове сальдо. Іншими словами, овердрафт являє собою кредитну лінію (можливість негайного отримання кредиту), погоджену банком, якою контрагент може скористатися з допомогою свого поточного рахунку. Здебільшого поточний рахунок клієнта, як і кореспондентський рахунок банку, має кредитовий залишок. Перевищення цього залишку при проведенні розрахункових операцій як банком, так і контрагентом можливе при підписанні відповідної угоди в разі відкриття кореспондентського рахунку банку або поточного рахунку клієнту. Так документально оформлюється можлива ситуація, що має назву основний (твердий) овердрафт, оскільки ядром (основою) його є постійна сума перевищення залишку за рахунком. В угоді зазначається ліміт овердрафту, умови його використання та проценти як плата за такий спосіб кредитування. Сума процентів за овердрафтом обчислюється з огляду на неоплачений денний залишок за рахунком та затверджену ставку процентів, що, як правило, перевищує процентну ставку, застосовувану в банку за кредитними ресурсами. За способом надання овердрафт підлягає сплаті до запитання.

Наприкінці операційного дня за фактом овердрафту, сума дебетового залишку переноситься на відповідні рахунки:

1520 овердрафт за кореспондентськими рахунками інших банків;

1620 овердрафт за кореспондентськими рахунками, які відкриті в інших банках;

2000 рахунки суб’єктів господарської діяльності за овердрафтом;

2200 рахунки за овердрафтом фізичних осіб.

Отже, в банку виконується таке бухгалтерське проведення:

Дебет (Д-т) Рахунки за овердрафтом

Кредит (К-т) Кореспондентський рахунок банку або поточний рахунок контрагента.

Зрозуміло, що наприкінці наступного дня за рахунком (банку — кореспондентського; контрагента — поточного) ситуація може змінитися за результатами проведених розрахункових операцій.

У разі поповнення коштів на рахунку, що спричиниться до кредитового сальдо, відповідна сума спрямовується на погашення овердрафту, що в обліку супроводжується записом:

Д-т Кореспондентський рахунок банку (поточний рахунок контрагента)

К-т Рахунок за овердрафтом.

Сума за рахунками овердрафту, що залишилася непокритою у разі недостатності коштів, переноситься на наступний день.

Якщо ж дебетовий залишок за кореспондентським рахунком (поточним рахунком) збільшиться, то на відповідну суму збільшаться й записи за рахунками овердрафту:

Д-т Рахунки овердрафту;

К-т Кореспондентський рахунок банку (поточний рахунок контрагента).

Проценти за овердрафтом нараховуються щоденно або щомісяця згідно з обліковою політикою, прийнятою банком. Для розрахунку процентів при помісячному їх нарахуванні може застосовуватись метод процентного числа або звичайний метод.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9