Учебное пособие: Словник слів іншомовного пожодження економічного змісту

Маркетинг (англ. ’marketing’ – торгівля, продаж) – комплексна система заходів з організації управління виробничо-збутовою діяльністю, що грунтується на вивченні ринку з метою максимально можливого задоволення потреб покупців.

Маркувати (фр. ’marquer’) – ставити на виріб або упаковку клеймо з технічною характеристикою продукції із зазначенням виробника. Матракаж (фр. ’matraguage’) – радіотелевізійна реклама, в якій нескінченно повторюються фрази (малюнки, пісеньки, мовні трафарети тощо) до знесилення слухача (глядача).

Медіо (лат. ’medium’ – середина) – строк виконання біржових угод, встановлюється на середину місяця.

Менеджери (англ. ’managers’ ß ’manage’ – керувати) – специфiчний соціальний прошарок сучасного суспільства, включає найманих професійних керуючих (директори підприємств, керівники окремих підрозділів) у концернах, трестах.

Менеджмент (англ. ’management’ – управління) – мистецтво керування інтелектуальними, фінансовими, сировинними, матеріальними ресурсами з метою найбільш ефективної виробничої діяльності.

Меркантильний (фр. ’mercantile’ ß італ. ’mercante’ – торговець) –
1) торговельний, комерційний; 2) переносно – своєкорисливий, пов‘язаний з матеріальною вигодою.

Модус вівенді (лат. ’modus vivendi’, букв. – спосіб життя) – у міжнародному праві – тимчасова, звичайно короткострокова угода, що її укладають, коли обставини не створюють умов для досягнення постійного або довготривалого договору.

Моніторинг (англ. ’monitor’) – систематичне співставлення дійсного становища фірми або організації з бажаним.

Монополія (гр. ’monos’ – один + ’poleo’ – продаю) – 1) виключне право на володіння чим-небудь або здійснення якихось заходів; 2) характерне для капіталізму панування в певній галузі; 3) зосередження будь-чого в розпорядженні держави, однієї організації, фірми, особи тощо.

Монопсія (гр. ’monos’, ’opsonia’) – ситуація на ринку, коли одному покупцю протистоїть велика кількість продавців. Найбільш типовим проявом М. є державні закупки сільгоспродукції, озброєння тощо.

Мораторій (лат. ’moratorius’ – затримуючий, уповільнюючий) – відстрочка платежів, встановлена урядом на певний час у зв’язку з настанням надзвичайних обставин – війни, стихійного лиха тощо.

Мультипак (англ. ’multipack’) – контейнерна упаковка, в якій знаходиться декілька одиниць індивідуального упакованого товару.

Н

“Нау” рахунок (англ. ’NOW’ ß ’negotiable orders of withdrawal’ + ’account’) – різновид рахунків, які займають проміжне положення між ощадними та поточними рахунками. Їх характерна особливість полягає в тому, що їх власники мають право за повідомленням за 30 днів виписувати накази „про вилучення” коштів i використовувати їх (накази) для платежів нарівні з чеком.

Націоналізація (фр. ’nationalisation’ ß лат. ’natio’ – народ) – вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі, промислових і транспортних підприємств або цілих галузей народного господарства.

Нетто (італ. ’netto’, букв. – чистий) – 1) вага товару без упаковки; 2) ціна товару за вирахуванням знижок; 3) чистий прибуток або доход бюджету після вирахування витрат.

Новація (лат. ’novatio’ – оновлення) – 1) припинення зобов’язання сторін, заміна його іншим, новим зобов‘язанням;

2) у праві – угода про заміну одного зобов’язання іншим, яка приводить до припинення існуючого між ними зобов’язання й виникнення на його основі нового; 3) нововведення.

Номінал (лат. ’nominalis’ – іменний) – вартість, вказувана на грошових знаках, акціях та облігаціях – номінальна вартість; 2) зазначена в прейскуранті або на товарі його ціна – номінальна ціна.

Норматив (лат. ’normatio’ – впорядкування) – економічний або інший показник норм, відповідно до яких виконується будь-яка робота.

Ностро (англ. ’nostro account’) – рахунок, який має банк у свого кореспондента для внесення сум, що надходять; з цього рахунку ж здійснюються також платежі за дорученням банку.

Нотаріус (лат. ’notarius’ – писар) – службова особа, яка засвідчує, оформляє різні юридичні акти (договори, заповіти, доручення).

Ноутбук (англ. ’notebook’) – тип портативного мінікомп’ютера у вигляді книги.

Нотифікація (лат. ’notifico’ – оповіщаю) – у цивільному праві буржуазних країн – повідомлення векселедержателем векселедавця про опротестування виданого ним векселя.

Ноу-хау (англ. ’know how’ – знати, як) – у сучасних міжнародних економічних відносинах форма обміну фахівцями, технічною документацією, рекомендаціями щодо впровадження й використання технічних досягнень.

Нувориш (фр. ’nouveau riche’, букв. – новий багач) – особа, яка спритно і швидко збагатіла на спекуляціях; багатій-вискочка.

