Дипломная работа: Формування економiчної ефективностi виробництва зерна в господарствi (ТОВ Великоглибочецьке)
Одним з найважливіших показників рівня ведення зернового
господарства є врожайність і валові збори зерна. При вищій врожайності потрібну
кількість зерна можна одержати з меншої площі. Це дуже важливо зараз, коли
посівні площі сільськогосподарських культур зменшуються. По Україні найвища
врожайність у озимої пшениці, в останні роки вона перевищує 30 ц/га. Таку ж
саму ситуацію можна побачити і у ТВ “Поділля”. З таблиці 18 можна побачити, що
найвищу врожайність і найбільш валові збори має озима пшениця. Але негативним є
те, що з кожним роком спостерігається зниження врожайності, а отже, і валових
зборів у цієї культури. Найнижча врожайність у круп’яних культур – гречки, особливо в 1999 році та у 2000 році.
У цієї культури урожайність в межах 4,35 – 9,5 ц/га, це
більше як у тричі менша, ніж у пшениці. Дальше підвищення врожайності зернових
культур у цілому можна досягти завдяки удосконаленню структури їх посівних
площ, зокрема збільшенню питомої ваги площ високоврожайних і зменшенню
низьковрожайних культур [2].
Що стосується валових зборів зернових культур, то тут теж
спостерігається з кожним роком зменшення валових зборів зерна. Це має великий
мінус для розвитку даної галузі. У 2000 році, порівняно з 1999 роком, валовий
збір зернових знизився аж на 3469 ц, а порівняно з 1998 роком на 4365 ц. Для
того, щоб збільшити валові збори зерна при високій його якості необхідно перш
за все впроваджувати у виробництво нові сорти інтенсивного типу і вирощувати їх
з урахуванням фізіологічних особливостей. Необхідно вирощувати зернові культури
по найкращих попередниках на основі прийнятих сівозмін; перехід від окремих
заходів боротьби з шкідниками, бур’янами і хворобами до інтегрованих систем
боротьби з ними і багато інших заходів.
Поряд із збільшенням виробництва зерна в даному
господарстві особливе значення має підвищення його якості. Питання якості зерно
продукції особливо гостро постає нині, коли навіть якісне зерно продається в
умовах ринкової конкуренції, тобто попит вимагає більш кращого та більш
дешевого зерна. Якщо за старої системи збуту пшениця низької хлібопекарської
якості могла бути використана тими ж державними хлібоприймальними структурами для
переробки на комбікорми, то тепер, коли комбікормова промисловість майже не
працює, таке зерно користується меншим попитом. Вирощувати низькоякісне зерно
стає невигідно [14].
У підвищенні економічної ефективності виробництва зерна
велику роль відіграє організація виробничих процесів (таких як підготовка
ґрунту, сівба, догляд за посівами і збирання урожаю). Вони є складовою частиною
технологічних карт по вирощуванню кожної культури. Розглянемо види робіт, які
виконуються при вирощуванні озимої пшениці, попередник – багаторічні трави.
Розрізняють основний і передпосівний обробіток ґрунту, який
включає в себе лущення стерні, оранку, передпосівне боронування і культивацію.
Оранка призначена для того, щоб створити сприятливі умови
для накопичення вологи, поживних речовин в ґрунті тощо. До оранки застосовують
такі агротехнічні вимоги: дотримання заданої глибини, проведення її в кращі для
культури строки, якісна заробка на дно борозни органічних і мінеральних добрив,
якісний обробіток поворотних смуг.
Передпосівний обробіток ґрунту під зернові культури
складається з боронування, шлейфування та культивації. Боронування і
шлейфування проводять з метою вирівнювання поля, знищення ґрунтової кірки,
рихлення поверхневого шару ґрунту і закриття вологи. Культивацію виконують
також для вирівнювання поверхні ріллі, рихлення ґрунту і знищення бур’янів.
Сівба – одна з найбільш відповідальних і складних робіт в сільському
господарстві. Від її якості великою мірою залежить майбутній урожай. Затрати
праці на свбу у загальних затратах складають 10-15 %. Збирання урожаю –
найбільш складний і відповідальний виробничий процес [20;237].
В Товаристві власників “Поділля” зернові культури збирають
частково роздільним способом (якщо добра погода) і прямим комбайнуванням.
