Дипломная работа: Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства
Треба сказати, що податкове законодавство в
Польщі переглядається, його намагаються зробити більш ліберальним. Планується
перехід до двох ставок прибуткового податку - 22% і 32%, - а згодом і до єдиної
ставки в 22%. При цьому такі зміни проводяться в комплексі з іншими. Поступово
знижується, наприклад, також ставка прибуткового податку з юридичних осіб: із
38% (у 1992 р.) до 30% (у 2000 р.), причому польський уряд має намір продовжити
цю тенденцію і довести цей рівень до 28% у 2001 і 22% - у 2003 році. У такий
спосіб уряд має намір реалізувати ідею про "дзеркальне" відповідності
ставок на прибутки фізичних і юридичних осіб, щоб досягти "збалансованості
в економіці".
Компенсувати це зниження ставок у Польщі
передбачається традиційним для країн ЄС шляхом: "підтягування" до
максимального (22%) рівня ставок ПДВ (сьогодні існують пільгові ставки 0% і
7%).
До того ж, у Польщі дуже істотні
відрахування в соціальні фонди. У залежності від прибутків, підприємства
сплачують 19% або 40% податок на фонд зарплати працівників. Стягується також
збір у фонд соціального страхування (близько 56%).
В Угорщині існують три ставки прибуткового
податку. При річному доході до 400 тис. форинтів застосовується ставка 20%. При
доході від 400,001 до 1 млн. форинтів ставка розраховується як 80 тис. форинтів
плюс 30% суми, що перевищує 400 тис. форинтів. З прибутку 1000,001 форинта і
вище стягується 260 тис. форинтів плюс 40% суми, що перевищує 1 млн. форинтів.
Неоподатковуваного мінімуму немає, хоча в
країні ведуться дискусії про необхідність його введення - як і про зниження
максимальної (40%) ставки.
Крім традиційних статей зменшення
оподатковуваного доходу, угорське законодавство передбачає ряд специфічних
пільг. Так, особи, що займаються приватним підприємництвом, можуть вилучати з
доходу витрати, понесені для його одержання (від утримування квартири й
автомобіля до прийому ділових партнерів). Існують також інші підстави для
відшкодування частини податку. Так, особи, що одержують менше 1 млн. форинтів у
рік, мають право в період заповнення декларації (лютий-березень) одержати назад
10% сплаченого податку. Якщо дохід родини не перевищує 45 тис. форинтів на
місяць на людину, на місяць повертається 1700 форинтів на кожну дитину - до
досягнення дітьми повноліття або закінчення стаціонарного відділення вузу.
Родини з трьома і більше дітьми щомісяця одержують відшкодування 2600 форинтів
на кожну дитину.
Відрахування в соціальні фонди невисокі: 11%
валової зарплати, із яких 8% йде в Пенсійний фонд, а 3% - у фонд охорони
здоров'я.
Законодавство про оподатковування доходів у
Чехії істотно відрізняється від інших країн реґіону - там відсутні спеціальні
відрахування в позабюджетні й інші соціальні фонди.
Тому ставки прибуткового податку досить
високі: річний дохід до 102 тис. крон оподатковується за ставкою 15%; при
доходах від 102 тис. крон до 204 тис. крон, стягуються 15300 крон плюс 20%
суми, що перевищує 102 тис. крон; при доходах від 204 тис. крон до 312 тис.
крон - 35700 крон плюс 25% суми, що перевищує 204 тис. крон; для доходів понад
312 тис. крони застосовується ставка 32%.
А вже зібраний прибутковий податок
розподіляється між Пенсійним фондом, фондами соціального і медичного
страхування.
Зменшення бази прибуткового податку також в основному
має соціальну основу і пов'язане з тим, чи має платник податків на утримуванні
не працюючих членів родини: дружину, літніх батьків, дітей, інвалідів та інше.
Зменшення податку для глави такої родини - спосіб державної підтримки,
своєрідна соціальна дотація.
У Хорватії існують дві ставки: 25% для
доходів до 2100 хорватських кун на місяць, і 35% - для доходів понад цю суму.
Додатково до цього, міста з населенням більше 40 тис. мешканців мають право
стягувати додатковий місцевий прибутковий податок із ставкою 5-22,5% від суми
загальнодержавного податку.
Неоподатковуваний мінімум становить 700 кун
на місяць.
Як і в більшості країн, прибутковий податок
не стягується із соціальних виплат, дивідендів, відсотків і подібного.
Податкова база також може бути зменшена на витрати, пов'язані з одержанням
доходу; зокрема, не оподатковуються податком 30% доходів від прав власності і
50% - від здачі в оренду житла. Особи, що займаються приватним бізнесом, можуть
віднімати з доходу свої витрати, що називаються "витратами
діяльності" (матеріали, сировина, товари, електроенергія, різні послуги і
подібне).
У Хорватії існує поняття "зон
спеціального інтересу" - аналога спеціальних економічних зон, де можуть
установлюватися полегшені правила оподатковування для залучення інвестицій -
особливо в сільське господарство.
Кожний працівник платить 23,85% валового
заробітку на різні соціальні збори (і ці відрахування не включаються в дохід:
вилучаються до розрахунку прибуткового податку).
Збори включають: відрахування в Пенсійний фонд
("Фонд пенсій і допомоги непрацездатним" - 12,75%), медичне
страхування (7%), внесок на боротьбу з безробіттям (1,90%), відрахування на
допомогу дітям (2,20%).
Крім того, роботодавець платить 19,75% фонду
зарплати в Пенсійний фонд (12,75%) і на медичне страхування (7%). Ці виплати не
повинні впливати на базу оподатковування.
