Учебное пособие: Економічний ризик

·  Область критичного ризику .

У границях цієї області можливі втрати, величина яких перевищує розміри розрахункового прибутку, але не перевищує загальної величини валового прибутку. Коефіцієнт ризику  в четвертій області знаходиться в межах 50–75%. У цій області фірма може здійснювати різні види лізингу: оперативний лізинг (підприємства, фірми-виробники не реалізують свою продукцію, а передають її в оренду); лізинг нерухомості (передача в оренду цільових об'єктів терміном на 15–20 років); лізинг, що фінансує, (лізингові компанії передають в оренду машини й устаткування, виготовлені різними підприємствами і фірмами терміном від 2 до 6 років); вкладати фінансові інвестиції в придбання цінних паперів інших акціонерних товариств і підприємств. Такий ризик не бажаний, оскільки фірма піддається небезпеки утратити весь свій виторг від даної операції.

·  Область неприпустимого ризику .

У границях цієї області можливі втрати, близькі до розміру власних засобів, тобто настання повного банкрутства фірми. У цьому випадку прострочена заборгованість за позикою складає 100%, великий ризик зв'язаний із вкладенням коштів і майна в заставу під банківські кредити.

Коефіцієнт ризику  в п'ятої області знаходиться в межах 75–100%.

Приклад 2.1. Для визначення максимального рівня ризику  по одному з видів господарської діяльності фірми, наприклад. Зведення будинків і споруджень і їхнє фінансування за рахунок державних капітальних вкладень з гарантією уряду Росії, використовуються статистичні дані про виконання такої роботи фірмою за ряд останнього років. Для цієї мети використовується графік Лоренца.

Таблиця 1.

Припустимо, що загальна частота виникнення утрат фірми  визначається по формулі 2.1.;  у 2000 році,  у 2001 році,  у 2002 році. Це відповідає сумі частот виникнення втрат у 2–5 областях ризику (див. мал. 2.1.) з розподілом у крапках А1, Б1, У1    , Г1, згідно даних, приведених у таблиці 1. Рівень ризику  визначається по частоті виникнення втрат. Для побудови графіка частоти вибудовуються у висхідний ранжирований ряд по обсязі явищ, потім обчислюються кумулятивні (накопичені) підсумки. У нашому прикладі кумулятивні підсумки за 2002 рік означають, що частота утрат у II області – 5%, III-я – 25%, IV-я – 65%, і в V-й – 100% усіх утрат. Далі береться квадрат 100х100 і на вертикальній осі відкладають кумулятивні підсумки частот, а на горизонтальної – кількість областей, для чого відкладений відрізок розбивається на рівні частини по числу цих областей. Відклавши на графіку проти відповідних кумулятивних підсумків крапки і з'єднавши їхньої плавної кривої, одержимо лінію Лоренца (мал. 2.2.). При відсутності втрат, тобто при роботі фірми в безризиковій області, , лінія Лоренца буде представляти пряму. Якщо , тобто рівень ризику підвищується, частота виникнення втрат буде розподілятися нерівномірно.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11