Перед збиранням зернових культур проводять певну підготовчу
роботу. Приблизно за місяць до початку жнив перевіряють технічний стан
збиральної техніки, закріплюють техніку і поля за загонами і ланками
збирального комплексу і визначають орієнтовний урожай з одного гектара і валові
збори зерна по культурах; визначають по кожному полю способи збирання і
плани-маршрути руху агрегатів, готують складські приміщення, зерноочисні токи.
Оплата праці в ТОВ “Великоглибочецьке”
на збиранні врожаю зерна проводиться слідуючим чином:
I.
Оплату праці комбайнерів проводять за кожну намолочену
тонну зерна. На комбайні СК-5 по 48 коп.; на комбайні СК-5 з подрібнювачем по
50 коп. Крім того за кожну намолочену тонну зерна
по 3 кг безплатно.
II.
Оплата праці шоферів проводиться за кожну перевезену тонну
зерна. Від комбайна на тік, на комбінат хлібопродуктів, комбікормовий завод по
30 коп. Зерно шоферам, зароблене під час жнив – видається безплатно.
III.
Оплата праці жаткарям на косінні зернових проводиться
грішми за норму виробітку, виходячи з існуючих тарифних ставок і підвищення їх
в перші 10 днів на 60% і наступні 5днів на 30%.
Зерно жаткарям на косінні зернових колосових нараховується і видається
безплатно по 4 кг за 1га скошеної площі, на косінні гороху по 10 кг за 1га
скошеної площі.
IV.
Оплата слюсарів зерноочисних машин на тоці проводиться
погодинно в залежності від присвоєного розряду.
IV розряд за 1 год. по 55 коп.; V розряд за 1 год. по 58 коп.; VI розряд за 1 год. по 62 коп.;
V.
Оплата працівників току по обслуговуванню зерноочисних
машин і на всіх інших роботах з зерном нараховується погодинно з розрахунку за
1год. по 46коп.
Працівникам, зайнятим безпосередньо на скирті видавати без
оплати по 15 кг за кожний заскиртований гектар.
Крім того, встановлена надбавка до тарифної ставки механізаторам
в розмірі 50% при роботі на гусеничних тракторах та виконанні колісними
тракторами просапних робіт, оранки та посівів.
Механізаторам, іншим працівникам на виконанні робіт,
пов’язаних з підготовкою і внесенням отрутохімікатів встановлюють надбавку до тарифу
в розмірі 50%; на агрегатах по поверхневому розсіванні мінеральних добрив –
30%;та на роботах з аміачною водою – 50%. [7:2].
2.4.
Еефективність
виробництва зерна
Розвиток зернового
господарства відбувається на основі підвищення економічної ефективності
виробництва зерна. За цих умов забезпечується збільшення валової і товарної
продукції Зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі.
Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою таких показників: продуктивність праці, собівартість продукції
ціна реалізації 1 ц зерна, прибуток на 1 люд-год, на 1 ц зерна і на 1 га
посівної площі, рівень рентабельності виробництва зерна.
Зернове господарство – високомеханізована галузь, завдяки
впровадженню комплексної механізації виробничих процесів продуктивність праці
на сьогоднішній день підвищується, хоч і малими темпами.
Разом продуктивність праці і собівартість зерна в свою
чергу впливають на рентабельність зернового виробництва. [14]
У даному господарстві одержано всього грошей від реалізації
зернової продукції 1млн 137 тис. грн., а собівартість цієї продукції становить
1млн 12 тис. Отже, ми бачимо що ТВ ”Поділля” має
незначний прибуток від виробництва цього виду продукції. Він становить 125 тис. грн. Тобто ця галузь є рентабельною.
Виробництво зернової продукції носить сезонний характер, а
тому її реалізація відбувається в господарстві в основному після збирання
врожаю, про що свідчать дані в таблиці.
Табл. 20[8]
Реалізація зернової
продукції
Вид продукції |
Роки |
Всього цнт / % |
в т. ч. поквартально |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
Зерно |
2002 |
15120 |
510 |
210 |
7900 |
650 |
100% |
3,3 |
1,3 |
52,2 |
42,9 |
2003 |
12144 |
490 |
200 |
6540 |
4914 |
100% |
4,03 |
1,6 |
53,8 |
40,4 |
2004 |
10256 |
150 |
100 |
6200 |
4106 |
100% |
1,5 |
1 |
60,5 |
40 |
Показники таблиці говорять про те, що зерно реалізується в
господарстві в основному в третьому і четвертому кварталах.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 |