Дипломная работа: Використання народознавчого матеріалу на уроках "Я і Україна" в початковій школі

Тополю теж вважали символом України, її саджали, якщо народжувалась дівчинка, у непомітному місці. Вона була ліками від малого зросту і незграбної постави.

Чорнобривці у народі називають по-різному жовтяки, бархатки, тому що яскраві суцвіття виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних та золотистих, жовтих, оранжевих, червонясто-коричневих барв. Але найпоширеніша назва - чорнобривці, їх назва пов’язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки-чорнобривці.

Під час вивчення розділів „Про тебе самого”, „Родина, рідня, рід" та „Людина серед людей" на уроках широко використовувалися прислів’я і приказки для пояснення змісту навчального матеріалу з курсу „Я і Україна" (див. додаток В). Як правило, у прислів’ях і приказках схвалюються або засуджуються певні дії відносно природи, вони містять рекомендації, повчання, застереження у тих чи інших діях. А тому прислів’я та приказки мають значний вплив на формування у дітей поглядів на природу, регулюють їхню поведінку в родині, в суспільстві, допомагають визначити своє місце серед людей.

Зокрема, використовували прислів’я, які відображають життєві правила та норми поведінки, наприклад:

„Неправдою світ пройдеш, та назад не вернешся”;

„Хто старших зневажає, той добра не знає”;

„Ввічливості всі двері відчиняються”;

„Поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводилися із тобою" та інші.

Також пропонували дітям народні прислів’я, в яких широко відображається система поглядів українського народу на формування моральних якостей особистості. В них прославляється працелюбність, розсудливість, прислів’я викривають ледачих:

„Дружно люди візьмуться - гори здадуться”;

„Дружній череді і вовк не страшний”;

„Одна бджола мало меду носить”;

„Дружні сороки орла заклюють”;

„Добре в тій сім’ї живеться, де гуртом сіється і жнеться"

„Маленька праця краща за велике безділля”;

„Під лежачий камінь вода не тече”;

„Бджола мала, а й та працює”;

„Не кажи не вмію, а кажи навчуся" тощо.

Особливе значення мають приказки і прислів’я, в яких йдеться про необхідність дбайливого ставлення до природи (див. додаток В):

„Горнися до природи - не матимеш пригоди”;

„До землі з ласкою - будеш з паскою”;

„Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує”;

„Від природи бери те, що вона дає, тай за те дякуй”;

„Зруйнував гніздо пташине - не буде в тебе ні дітей, ні родини”;

„Доглядай землю плідну, як матір рідну" тощо.

Деякі прислів’я і приказки забороняють негативні дії відносно природи. Заборони зафіксовані у зверненнях до дітей: „не псуй", „не руйнуй", „не брудни", „не рубай". Наприклад:

„Не брудни криниці, бо схочеш водиці”;

„Не бий бобра, бо не буде добра”;

„Не псуй джерела - онуки проклянуть".

Ряд прислів’їв і приказок прямо вказують на необхідність раціонального природокористування. Це такі, як:

„Зрубав одне дерево - посади троє”;

„Посієш вчасно - збереш рясно”;

„Посадив дерево - себе прославив, посадив сад - рід прославив".

Ряд прислів’їв і приказок показують, що природа є найважливішою цінністю у житті людини. Зокрема, це такі:

„Земля наша мати - всіх годує”;

„Хліб - батько, вода - мати".

Найкращими побажаннями для людей колись було:

„Будь здорова - як риба, гожа - як рожа, весела - як весна, робоча - як бджола, а багата - як земля".

У прислів’ях і приказках відображено ставлення людини до природи. Наприклад: „Не кожному природа матір’ю, іншому й мачухою”.

За народними уявленнями у природі все доцільно, тому неприпустиме будь-яке насильство над нею: „Не пхай ріки, вона сама пливе", „Криницю силою копати - води не пити".

Усі ці прислів’я і приказки ми використовували під час вивчення теми „До природи не неси шкоди" у 2 класі.

На нашу думку, у роботі з молодшими школярами під час формування уявлень про сезонні зміни в неживій і живій природі та праці людей найбільшу увагу слід приділяти прислів’ям і приказкам, у яких мова йде про спостереження за природою в різні пори року. Наприклад:

„Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур”;

„Сухий березень, теплий квітень, мокрий май - буде добрий урожай”;

„Як у травні дощ на дворі, то восени хліб у коморі”;

„Посієш вчасно - збереш рясно”;

„Як листя жовтіє, то поле смутніє”;

„Весняний день рік годує”;

„Де багато пташок, там немає комашок”.

Для учнів 2 класу при вивченні розділу „Природа навколо нас”, де розкриваються зв’язки між живою і неживою природою у різні пори року, краще використовувати прислів’я і приказки, у яких відображена пряма залежність між окремими природними чинниками і розвитком рослин. Учні повинні вміти пояснити, зокрема такі приказки:

„Без дощу і трава не росте”;

„Як дощу не буде, той очерет не виросте”.

Народні приказки і прислів’я виникли у результаті встановлення і усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків між неживою і живою природою. Наприклад, прислів’я „Зима без снігу - літо без хліба" вказує на пряму залежність між кількістю опадів узимку і розвитком рослин улітку.

Для того щоб урізноманітнити роботу дітей із прислів’ями та приказками ми пропонували їх у незвичній формі. Перш ніж аналізувати їх зміст учні повинні були скласти прислів’я чи приказку. Наприклад:

Тема уроку. Хто ти? Звідки? Якого роду-племені?

„Збери” прислів’я. Про які риси, притаманні українському народові, у них йдеться?

Тема уроку. Про акуратність. Твоя квартира

Прочитай прислів’я, починаючи з виділеного кружечка. Запиши його. Поясни, чому так кажуть.

Тема уроку. Про трудолюбивих і лінивих

З’єднай частини прислів’я і поясни, чому так кажуть.

Ще однією складовою культурно-історичного досвіду народу, яку доцільно використовувати на уроках „Я і Україна" є народні прикмети. Вони узагальнюють багатовіковий досвід трудової діяльності людей, тривалі спостереження за взаємозв’язком і взаємозалежністю явищ у природі та праці. Народні спостереження допомагають передбачити і врахувати життєві явища, події.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22