Дипломная работа: Формування економiчної ефективностi виробництва зерна в господарствi (ТОВ Великоглибочецьке)

Осінньо-зимовий період у більшості випадків складається сприятливо для одержання добрих сходів, росту і розвитку сільськогосподарських, і особливо зернових, культур.

Однак, одним із несприятливих факторів для перезимівлі озимих культур є часті і глибокі відлиги. Найбільше шкоди вони завдають при сумі температур +5º С і -6º С, які призводять до розставання і утворення льодової кірки.

Напрямок вітрів восени та взимку переважно південно-східний. Влітку переважають північно-західні вітри, які приносять значну кількість опадів.

Якщо аналізувати погодні умови поточного 2000 року, то слід сказати, що на початку року, зразу ж після сходження снігового покриву, майже не спостерігалося випадання опадів, що негативно вплинуло на ріст і розвиток сільськогосподарських, в тому числі і зернових, культур. І лише в другій половині червня ситуація дещо змінилася на краще – почалися часті дощі. Крім того, на початку липня над територією області пронеслися стихійні грози, зливи, град.

Що стосується ґрунтів, то одним із факторів ґрунтоутворення є породи, на яких залягають ґрунти. Ґрунти залягають на схилах різної крутизни і експозицій.

Охарактеризуємо за допомогою таблиці структуру ґрунтів в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Великоглибочецьке” на сьогоднішній день.

Таблиця 16 [11]

Ґрунти і їх структура в ТОВ “Великоглибочецьке” 2005 р.

Аналізуючи дані цієї таблиці можна зробити висновок, що на території господарства значне місце займають чорноземи опідзолені. Вони мають глибокий гумусовий профіль. За вмістом гумусу поділяються на слоїстогумусні (менше 3 %), мало гумусні (3 - 5,5 %) і середньо гумусні (більше 5,5 %). Гумусовий профіль досягає 100 – 130 см, а в окремих місцях 200см. Вони мають нейтральну реакцію ґрунтового розчину і досить сприятливі водно-фізичні властивості.

За фізико-хімічними, агро-фізичними властивостями, вмістом елементів живлення чорноземи – най родючіші ґрунти зони. Впровадження раціональних, стосовно до конкретних умов, способів обробітку ґрунту, чергування культур у сівозміні, системи удобрення забезпечують безперервне підвищення родючості цих ґрунтів, а в результаті – зростання врожайності сільськогосподарських культур.

Чорноземи опідзолені займають значне місце в ТОВ “Великоглибочецьке” переважно на лесових породах. Гумусовий горизонт цих ґрунтів сягає глибини 40-50 см. Структура і водно-повітряний режим сприятливий для вирощування високих врожаїв сільськогосподарських культур. Чорноземи глибокі містять багато необхідних для рослин поживних речовин, характеризуються високою біологічною активністю, що зумовлює їх високу потенціальну родючість. Проте в цих ґрунтах не вистачає рухомих форм фосфору, тому ці ґрунти потребують внесення фосфорних добрив.

У даній кліматичній зоні мають місце такі несприятливі умови для вирощування сільськогосподарських, зокрема зернових культур:

1)           Вимерзання озимих посівів, особливо на підвищених горбах. Найчастіше це буває в кінці лютого – початок березня.

2)           Випрівання посівів. Це буває в так званих “блюдцях”.

3)           Зливи і гради в літні місяці.

4)           Можливі осінні зазори, які можуть пошкодити картоплю, овочі, цукрові буряки.

2.3.Посівні площі, врожайність, валові збори зернових культур. Структура посівних площ. Основні робочі процеси на вирощування зернових.

Особливе місце серед галузей рослинництва займає виробництво зерна. Стан зернового господарства характеризується складом і розміром посівних площ, урожайністю і валовим збором продукції, економічною ефективністю виробництва.

Структура посівів зернових культур змінюється з кожним роком. По Україні в 1998 р. посівні площі зернових склали 41 %, а в 1999р. 39,2 %. Тут спостерігається зменшення. Це саме і стосується основної продовольчої культури – пшениці. В 1998 р. її посівні площі займали 44 %, а в 1999 р. – питома вага зменшилася до 41 %.

Таку ж саму ситуацію ми можемо побачити в Товаристві власників “Поділля” (на основі табл. ). З даної таблиці можна сказати, що порівняно з 1998 р. в 1999 р. і в 2000 р. значно зменшились посівні площі під ярий ячмінь, горох і яру пшеницю.

Позитивним є те, що питома вага зернових і всіх площах посіву з кожним роком збільшується.

Таблиця 17 [2]

Структура посівних площ ТВ “Поділля” за 1998, 1999, 2000 рр. (га)

Також на основі даної таблиці можна сказати, що найбільшу питому вагу в структурі посівних площ займає озима пшениця. Це пояснюється тим, що вона краще використовує вологу весняно – літнього періоду і дає високий урожай, що забезпечує більш стійкі валові збори зерна. Також зерно пшениці має високі продовольчі якості і широко використовується для виробництва різноманітних продуктів. В даному господарстві слід збільшити посівні площі зернобобових , оскільки ці культури є основним джерелом кормового білка.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24