|
5. Відмінність
аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерської
експертизи.
Аудит,
ревізія, судово-бухгалтерська експертиза дослід-жують один і той же предмет –
фін-господ. діяльність клієнта, користуються одними і тими ж методичними
прийомами і процедурами. Вони виявляють негативні явища у господарюванні з
метою ліквідації їх та неприпус-тимості в наступному періоді.Аудит, ревізія,
СБЕ викорис-товують однакові джерела інформації – законодавство України,
національні нормативи, первинні бухгалтерські документи, реєстри БО, баланс і
звітність клієнта.
Між
аудитом, ревізією і СБЕ є суттєві відмінності:
1)
аудит – незалежна форма контролю, яку власник виби-рає добровільно і формує
питання для перевірки з метою отримання достовірних висновків для подальшого
вдоско-налення фін-господ. діяльності, маркетингу, б/о;
2)
ревізія фін-господ. діяльності вивчає підприємства ретроспективно, тобто
після завершення господ. операцій (квартал, рік). Важливою особливістю є те,
що ревізія про-водиться згідно законодавства, при цьому власник ставить за
мету встановити наскільки призначений ним керівник під-ва виконує його волю у
підприємниц. діял-сті. Ревізія дуже часто проводиться на вимогу
правоохоронних органів, у практиці аудиту- це скоріше виняток.
Аудит
проводиться на підставі договору з клієнтом і скла-дається відповідний
висновок. Аудитори одержують ЗП від результату аудиторської перевірки, тобто
платить влас-ник підприємства, а ревізійним органам платить держава.
В
ревізійній службі існує вертикальне підпорядкування.
СБЕ
має процесуально-правовий і економічний зміст. Процесуально-правовий зміст
СБЕ визначається системою правил, встановлених законодавчими актами, що
регулю--ють порядок призначення і проведення експертизи, умови оцінки її
результатів слідством і судом, права і обовязки держ. органів, які здійснюють
судочинство, права і обовяз-ки експерта-бухгалтера.
Економ.зміст
СБЕ включає систему екон.знань у галузі б/о і фінансів, аудиту і ревізії
фін-господ діяльності, екон.аналізу, статистики.
СБЕ
призначає слідчий орган або суд, як правило, після проведення ревізії, яка
виявляє конфліктні ситуації, що стали предметом судового розгляду. На аудит
це положен-ня не поширюється.
Істотні
відмінності між аудитом, СБЕ і ревізією зумовлені юр. природою, їх цілями і
завданнями. Ревізійна служба – караючий орган, аудит – захисник власника.
|
13. Підготовка і сертифікація аудиторів.
Аудитором може бути громадянин України, який має
кваліф.сертифікат на право займатися АД в Україїні (серія А, АБ,Б).
Для здійснення АД аудитор повинен на підставі
сер-тифікату отримати ліцензію.
Аудитору забороняється займатися торг., посеред.,
вир.д-стю, проте вони можуть отримувати девіденди. Сертифікацію (визначення
кваліф. придатності ауди-торів) здійснює АПУ та її регіон.відділення. Право
на отримання сертифікату мають громадяни Укр, які мають вищу освіту, досвід
роботи не менше 3-х ро-ків (на посаді гол.бухгалтера, фінансиста, ревізора,
економіста, юриста). Наявність певних знань з пи-тань аудиту визначається
шляхом проведення іспиту. Строк дії сертиф. 5 років. Для отримання
сертифі-кату претендент подає до АПУ в одному примірнику перелік таких
документів: 1.клопотання за встанов-леною формою; 2. копія диплома засвідчена
у встан. порядку; 3. виписка з труд.книжки, засвідч.у стан. порядку;
4.документ про оплату.
Всі ці док-ти надсилаються до АПУ і відп-сть за них
несе особа яка їх подала. Іспити ,тобто визначення рівня знань, складаються
кожним претенден том в порядку, затвердженому рішен ням АПУ.
Для проведення іспиту створюється комісія із 5
чле-нів. Оцінка ставиться так: складено або не складено. Наслідки іспиту
заносяться до протоколу, який під- писуєтся членами комісії. Рішення екз.
комісії пові-домляється особам в день складання іспиту. Видача сертифікату
проводиться секратеріатом АПУ після затвердження протоколу рішень.
