Учебное пособие: Словник слів іншомовного пожодження економічного змісту
Факторія (англ. ’factory’ ß лат. ’factor’ – той, що робить) – віддалена філія торговельної контори (переважно
закордонна).
Фактотум (лат. ’fac totum’ – роби все) – довірена особа, яка виконує доручені завдання.
Фактура (лат. ’factura’ – обробка, побудова) – рахунок на
проданий товар із зазначенням його кількості й вартості.
Фальсифікат (лат. ’falsificatum’ – підроблене) – підроблений продукт.
Фальсифікація (лат. ’falsificatio’ – підробка) – вчинена з
корисних мотивів підробка чогось, зміна вигляду або властивостей предмета й
надання йому такого зовнішнього вигляду, який не відповідає його справжній
суті.
Фас (англ. ’FAS’ ß ’Free Alongside Sheep’) – умова, яку застосовують у
контрактах купівлі-продажу для визначення зобов’язань продавця і покупця з
поставки товару та встановлення цін. Використовують для річного та морського
транспортування товарів.
Федерація (лат. ’feederatio’ – союз) – союз товариств або
організацій.
Ферма (фр. ’ferme’ ß лат. ’firma’ – орендна плата) – приватне
капіталістичне сільськогосподарське підприємство на власній або орендованій
землі.
Фермер (англ. ’farmer’ ß лат. ’firmarius’ – орендар) – орендар або власник землі, який веде на ній
господарство головним чином за допомогою найманої праці.
Фідуціарна
емісія (лат.
’fiducia’ – довіра + ’emissio’) – частка банкнотної
емісії, яку не забезпечено металевим запасом емісійного банку.
Фікс – 1) установлена ціна на
товари; 2) точно визначена сума винагороди.
Філія (лат. ’filialis’) – організація, яка є
частиною іншої організації (підприємства) - юридичної особи. Знаходиться поза
місцем її розташування.
Фірма (італ. ’firma’, букв. – підпис ß лат. ’firmus’ – міцний, надійний) – найменування
господарського, торговельного чи промислового підприємства, яке має право юридичної особи.
Фіск (лат. ’fiscus’) – державна скарбниця.
Фіфо (англ. ’FIFO’ ß ’first-in-first-out’) – 1) метод бухгалтерського обліку
товарів за ціною першої партії, 2) метод розрахунку відсотків з дострокової
частково вилученої плати з банків (суми, внесеної першою на вклад).
Фліпер (англ. fliper) – 1) агент, який виконує
короткотермінові фінансові операції; 2) особа, що продає акції одразу після їх
купівлі.
Фломаркт (нім. ’flomarkt’) – місце продажу поношених речей.
Флотинг - вільні коливання валютного
курсу.
Флоут - (англ. float – коливатися, вільно пливти) – 1)
сукупність акцій компанії, випущених на ринок; 2) час між пред”явленням чека і
його оплатою або списанням коштів із рахунка.
Фоб (англ. ’FOB’ ß ’free on board’, букв. – вільно на борту) – вид
зовнішньоторговельної угоди, пов’язаної з морським перевезенням товарів.
Фонд (фр. ’fond’ ß лат. ’fundus’ – основа) – 1) запаси,
ресурси, нагромадження; 2) кошти або матеріальні засоби, призначені для
якої-небудь мети; 3) цінні папери, що дають прибуток; 4) громадська
організація, що займається збиранням та розподілом коштів на певні соціальні
потреби.
Фондова біржа – ринок цінних паперів.
Форвард-ринок (англ. ’forward’) – ринок, на якому угоди
укладаються протягом довгого періоду.
Форвардна
покупка –
покупка з отриманням товару в пізніший строк.
Формуляр - (нім. - formular) 1) бланк (картка), куди
вносять основні відомості про щось (напр., про споруду, механізм, про їх
експлуатацію). 2) бібліографічна облікова картка.
Форс-мажор (фр. ’force majeure’) – 1) обставини, що не можна
подолати; 2) положення контракту купівлі-продажу, які передбачають
відстрочування його виконання у зв’язку з причинами, що не залежать від сторін,
що роблять його виконання неможливим.
Фортейтинг (фр. ’a fortait’) – специфічна форма кредитування
торговельних операцій, що полягає в купівлі у продавця товару векселів,
акцептованих покупцем цих товарів.
Форум (лат. ’forum’ – площа, двір) – широкі
представницькі збори – з’їзд, конференція, конгрес.
Франко (італ. ’franco’, букв. – вільний) – вид
торговельної угоди, за якою частину витрат на транспортування товарів
покладають на постачальника (продавця); Ф.-вагон – вид угоди, коли покупець
сплачує за перевезення з моменту завантаження товарів у вагон.
Франкування - (англ.- franking) – 1) сплата поштових перевезень шляхом
наклеювання марок.2)Оплата наперед перевезення багажу, вантажів. 3)порядок
включення у ціну витрат на транспортування і зберігання вантажів.
Франчайзі – дрібний підприємець, який
відкриває свою справу під керівництвом франчайзера (велика торговельна або промислова
фірма).
