Дипломная работа: Використання народознавчого матеріалу на уроках "Я і Україна" в початковій школі
|
Чорна корова всіх людей поборола,
А білий віл всіх людей підвів.
(Ніч і день)
|
Невидимий біле зерно сіє,
Та ще не зійшло, як зі світу втекло.
(Сніг)
|
|
Скатертина біла увесь світ накрила.
(Сніг)
|
Без сокири, без долота, а мости будує.
(Мороз)
|
|
Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Грім)
|
Понад воду стежечка, а води не перейдеш. (Веселка)
|
У загадках про тваринний і рослинний світ
фігурують, насамперед, свійські тварини та культурні рослини, які здавна
відігравали важливу роль у житті людини, а також дикі звірі, рослини, комахи. В
цих загадках із великою силою виявляються трудова основа народної поетичної
творчості, утилітарне ставлення людини до навколишньої дійсності, прагнення
якомога повніше підкорити її своїм інтересам, оцінка всіх предметів
навколишнього світу з точки зору їх ролі й важливості в житті трудівника. Наприклад:
|
Ні старому, ні малому
не дасть приступити до дому.
(Собака)
Хто найраніше встає? (Півень)
|
Тільки сонце блисне -
вони вже гудуть,
уже свою здобич у хатку несуть.
(Бджоли)
|
Широко представлена в народних загадках сама людина,
її фізична природа, їжа, житло, домашній інвентар, речі повсякденного вжитку. Для
загадок цього напряму також характерні картини-аналогії з повсякденного
трудового життя народу, які мають зорієнтувати того, перед ким ставиться
загадка, „полегшити” відгадку твору. Наприклад:
|
Повен хлівець білих овець,
а за ними червоний баранець.
(Зуби, язик)
|
Дві матері мають по п’ять синів,
і кожному сину ім’я є.
(Руки, пальці)
|
|
Брат з братом через дорогу живуть,
а один одного не бачать. (Очі)
|
Кругом проруби у два ряди білі голуби. (Рот і
зуби)
|
Значне місце в загадках цієї групи відводиться
стравам. Використовуючи засіб послідовного виключення окремого із загального,
застосовуючи барвисту метафору чи вдале порівняння, народ створив цілий ряд
загадок, в яких підкреслюються характерні ознаки того чи іншого виду їжі:
|
Ріжуть мене ножакою
і б’ють мене ломакою,
за те мене отак гублять,
що всі мене дуже люблять. (Хліб)
|
Що то таке, що з ложки
висять ножки? (Локшина)
|
|
Без обручів, без дна повна бочка вина. (Яйце)
|
Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко)
|
У досконалій художній формі загадок про
людське житло, домашній інвентар, предмети щоденного користування виразно і
конкретно виявляється процес історичного розвитку людства, його матеріальної
культури, постійного підкорення і удосконалення речей та предметів
повсякденного оточення людини, виділяються елементи нового у житті та побуті
народу на певному щаблі його розвитку.
Слід підкреслити велике педагогічне значення
загадок цього напряму. Адже саме звернення до предметів повсякденного оточення
людини у цих загадках є вдячним засобом збудження інтересу дитини до наслідків
трудової діяльності батьків, до характеру, сутності та призначення у житті
предметів праці дорослих. Подібні загадки сприяють пізнанню дітьми
навколишнього світу; поглиблюють їх спостережливість, допитливість, а також
примушують замислюватись над справжнім значенням людської праці, виховують
почуття поваги до трудящих, прищеплюють смак до суспільно корисної діяльності. Із
широкої низки творів цього напряму, які можна успішно використовувати в
практиці школи, слід згадати хоча б такі:
|
Не їсть, не п’є, день і ніч кує.
(Годинник)
|
Усіх обшиваю, а сама одягу не маю.
(Голка)
|
|
Стоїть у куточку, підперезане мотузочком. (Віник)
|
Дерев’яне полінце шість дірочок має, весело співає.
(Сопілка)
|
Великим кількісно і широким за тематикою
являється цикл загадок про трудовий процес, господарський інвентар, знаряддя
виробництва, техніку і засоби пересування. У цілому ряді цих загадок знайшли
відображення минулі епохи розвитку суспільства з їх мануфактурним способом
виробництва, із широким застосуванням ручної праці (наприклад: загадки про
соху, серп, кужіль, терницю та ін).
Чимале місце займають тут також виробничі
процеси, пов’язані із сільськогосподарським побутом: оранка, сівба, косовиця,
молотьба, ткацтво, ковальство, приготування їжі, рибальство, мисливство тощо. Безпосередньо
до цих загадок примикають твори про господарський інвентар та знаряддя
виробництва. Мовби дальшим розвитком, логічним завершенням цієї групи творів є
загадки про машини, починаючи з найпростішої і закінчуючи порівняно складними. Найбільш
характерними загадками цієї групи є такі:
|
Брат брата січе, біла кров тече.
(Жорна у млині)
|
Залізний ніс, дерев’яний хвіст.
(Сокира)
|
|
Не пташка, а з крилами.
(Млин-вітряк)
|
Зуби мають, а їсти не просять.
(Граблі)
|
Показовими щодо відображення прогресу,
розвитку технічних знань людини є загадки про засоби пересування, подолання
простору (кінь, пліт, човен, поїзд, автомобіль, літак). Ці твори дуже люблять
діти, зокрема молодшого шкільного віку, і вчитель, який повинен підтримувати і
розвивати природний інтерес дитини до технічних знань, може використовувати ці
загадки в своїй роботі.
Серед суми різноманітних знань про навколишній
світ, набутих трудівником у результаті господарської й громадської діяльності,
важливе місце належить питанням освіти та виховання людини. В умовах класового
суспільства, коли основна маса народу була приречена на постійні злидні і безправ’я,
питання освіти, виховання людини були надзвичайно актуальними. Народ ніколи не
мирився зі своїм рабським становищем, постійно прагнув до освіти, здобуття
систематичних знань, навчання. В цій групі український народних загадок і відображається
питання про освіту, шкільне виховання. Наприклад:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 |
