Дипломная работа: Організація, планування управління маркетингом
Як бачимо, розбіжності сум балів базового підприємства
і його основних конкурентів становить :
- по "Масандрі" ( 1-1- 83,1:90,8) = 0,08 =
8% ;
- по "Коктебель" ( 1-83,9:90,8) = 0,07 = 7%
;
- по "Новому Свету" ( 1-73,3:90,8) = 0,19 =
19%;
- по "Хванчкара" ( 1-76,3:90,8) = 0,15 =
15%.
За даними
підрахунку, жодна з фірм не досягла граничної межі в 20%, тобто положення
підприємств-конкурентів Інкерманського заводу марочних вин є стабільним і дає
можливість вести конкурентну боротьбу, підвищуючи рентабельність виробництва й
обсяги продажів товарів і послуг.
Висновок до
розділу 2:
Український ринок
вина сьогодні не має чіткої
сегментації. Експерти
вважають, що винний
ринок повинен поділятися на три великих сегменти.
На ринку
виробників вина Інкерманський ЗМВ має стабільне становище.За 2 останніх роки
обсяги виробництва Інкерманського ЗМВ майже подвоїлися. За даними аналізу
положення підприємств-конкурентів Інкерманського заводу марочних вин також є
стабільним і дає можливість вести конкурентну боротьбу, підвищуючи
рентабельність виробництва й обсяги продажів товарів і послуг.
3. Розроблення товарної та цінової політики і стратегії
3.1
Основні вимоги та оцінка конкурентоспроможності товарів та послуг
Конкурентоспроможність товару є головною умовою
конкурентоспроможності фірми на ринку і важливою основою прибутковості її
діяльності. Найчастіше під конкурентоспроможністю товару мають на увазі:
властивість (сукупність властивостей)
товару та його сервісу, яка характеризується ступенем реального або
потенційного задоволення ним конкретної потреби, порівняно з аналогічними
товарами, представленими на цьому ринку;
характеристику товару, що відображає
його відмінність від товару-конкурента за ступенем відповідності конкретній
суспільній потребі та за витратами на її задоволення;
спроможність товару відповідати
вимогам даного ринку у період, що аналізується;
здатність витримувати конкуренцію на
ринку (наявність вагомих переваг над виробами інших товаровиробників).
Конкурентоспроможність продукції
(послуги) залежить від ряду чинників, що впливають на пріоритетність вибору і
визначають обсяг їх реалізації на певному ринку:
-техніко-економічних чинників, які
залежать від продуктивності і інтенсивності праці, витрат виробництва,
наукоємності продукції - якість, продажна ціна і витрати на експлуатацію
(використання) або споживання продукції (послуги;
-комерційних чинників, які визначають
умови реалізації товарів на конкретному ринку - кон'юнктура ринку (гострота
конкуренції, співвідношення між попитом і пропозицією даного товару,
національні та регіональні особливості ринку, що впливають на формування
платоспроможного попиту на дану продукцію або послугу.); сервіс, що надається
(наявність ділерсько-дистреб’юторських пунктів виробника і станцій
обслуговування в регіоні покупця, якість технічного обслуговування, ремонту і
інших послуг, що надаються); реклама (наявність і дієвість реклами і інших
засобів дії на споживача з метою формування попиту); імідж фірми (популярність
торгової марки, репутація фірми, компанії, країни);
-нормативно-правових чинників, які
відображають вимоги технічної, екологічної і морально-етичної безпеки
використання товару на даному ринку, патентно-правові вимоги (патентна чистота
і патентний захист); у разі невідповідності товару діючим нормам і вимогам
стандартів і законодавства він не може бути проданий на даному ринку.
За великої кількості факторів конкурентоспроможності
товару на ринку, пріоритетну роль відіграють наступні:
1)корисність для потенційного покупця
(споживча вартість або здатність задовольнити вимоги, що пред'являються до
даного типа і виду товару з боку споживача);
2)ціна товару (при рівній корисності
покупець віддасть перевагу дешевшому товару, але може придбати і дорожчий
товар, якщо він виявиться для нього кориснішим; виняток - престижні або
статусні товари, придбання яких необхідне для підтримки певного соціального
статусу покупця);
3)інноваційність продукції (введення
важливої для покупця новизни у товар, що робить його оригінальним
(ексклюзивним)).
Критерій конкурентоспроможності
товару - це якісна та (або)
кількісна характеристика продукції, що виступає основою для оцінки її конкурентоспроможності.
Характеристику основних критеріїв наведено в табл.3.1.1.
Поряд з цими критеріями виділяють
також організаційні критерії (умови збуту, якість обслуговування і
післяпродажну діяльність), але їх неможливо виміряти навіть за допомогою
бальної шкали через вплив на них занадто великої кількості факторів.
