рефераты рефераты
Главная страница > Учебное пособие: Фінансове право України  
Учебное пособие: Фінансове право України
Главная страница
Банковское дело
Безопасность жизнедеятельности
Биология
Биржевое дело
Ботаника и сельское хоз-во
Бухгалтерский учет и аудит
География экономическая география
Геодезия
Геология
Госслужба
Гражданский процесс
Гражданское право
Иностранные языки лингвистика
Искусство
Историческая личность
История
История государства и права
История отечественного государства и права
История политичиских учений
История техники
История экономических учений
Биографии
Биология и химия
Издательское дело и полиграфия
Исторические личности
Краткое содержание произведений
Новейшая история политология
Остальные рефераты
Промышленность производство
психология педагогика
Коммуникации связь цифровые приборы и радиоэлектроника
Краеведение и этнография
Кулинария и продукты питания
Культура и искусство
Литература
Маркетинг реклама и торговля
Математика
Медицина
Реклама
Физика
Финансы
Химия
Экономическая теория
Юриспруденция
Юридическая наука
Компьютерные науки
Финансовые науки
Управленческие науки
Информатика программирование
Экономика
Архитектура
Банковское дело
Биржевое дело
Бухгалтерский учет и аудит
Валютные отношения
География
Кредитование
Инвестиции
Информатика
Кибернетика
Косметология
Наука и техника
Маркетинг
Культура и искусство
Менеджмент
Металлургия
Налогообложение
Предпринимательство
Радиоэлектроника
Страхование
Строительство
Схемотехника
Таможенная система
Сочинения по литературе и русскому языку
Теория организация
Теплотехника
Туризм
Управление
Форма поиска
Авторизация




 
Статистика
рефераты
Последние новости

Учебное пособие: Фінансове право України

Акт документальної  перевірки складається у  двох примірниках
та  підписується посадовими  особами  органу державної  податкової
служби та  інших контролюючих органів, які  здійснювали перевірку,
та посадовими особами підприємства.

Після підписання акта перевірки  посадовими особами один його
примірник  (з додатками) передається  керівнику або  уповноваженій
особі підприємства,  про що на останній сторінці  всіх примірників
акта робиться відповідна відмітка  за підписом особи, яка одержала
акт, із  зазначенням його посади,  прізвища та ініціалів,  а також
дати одержання акта.

При  відмові  посадової особи  підприємства від  підпису,  що
підтверджує  вручення йому  акта  перевірки, робиться  відповідний
запис  в   акті  та один  примірник  акта перевірки  направляється
платнику  податків  з  поштовим повідомленням  про  одержання.  До
другого  примірника  акта,  що  зберігається  в  органі  державної
податкової  служби,  додаються документи,  що  підтверджують  факт
поштового відправлення та вручення акта адресату.
     Другий примірник  акта після  реєстрації та прийняття за  ним
відповідного  рішення передається  до  структурного підрозділу,  у
якому зберігається справа платника.
     У разі відмови посадових осіб підприємства, що перевіряється,
від підписання акта перевірки  службовими особами органу державної
податкової  служби складається акт  довільної форми, що  засвідчує
факт такої  відмови. Акт підписується  не менш як  трьома особами.
При цьому в акті необхідно  зазначити про ознайомлення керівника і
головного  бухгалтера  підприємства  із  змістом  акта  перевірки,
обов'язками, правами і відповідальністю платника податків.
     Акт   документальної  перевірки   в   день  його   підписання
(складання  акта  відмови від  підпису)  реєструється  структурним
підрозділом,  який   провів  перевірку  (очолював   перевірку),  у
спеціальному журналі.
     Акт  відмови   від  підписання  акта  перевірки   після  його
складання  реєструється  в органі  державної податкової  служби  у
спеціальному журналі.
     Журнали реєстрації актів структурного  підрозділу (до функцій
якого  входить  реєстрація  вхідної  та  вихідної  кореспонденції)
прошнуровуються, пронумеровуються та  скріплюються печаткою органу
державної податкової служби.
     Працівник  підрозділу,   який  очолював   перевірку,  складає
розрахунки штрафних  (фінансових) санкцій, які  передбачені чинним
законодавством, у  розрізі податків, зборів та  інших обов'язкових
платежів та податкових періодів.
     Такий розрахунок     не     надається     підприємству,     а
використовується  при  розгляді  матеріалів  перевірки  керівником
(заступником керівника) органу  податкової  служби  для  прийняття
податкового  повідомлення-рішення  та  вжиття відповідних заходів.
     Податкове    повідомлення-рішення    приймається   керівником
податкового  органу (його заступником) протягом трьох робочих днів
від  дня  підписання акта документальної перевірки (складання акта
відмови  від підпису).


Державна контрольно-ревізійна служба як суб’єкт здійснення фінансового контролю

 

Державна контрольно-ревізійна служба:

1) проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності,
стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності
обліку і звітності підконтрольних суб’єктів;

2) проводить ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів підконтрольними суб’єктами;

3) проводить ревізії та перевірки правильності витрачання
державних коштів на утримання місцевих органів державної
виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і
фінансуються за рахунок державного бюджету;

4) здійснює контроль за усуненням недоліків і порушень,
виявлених попередніми ревізіями та перевірками;

5) розробляє інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок;

6) здійснює методичне керівництво і контроль за діяльністю
підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють
досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед
контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо
удосконалення контролю.

7) розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань.