Франшиза (фр. ’franchise’ – вільність, привілей) – межі
відхилення кількості поставленого товару від зазначеної в договорі (в
процентах).
Фрахт (нім. ’fracht’ – вантаж) – плата за перевезення вантажів водним шляхом або за
використання суден протягом певного часу.
Фрахтувати (нім. ’frachten’) – наймати судно для
перевезення вантажів.
Ф’ючерс – 1) ф’ючерсний контракт; 2) контракт
із визначеним строком поставки.
Ф’ючерсна
угода –
термінова угода, яка передбачає купівлю-продаж права на товар з поставкою в
майбутньому. При цьому партнери не розраховують передати один одному цінності,
які купуються або продаються. Мета угоди – одержання різниці в ціні за перiод між укладанням контракту і його виконанням.
Х
Хайринг – середньострокова оренда
майна.
Хедж (англ. ’hedge’) – 1) страхування від ризиків
несприятливих змін цін; 2) ф’ючерсний контракт, що служить для страхування від
ризиків несприятливих змін цін.
Хеджер (англ. ’hedger’) – будь-яке підприємство,
банк, фермер або інший господарський об’єкт, що здійснює операції на ф’ючерсній
біржі – хеджування.
Хеджування (англ. ’hedging’) – операції на біржах, що
дозволяють страхуватися від несприятливих змін цін; доповнення до звичайної
комерційної діяльності промислових , торговельних фірм тощо угод на ф’ючерсній
біржі. Розрізняють хеджування купівлею та хеджування продажем.
Холдинг (англ. ’holding’) – вид підприємництва, суть
якого полягає в придбанні контрольних пакетів акцій різних компаній з метою
встановлення контролю за їхньою діяльністю та отримання доходів у вигляді
дивідендів.
Холдингова
компанія
(англ. ’holding company’) – компанія, яка сама не має
виробничих підприємств, а володіє акціями інших компаній.
Ц
Цедент – (англ. Cedent) кредитор, який передає право на
отримання грошей за векселем або іншим грошовим зобов”язанням іншій особі.
Ценз (лат. Census) 1) У Старод.Римі
періодичний перепис майна громадян для оподаткування 2)У Західній Європі за
середньовіччя подать (чинш)3) Характерні ознаки, за якими явища й об”єкти, що
їх вивчають, відносять до досліджуваної статистичної сукупності (напр., ц.
промислового підприємства) 4)Умови допущення особи до користування тими чи
іншими політичними правами (виборчий ц.).
Цент (англ. ’cent’ ß лат. ’centum’ – сто) - розмінна монета
США, Канади, Нідерландів та деяких інших країн.
Централізація (лат. ’centralis’ – серединний) – 1)
зосередження керівництва в єдиному центрі; 2) Ц. капіталу – процес об’єднання
окремих капіталів у один великий.
Централізм (лат. ’centralis’ – центральний) – принцип
організації системи управління, що полягає в підпорядкуванні місцевих органів,
ланок управління центральним.
Цесіонарій (англ. ’cessionary’) – правонаступник, особа,
якій передається право на операції з будь-чим або на власність.
Ч
Чарти – графіки цін, які
застосовуються для обліку шляхом прогнозування. Прогноз здійснюється шляхом
ідентифікації фігури та інших графічних сигналів, що з’являються на графіках.
Чартинг (англ. ’charting’) – складання діаграм та
графіків з аналізу ринку з метою визначення його стану та для прогнозування цін
або середньої ціни.
Чек (англ. ’check’) – 1) складений за встановленою формою документ, який містить письмове
розпорядження власника рахунку (чекодавця) кредитній установі сплатити певну
суму грошей чековласнику; 2) талон каси, який підтверджує сплату певної суми за
товар або надання послуги.
Ш
Шеф (фр. ’chef’ – голова, керівник) – у капіталістичних країнах
загальна назва начальника установи, підприємства, відділу тощо.
Шоу-бізнес (англ. ’show business’) – мистецтво розваг; теле- та
радіопередачі, професії, підприємства, що належать до нього.
Шоуїнг – термін рекламного бізнесу,
який означає ступінь охоплення даної місцевості, населеного пункту, автотраси
тощо засобами реклами на щитах, панелях, плакатах.
Штат (нім. ’staat’ – держава) – постійний склад працівників
підприємства, установи чи організації.
Штраф (нім. ’strafe’, букв. – покарання) –
грошове стягнення, що його накладає суд або адміністративний орган.
Штейкбрехер (нім. ’streikbrecher’ ß ’streik’ – страйк + ’brechen’ – ламати) – робітник, який
не бере участі в страйку, або той, кого завербували підприємець або держава для
заміни страйкуючого.
Штрихкод (нім. ’strich’ + фр. ’code’) – автоматична ідентифікація товару
у вигляді смужок на етикетці. Використовується також на кредитних банківських
картках, на складах, на виробництві тощо.
Ю
Юрисконсульт (лат. ’jurisconsultus’ – правознавець) – постійний консультант з правових
питань в установах, на підприємствах, в організаціях.
|