Дипломная работа: Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства
Оскільки шкідливий вплив шуму
залежить від частоти, те кожна активна смуга частот має окремий припустимий
рівень шуму. Найбільші припустимі рівні шуму на низьких частотах і найменші –
на високих частотах.
Метод захисту від шуму в кожнім
конкретному випадку вибирають окремо. Найчастіше використовують не один метод,
а трохи. Тому найбільш ефективним вважається комплексний підхід до захисту від
шуму. Він являє собою сполучення наступних методів: зменшення шуму в джерелі,
зміна спрямованості випромінювання шуму, акустична обробка приміщень і
раціональне планування підприємств і цехів, зменшення шуму на шляху його
поширення.
Найбільш раціональним вважається метод
боротьби із шумом, заснований на зменшенні шуму джерелі виникнення. Зниження
шуму машин домагаються головним чином шляхом підвищення точності виготовлення
деталей і підбора матеріалів з незначними пружними коливаннями.
Оцінка електробезпеки
Електрообладнання,
яким доводитися користуватися в відділах ДПІ Оболонського району м. Києва,
являє собою потенційну небезпеку.
Електричний струм, проходячи крізь
тіло людини, лагодити на нього складний вплив:
-
термічний
– нагрівання тканини живого організму;
-
біологічний
– подразнення і збудження нервових волокон та інших тканин організму;
-
електролітичний
– розпад крові та плазми;
-
механічний
– розрив шкіри, вивихи, переломи кісток.
Поріг відчуття струму залежить від стану
нервової системи та фізичного розвитку людини. У більшості випадків – це струм
1 ма при змінній частоті 50 Гц.
Для жінок порогове значення струму в
два рази нижче ніж для чоловіків. При струмі 10-15 ма виникає судорожне
скорочення м’язів, яку вся година підсилюється, і людина не може самостійно
звільнитись від контакту зі струмопровідною частиною обладнання.
Слід пам’ятати, що основними причинами враження
електричного струму є:
-
випадкове
доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;
-
несправність
захисних засобів, якими потерпілий доторкається до струмопровідних частин;
-
поява
напруги на металевих частинах електрообладнання (огорожах, карнизах, кожухах) у
результаті пошкодження ізоляції струмопровідних частин електрообладнання,
замикання фази на землю;
-
поява
напруги на відключених частинах електрообладнання в результаті поломки
обладнання, помилкового включення обладнання, коротких замикань струмопровідних
частин, розряду блискавки та інше;
-
виникнення
кропової напруги на поверхні землі або підлоги, на якій стоїть людина, у
результаті замикання проводу на землю, несправності заземлення.
При роботі з електрообладнанням необхідно виконувати такі
правила техніки безпеки:
-
перед
включенням електроприладів візуально перевірити шнури на наявність механічних
порушень;
-
електроприлади
повинні бути надійно заземленими згідно правил улаштування приладів;
-
забороняється
працювати з електроприладами вологими руками;
-
не
залишати електроприлади без нагляду на довгий година;
-
після
закінчення роботи вимкнути електроприлади;
-
при
виявленні несправності в електроустаткуванні негайно викликати електрика, що
його обслуговує;
-
категорично
забороняється самостійно проводити будь-які ремонтні роботи;
-
уміти
надати долікарську допомогу при ураженні електричним струмом.
Дія електричного струму на організм людини виявляється в
складних і своєрідних формах. Проходячи через організм, електричний струм
робить хімічне, теплове і біологічне дії. При хімічному впливі розкладаються
кров і інші органічні рідини організму. Теплова дія виражається в опіках
окремих ділянок тіла.
Біологічний вплив електроструму виявляється в
роздратуванні і порушенні живих тканин організму, що супроводжується мимовільними
судорожними скороченнями м’язів.
Охорона праці при
експлуатації комп’ютерної техніки.
Джерелом
небезпеки для життя людини при роботі з комп’ютером є:
-
напруга
живлення 220-380 В;
-
іонізоване
опромінення, що створює електронно-променева трубка;
-
електромагнітне
опромінювання, що створюють блоки живлення електронно-променевої трубки
напругою 16-25 Кв.
Під час роботи з комп’ютером, на працюючого
діють такі небезпечні та шкідливі фактори:
фізичні
-
підвищена
напруга електричного кола 220, 380, 16000 або 25000 В;
-
підвищений
рівень електромагнітного випромінювання та створення торсіонних полів;
-
підвищений
рівень статичної електрики;
-
підвищений
рівень іонізації повітря.
психофізіологічні
-
статичне
та динамічне перенавантаження;
-
розумове
перенавантаження;
-
перенапруження
зору при роботі за екранами приладів.
