Дипломная работа: Інвестиційний проект розвитку ТОВ "Базіс" - підприємства як оператора фіксованого зв’язку
- переконати
співробітників компанії в можливості досягнення якісних або кількісних
показників, намічених у проекті та інше.
Бізнес-план,
також, покликаний допомогти підприємцю вирішити наступні основні завдання,
пов'язані з функціонуванням фірми:
- визначити
конкретні напрямки діяльності, перспективні ринки збуту і місце фірми на цих
ринках;
- оцінити витрати,
необхідні для виготовлення та збуту продукції, можна порівняти їх з цінами, за
якими будуть продаватися товари, щоб визначити потенційну прибутковість
проекту;
- виявити
відповідність кадрів фірми і умов для мотивації їх праці вимогам по досягненню
поставлених цілей;
- проаналізувати
матеріальне і фінансове становище фірми і визначити, чи відповідають
матеріальні та фінансові ресурси досягненню намічених цілей;
- прорахувати
ризики і передбачити труднощі, які можуть перешкодити виконанню бізнес-плану.
У сучасній
практиці бізнес-план виконує чотири функції. Перша з них пов'язана з можливістю
його використання для розробки стратегії бізнесу. Ця функція життєво необхідна
в період створення підприємства, а також при виробленні нових напрямків
діяльності.
Друга функція -
планування. Вона дозволяє оцінити можливості розвитку нового напрямку
діяльності, контролювати процеси всередині фірми.
Третя функція
дозволяє залучати грошові кошти - позики, кредити. У сучасних українських
умовах без кредитних ресурсів практично неможливо здійснити який-небудь значний
проект, однак отримати кредит непросто. Головна причина полягає не стільки в
проблемі високих процентних ставок, скільки в зростаючої неповерненості
кредитів. У цій ситуації банки беруть цілий комплекс заходів по забезпеченню
повернення грошових коштів, серед яких слід зазначити вимоги банківських
гарантій, реальної застави та інші, але вирішальним фактором при наданні
кредиту є наявність детально проробленого бізнес-плану.
Четверта функція
дозволяє залучити до реалізації цих планів компанії потенційних партнерів, які
побажають вкласти у виробництво власний капітал чи наявну в них технологію.
Вирішення питання про надання капіталу, ресурсів або технології можливо лише за
наявності бізнес-плану, що відбиває курс розвитку компанії на певний період
часу.
Таким чином,
внутрішньо фірмове планування є невід'ємною частиною будь-якого підприємства,
незалежно від його розміру. Бізнес-план узагальнює аналіз можливостей для
початку або розширення бізнесу в конкретній ситуації і дає чітке уявлення про
те, яким чином менеджмент даної компанії має намір використовувати цей
потенціал [10]. Велике його значення і для залучення ділових партнерів, створення
спільних підприємств, для отримання фінансування.
Підготовка та
ефективне використання бізнес-плану має, таким чином, першочергове значення.
Цей план може бути розроблений менеджером, керівником, фірмою, групою фірм або
консалтингової організацією. Для визначення стратегії розвитку великої фірми
складається розгорнутий бізнес-план. Нерідко вже на стадії його підготовки
визначаються потенційні партнери та інвестори. Що стосується тимчасового
аспекту бізнес-планування, то більшість фірм складають плани на рік. У них
детально розглядаються різні напрямки діяльності фірми в цей період, і побічно
характеризується подальший розвиток. Деякі фірми складають плани на строк до 5
років, і лише великі компанії, планують на період більше п'яти років.
Існують два основні
підходи до розробки бізнес-плану [11]. Перший полягає в тому, що бізнес-план
складається найманої групою фахівців, а ініціатори проекту беруть участь в
ньому за допомогою підготовки вихідних даних. Інший підхід - коли ініціатори
проекту самі розробляють бізнес-план, а методичні рекомендації отримують у
фахівців, зокрема, у можливих інвесторів. Ініціатори проекту зазвичай є
фахівцями у виробничих питаннях, але, як правило, досить слабко розбираються в
тонкощах фінансового забезпечення проекту і збуту продукції. Ці питання
розробляють наймані фахівці.
У бізнес-плані
оцінюється перспективна ситуація як всередині фірми, так і поза нею. Він
особливо необхідний керівництву для орієнтації в умовах акціонерної власності,
так як саме за допомогою бізнес-плану керівники компанії приймають рішення щодо
накопичення прибутку і розподіл її частини у вигляді дивідендів між
акціонерами. Цей план використовується при обґрунтуванні заходів з
удосконалення та розвитку організаційно-виробничої структури фірми, зокрема для
обґрунтування рівня централізації управління і відповідальності співробітників.
Слід зазначити, що вказаний план, як правило, активно допомагає координувати
діяльність партнерських фірм, організовувати спільне планування розвитку груп
фірм, пов'язаних кооперуванням та виготовленням однакових або взаємодоповнюючих
продуктів. У такому випадку фірми-партнери здійснюють загальне фінансування.