 

Права Державної контрольно-ревізійної служби при здійсненні фінансового контролю:

 

1) перевіряти у підконтрольних суб’єктів грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій та
перевірок на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що
належать підконтрольним суб’єктам, для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією або перевіркою; за рішенням суду призупиняти видаткові операції за рахунками у банках та інших фінансових установах у разі, коли керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки;

3) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб
об'єктів, що ревізуються або перевіряються, письмові пояснення з
питань, які виникають у ході ревізій і перевірок;

4) пред'являти керівникам та іншим службовим особам
підконтрольних суб’єктів вимоги щодо усунення виявлених
порушень
законодавства з питань збереження і використання
державної власності та фінансів;

5) ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

6) у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти,
одержані підконтрольними суб’єктами за незаконними угодами, без
встановлених законом підстав та з порушенням чинного
законодавства;

7) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами,
на керівників та інших службових осіб підконтрольних суб’єктів адміністративні стягнення;

 

Рахункова палата як суб’єкт здійснення фінансового контролю

 

Рахункова палата здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України (ст.98 Конституції України) – основна функція Рахункової палати.

 

Рахункова палата:

1) здійснює контроль за виконанням законів України та
прийнятих Верховною Радою України постанов щодо виконанням Державного бюджету України, а також фінансуванням загальнодержавних програм в частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України;

2) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України
використання за призначенням органами виконавчої влади коштів
загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і
подає за наслідками перевірки Верховній Раді України висновки щодо
можливостей скорочення видатків по кожному фонду окремо та
доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших
видатків Державного бюджету України;

3) контролює ефективність управління коштами Державного
бюджету України Державним казначейством України;

4) контролює законність і своєчасність руху коштів Державного бюджету України;

5) здійснює контрольні функції щодо фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, що затверджуються Верховною Радою України;

6) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади,

7) перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України
на виконання загальнодержавних програм;

8) здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради
України про надання Україною позик і економічної допомоги
іноземним державам, міжнародним організаціям;

9) перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно
до свого статусу кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю
Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб
Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також
витрачання коштів державними установами та організаціями, що діють
за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету України;

Повноваження Рахункової палати щодо здійснення фінансового контролю:

1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші
види діяльності, що забезпечують контроль за використанням бюджетних коштів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням бюджетних коштів під час здійснення загальнодержавних програм;

2) проводити фінансові перевірки, ревізії підконтрольних суб’єктів:

·  Верховна Рада України,

·  органи виконавчої влади,

·  Національний банк України,

·  Антимонопольний комітет України,

·  Фонд державного майна України,

·  інші державні органи і установи,

·  місцеві державні адміністрації,

·  органи місцевого самоврядування,

·  підприємства, установи, організації, зокрема:

-  фінансові установи (банки, кредитні установи, страхові компанії)

-  господарські товариства,

-  об'єднання громадян,

-  недержавні фонди та інші недержавні некомерційні громадські організації у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України.

3) перевіряти в органах і на об'єктах, зазначених вище, грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани,
кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської
діяльності
, а також здійснювати перевірку касових операцій з
готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку,
зберігання і витрачання;

4) отримувати від керівників установ та організацій, що
перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про
фінансово-господарську діяльність;

5) організовувати і проводити оперативний контроль за
використанням коштів Державного бюджету України за звітний період
;

6) проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки по
окремих розділах і статтях Державного бюджету України;

7) проводити експертизу проектів Державного бюджету України,
а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних
договорів України, загальнодержавних програм та інших документів,
що стосуються питань державного бюджету і фінансів України;

8) здійснювати аналіз і дослідження порушень і відхилень
бюджетного процесу
, підготовку і внесення до Верховної Ради
України пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення
бюджетного законодавства в цілому;

9) направляти матеріали перевірок, ревізій та обслідувань
Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам
виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного
майна України, підприємствам, установам і організаціям для
розгляду і вжиття необхідних заходів;

10) порушувати перед Верховною Радою України, Президентом
України, а також органами виконавчої влади клопотання про
притягнення до відповідальності посадових осіб
, винних у порушенні
вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано
матеріальної шкоди державі;

11) у разі виявлення під час перевірок, ревізій та
інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та
обслідувань до правоохоронних органів
з інформуванням про це
Верховної Ради України.

 

Міністерство фінансів України як суб’єкт здійснення фінансового контролю

Міністерство фінансів України:

1) здійснює в межах своїх повноважень контроль за цільовим
використанням коштів державного та місцевих бюджетів;

2) бере участь у здійсненні контролю за дотриманням інтересів держави в управлінні державними корпоративними правами відповідно до законодавства;

3) вживає заходів щодо обмеження або припинення фінансування з державного бюджету підприємств, установ і організацій за наявності фактів нецільового витрачання ними коштів;

4) у разі неподання звітів про витрачання раніше виділених коштів та іншої встановленої звітності утримує в установленому порядку з підприємств, установ і організацій кошти державного бюджету, використані ними не за цільовим призначенням;

5) проводить у міністерствах, інших центральних та місцевих
органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на
підприємствах, в установах і організаціях, в установах банків та
інших фінансово-кредитних установах усіх форм власності перевірки
фінансово-бухгалтерських документів, звітів, планів, кошторисів та
інших документів щодо зарахування, перерахування і використання
бюджетних коштів, а також одержує пояснення, довідки і відомості з
питань, що виникають під час перевірки.

Міністерство фінансів України має право:

1) одержувати в установленому порядку матеріали щодо
надходження та використання коштів цільових бюджетних і державних
позабюджетних фондів, їх кошториси та звіти про їх виконання;

2) одержувати від центральних та місцевих органів виконавчої
влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності
дані, необхідні для здійснення контролю за раціональним і цільовим
витрачанням коштів, що виділяються з бюджету;

3) одержувати в установленому порядку від установ банків та
інших фінансово-кредитних установ довідки про операції та стан
поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій
усіх форм власності, що використовують кошти державного бюджету і
державних позабюджетних фондів;

 

Національний банк України  як суб’єкт здійснення фінансового контролю

Закон України "Про Національний банк України” від 20.05.1999р.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45

рефераты
Новости