Рекомендації щодо організації робочого місця працюючого з
комп’ютером та захисту від шкідливого впливу комп’ютера на здоров’я людини:
-
до роботи
з комп’ютерами допускаються особи, які засвоїли відповідний практичний курс,
склали іспит та отримали посвідчення на право роботи за комп’ютерами;
-
ознайомились
з інструкцією щодо роботи з ЕОМ і отримали інструктаж на робочому місці;
-
перед
вмиканням ЕОМ у мережу необхідно переконатись у наявності заземлення приладів,
у справності шнура живлення, шнура зв’язку клавіатури з блоком живлення;
-
категорично
забороняється включати ЕОМ у розетку при несправному шнурі живлення, проводити
будь-який ремонт під година роботи ЕОМ, вмикати та вимикати роз’єми кабелів при
поданій напрузі, залишати комп’ютер під живленням без нагляду;
-
після
закінчення роботи на ЕОМ необхідно відключати живлення, пам’ятаючи, що частина
схеми залишається під напругою 220 В;
-
у разі
виникнення пожежі використовувати всі наявні засоби гасіння пожежі, крім води і
пінних вогнегасників (ОХП-Б), при необхідності викликати пожежну команду за
телефоном 01;
-
положення
тіла повинно відповідати погляду, неправильна поза призводить до виникнення
захворювання;
-
нижній край
екрана винний бути на 20 см нижче рівня очей, рівень верхньої крайки екрана
винний бути на висоті чола;
-
екран
встановлюють на відстані 75-120 см від очей працюючого;
-
висота
клавіатури винна бути встановлена таким чином, щоб кість руки користувача
розміщувалась прямо, щоб не було необхідності далеко витягувати руку;
-
спинка
стільця винна підтримувати спину користувача, кут між стегнами і хребтом має
становити 90;
-
відстань
між столами з комп’ютерами винна бути не менше 1,5м, між моніторами – 2,2 м;
-
якщо під
час роботи доводитися дивуватися на документи, те підставку з оригіналом
документа треба встановлювати в одній площині з екраном і на одній висоті з їм;
-
уникати
яскравого освітлення екрану, щоб не втомлювати очі різкою зміною потужності
світлового потоку;
-
екран
комп’ютера треба розміщувати під прямимо кутом до вікон, самі вікна під година
роботи доцільно завішувати або закривати жалюзями;
-
у
робочому приміщенні доцільно збільшувати вологість повітря (оптимальна
вологість – 60% при температурі 21оС, розміщувати квіти, акваріум у
радіусі 1,5м від комп’ютера;
-
при
введенні даних, редагуванні програм, читанні інформації з екрана безперервна
робота за екраном монітора не винна перевищувати 4-х часів при восьмигодинному
робочому дні;
-
через
кожну час праці необхідно робити перерву на 5-10 хвилин. Під час перерви
доцільно використовувати комплекс вправ виробничої гімнастики та проводити
сеанс психофізіологічного розвантаження.
Аналіз пожежної безпеки та
засобів пожежегасіння.
Пожежа – це
стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-під контролю людей і призводить до
матеріальної шкоди, наносити шкоду здоров’ю людей, а іноді до їх загибелі.
Головна небезпека, яка травмує людей та приводити до їх
загибелі – це дим і гаряче повітря. У задимленому приміщенні потрібно дихати
тільки через мокру тканину.
Виходячи із приміщення, де виникла
пожежа, потрібно зачинити щільно двері, позбавивши полум’я кисню.
Необхідно пам’ятати, що основними
причинами пожежі є:
-
необережне
поводження з увігнемо, газом, бензином, несправність електрообладнання та
електропроводки;
-
аварії та
катастрофи на підприємствах;
-
недотримання
правил техніки безпеки;
-
природні
явища.
Відповідно до Закону України “Про пожежну безпеку”
забезпечення безпеки на підприємствах, установах покладено на керівників або
уповноважених осіб. Згідно статті 5 цього закону керівник підприємства
зобов’язаний:
-
розробляти
комплекс заходів щодо забезпечення пожежної безпеки;
-
розробляти
та затверджувати положення, інструкції, схеми евакуації при виникненні пожежі,
інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати контроль за
їх виконанням;
-
організовувати
навчання працівників щодо пожежної безпеки;
-
утримувати
в справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку,
обладнання та інвентар, не використовувати його не за призначенням;
-
проводити
службове розслідування.
Посадові та фізичні особи, що винні в порушенні цих
правил, несуть адміністративну, кримінальну та іншу відповідальність відповідно
до чинного законодавства.
У всіх установах слід організувати
вивчення всіма працівниками правил пожежної безпеки і дій на випадок пожежі.
Кожний працівник зобов’язаний:
-
знати
місце розташування первинних засобів пожежегасіння і вміти ними користуватися;
-
знати
правила поведінки при пожежі та шляхи евакуації;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 |