Курсовая работа: Інституційне право Європейського Союзу
Конституційний
комітет Європейського парламенту дав "зелене світло" процесу
ратифікації Лісабонської угоди. Передбачається, що дана угода спростить
механізм прийняття рішень в ЄС. Разом з тим, норми Євросоюзу не стануть більш
чіткими та зрозумілими для його громадян.
Європарламентарі
наполягають на необхідності ратифікації Лісабонської угоди усіма
країнами-членами до кінця цього року. Це дасть змогу громадянам ЄС отримати
чітке уявлення про інституційну структруру Євросоюзу та усвідомлено
проголосувати на виборах до Європейського парламенту у червні 2009 року. [19]
Саме
тому конституційний комітет 23 січня політично "благословив" доповідь
представників Європарламенту - іспанського правоцентриста І. Мендеса де Віго та
британського лейбориста Р. Корбетта (20 голосами "за" та 6
"проти").
Лісабонська
угода демократизує Євросоюз завдяки посиленню ролі Європарламенту та
національних парламентів, а також удосконаленню механізмів захисту прав людини
через приєднання до угоди Хартії фундаментальних прав ЄС.
Разом
з тим, депутати Європарламенту критикують особливі умови для Великобританії та
Ірландії в сферах візової та іміграційної політики, а також незастосування
положень Хартії фундаментальних прав на території Великобританії та Польщі.
Також
європарламентарі шкодують, що Лісабонська угода не набула форми конституції на
зразок Європейської конституційної угоди (яка не була ратифікована на
референдумах у Франції та Нідерландах у 2005 році).
Представники
Європарламенту вважають норми Лісабонської угоди менш чіткими та зрозумілими за
норми Європейської конституції. [23]
Для
вирішення цієї проблеми парламентарі пропонують урядам країн підготувати свою
коротку доступнішу версію Лісабонської угоди у межах інформаційного
забезпечення процесу ратифікації.
Новий
договір повинен замінити європейську конституцію, прийняття якої практично
провалилося. Угода містить положення про інституційну реформу в Євросоюзі.
Передбачається створення посади президента ЄС, який обиратиметься на 5 років і
презентуватиме ЄС на міжнародних заходах. Договір містить положення про
скорочення кількості єврокомісарів і депутатів Європарламенту. [20]
Європейські
керівні інституції отримають більшу повноту влади у вирішенні загальних питань.
До них відносять безпеку, боротьбу зі зміною клімату та міграційні проблеми.
Всі дипломатичні функції опиняться в руках верховного представника Євросоюзу з
зовнішньої політики.
Формально
новий договір не є конституцією — у ньому немає згадки про гімн чи прапор. Але
документ зберіг всі ключові постанови про реформи, що були в первинному
документі — євроконституції. Договір повинен допомогти врегулювати кризу, що
почалася в 2005 році, після того, як Франція та Нідерланди на своїх
національних референдумах не підтримали європейську Конституцію. Для введення в
дію нової Лісабонської Угоди провести референдум планує лише Ірландія. [22]
Офіційне
підписання Лісабонської сталось 13 грудня 2007 року, після чого документ
повинен бути ратифікований національними парламентами 27 держав Євросоюзу.
Розглянемо
основні положенні, що були покладені в основу Лісабонської угоди і таким чином
змінили інституційну будову ЄС.
По-перше,
в ЄС вводяться посади президента і вищого представника із закордонної політики
і спільної безпеки з адміністративними повноваженнями, з метою єдиного
представництва і єдності поглядів ЄС на зовнішній арені.
У той
же час, згідно з процедурою прийняття рішень в сфері зовнішньої політики кожна
країна-член може заблокувати будь-які зовнішньополітичні кроки ЄС. [21]
За
умови гіпотетичної участі України в ЄС такий чинник є сприятливим для нашої
держави: Польща, наприклад цього року використала право вето, заблокувавши
переговорний процес ЄС з Росією через заборону експорту в РФ польського м'яса.
А цей
чинник може стати перешкодою на шляху прийняття рішення про членство України в
ЄС, оскільки в образі нашої країни ЄС може отримати додатковий головний біль в
зовнішній політиці, з огляду на ряд проблем в українсько-російських відносинах,
в першу чергу в енергетичній сфері. А енергетика для ЄС є "ахіллесовою
п'ятою".
По-друге,
голосування за кваліфікованою більшістю (необхідно мати 55% країн-членів, які
представляють не менше 65% населення ЄС для прийняття рішення) почнеться з 2014
року, з урахуванням "компромісу Іоанніна", який дозволяє до 2017 року
будь-якій групі країн-членів ЄС (не менше чотирьох) вимагати нового обговорення
текстів офіційних документів. [22]
Нова
система голосування буде поширена на 50 додаткових сфер, включаючи поліцейське
і юридичне співробітництво, боротьбу проти тероризму, освіту, економічну
політику.
Президент
Європейської Комісії також буде призначатись Європейською Радою на основі
кваліфікованої більшості з врахуванням результатів європейських виборів на
термін 2,5 роки.
Правило
абсолютної єдності залишиться для сфер зовнішньої політики, оборонної політики,
соціальної безпеки, фінансової сфери і культури.