Аудитори, строк дії сертифікату яких закінчується не
раніше 3 і не пізніше 1 місяця повинні подати до секретаріату АПУ документи:
1.клопотання; 2.витяг з труд.книжки; 3.сертифікат, термін дії якого
закін-чується; 4.реферат про ауд. діяльність і підвищення кваліфікації за
весь період дії сертифікату.
Якщо аудитори працюють за фахом не менш 3 роки і не
мають ніяких зауважень по роботі, то приймаєть-ся відповідне рішення
(заноситься до протоколу) і дія сертифікату продовжується на 5 років. Якщо
аудитор не працював або працював менше 2 років, або не надав документів
вчасно – складають іспит.
Ліцензування окремих аудиторів і ау диторських фірм
здійснюється АПУ на підставі чинного законодавста. Строк дії також 5 років.
|
12. Організація управління аудитом в Укр.
Органом, який сприяє розвитку, удосконаленню,
уніфікованості аудиторської справи в державі є АПУ, яка є незалежним
самостійним органом .
АПУ форм-ся шляхом делегування до її складу 5-ти
представників від проф.громадської орг-ції аудито-рів України, по одному
представникові від МФУ, Гол. Держ. под. Інс-пекції Укр. НБУ, Мінстату Укр.,
Мінюсту та окр.фахівців від навч.,наук та ін. орг-цій.
Метою діял-сті АПУ є створення системи незалеж-ного
фін-господ. контролю у формі аудиту.
Діял-сть АПУ грунтується на принципах демократії і
самоуправління, колегіальності і гласності за умови одночасного збереження
комерц.таємниці, персона-льної відповідальності аудиторів.
Осн.завданнями діяльності АПУ є орган-ція і
коор-динація незалежної аудит.діяльності, сприяння її розвитку,
удоско-налення аудиту в Укр. і т.п.
Затвердження норм і стандартів А є виключ.правом АПУ.
Затверджені АПУ норми і стандарти аудиту є обовязковими для дотримання
під-ми, установами та організаціями. АПУ здійснює сертифікацію і
ліцен-зування субєктів, що мають намір займатися ауд. діял-стю, затверджує
програми підготовки аудит-орів, норми і стандарти аудиту, веде реєстр
ауд.фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторскі послуги.
Ліцензуванням
окремих аудиторів і ауд. фірм здійс-нюється АПУ на підставі чинного
законодавства. Клопотання про отримання сертифікату подається після
держ.реєстрації ауд.фірми або окр.а-ра як с.п.д.
Крім АПУосн.структурними ланками, які безпосе-редньо займаються
аудитор.діяльністю, є аудит. фірми та фіз. особи –аудитори.
Аудит.фірма – це орг-ція, яка має ліцензію на право здійснення
аудит.діяльності та займається виключно наданням ауд.послуг. Ауд.фірмі
дозволено здійс-ти ауд.діял-сть тільки при умові, що в ній працює хоча б один
аудитор. Керівником фірми може бути тільки аудитор. Діял-сть незалежних
ауд.фірм державному управлінню не належить. Ауд.фірми в залежності від участі
в них аудиторів різних країн можно поділити на національні, в яких працюють
тільки аудитори Укр, та міжнародні – спільні підп-ва, в яких приймаютьучасть
аудитори різних країн. Осн. функ-ції ауд.фірм: 1.експертиза фін-госп діял-сті
та стану майна підп-ва, 2. контрольно-ревізійна діял., 3. контроль
достовірності б/о та звітності, 4. консультаційна ф-ція та інші.
|
|
11. Підходи до аудиту.
Із закорд.практики відомо що А має декілька підходів: -А, що
підтверджує; -процедурний А; -системний А; -А зон ризику.
А, що підтверджує, полягає в перевірці дуже вел. к-сті
факт.матеріалу,різ.записів для того, щоб зробити відп. висновок.При цьому
може мати місце ризик невірного висновку про фактич.стан справ,н-д,через
невідповідне тлумачення отриманих данних, і на підставі чого здійснюється
узаг-ня..
З викор-ням процедур. Обсяг робіт аудитора дещо скорочується у зв”язку з
тим, що на під-ві заздалегідь діють процедури опрац-ня даних,а а-тор
перевіряє тільки їх надійність. Проте навіть в цьому випадку аудитор може затосувати
невідп. методи одержання аудит. висновки, що також являє собою аудит. ризик.