Таблиця 3.1.1. Основні критерії
конкурентоспроможності товарів
Критерій |
Сутнісна характеристика |
Рівень якості товару та його стабільність |
Якість як головна характеристика товару - це
здатність фірмового товару виконувати свої функції. Рівень якості - відносна
характеристика, заснована на порівнянні показників якості продукції й аналога
конкурента. Класифікація показників якості товарів: за кількістю
властивостей, що характеризуються (одиничні; комплексні ); за формою
представлення (абсолютні; відносні); за типом властивостей (призначення;
ергономічні; надійності; безпеки; екологічні; естетичні). Етапи визначення
рівня якості товарів: встановлення номенклатури показників якості товару;
визначення чисельних значень показників і встановлення їх значущості;
розрахунок комплексного узагальненого показника якості товару; визначення
рівня якості товару.
Стабільність рівня якості товарів
визначається значеннями показників якості. Види стабільності якості:
стабільність значень показників якості в межах партії, що випускається, і
коливання значень показників від партії до партій - "стабільність в
обсязі"; стабільність значень показників якості в період використання
(експлуатації) - "стабільність в часі". Показники стабільності
якості: рівень браку, число повернень бракованих партій, число і сума
рекламацій; незмінність ряду органолептичних характеристик.
|
Соціальна адресність |
Соціальна адресність -
відповідність характеристик продукції специфічним потребам соціальної групи
споживачів (пов'язані з демографічними і поведінковими ознаками – з
особливостями сприйняття нових товарів; уявленнями про комфортність, красу,
чутливістю до ціни; рівнем доходу) або конкретного покупця (пов'язані із
станом здоров'я, особливостями шкіри, форми і розміру фігури; індивідуальними
смаками; рівнем доходу).
Точність соціальної адреси товару в
поєднанні з властивостями, при формуванні яких виробник враховує специфічні
потреби покупців вибраного сегменту, є мірою соціальної адресності як
критерію конкурентоспроможності. Визначається переважно експертним методом.
|
Достовірність |
Безпосереднім свідчення
достовірності є спеціальне і захисне маркування товарів; сертифікати
відповідності тощо. Опосередкованим
свідченням достовірності служать колективні знаки на тарі, статус експерта,
підтверджуючого достовірність товару, місце продажу товару.
Контрофактна продукція – продукція, що продається
під товарним знаком або на основі патенту іншої фірми без її дозволу;
скопійована з оригінальної продукції без відповідного дозволу власника прав
на інтелектуальну власність.
Для масового покупця свідченням конкурентних переваг є:
спеціальне і захисне маркування; захищені знаки підтвердження оригінальності
товару; акцизні марки (алкогольна продукція, тютюнові вироби); реєстраційні
знаки (аудіо-, відеопродукція, комп'ютерні інформаційні носії); захисні знаки
на товаросупровідних документах (сертифікати відповідності, гігієнічні і
санітарно-епідеміологічні висновки).
|
Безпечність |
Безпека продукції — це безпека для життя, здоров'я, майна
споживача і навколишнього середовища за звичних умов його використання,
зберігання, транспортування і утилізації, а також безпека виконання роботи.
Розрізняють: безпека товару для людини, безпека для навколишнього середовища
(екологічність), безпека виконання роботи.
Властивості безпеки: механічна безпека; безпека від шуму і
вібрацій термічна безпека; електрична; електромагнітна; хімічна; біологічна;
пожежна; безпека від вибухів; радіаційна безпека. В рамках кожної властивості безпеки
можна розрахувати певні показники. Безпека товару (послуги) може визначатися
безпосередньо (за якісними або кількісними характеристиками або
опосередковано (за допомогою документів (сертифікатів відповідності, висновку
наглядових органів).
|
Споживча новизна товару |
Новий товар — це предмет споживання, який задовольняє нові
потреби людини або, порівняно з товаром-попередником, більш повно задовольняє
потреби, що склалися. Властивості товару, що обумовлюють його приналежність
до категорії "новий товар" - прояв новизни. Якщо об'єктом оцінки
новизни є новизна споживчих властивостей, а суб'єктом — кваліфікований
споживач, то її слід вважати споживчою новизною.