Приєднання
України до Європейської співдружності значно вплинуло б на процес прийняття
рішень з її майже 9% від існуючої кількості населення Європейського Союзу - за даними
Державного комітету статистики на 1 вересня 2007 року населення України складає
46,46 млн. осіб. [19]
Більшість
нових країн-членів ЄС є вихідцями із колишнього соціалістичного табору і мають
схожі проблеми зі вступом до ЄС, але населення переважної більшості цих країн є
невеликим. Десять колишніх соціалістичних країн з населенням 102,52 млн.
чоловік (21,2% чисельності ЄС) представляють 37% загальної кількості
країн-членів ЄС.
Очевидно,
що всі рішення після 2014 року будуть прийматись практично одноосібно старими
членами ЄС, в першу чергу Францією, Італією, Німеччиною, Іспанією,
Великобританією, не зважаючи на підходи до цих рішень з боку інших, нових
країн-членів. [21]
Не
дивно, що з червневого 2007 року саміту ЄС Польща вимагала перенесення терміну введення
в дію системи голосування за кваліфікаційною більшістю. Польщі вдалось
скористатись правом вето і перенести початок її дії практично на 2017 рік.
Фактор
великої чисельності населення України є сприятливим для нашої країни, за умови
вступу до ЄС, і несприятливим для старих країн-членів, оскільки збільшується
вірогідність блокування рішень новими країнами-членами.
По-третє,
посилюється роль національних парламентів. Законодавчі пропозиції ЄС
("зелені книги", "білі книги", комунікації і законодавчі програми)
будуть направлятися в національні парламенти для їх детального вивчення і
тільки після цього виноситись на прийняття в ЄС.
По-четверте,
кількість депутатів Європейського Парламенту має зменшитись з 785 до 750,
починаючи з 2009 року, тобто після виборів до Європарламенту. Кількість
депутатів визначаються за коефіцієнтом від кількості населення країн-членів. [21]
Україна
є п'ятою за населенням після Німеччини (82,54 млн. чоловік), Франції (59,9 млн.
чоловік), Великої Британії (59,33 млн. чоловік) та Італії (57,48 млн. чоловік).
Україна
могла б отримати близько 65 місць в Європарламенті, тоді як на сьогодні Польща
має 51 місце, а європейські лідери відповідно: 96 - у Німеччини, 74 - у Франції
і по 73 у Великої Британії і Італії.
По-п'яте,
Європейська група набуває статусу офіційного органу ЄС, який буде наділений
функцією координації економічних політик країн-членів зони євро. З одного боку,
Україні ще далеко до вирішення цього питання, а з іншого боку, в новій угоді
Україна - ЄС наша держава прагне прописати економічну інтеграцію, яка має
реалізуватись в зоні вільної торгівлі, що неможливо зробити без набуття
членства в Світовій організації торгівлі.
Здається,
Україна вже долає останню перешкоду на шляху до СОТ, оскільки 24 жовтня
делегація Киргизії на неофіційному засіданні робочої групи зі вступу України до
СОТ в Женеві прилюдно визнала необґрунтованість вимог Бішкека до Києва обнулити
імпортні мита на сільськогосподарську продукцію і пообіцяла підписати
двосторонній протокол. [19]
Однак
тут існують і інші проблеми. У сфері економічних відносин з найближчими
сусідами, депутати Європейського парламенту 9 жовтня цього року привернули
увагу української влади на те, що деякі положення угоди про Єдиний економічний
простір (ЄЕП) можуть, у випадку імплементації, завадити намірам створення зони
вільної торгівлі між Україною та ЄС.
І в
такій ситуації перед Україною стоїть непростий вибір: ЄС чи ЄЕП, адже за
січень-серпень 2007 року доля ЄС у загальному обсязі експорту України становила
29,9%, а доля країн ЄЕП - 31,6%, по імпорту ЄС - 35,1%, ЄЕП - 33,8%.
По-шосте,
в Європейському Суді буде створено три додаткові посади генеральних адвокатів,
з яких одну буде займати представник Польщі, що було зроблено за вимогою
останньої. Це створило прецедент, який автоматично може перенестись на Україну,
за умови її членства в ЄС.
По-сьоме,
Хартія фундаментальних прав, яка вступить в силу в усіх країнах-членах ЄС,
окрім Великої Британії і Польщі, визначає обов'язковість дотримання прав
людини. Україна ж в цьому плані ще має ряд серйозних недоліків, що стосується і
рівності перед законом, і захисту інтелектуальної власності, і боротьби з
корупцією.
По-восьме,
стосовно контролю за іміграцією в проекті договору вказано, що ЄС розвиває
політику, спрямовану на "забезпечення контролю осіб і ефективне
спостереження пересікання зовнішніх кордонів".
З
урахуванням цього, для ЄС в сьогоднішній ситуації вигідніше мати Україну -
сусіда, ніж Україну - члена, оскільки Україна як сусід може стати чудовим
фільтром для міграційних потоків із Сходу, які становлять загрозу внутрішній
ситуації в країнах - членах ЄС. [22]
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 |
