Дипломная работа: Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів
Розглядаючи дані інтонаційні групи, можна помітити, що у першій з
них вживається висхідно-нисхідний тон, котрий, як вже було зазначено вище,
передає категоричність, визначеність висловлювання; окрім цього він несе в собі
прагнення мовця переконати адресата у сказаному. У другій інтоногрупі головний
герой, Стью, також вдається до висхідно-нисхідного тону, щоб показати
завершеність висловлювання та показати серйозність своїх намірів і ступінь
важливості даної ситуації для нього. Він вкотре намагається показати, що не обманить,
а виконає свою обіцянку [12; 26].
          I don’t know what you’re talking about. ||
У поданій інтоногрупі одразу ж помітно, що наголошеним є допоміжне
дієслово, яке, окрім цього, становить скорочення разом із заперечною часткою «not», що є характерною
особливістю зв’язного експресивного мовлення. Також тут інтонаційно виділяється
слово «know», яке разом з висхідним інтонаційним ядерним тоном підкреслює
здивування мовця, його незнання певних фактів, які відомі його співрозмовникові
[12; 15].
   No! | Look, | don’t! ||
Дана інтонаційна єдність є яскравим прикладом емфатичного
мовлення, оскільки, складаючись лише з трьох слів, несе в собі три ядерних
тони; кожне з них відокремлене від іншого короткою незаповненою паузою, що
разом з висхідним тоном, котрий тричі повторюється, підкреслює ступінь
шокованості мовця ситуацією (саме в цей момент незнайомець розповідав коханці
Стью не дуже приємні факти про нього). В поєднанні з невербальними засобами
вираження, інтонація створює відчуття гнітючої, безвихідної і водночас
загрозливої ситуації [15; 26]
                Pam, | hang up! || Jesus Christ! ||
Тут в обох інтонаційних групах
використано нисхідно-висхідний тон, який виражає в даній ситуації занепокоєння,
хвилювання, тривогу мовця. Окрім того, має місце наголошення звертання, що
зазвичай не є характерним для англійської мови, а також зустрічаємось із
короткою паузою, в якій темп та інтенсивність сигналу не доходять до нуля, а
лише трохи притишуються на падінні, однак одразу ж йдуть вгору на піднятті. У
другій групі цей самий тон відображає шок, тривогу, сильне занепокоєння
адресанта [1; 12; 26].
                    Look, | he's lying! || Pam, | don’t listen to him! ||
При детальному розгляді цієї інтонаційної єдності можна відмітити, що
перша та друга інтоногрупи уподібнюються через використання актором однакових
ядерних тонів, застосованих навіть у звертаннях, які відділені від основної
репліки короткою незаповненою паузою, під час якої не припиняється артикуляція,
а, отже, як і у вищезазначеній інтонаційній єдності, інтенсивність та темп не
доходять до нуля [12; 15].
   I’m not cheating on Kelly, | I never have! ||
              
Звертаючись до цієї інтонаційної єдності, слід відмітити, що в
інтонаційній групі до паузи має місце висхідно-нисхідний ядерний тон, котрий в
даному випадку акцентує увагу на тому, що мовець починає впадати в істерику,
намагаючись довести свою правоту. Окрім цього, він виражає сильний стан
шокованості в даній ситуації. Друга ж інтоногрупа, де вжито висхідний тон, лише
підкреслює напруженість стану психіки адресанта, його втрату впевненості у
власній правоті, спричинену «невідомим» зовнішнім чинником [1; 12].
     But it’s just a fantasy, | because you’ll never have it! || You
hear what I say? ||
У даному випадку перша інтонаційна єдність розділена на дві
інтонаційних групи короткою незаповненою паузою; в обох із груп застосовано
висхідний ядерний тон, якому актор у самому фільмі надав звучання істерики,
переляку, сильного хвилювання, занепокоєння тим, що відбувається. У третій
інтоногрупі цей же тон вжито з незвичним для нього відтінком значення, хоча це
й загальне запитання – тут мовець надає своїм словам категоричності,
намагається тиснути на адресата – тобто, змінює тактику – із жертви хоче стати
нападаючим, але саме висхідний тон доводить, що йому не вистачає сили волі
опанувати себе, взяти ситуацію під контроль [1; 12].
   Please, | don’t call my wife! ||
Тут ми можемо бачити, що на звертання
поставлено не просто наголос, а навіть висхідний ядерний тон, котрий у даному
випадку наголошує на благальності ситуації, до якої потрапив головний герой; на
його намаганні «вимолити» помилування. Друга інтоногрупа продовжує загальний
настрій речення, підкреслюючи силу прохання мовця тим же висхідним тоном [1; 12; 26].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 |