Поряд з внутрішньо
фірмовими функціями, бізнес-планування має велике значення при визначенні
стратегії планування на макрорівні [12]. Сукупність довгострокових
бізнес-планів підприємств складає інформаційну базу, яка є основою для розробки
національної політики планування в рамках державного регулювання економіки.
Таким чином, в
найбільшою мірою бізнес-план використовується при оцінці ринкової ситуації, як
поза фірми, так і всередині неї, при пошуку інвесторів. Він може допомогти
великим підприємцям розширити справу з допомогою купівлі акцій іншої фірми або
організації нової виробничої структури, а також служить основою для формування
загальнодержавної стратегії планування.
Важливе значення
має структура бізнес-плану, який являє собою досить складний документ, що
включає в себе опис компанії, її потенціалу, оцінку внутрішнього і зовнішнього
середовища бізнесу, конкретні дані про розвиток фірми [13]. Хоча зовні
бізнес-плани можуть відрізнятися один від одного, склад їх розділів залишається
практично незмінним, а саме: короткий зміст (резюме), характеристика галузі,
опис створюваної компанії і вироблених нею продуктів і послуг, дослідження та
аналіз ринку, плани маркетингу, виробничий і фінансовий плани, а також оцінка
можливих ризиків та страхування.
1.2 Методика
складання бізнес-плану
Оформлення
бізнес-плану починається з підготовки титульного листа. Він повинен відразу
забезпечити інформацію про те, де, коли і ким складений даний документ,
вказується назва проекту, що має коротко і чітко формулювати ідею, яка лягла в
бізнес-плані [14].
Друга сторінка
плану містить зміст, який має відображати його структуру. Це номенклатура розділів
та параграфів. При будь-якому варіанті вміст має бути чітко цифровано,
обов'язково арабськими цифрами. Потім йде вступ, в якому вказана задача
складання бізнес-плану та коло осіб, яким він адресований. Доцільно також
відзначити, чому виникла необхідність у створенні даного проекту чи
інвестиційного задуму.
Обсяг розділу
"Можливості фірми" (резюме) не повинен перевищувати декількох
сторінок. У цьому розділі вказується все головне, що повинно бути зрозуміло і
оцінено потенційним інвестором, тобто, інформація, що дає уявлення про фірму і
що забезпечує всі необхідні дані, що характеризують її комерційну діяльність. У
пріоритетному порядку вказуються напрямки діяльності компанії, по кожному з
напрямків визначаються цільові ринки та відповідальні особи. Укладачі плану
повинні коротко і чітко сформулювати основні цілі проекту, а також його
конкретні завдання. Таким чином, у розділі повинні бути висвітлені основні цілі
фірми. Її стратегія, розроблені для її досягнення конкретні заходи [15].
У розділі
"Види товарів і послуг" описуються всі товари і послуги фірми, які
пропонуються на ринку покупцям. Підготовці розділу передує значна попередня
робота з вибору товару або послуги, який повинен стати основою бізнесу фірми. У
рамках даного розділу необхідно докладно описати пропоновані товари та послуги,
вказати їх основні переваги в очах споживача, а також наявні недоліки і заходи
щодо їх подолання. Особливо слід підкреслити різницю між тим, що представлено
на ринку в даний час, і тим, що збирається в майбутньому запропонувати фірма,
так як вихід на ринок та зростання обсягів продажу безпосередньо залежить від
унікальних властивостей представленого в бізнес-плані продукту.
Мета розділу
"Ринкові дослідження та аналіз збуту" - надати інвестору достатні
фактичні матеріали, щоб переконати його в конкурентоспроможності розглянутого
проекту, а також, допомогти підприємцю визначити, хто буде купувати його товар
і де його ніша на ринку. Цей розділ є одним з найбільш складних і важливих, так
як він побудований на ринкових оцінках, які мають безпосередній вплив на
фінансових та виробничий плани компанії. У цьому розділі освячуються наступні
питання:
1) типи ринків, на
яких діє фірма;
2) основні
сегменти ринків по кожному виду товарів або послуг;
3) фактори, що
впливають на попит на кожному з сегментів ринку;
4) перспективи
зміни потреб покупців і можлива реакція компанії на ці зміни;
5) реальний стан і
прогнози розвитку ємності використовуваних сегментів ринку на найближчий час і
на більш віддалену перспективу;
6) реакція ринку
на нові товари.
У деяких
бізнес-планах в окремий розділ виділяється оцінка конкуренції на ринках збуту.
Цей розділ присвячено аналізу ринкової кон'юнктури, характеристиці конкурентів,
їх стратегії і тактиці. Оцінюючи діяльність конкурентів, необхідно дати
відповідь на наступні питання:
1) наскільки
область діяльності фірми піддається змінам;
2) чи велике число
фірм, які пропонують подібні товари та послуги;
3) яку частину
ринку контролюють фірми-конкуренти;
4) як ідуть справи
у фірм-конкурентів з доходами, впровадженням нових технологій, рекламою і після
продажне обслуговування;
5) що є предметом
найбільш жорсткої конкуренції в цій сфері діяльності (ціна, якість, після
продажне обслуговування і тощо)?
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 |