Дипломная работа: Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

Використаний у цій інтонаційній єдності ядерний тон (спочатку висхідний, потім інтонація йде на спад, і знову висхідний) підкреслює благання головного героя, коли адресант готовий відректися від власного гонору, аби лише захистити себе від втрати об’єкту кохання, а його, в свою чергу, від розкриття правди про нього. Тут, що зазвичай не властиво для даного ядерного тону, його вжито в емфатичному мовленні, хоча одне із значень характерне для нього – це звертання до адресата, прохання прислухатись до думки мовця [12].

Don’t do this! ||

У цій короткій синтагмі використано висхідний ядерний тон з метою вираження прохання адресанта до співрозмовника; разом з тим, як і в попередній інтонаційній групі, він підкреслює зведення ситуації до благання – це вже не просто прохання, це майже моління. В поєднанні з невербальними засобами акторові вдалося чудово передати страх і переживання свого героя у даному випадку [1; 12; 26].

It’s true! || I didn’t lie, | it’s complicated… ||

Ця інтонаційна єдність несе не лише смислове навантаження виправдання мовцем своїх дій. У першій інтоногрупі вжито висхідний ядерний тон в якості заперечення стверджуваних фактів і намагання довести свою правоту, хоча такі відтінки значення не є характерними для нього. Для другої інтоногрупи мовцем застосовано нисхідно-висхідний тон, який у даній ситуації позначає категоричне заперечення сказаного співрозмовником, відхилення звинувачень з боку останнього. Коротка незаповнена пауза та наголошення допоміжного дієслова з часткою «not» посилює цей ефект, підкреслюючи емоційну напругу ситуації та спробу адресантом виправдатися перед адресатом [1; 12; 15].

Look, | this is not Pam’s fault! || This is only my fault! ||

Тут ми маємо змогу бачити, як висхідний тон вжито на звертанні з метою привертання уваги співрозмовника, його подальшого переконання у чомусь. У наступній синтагмі його використано для позначення докору і прохання, заперечення, а також переконання співрозмовника, незважаючи на те, що останнє значення не є притаманним даному тонові. Окрім цього, наголошеною тут є заперечна частка «not», що посилює відтінок значення докору та заперечення. В останній інтоногрупі також знаходимо висхідний ядерний тон, котрий підкреслює альтруїстичні наміри адресанта, повне прийняття відповідальності за вчинки на себе і виправдання іншого свого об’єкта кохання. Особливістю тут є падіння власне тону на присвійний займенник «my», що додатково виділяє серйозність намірів мовця [12; 15; 26].

No, | please! || Stop this! ||

Незважаючи на те, що перша інтоногрупа розділена короткою незаповненою паузою, інтенсивність сигналу в якій, однак, не зводиться до нуля, вона становить цілісну єдність. Висхідний ядерний тон, використаний на прислівнику «no» посилює його лексичне значення заперечення, а цей же тон, вжитий на прислівнику «please» підкреслює силу благання, прохання мовця до адресата не робити чогось. У наступній інтоногрупі застосовано висхідно-нисхідний ядерний тон, котрий у даному випадку передає не лише ступінь шоку адресанта, але й значну міру визначеності, категоричності висловлювання, оскільки мовець намагається не лише переконати співрозмовника, а й змусити його припинити робити те, що він робить. Актор не тільки через мовлення, але і невербальними засобами виражає стенічний афект, який наступив у його героя внаслідок потрапляння у надзвичайно стресову ситуацію, загрозливу для його життя та життя двох дорогих йому людей [1; 12; 15; 27].

I can’t take this any more! || Look, listen! || Please, | listen to me! ||

У першій інтонаційній групі має місце середня шкала та висхідний ядерний тон, котрі у даному випадку показують, що психіка адресанта знаходиться на межі зриву. У другій інтоногрупі вжито висхідно-низхідний такт, що відображає страх, тремтіння та приголомшливість ситуації, і в останній інтонаційній групі – спочатку висхідний тон, а потім – знову-ж таки висхідно-низхідний, що зводить ситуацію до благальної та приголомшливої. При цьому, в останній синтагмі інтонація продовжує рухатись вгору, починаючись із середини шкали і, таким чином, ніби продовжуючи тон попередньої інтоногрупи [1; 12; 22; 26; 27].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16