|
|
|
|
|
Шпаргалка: Аудит
Керівник аудиторської
перевірки
|
49. Загальне поняття
та мета складання робочих документів аудитора. (норматив №6)
Робочі документи – це записи, в яких аудитор фіксує вико-ристані
процедури, тести, одержану інформацію і відповідні висновки, які зроблені в
ході аудиту. Аудиторські докумен-ти аудитора повинні включати в себе всю
інформацію, яку він визнає важливою для правильного виконання перевірки, яка
має підтвердити ті підсумки, які зроблені у висновках.
Робочий
документ має функції: 1) забезпечити обґрунтуван-ня аудиторського висновку та
відповідати загальноприйня-тим нормам у професійній практиці;
2)
забезпечити реєстрацію планування та виконання аудиту; 3) сприяти методичному
підходу до аудиту;
4)
надавати допомогу аудитору в його роботі.
Робочі
документи аудитора мають бути професійно складе-ні. Їхнє оформлення повинно
забезпечувати доступність для читання. Проте конкретні форми використання
робочих до-кументів визначаються аудиторською фірмою, аудиторами з
урахуванням специфіки окремих питань аудиту.
Робочі документи повинні включати: 1) інформацію, що сто-сується
юр. та організаційної структури підприємства;
2)
необхідні витяги або копії юр. документів, угоди, прото-коли; 3) вивчення та
оцінка системи обліку і внутрішнього контролю; 4) документація про планування
аудиту; 5) аналіз операцій та залишків за рахунками.
Проте
роб. док-нти аудитора не можуть розглядатись як частина фінан. документації
клієнта і після завершення аудиту робочі документи залишаються в аудитора і є
його власністю. Проте його право власності обмежується етич-ними нормативами
та умовами конфіденційності.
Роб. документи не
можна вивчати або вилучати в аудитора за винятком тих випадків, коли це
передбачається рішенням судово-слідчих органів. Термін зберігання їх
визначається як практикою аудиторської діяльності, так і юридичними умовами.
Мета складання
роб.док-в: планув-ня ауд.перевірки, документ. Підтвердження виконаних
аудитором процедур,робіт; складання ауд. звіту, здійснення поточного
контролю, забезпечення юрид.обгрунтованості прведення аудиту, контроль якості
проведеної перевірки, контроль роб.часу та обгрунтування його оплати.
|
50.
Вимоги до робочих док-в аудитора.
Робочі документи - це записи, в яких аудитор фіксує використані
процедури, тести, одержану інф-ю і відп.висновки, які зроблені в ході аудиту.
Роб.док-ти аудитора повинні включати в себе всю інф-ю,яку він визнає
важливою для правильного виконання перевірки,яка має підтвердити ті
підсумки,які зроблені у висновках.
При оформлені РД потрібно дотримуватись вимог:
-на 1 стор. кожного РД повинно бути вказано назва АФ, яка проводила
аудит, назва під-ва-клієнта, № і дата укладання договору згідно з яким
проводився аудит;
--кожний РД повинен мати назву;
-кожний РД повинен мати свій номерний індекс (РД індексуються за
доп.різ.с-м як буквенних так і цифрових);
-сторінки кожного РД повинні бути пронумеровані;
-в кінці кож.РД вказується призвище аудитора,який заповнив док-т,
тобто хто виконав перевірку цих аспектів, що відображені в док-ті,
проставляється його підпис і дата заповненя док-та.
Крім цього РД повинні відповідати ряду дод.вимог:
-містити достатньо повну і детальну інформацію, м.б.четабельними, не
містити скорочень, стеног-рам, абревіатур, зайвих док-в;
-аудитор має працювати з ксерокопіями. Категорично заборонено на док-х
клієнта робити креслення, позначки;
-док-ти повинні бути складені в ході перевірки, складання їх після
завершення перевірки і підготовки АВ не допускається;
-складаючі РД а-р повинен враховувати не лише інф-ю,що відноситься до
провіряємого звіт.періоду
-док-ти повинні відображати найбільш суттєві моменти, по яких аудитору
необхідно висловити думку, охоплювати найбільш важливі напрямки перевірки і
задачі, поставленні і вирішені аудитором;
-дозволяти оцінити фін. звітність відповідно до встановлених критеріїв
і ознак;
-відобр. стан і оцінку системи
внутр. контролю.
