Дипломная работа: Інвестиційний проект розвитку ТОВ "Базіс" - підприємства як оператора фіксованого зв’язку

2. Спотворення або порушення цілісності інформації. При цьому частина інформації може бути загублена, підмінила іншою інформацією, або до вихідної інформації може бути додана інформація, спотворюються вихідну (наприклад, віруси). У граничний випадку спотворення інформації може призвести до повної її втрати.

3. Несанкціонований доступ до інформації, тобто порушення конфіденційності інформації.

Багато фахівців вказують на загострення в останні роки проблеми забезпечення безпеки функціонування телекомунікаційних систем. При цьому підкреслюється, що новою тенденцією забезпечення безпеки стає не захист власне телекомунікаційних систем, але захист інформації, що циркулює в цих системах. Власне кажучи, основна функція телекомунікаційних систем полягає в передачі інформації, тому природно, що безпека телекомунікаційних систем означає захист інформації в цих системах.

Використання технологій VoIP для уникнення втрат та економії коштів є першим кроком, що здійснюються підприємством при злитті інфраструктури передачі голосу і даних. Тепер корпоративні клієнти можуть заощадити на послуги телефонних компаній і повністю перейти на корпоративні мережі IP між штаб-квартирою, філіями та осель. В результаті виходить дуже недорога внутрішньокорпоративна мережа.

Використання IP-телефонії дозволить співробітникам також отримувати доступ до своїх корпоративних ресурсів, включаючи Інтернет і інфраструктуру зв'язку, з будь-яких місць. Службовці можуть використовувати мережу VPN для доступу до корпоративної мережі та зв'язку по програмному телефону, що працює на РС. застосовуючи як розширення свої корпоративні номери. Використовуючи мережу VoIP, співробітник, який працює вдома або в готельному номері, може здійснювати і приймати дзвінки, зроблені за його робочого номером. На своєму програмному телефоні він може також використовувати інші засоби, такі як утримання, передача та конференцзв'язок. Використовуючи об'єднані системи обміну повідомленнями, працівник отримує також доступ до своєї голосової та електронною поштою.

Таким чином, зв'язок IP дозволяє службовцям залишатися підключеними до службовим ресурсів та на роботі, і вдома, і в дорозі. Збільшення мобільності й географічне розосереджених робочої сили породжує нові проблеми взаємодії, доступності та ефективності зв'язку. В даний час підприємства прагнуть підвищити продуктивність роботи, використовуючи набір передових засобів, включаючи відеокомунікації, інструменти взаємодії та служби оповіщення про присутність.

Підприємства все чаше використовують програми голосових і відеоконференцій, загальні документи та інструментальні засоби корпоративного взаємодії, щоб заощадити гроші і час на переїзди. Надаючи можливості, які наближають спілкування людей до більш звичних, імітуючи перебування в тій же кімнаті, ці програми підвищують продуктивність праці. Спільне використання документів та корпоративне взаємодія забезпечують перегляд та модифікацію документів високоінтерактивним способом у реальному масштабі часу. Це значно зменшує час, необхідний для прийняття рішень, обміну ідеями, а також економить час, який було б витрачено на обмін електронною поштою або візити. Все це підвищує продуктивність службовців і безпосередньо позначається на рентабельності компанії.

2.2 Диверсифікація, як можливість подальшого розвитку

Стратегії диверсифікації застосовуються у випадках, коли підприємство відкриває для себе нові можливості в інших сферах бізнесу. В окремих випадках така стратегія може бути необхідністю, коли ринок, на якому діє підприємство, скорочується, і фірма вимушена шукати для себе інші види діяльності.

Диверсифікація – це стратегія, яка передбачає вихід підприємства в нові для нього сфери бізнесу.

Розрізняють такі види диверсифікації: вертикальну (або концентрична), горизонтальну та конгломеративну диверсифікацію.

Вертикальна диверсифікація – коли підприємство починає виробляти товари, які в технологічному та маркетинговому аспекті пов’язані з існуючими товарами фірми.

Переваги вертикальної диверсифікації:

-  поєднання координації дій з великими можливостями контролю;

-  стабільність господарських зв’язків у межах підприємства;

-  гарантовані поставки матеріально-технічних ресурсів;

-  тісний контакт з кінцевими споживачами.

Недоліки:

-  взаємозалежність підрозділів підприємства, що в разі негативних зовнішніх змін погіршує становище підприємства;

-  обмежений ринок збуту призводить до зменшення впливу конкуренції;

-  необхідність удосконалення потребує значних витрат, що призводить до перевищення вартості ресурсів за середньою ринковою ціною.

Як наслідок вказаних недоліків спостерігається зниження рівня вертикальної диверсифікації.