У Словенії існує досить складна система
нарахування прибуткового податку і соціальних зборів. До речі, варто
відзначити, що надходження від прибуткового податку складають біля 15,5% (ПДВ -
31,5%, податок із прибутку корпорацій - 2,8%), а соціальні збори - менше 36,8%
доходів консолідованого бюджету - при тому, що, як пам'ятаємо, у Словенії
найвища в постсоціалістичної Європі середня зарплата.
Існує шість ставок (17%, 35%, 37%, 40%, 45%
і 50%), по яких прибутковий податок стягується із сукупного доходу. Не
оподатковуються податком особи, чий дохід не перевищує 11% середнього по
країні, пенсіонери, що живуть тільки на пенсію, і студенти й учні, якщо їхній
загальний дохід не перевищує 51% середнього по країні.
Крім звичайних категорій доходів, що
виключаються з бази оподатковування, у Словенії дозволяється зменшувати
прибуток на 40% вартості найму житла, приміщень для індивідуального бізнесу або
гаражів, на 60% вартості найму обладнаного житла, і на 40% доходів від прав
власності.
Шкала прибуткового податку розраховується по
двох схемах. За однією стягується податок із заробітної плати і пенсій, за
іншою - з приватного підприємництва і приватної практики. В основі розрахунків
лежить середня місячна зарплата (СМЗ) по країні за попередній податковий період
(рік).
По першій схемі прибутки з 11% до 50% СМЗ оподатковуються ставкою 17%.
50%-100% СМЗ -- 50%СМЗ x 17% + 35% понад
50%СМЗ.
100%-150% СМЗ -- 50%СМЗ x 52% + 37% понад
100%СМЗ.
150%-200%СМЗ -- 50%СМЗ x 89% + 40% понад
150% СМЗ.
200%-300% СМЗ -- 50%СМЗ x 129% + 45% понад
200%СМЗ.
Понад 300% СМЗ -- 50%СМЗ x 219% + 50% понад
300% СМЗ.
По другій схемі ставки розраховуються так:
до 80% СМЗ -- 15%
80%-320%СМЗ -- 80%СМЗ x15% + 25% понад
80%СМЗ
320%-640%СМЗ -- 80%СМЗ x 90% + 35% понад
320% СМЗ
640%-960%СМЗ -- 80%СМЗ x 230% + 45% понад
640% СМЗ
Понад 960%СМЗ -- 80%СМЗ x 410% + 50% понад
960%СМЗ
Доходи, отримані від занять сільським
господарством, оподатковуються так: до 30% СМЗ - 0%, понад - 8%. Нерезиденти,
правда, платять 17%.
Доходи від роботи за контрактом
оподатковуються за ставкою 25%.
Дивіденди - 25% для резидентів і 15% у
випадку їхньої експатріації.
З доходів від прав власності береться
податок 25%, із доходів з капіталу - 30%.
Соціальні збори відчисляються в позабюджетні
Пенсійний (15,50% валової зарплати платить працівник, 8,85% - роботодавець), і
Охорони здоров'я (6,36% і 6,89% відповідно) фонди, а також у бюджет на виплати
за безробіттям (0,14%, 0,06%) і декретні відпустки (0,10%, 0,10%). Вони
сплачуються як працівником, так і роботодавцем - хоча реально їх утримує для
виплати податковим органам роботодавець. У цілому працівник відчисляє на
соціальні платежі 22,10% валової зарплати, роботодавець - 15,90%.
Крім того, роботодавці (крім тих, 40%
працівників яких - інваліди) платять прогресивний подушний податок: 0% із фонду
зарплати до 110 тис., 2% - 110001-130000, 4% - 130001-400000, 8% -
400001-750000 і 15% - із фонду понад 750 тис. словенських толарів.
У Литві передбачений поділ оподатковування
доходів у залежності від їх виду. Так, доходи з основного місця роботи
оподатковуються за єдиною ставкою 33% - так званий "прибутковий податок на
працевлаштування". Інші доходи оподатковуються за прогресивною шкалою від
10% до 35% - також у залежності від виду доходів.
Цікаво, що доходи працюючих в іноземних
компаніях оподатковуються за ставкою 20%. Особи, що займаються приватним
підприємництвом, також платять єдиний податок - 24%.
Неоподатковуваний мінімум встановлюється
урядом і нині складає 214 литів, "зароблених на основному місці
роботи" на місяць.
Надходження від прибуткового податку у
повному обсязі зараховуються до місцевих бюджетів.
Передбачено також відрахування в соціальні
фонди: соціального забезпечення, у який із працівників утримується 1% валової
зарплати, а з роботодавця - 27% фонду заробітної плати, і фонду медичного
страхування, у який роботодавці платять 3% фонду зарплати.
У Латвії існують дві ставки: основна в 25% і
додаткова - 10% із різниці між реальним об'ємом доходу і двадцятьма неоподатковуваними
мінімумами. Цей мінімум у Латвії складає 21 лат на місяць.
Усі працівники платять 1% збір у соціальний
фонд. До 31 грудня 2001 року в Латвії також відраховується 37% (для зайнятих у
сільському господарстві - 18,5%) збір у фонд соціального страхування, із яких
28% платить із фонду зарплати роботодавець, а 9% - із своєї зарплати працівник.
З 2002 року ставку цього збору знизять до 33%, із яких половину повинен буде
виплачувати працівник. До того ж установлюється, що збір на соціальне страхування
буде стягуватися лише з прибутків, що не перевищують 12000 латів у рік. Мовляв,
на соціальні потреби повинні скидатися тільки ті, хто відповідними благами
користується.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 |