Аудитор має право власності на РД
(за винятком тих док-в, котрі потрапили в досье ауд.фірми).
|
53. Аудиторське досьє.
Сукупність
робочих документів, складених аудитором до початку і протягом перевірки
фін.звітності під-ва-клієнта, представляє собою аудиторське досьє
(папку), що повинна мати свій номер, відмітку про дати початку і закінчення
аудиту.
Робочі
документи аудитора повинні знаходитись в досьє в певній послідовності:
організаційні, адміністративні, документи аудиторських процедур по окремим
статтям річного звіту та інші аудиторські данні, висновок, рекомендації.
Кожному
етапу аудиторської перевірки характерне складання певних робочих документів,
черговість яких в основному дозволяє додержуватись прийнятій послідовності
документів в досьє.
Протягом всього
сроку ведення досьє, а також після завер-шення аудит. перевірки і
представлення звіту клієнту аудитор повинен забезпечити відповідні умови
зберігання документів. Аудиторське досьє
повинно зберігатись в поточному архіві аудитора протягом року, а потім
передаватися в постійний архів АФ. Особою умовою є конфіденційність зібраної
інформації.
|
45. Етапи
аудиту.
1-попередне дослідження
обєкта А:
-умови діяльності під-ва-замовника
-визначення типу,структури під-ва і управліня
ним
2-планування аудиту:
-планування і послідуючий контроль аудиту;
-вивчення і оцінка форми і методів обліку;
3-перевірка внутрішнього контролю під-ва;
4-аналітична перевірка фінансової
інформації:реальність статей балансу,відповідність даних бух.зв-ті обліковим
регістрам,відпов-сть прибутків і збитків факт рез-там діял-ті.
5-огляд фін.звітності: перевірка зв-ті в
цілому і перевірка аудиторської роботи з метою визначення достовірності і
обєктивності інформації фін.зв-ті,пер-ка відповідності зв-сті обліковій
практиці і діючому законодавству.
6-підготовка
аудит звіту і висновку-узагальненя рез-тів перевірки
|
55. Структура аудиторського звіту.
Структура АЗ :
Назва док-та, офіційна
назва орг-ції, яка перевіряється, ПІБ і посада особи – отримувача звфіту;
вступ; загальна інф-ція; результати ауд.перевірки.
Вступ включає в себе
відомості про ауд фірму або аудитора, повну назву економ.субєкта, який
пере-віряється, період і час перевіреки; керівника орг-ції ( ПІБ, посада ),
особу яка відповідальна за під-готовку бух.звітності.
Загальна інф-ція включає в
себе методику ауд. перевірки, її особливості, масштаб Б/О.
Результати ауд.перевірки
містять висновки та ре-комендації ( думку ауд.орг-ції про результати
виконання аудиту) .
Цей звіт в кінці
підписують керівник групи ауди-торів, аудитори, які приймали участь,
отримувач АЗ ( ПІБ, посада) , а також ставиться дата отримання.
|
54. Поняття та склад ауд. звіту.
Звіт аудитора про перевірку госп.
діял-ті –це документ,який подається в стислій стандартній формі ауд-м і який
містить рез-ти проведених досліджень госп.діял-ті обєкта, який перевіряється.
Це конфендеціальний док-т, який подається тільки клієнту.
У звіті повідомляють про
законність здійснених операцій, економічність і ефективність витрат коштів і
продуктивність досягненя поставлених задач.
Інф-ція, яка подається у звіті,
повинна бути чіткою та ясною, надійною та компетентною, а також незалежною,
обєктивною правдивою і конструктивною.
Дані, які містяться у звіті
аудитора, необхідні керівництву ек. субєкта, який перевіряється, для того,
щоб мати уявлення про недоліки в облік.записах, бух.регістрах і системі
внутр. контролю, які можуть привести до суттєвих помилок в бух. звітності.
Крім цього, у звіті містять
конструктивні пропозиції щодо удосконалення системи б/о і внутр.контролю
під-ва.
Звіти мають певну форму і містять
слідуючі відомості:
- заголовок, підпис і дату; інф-ю
про задачі та межі аудиту; повні відомості про рез-ти перевірки; кому
адресуються мате-ріали аудиту; предмет аудиту (назва одиниці ,дата і період
часу); обгрунтуваня аудиту; відповідність стандартам; дані про строки
представленя звітів.
