Дипломная работа: Стратегії виходу на міжнародні ринки на прикладі ВАТ "Дніпропетровський трубний завод"

Найбільшими споживачами металопродукції заводу в близькому зарубіжжі: Росія, Білорусія, Литва, Азербайджан. Основні форми продажів металопродукції заводу - прямі продажі і з використанням посередників. Співвідношення між ними по ринках збуту металопродукції приведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Форми продажів продукції ВАТ «Дніпропетровський трубний завод»

Найбільшими посередниками в збуті металопродукції ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» є: Дуферко ( Швейцарія), Тако Металзаазія ( Гонконг), СМС ( США), Меридіан Саксесс ( Гонконг), Дельта ( Сінгапур), Кампа Трейд ( Канада), Мідланд Ресурес ( Канада), Ськаб, Ферко Метав [53].

Основні методи ціноутворення, вживані в заводі:

витратний ( собівартість + фіксований прибуток) - на внутрішньому ринку;

конкурентний ( реальна ринкова вартість) - на ринках Далекого і Ближнього Зарубіжжя.

На закінчення аналітичного розділу роботи зробимо наступні висновки:

1) стабільній роботі металургійних підприємств перешкоджає лімітування у витрачанні енергоресурсів (природного газу, електроенергії, нафтопродуктів, вугілля, що коксується); підприємства металургійного комплексу працюють в умовах платіжної кризи і рас балансованої фінансово-кредитної системи, що спричиняє за собою брак власних оборотних коштів підприємства; економічній стабілізації перешкоджає багатократне підвищення цін, що привело до повернення до ресурсо-затратної економіки. Підвищення цін на енергоносії і виробничих витрат в галузі привели до різкого зниження рентабельності її товарної продукції [54].

2) Фінансове положення підприємства погіршується при збиранні податку на додану вартість; відсутності стабільного платоспроможного попиту на металопродукцію внутрішнього ринку, для покриття інвестиційних витрат на модернізацію застарілих виробничих потужностей, а також для зведення до мінімуму ризиків неплатежів підприємства зосередити свої зусилля на збільшенні експортних продажів на ринках близького і дальнього зарубіжжя. Оскільки неплатежі серйозно ускладнюють розширення продажів на внутрішньому ринку, цінова політика багатьох металургійних підприємств допускає значне зниження ціни у разі передоплати, залежно від об’єму замовлення і суми оплати [55].

3) Погіршення положення на світовому ринку металопродукції із-за кризи в країнах ПСА і ряд антидемпінгових розглядів в колишніх країнах-імпортерах зменшили розміри ринків збуту металопродукції і понизили ціну на неї.

4)За останній час рентабельність експортних постачань знизилася із-за:

- погіршення якості сировини, збільшення частки матеріальних витрат в собівартості металопродукції спричинило погіршення якості експортної продукції;

- що набули широкого поширення розрахунки з постачальниками сировини по взаємозаліку замість звичайних грошових розрахунків, викликали додаткові фінансові витрати, що перешкоджають зниженню рівня цін на кінцеву металопродукцію;

- до певної міри зниження ефективності експорту пов'язане із залученням нічим не обґрунтованої кількості посередників, зайнятих реалізацією металопродукції на зовнішньому ринку і одержуючи комісійні значних розмірів;

- необхідно збільшити експортну квоту на європейському ринку, Південно-східній Азії), так і по довгострокових перспективах. Потрібно пам'ятати той факт, що ринки ЮВА рано чи пізно будуть заповнені достатньо якісним і дешевим трубо прокатом, проведеним на власних станах, які зараз будуються там. Це стане серйозним ударом для заводу [56]. А Европа- це група країн -“старушек”, яка орієнтується на завезення металопродукції з боку щоб уникнути екологічних ускладнень у себе удома. За цей найбільш стабільний і перспективний ринок необхідно боротися, квоти, які зараз має Україна, до на жаль не великі ;

- вдосконалення технології, модернізація устаткування, реконструкція цехів, що діють, і агрегатів, як і підвищення професійного рівня персоналу є важливими умовами зростання ефективності металургійного виробництва в цілому і продукції, що експортується, зокрема;

Таким чином, ситуація, що склалася, при якій реалізація металопродукції на експорт по нижчих цінах, ніж усередині країни, зовсім не є демпінговою політикою, а витікає з кон'юнктури ринку металопродукції, що склалася [57].

У зв'язку з цим доцільно для стабілізації української економіки і розширення внутрішнього споживання чорних металів розробити загальнодержавну систему ефективних потоків металопродукції, що забезпечує мінімізацію транспортних витрат і підвищення ефективності виробництва окремих металургійних підприємств [58]:

1) Розробити і ввести в дію національну систему сприяння експорту, що включає зміцнення торгово-політичного положення країни, глобальної присутності на світовому ринку, формування дійсної системи фінансово-економічної підтримки експорту.

2) Встановити систему пільгових податків для інститутів, що беруть участь в довгостроковому пільговому кредитуванні заходів щодо технічного переозброєння і модернізації виробничих потужностей в цілях підвищення експортного потенціалу і конкурентоспроможності продукції.

3) Звільнити від сплати ввізних митних зборів імпорт технологічного устаткування, що купується для технічного переозброєння і підвищення експортного потенціалу.

4) Розробити програми зовнішньоекономічної діяльності підприємства з урахуванням фінансово-економічного стану, кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків, структури експорту і його рентабельності, заходу щодо підвищення конкурентоспроможності продукції.

Основними напрямами в зовнішньоторговельній діяльності виробників і експортерів будуть:

- постійне вдосконалення структури експорту відповідно до кон'юнктури зовнішнього і внутрішнього ринків;

- пошук іноземних і внутрішніх інвестицій для компенсації недоліку оборотних коштів для випуску експортної продукції і здійснення заходів щодо підвищення її конкурентоспроможності;

- розробка і здійснення заходів щодо зниження витрат на виробництво і експорт металопродукції;

- освоєння нових схем зовнішньоторговельних операцій, включаючи кредитово-компенсаційні, лізингові і інші операції;

- пошук і освоєння нових ринків збуту для металопродукції в країнах Африки, що розвиваються, Тихоокеанського регіону і інших. Дослідження тенденцій і закономірностей зміни показників зовнішньо економічної діяльності ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» вказують на необхідність активізації діяльності щодо виходу на закордонні ринки [59].

ТРЕТІЙ РОЗДІЛ

3.1 Загрози та конкурентні можливості виходу ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» на міжнародні ринки

Важливою перспективою експорту є те, що на закордонних ринках трубо прокату можна реалізувати величезні можливості одержання надходжень і прибутків. Міжнародний ринок, настільки більший за вітчизняний, що експорт є основним засобом зростання заводу. Провівши аналіз стану ринку трубо прокату, а також дослідивши тенденції розвитку її зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Дніпропетровський трубний завод», виявимо основні можливості цього підприємства [60]. Проведемо аналіз конкурентного стану ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» з точки зору його внутрішнього та зовнішнього середовища та можливостей його виходу на закордонні ринки за допомогою SWOT- аналізу (табл. 2.7).

Таким чином перед ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» для виходу на міжнародні ринки трубо прокату виникають наступні першочергові труднощі та проблеми які потребують вирішення:

Застарілий механізм збутової системи. Складність цієї проблеми полягає у тому, що експортний відділ має вузьку спеціалізацію, порівняно з основними конкурентами, експортний відділ ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» потребує досить високий рівень витрат на функціонування, та має низьку ефективність.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20