При систем.А оцінюється ефективність функц-я системи БО і системи
контролю клієнта. Тому необхідно оцінити ризик того, що в системах обліку і
контролю є певні недоліки, і вони є не досконалі. Тому оцінюються не самі
дані, а якість їх одержання і контролю.
При викор-ня А зон ризику визначаються найбільш суттєві позиції обєкта
перевірки як фін., так і бух.звітності з урахуванням особливостей діяльності
під-ва, а також зони ризику за всіма напрямками аудит.перевірки, тобто місця,
де існує найбільш висока верогідність виникнення, допущення і можливого не
виявлення помилок або обману. Такий підхід до проведення А є найбільш перс
пективним, оскільки він дуже економний у зв”язку з тим, що скорочує строк
проведення аудит. перевірки, її трудо- місткість і підвищує ефективність.
Зазначемо, що аудит.ризик присутній при викор-ні 4-х названих підходів, але в
різних ступенях.
|
14. Порядок створення аудиторських фірм.
Ауд. фірма- це орг-я, яка має ліцензію на право
здійснення ауд. діяльності на теріторії Укр. і займається виключно наданням
аудиторських послуг.
Ауд.фірми можуть утворюватись на основі будь-якої
фор-ми власності і заг.розмір частки засновників (учасників, акционерів),які
є не аудиторами у СФ не може перевищув-ати 30%.
Для держ.реєстрації подаються такі док-ти:
1) -рішення власника про створення юр.особи; -статут;
-реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про
держ.реєстрацію; -документ,що засвідчує спла-ту власником внеску до стат.
фонду суб”єкта підпр.діяль-ті в розмірі, зг.зак-ва. 2);- док-т,що засвідчує
внесен ня плати за держ.реєстрацію.
Дозволяється займатися аудит.діяльністю тільки при
наяв-ності хоча б одного кваліфіковано го аудитора. Керівником ауд.фірми може
бути тільки аудитор. Видача ліцензії ауд. фірмі здійснюється за умови,якщо в
ній працює хоча б один аудитор.
Ліцензія (дозвіл) на проведення аудиту є док-м, що
під-тверджує право її власника (юр. або фіз.особи) займатися аудитом в Укр. з
дотриманням вимог ЗУ “Про АД”.
Для отримання ліцензії ауд.фірма після
держ.реєстрації фірми як суб”єкта підпр-ої діяль-ті, подає до АПУ:
1)призвище, ім”я, по-батькові (як що фіз.особа), найме-нування ауд.фірми;
2) юр.та поштова адреса; 3)відомості про сертифікат;
4)відомості про всіх учасників (акционерів) фірми з числа аудиторів.
З клопотанням подаються: а)оригінали або нотаріально
завірені копії засновни цьких док-тів та реєстраційного свідоцт ва ауд.фірми;
б) копія платіжного доку мента про перерахування плати за ліцен зування до
держ.бюджету.
На протязі 5 днів секретаріат розглядає ці док-ти і
приймає відповідне рішення.
|
21.Відповідальність аудиторів і аудиторсь-ких
фірм
Цивільно-правова відповідальність аудиторів та
аудиторських фірм:
за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма)
несе майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до
чинного законодавства.
Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може
перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Всі спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та
замовником вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог ЗУ “Про
АД”.
Інші види відповідальності аудиторів :
За неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора
Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення у вигляді
попередження, зупинення дії сертифікату та ліцензії на строк до одного року
або анулювання сертифікату та ліцензії.
Припинення чинності сертифікату та ліцензії :
- припинення чинності сертифікату або ліцензії на аудиторську
діяльність здійснюється на підставі рішення Аудиторської палати України у
випадках:
1) встановлення неодноразових фактів низької якості аудиторських
перевірок;
2) систематичного чи грубого порушення чинного законодавства України,
встановлених норм та стандартів аудиту.
- порядок припинення чинності сертифікату та ліцензії на аудиторську
діяльність визначається Аудиторською палатою України.
Рішення Аудиторської палати України щодо припинення чинності
сертифікату та ліцензії можуть бути оскаржені до суду або арбітражного суду.
|