Структура ауд.звіту:
-назва док-ту, офіційна назва
орг-ї яка перевіряється, П І Б і посада особи-отримувача звіту; вступ;
заг.інф-ція; рез-ти ауд. перевірки.
Вступ включає в себе відомості про
ауд.фірму або аудитора, повну назву ек.субєкта, який перевіряється, період і
час перевірки, керівника орг-ції (П І Б,посада), особу, яка відпові-дальна за
підготовку бух. звітності.
Заг. інф-ція включає в себе
методику аудит. перевірки, її осо-бливисті, масштаб б/о.
Рез-ти аудит. перевірки містять
висновки та рекомендації (думка аудит.орг-ії про рез-ти виконаня аудиту). Цей
звіт в кінці підписують керівник групи аудиторів, аудитори, які приймали
участь, отримувач аудит.звіту (П І Б,посада), а також ставиться дата
отримання.
|
58. Відмінність аудиторського звіту від аудиторського
висновку.
АЗ не є ауд.док-том. Він
призначений винятково для замо-вника і може бути опублікований лише з його
дозволу,тобто це конфіндиційний док-т. В звіті аудитора може бути вказа-на
люба інф-ція, яка торкається проведеного А, та фактів господ. життя під-ва,
яку а-р вважає необхідною. В той же час звіт аудитора не може розгядатися як
повний звіт про всі існуючи недоліки. У ньому вказані лише ті з них, які були
знайдені в процесі ауд.перевірки. Дані ,які містяться у звіті аудитора, необхідні
кер-ву ек.субєкта,який перевіряється, для того, щоб мати уявлення про
недоліки в облік. записах, бух.регістрах і системі внутр.контролю, які можуть
привести до суттєвих помилок у бух.звітності, крім цього,у звіті містяться
конструктивні пропозиції щодо удоскона-лення системи б/о і внутр.контролю
під-ва.
АВ розраховано на широке коло користувачів. Його
публікація є свідоцтвом того ,що річний бух.звіт під-ва як в цілому, так і в деталях
відповідає чинному законодавству, методологіїї ведення б/о, визначеній
внутр.регламентом облік.політиці під-ва. Саме тому звіт - це великий по
обєму документ,а висновок-короткий стислий. У відповідності з метою складання
АВ може мати декілька призначень: стислий змістовний висновок спеціаліста
прозвіт під-ва,правовий акт,оскільки у визначених законом випадках лише
перевірений аудитором звіт є доказом про рез-ти роботи під-ва, який може
розглядатися заг.зборами акционерів, засновників,податковими інструкторами, імплікований
висновок аудитора про те, що він професіонально, незалежним чином виконав свої обовязки як
незалежний аудитор, показав незалежний висновок про стан і результати
діяльності під-ва-клієнта. Істотні елементи АВ визначаються міжнар. і нац
нормативами з А,а також міжнар. та нац.практикою. В свою чергу АЗ
складається у вільній формі.
|
59. Позитивний
аудиторський висновок.
Аудиторський висновок – це офіційний документ, який складається в
установленому порядку за наслідками проведеного аудиту і містить в собі
висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному
законодавству та встановленим нац.нормативам БО і фін-госп діяльності.
Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або
дається відмова від надання висновку про ФЗ під-ва.
Позитивний висновок представляється клієнту у випадках, коли на думку
аудитора виконано наступні умови:
1)аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей
аудиту;
2)надана інформація достатня для відображення реального стану справ на
під-ві;
3)є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;
4)фін.документація підготовлена у відповідності з прийнятою на під-ві
системою БО, котра відповідає вимогам У законодавства;
5)ФЗ складена на основі дійсних облікових даних й не містить суттєвих
протиріч;
6)ФЗ складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому
порядку.
Враховується також стан обліку та ФЗ під-ва.
Якщо під час ауд.перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви
щодо правильності тих чи інших рішень, прийнятих керівництвом під-ва, але
йому було представлене аргументоване і переконлеве їх обгрунтування, то в
аудиторському висновку ці події та рішення наводити необовязково, оскільки
вони не міняють зміст безумовно позитивного висновку.
Якщо аудитор має намір
представити клієнтові по-зитивний висновок, у якому наявна фундамента-льна
непевність з окремих питань і наводить свої зауваження , повязані з наявністю
фундаменталь-ної непевності, то в аудит. висновку висловлюєть-ся
аргументована незгода з окремим питанням, і після цього дається остаточний
висновок про дос-товірність і повноту фін.звіт.під-ва
|
94.Основні задачі аудиту фондів і бізнес.