Горизонтальна диверсифікація передбачає вихід у нові сфери бізнесу, які пов’язані із задоволенням потреб для існуючих клієнтів (споживачів) фірми. Підприємство, що виготовляє певний вид товару або послуги, може отримати інформацію від своїх споживачів щодо необхідності в інших видах товарів та послуг і користування цією можливістю. Саме в цьому полягають переваги горизонтальної диверсифікації, що дає змогу різнобічно врахувати потреби споживачів, при цьому досягається ефект синергізму – сукупність видів діяльності дає значніший ефект, ніж окремі види діяльності.

Конгломеративна диверсифікація – вихід у нові види бізнесу, які жодним чином не пов’язані ні з існуючою технологією, ні з потребами існуючих у фірми споживачів. Такий вид диверсифікації потребує найбільших фінансових витрат і доступний лише великим підприємствам.

Розвиток інформаційних послуг ставить неоднозначне питання перед оператором зв’язку в розширені асортименту послуг для задоволення потреб споживачів. Науково-технічний прогрес та інноваційні технології не залишають байдужими пересічних громадян і робить людину залежною, змінюючи направленість дії його мотивації. Ця залежність виникає і прогресує разом із інтелектуальним розвитком людини. Ще недавно, пенсіонери не могли уявити те, що сьогодні спілкування мобільним телефоном вже буде буденним і необхідним.

Специфіка маркетингу послуг зв'язку визначається особливостями самого продукту, який, з одного боку, відноситься до категорії нематеріальних послуг (а значить, має властивості, характерні для послуг взагалі), з іншого - до сфери високих технологій.

Головна особливість психології споживання послуг - пасивність попиту на послуги. Навіть якщо споживач і має якусь інформацію про послугу, то набуває тільки після усвідомлення її цінності. Цю особливість досить яскраво ілюструє приклад еволюції відносини споживачів до стільникового зв'язку. Ще 15 років тому споживачі ставилися до нього як до чогось дорогого і надлишкового, асоціюючи послугу з атрибутом заможних людей. Багато приватних користувачів вважають, що навіть вдома краще дзвонити по мобільному телефону за наявності стаціонарного. Тому попит на послуги зв'язку потрібно формувати через постійний маркетинговий вплив.

Постійність маркетингового впливу на телекомунікаційному ринку вкрай важливо ще й тому, що послуги зв'язку відносяться до категорії інноваційних продуктів, які докорінно відрізняються від інших існуючих форм. При цьому часто нові послуги зв'язку змінюють звичні моделі споживання і стиль життя - і тим ще більше ускладнюють своє прийняття ринком. Якщо нова послуга вимагає до того ж додаткового обладнання або навчання, ситуація взагалі поглиблюється. Так, для широкосмугового Інтернет - доступу потрібен модем, для послуги платного телебачення - приставка-декодер... Все це автоматично вимагає від споживача придбання нових навичок.

Розвиток високотехнологічних послуг підпорядковується кільком законам дифузії інновацій, які й визначають специфіку маркетингу в сфері високих технологій.

Послуга це той самий товар, але у неї є свої відмінності:

- покупець не стає власником послуг;

- послуги невловимих;

- споживачі залучені в процес створення послуги;

- співробітники постачальника послуги - невід'ємна частина послуги;

- неможливо забезпечити постійно якість послуги;

- споживачі не завжди можуть оцінити якість послуг;

- неможливо створити запаси послуг;

- важливість набуває тимчасового фактору;

- послуги надаються через фізичні та електронні канали.

Процес прийняття ринком нововведення має форму S-образної кривої. Попит на новинку спочатку росте повільно, потім прискорюється, а потім знову уповільнює своє зростання, прагнучи до певної межі. Як показує світовий досвід розповсюдження високотехнологічних послуг, час прийняття high-tech-послуги ринком - не менше 15 років. Наприклад, радіо приймалося ринком близько 18 років, чорно-білий телевізор і видеоплеєри - 15 років, персональні комп'ютери - 20 років. У різних країнах ринок неоднаково швидко реагує на інновації, що зумовлено впливом соціально-економічних факторів.

Споживачів високотехнологічних послуг можна поділити на 5 категорій, які характеризуються різними типами поведінки: новатори, ранні послідовники, рання більшість, пізні послідовники, консерватори. Психологія прийняття high-tech продукту у цих категорій кардинально відрізняється.

Комунікації в сфері високих технологій мають двоступінчасту модель. Одна частина споживачів буде користуватися послугою незалежно від популярності товарів (лідери думки), інша буде наслідувати (сприймає думки). Відповідно, для кожної категорії споживачів повинне застосовуватися свій, оригінальний маркетинговий вплив.

Прийняття інновації проходить 5 етапів: ознайомлення (інформація), поява інтересу до неї, і пошук додаткової інформації (переконання), оцінка інновації стосовно ситуації на предмет доцільності використання (рішення), тестування нововведення (реалізація), прийняття рішення про використання (підтвердження). Це демонструє рисунок 2.3.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18