О

Облігація (лат. ’obligatio’ – зобов‘язання, порука) – цінний папір, що дає власникові доход у вигляді процента чи виграшу.

Обліго (італ. ’obligo’ ß лат. ’obligo’ – зобов’язую) – 1) сума заборгованості по векселях; 2) банківські книги особистих рахунків, у яких обраховують заборгованість окремих осіб по векселях.

Овердрафт (англ. ’overdraft’) – форма короткострокового кредитування, яку практикують банки. Виникла в Англії. Суть О. полягає в тому, що клієнтові банку надається право у визначених межах розрахуватися чеками на суми, що перевищують залишки на його поточному рахунку.

Олігархія (грец. ’oligarchia’, букв. – влада небагатьох) –

1) одна з форм державного правління, за якої політичне й економічне правління здійснюється невеликою купкою багатіїв; 2) О. фінансова – невелика група власників, яка фактично підпорядковує весь апарат держави і визначає її внутрішню й зовнішню політику.

Олігополія (грец. ’oligos’ – небагато + ’poleo’ – продаю) – панування в деяких галузях промисловості кількох компаній на відміну від монополій.

Олігопсонія (англ. ’oligopsony’) – ситуація на ринку, коли достатньо обмеженій кількості покупців протиставлена велика кількість продавців.

Оперативний (лат. ’operativus’ – діяльний) – 1) той, що стосується операції, випливає з неї, супроводиться операцією; 2) той, що вміє швидко виконувати завдання; дійовий.

Операції “своп” (англ. ’swap’ – обмін) – операції з купівлі (продажу) якогось активу на умовах термінової поставки (угода “своп”) з одночасним укладанням зворотної угоди на визначений строк. Існують валютні, відсоткові О.с. Нерідко О.с. здійснюється iз золотом. Якщо О.с. здійснює центральний банк, то вона дозволяє йому без фактичного зменшення золотих резервів отримати кредити.

Опціон (лат. ’optionis’ – вільний вибір) – умова, що включається в біржові угоди на строк, за яким одній із сторін надається право вибору між альтернативними елементами угоди.

Ордер (нім. ’order’ ß лат. ’ordo’ – ряд, порядок) – наказ керівника підприємства, установи, організації касі на видачу або прийняття грошей готівкою.

Оферент – особа, яка надіслала оферту.

Оферта, оферт (лат. ’offertus’ – запропонований) – в цивільному праві – пропозиція однієї особи іншій укласти угоду з докладним переліком усіх її умов.

Офіс (англ. ’office’ ß лат. ’officium’ – обов’язок, служба) – в англомовних країнах – контора, канцелярія, служба.

Офсет угода (англ. ’offset’) – одна з форм зустрічної торгівлі, яка передбачає обмін товарами та послугами.

Оф-шор (англ. ’off-shore’) – центр спільного підприємництва, що надає пільги лише з фінансово-кредитних операцій із закордонними партнерами в іноземній валюті.

П

Паблік рілейшнз (англ. ’public relations’) – процес формування сприятливої суспільної думки про фірму, товари, послуги тощо.

Пагамент – оплата готівкою.

Пакхауз (нім. ’packhaus’) – закрите складське приміщення для збереження вантажів, товарів на митницях, залізничних станціях тощо.

“Парасоль цін” (англ. ’price umbrella’) – підтримання цін на певному рівні, встановленому фірмою-лідером даної галузі виробництва або торгівлі.

Паритет (нім. ’paritat’ ß лат. ’paritas’ – рівність) – співвідношення валют різних країн, вимірюване співвідношенням їх золотого вмісту.

Партнерство (англ. partnership) – юридична форма організації підприємства. Посідає проміжне місце між індивідуальним підприємством та компанією з обмеженою відповідальністю. П. – це спільне підприємство декількох осіб, кожна з яких бере участь у ньому не лише внесенням свого капіталу, а й особистою працею.

Партнершип (англ. ’partnership’) – вид товариства, прийнятий у США та Англії; П. не визнається юридичною особою і фірма П. реєструється лише у випадку, якщо вона не розкриває імені учасників товариства.

Парцель (англ. ’parcel’) – партія товару, дрібна партія вантажу.

Пасив (італ. ’passivo’ ß лат. ’passivus’ - недіяльний) – одна з двох частин бухгалтерського балансу, в якій на певну дату в грошовому вираженні відображено джерела утворення коштів підприємства, організації, установи.

Патент (лат. ’patents’ – відкритий, очевидний) – 1) документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку; 2) свідоцтво на право займатися торгівлею чи промислом; 3) П. консульський – документ, що видається консулові його урядом при призначенні в іншу країну: засвідчує надані повноваження; 4) свідоцтво, що видається кораблеві закордонного плавання про санітарний стан судна та порту, з якого він відправляється.

Персонал (лат. ’personalis’ - особливий) – особовий склад підприємства, установи тощо, сукупність кадрів однієї професійної категорії.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9