На
сьогоднішній день в Україні є Статутний капітал(фонд). При аудиті Статутного
капіталу осноними задачами є: визначення достовірності розміру статутного
капіталу-зареєстрованого і сплаченого, достовірність відображення сум в
бухгалтерському обліку; перевірка складу і структури статут.к-лу (кількість і
види акцій,номінальна вартість); дотримання строків сплати акцій; порядок
формування, збільшення і зменшення статутного к-лу, додаткового випуску
акцій, порядок внесення змін у засновницькі документи,дотримання вимог закону
У. ”Про господарські товариства “;порядок оцінки внесків у ст.к-ал згідно
засн. док-тів; порядок ведення аналіт.о-ку до рах-ків 40”стат.к-ал” і
46”неоплач к-ал”; викуп інвестиц. сертифікатів власної емісії та їх подальше
використання, співвідн-ня ціни викупу і номін. вартості інвест. сертиф-ів,
аналіз фінансових джерел викупу інвест. серт-ів; облік і використання
емісійного доходу.
Крім стат.к-лу потрібно перевірити правильність відрахувань і
достовір-ть ведення обліку Резервного капіталу(43), Додаткового к-лу(42),
Цільове фін-ня і цільові надходження(48).
|
38. Послідовність
проведення аудиту і його стадії.
Кожна
аудиторська перевірка складається з етапів і частин, які називаються
стадіями. Можна виділити такі стадії:
1)
дослідницька, тобто вивчаються особливості підприємства, його організація,
структура, продукція і послуги підприємства. Вивчаються перспективи розвитку
під-ва, сис-ма обліково-аналітичного процесу на під-ві, виробляється
загальний підхід до проведення аудиту, виділяються проблемні напрямки аудиту,
оцінюється ступінь ризику, складається попередній варіант програми перевірки
в т.д.
2)
підготовчо-узгоджувальна стадія – узгоджується з замовником програма перевірки,
обсяг робіт, термін проведення, форма представлення аудиту, також
узгоджується з клієнтом рівень відповідальності аудиторської фірми,
визначається вар-ть аудиторських послуг, закріплюється договором, після чого
готується необхідна нормативно-правова база для перевірки.
3)
основна стадія – проводиться аудит і нотується підсумкова аудиторська
документація;
4) заключна –
обговорюється додаткова документація, що передається замовнику і надається
аудиторський висновок
(узагальнення рез-в аудиту, аналіт.огляд діял-сті під-ва, складання ауд.звіту,
виступ на зборах акціонерів).
|
74. Аудит прибутку.
Прибуток є фінанс. рез-том
діяльності підпр-ва. Завданням аудиту прибутку є перевірка
достовірності визначення чистого прибутку і розподілу його за цільовим призначенням.
Основними джерелами інформації аудиту є : баланс (ф.1), звіт про фінанс.
результати (ф.2), декларація про дохід підпр-ва, які повинні
бути адекватні даним первинної документації, регістрам аналітич. і синтетич. б/о і
Головної книги за дослід-жуваний період. Аудитор повинен оцінити стан б/о,
ознайомитись з поядком обліку вироб. витрат, формування собівартості
продукції, реалізації продукції. Для визначення чист. прибутку потрібно
послідовно перевірити: правил-ть визн-ня чист. доходу (виручки) від реал-ії
продукції, віднявши від доходу(виручки) ПДВ, Аз, ін.
вирахування з доходу. Відтак чист. дохід порівнюють із собівар-тю прод-ії і
встановлюють валовий прибуток. Останній коригується на інші операц. доходи,
адмін. витрати, витрати на збут та ін. операц. в-ти. Т. ч.
визначають фін. результат від операц. діял-ті, який у свою чергу кориг-ся на
такі пок-ки: дохід від участі в капіталі, ін фін. доходи, фін. витрати,
втрати від участі в капіталі, ін. витрати. Отже встан-ся фін. рез-ат від
звич. діял-ті до опод-ня, до якого застосовують ставку на прибуток від звич.
діял-ті, тим самим встановлюють фін. рез-ат від звич. діял-ті (прибуток,
збиток).
Потім віднявши від надзвич.
доходів і витрат податок з надзвич прибутку, визначають чистий
прибуток(збиток).
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 |