Для забезпечення довгострокової
конкурентоспроможності виробник повинен потурбуватися про стабільність
новизни. Розрізняють: стабільність новизни в часі (визначається захищеністю
оригінального товару (марки-конкурента) і його виробництва законодавчим
шляхом - охоронними документами (патентами, свідоцтвами) і
організаційно-технічними заходами - ступенем захищеності інформації про
виробництво, що містить ноу-хау); стабільність новизни в обсязі (визначається
тиражем продукції, оскільки від його розміру залежить оригінальність товарів
і в першу чергу товарів з естетичною функцією)
Основна маса товарів-новинок - це оновлені товари, які,
маючи вищий рівень споживчих властивостей, більш повно задовольняють потреби,
що склалися. Оновлення у виробництві продовольчих товарів здійснюється
головним чином у напрямі освоєння екологічно чистих харчових товарів, дієтизації
(зменшення жирності), вітамінізації традиційних продуктів з
лікувально-профілактичними властивостями. Оновлення у виробництві складно
технічних товарів відбувається за рахунок: впровадження досягнень оборонної
промисловості; застосування в товарах (нижчого класу новин, що раніше
використалися в товарах вищого класу; застосування цифрової техніки
|
Імідж товару |
Імідж організації (підприємства) - популярність і репутація
як надійного партнера, здатного забезпечити якість товарів, в строк виконати
свої зобов'язання. Імідж підприємства переноситься і на його продукцію. Він
визначається: виробником; замовником (продавцем); клієнтом (покупцем).
Для підтримки високого іміджу потрібні ефективна реклама,
постійний контакт із ЗМІ і найголовніше — забезпечення стабільного рівня
якості товару. Один з важливих пунктів програми ефективного іміджу -
затвердження фірми і її товару на визначеному сегменті ринку. Майстер-план
іміджу фірми повинен складатися із зовнішнього (це те, як її сприймають
суспільство, ЗМІ і інвестори) внутрішнього (атмосфера всередині неї,
позитивне і негативне ставлення співробітників до керівників і політики
компанії), відчутного (сприйняття її бізнесу покупцем за допомогою його п'яти
відчуттів) і невідчутного (реакція покупця на відчутне, на обслуговування і
ставлення до нього співробітників компанії) іміджу. Кожна з цих частин плану
спрямована на ефективну роботу з покупцем: підтримка іміджу успішної
компанії, який заставляє покупця повірити в це; встановлення емоційного
зв'язку із споживачем і суспільством
Поправка на імідж може вводитися на двох етапах — при
остаточній оцінці рівня конкурентоспроможності і визначенні рівня якості.
В.А. Арістовим запропоновано при розрахунку поправки використовувати два
показники. Показник враховує частку
потенційних споживачів, які називають дану фірму першою при відповіді на
питання: "Які фірми, що виробляють дані продукти, Ви знаєте?" -в
загальному числі опитаних споживачів. Показник враховує частку потенційних
споживачів, які називають дану фірму першою при відповіді на питання: "Даний
продукт якої фірми Ви бажаєте придбати?" - у загальному числі
споживачів. Поправка розраховується за формулою: , де - коефіцієнти, що враховують вагомість
.
|
Інформативність товару |
Інформативність продукції - здатність виражати свою
суспільну цінність через інформацію про конкурентні переваги. Результат
предкупівельної альтернативи (оцінки варіантів вибору товару) в значній мірі
залежатиме від отримуваної споживачем інформації про конкурентні переваги
продукції.
Загальними вимогами до товарної інформації є достовірність,
доступність, достатність; довірчість. Обов'язкові вимоги до інформації
виробник може виконувати неформально, наводячи додаткові відомості, не
передбачені стандартами і технічними умовами (свідоцтво про основні показники
споживчих властивостей; правила і умови ефективного і безпечного
використання), що полегшують вибір товару. Знаки, що інформують про
конкурентоспроможність продукції: знаки відповідності стандартам; знаки
відповідності при добровільній сертифікації; знаки лауреатів конкурсів.
|
Ціна споживання товару |
Ціна як грошовий вираз вартості товару, служить для
непрямої зміни величини витраченого на виробництво товару суспільно необхідного
робочого часу. Як правило, з двох складових конкурентоспроможності споживач
віддає перевагу якості, але в окремих випадках він на перше місце ставить
ціну. Причини: ідентичності за якістю порівнюваних товарів (послуг); рівень
доходу населення. Ціна споживання відображає повні витрати споживача з
придбання й експлуатації продукції протягом терміну її служби.
Чинники що впливають на визначення ціни товару: сукупні
витрати виробництва; затрати суспільної праці; якість товару; функції і
властивості товару; кваліфікація персоналу; технологічний рівень виробництва;
податкове законодавство країни; витрати на транспортування і зберігання
товару; затрати на оренду приміщень для реалізації товару; упаковка товару;
популярність фірми; рівень сервісного і гарантійного обслуговування;
маркетингова діяльність фірми; попит і пропозиція на дану продукцію; торгова
націнка фірми.
Основні методи ціноутворення: встановлення ціни на
основі собівартості і прибутку (витратний принцип); встановлення ціни на
основі балансу попиту і пропозиції; встановлення ціни з урахуванням цін
конкурентів. Превалювання методу залежить від типу ринку.
При розрахунку ціни слід виходити з цінності
товарів. Облік градації товарів і послуг за якістю (ґатунок, марки, класи)
дозволяє забезпечувати адекватність ціни якості.
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 |