Учебное пособие: Фінансове право України

Учебное пособие: Фінансове право України

Фінансове право як галузь права

Фінанси – це сукупність відносин, що мають розподільчий характер і опосередковуються через доходи та видатки суб’єктів фінансових правовідносин, зокрема, через фізичних та юридичних осіб, державу, міжнародні фінансові організації тощо.

Ознаки фінансів:

1. це грошові відносини;

2. це економічні відносини;

3. вартісний характер;

4. розподільчий характер;

5. опосередковуються через доходи та видатки.

Фінанси є об’єктом фінансової діяльності.

Фінансова діяльність – це діяльність, яка проявляється у формуванні доходів та здійсненні витрат суб’єктами фінансових правовідносин.

Фінансові відносини – це відносини, що відображають рух вартості від одного суб’єкта до іншого і характеризують розподільчі, перерозподільчі та обмінні процеси і матеріально проявляються у грошових потоках.

Особливості фінансів:

1.  тісно пов’язані з функціями держави;

2.  це відносини між державою та фізичними і юридичними особами з приводу формування, розподілу та перерозподілу централізованих та децентралізованих фондів коштів;

3.  нерозривно пов’язані з існуванням товарно-грошових відносин;

4.  пов’язані з розподілом і перерозподілом частини національного валового продукту.

Фінанси поділяють на державні і приватні.

Переважно державні фінанси є предметом дослідження Фінансового права.

Ознаки державних фінансів:

1.  це економічні відносини;

2.  це відносини з приводу мобілізації, розподілу та витрачання коштів;

3.  мета: виконання завдань та функцій держави.

Відмінності державних фінансів відповідно до приватних:

1.  держава застосовує примусовий порядок мобілізації фінансових ресурсів;

2.  державні фінанси дуже тісно пов’язані з грошовою системою держави;

3.  значний розмір державних фінансів;

4.  державні фінанси спрямовані на задоволення загальносуспільних потреб;

5.  пріоритет видатків над доходами.

Централізовані фонди коштів – це кошти, що перебувають у розпорядженні:

1.  держави як суб’єкта публічної влади;

2.  органів місцевого самоврядування.

Децентралізовані фонди коштів – це кошти, що перебувають у розпорядженні окремих суб’єктів господарської діяльності і створюються за рахунок їх власних прибутків.

Централізовані та децентралізовані фонди коштів у вузькому розумінні включають в себе гроші (готівкові, безготівкові).

Централізовані та децентралізовані фонди коштів у широкому розумінні включають в себе валютні цінності. Хоча деякі автори вважають, що централізовані та децентралізовані фонди коштів у широкому розумінні включають в себе гроші, цінні папери та валютні цінності.

Але відповідно до Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993р. валютні цінності – це

1.  валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

2.  платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

3.  іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

4.  платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

5.  банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Відповідно до ч.1 ст.192 Цивільного кодексу України: цінний папір -  це документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Фінансова діяльність держави – це планова діяльність у сфері мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань та функцій держави.

Особливості фінансової діяльності держави:

1.  міжгалузевий характер;

2.  суб’єкти фінансової діяльності держави – це органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

3.  поєднання імперативних та диспозитивних методів управління.

Фінансова діяльність держави значною мірою врегульована на законодавчому рівні. Зокрема, відповідно до п.1 ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються:

-  Державний бюджет України і бюджетна система України;

-  система оподаткування, податки і збори;

-  засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків;

-  статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України;

-  порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;

-  порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Принципи фінансової діяльності держави:

1.  загальноправові:

-  законність;

-  верховенство права;

-  суверенітет держави;

-  рівність усіх форм власності:

-  та ін.

2.  галузеві:

-  публічний характер фінансової діяльності держави;

-  розподіл функцій між представницьким органом та органами виконавчої влади у сфері фінансової діяльності;

-  пріоритет законодавчого органу над виконавчими;

-  пріоритет видатків над доходами;

-  всебічний контроль у сфері фінансової діяльності;

-  плановий та цільовий характер використання фінансових ресурсів держави.

Методи фінансової діяльності держави:

·  мобілізація коштів – це система заходів, які здійснюються державою для планомірного формування фондів коштів.

Види мобілізації: обов’язкова (сплата податків) і добровільна (допомоги, пожертви, дарунки).

·  розподіл коштів - це система заходів щодо виділення коштів за призначенням.

Завдяки розподілу коштів видно пріоритети державної політики та її співвідношення з функціями держави. Розподіл коштів здійснюється на підставі Бюджетного кодексу відповідно до Закону України про державний бюджет.

Методи розподілу коштів:

1.  фінансування;

2.  кредитування.

Фінансування – це безповоротний, безоплатний, цільовий відпуск коштів, що здійснюється на підставі затвердженого фінансового плану з відповідного централізованого фонду кошту.

Ознаки фінансування:

1.  безповоротність;

2.  безоплатність;

3.  цільовий характер;

4.  підстава здійснення – закон про державний бюджет, рішення про місцевий бюджет;

5.  здійснюється з бюджету відповідного рівня.

Кредитування – це виділення коштів на певний строк на засадах оплатності та поворотності з додержанням цільового призначення.

Ознаки кредитування:

1.  оплатність;

2.  строковість;

3.  поворотність;

4.  цільовий характер;

5.  підстава здійснення – закон про державний бюджет, рішення про місцевий бюджет;

6.  здійснюється з бюджету відповідного рівня.

·  використання коштів – це система заходів щодо використання за призначенням бюджетних коштів.

Ознаки використання коштів:

1.  плановість;

2.  цільовий характер;

3.  ефективність;

4.  економія;

5.  здійснюється в межах затверджених лімітів.

·  фінансовий контроль - це система заходів щодо додержання законності, фінансової дисципліни і раціональності у під час здійснення фінансової діяльності держави.

Фінансова система України

Фінансова система України – це сукупність фінансових інститутів, які сприяють утворенню та використанню централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової діяльності держави.

Основні ланки фінансової системи України:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45