Учебное пособие: Словник слів іншомовного пожодження економічного змісту
Золотий пул (англ. ’pool’ – спільний котел) – одна з форм монополій,
яка характеризується тим, що прибуток усіх учасників надходить у загальний фонд
і розподіляється між ними пропорційно до розмірів функціонування їх коштів.
І
Імідж (лат. ’imago’ – образ) – 1) Образ ділової людини,
уявлення оточуючих про неї, часто цілеспрямовано створюване;2) Образ фірми,
товарів, послуг, який забезпечує становище на ринку. Створення схвального
відгуку про товар, послугу, поведінку людини.
Іммобілізація (лат. ’immobilis’ – нерухомий) – 1)
перетворення рухомого майна в нерухоме; 2) перетворення капіталу акціонерного
товариства в капітал одноосібних підприємців; 3) розміщення оборотних засобів у
малорухомі цінності (у процентні папери, що не котируються на біржі, та інше).
Імпорт (англ. ’import’ – ввожу) – ввезення товарів
або капіталів будь-якою країною з-за кордону.
Імпресаріо (італ. ’impresario’) – підприємець,
агент-професіонал, що організує і, як правило, фінансує концерти, спектаклі,
гастролі артистів або театральних колективів.
Інвестор (англ. ’investor’) - юридична або фізична
особа, що приймає рішення щодо внесення власних, позикових та інших залучених
майнових та інтелектуальних цінностей до інвестиційного проекту.
Індекс – цифровий показник , що
відображає у процентах послідовні зміни якогось економічного явища.
Індемнітет (лат. ’indemnitatis’ – відшкодування збитків) –
відшкодування збитків, компенсація.
Індент – разове доручення імпортера
однієї країни комісіонеру іншої на придбання певної партії товару; якщо індент
точно встановлює, у якого виробника повинна бути куплена дана партія товару і
якщо відомості про зумовлюваний товар вказані точно, то І. наз. закритим;
відкритий І. надає право комісіонеру обрати виробника.
Індосамент (нім. indossament ← лат. in – на і dossum – спина) – те саме, що і жиро.
Індосант (нім. indossant) – те саме, що і жирант.
Індосат (нім. indossat) – те саме, що і жират.
Інжиніринг (англ. ’enginnering’) – інженерно-консультаційні
послуги, виділені у самостійну сферу діяльності; комплекс послуг комерційного
характеру з підготовки і забезпечення процесу виробництва і реалізації
продукції, з обслуговування будівництва та експлуатації промислових,
інфраструктурних сільськогосподарських та інших об’єктів.
Інкаcо (італ. ’incasso’) – вид банківської діяльності, при
якій банк отримує гроші за різними документами від імені своїх клієнтів і за їх
рахунок.
Інновація (лат. ’innovatio’) – нововведення. Має такі
значення: 1) внески коштів в економіку, що забезпечує зміну поколінь техніки й
технології;
2) нова техніка, технологія,
яка є досягненням науково-технічного прогресу;
3) сучасні
дослідження в різних галузях на основі нових підходів, наукового
переосмислення.
Інсайдер (англ. ’insider’) – фізична особа, яка
завдяки своєму службовому становищу володіє конфіденціальною інформацією щодо
фірми, підприємства.
Інсталяція (фр. ’installation’) – монтаж та обладнання
підприємства або установи.
Інтенсифікація
[виробництва]
(фр. ’intensification’ ß лат. ’intensio’ – напруження, зусилля + ’facio’ – роблю) – напрям у розвитку
суспільного виробництва, за яким зростання його обсягу відбувається насамперед
внаслідок науково-технічного прогресу, підвищення рівня організації виробництва
й управління, ефективного використання технічних, матеріальних і трудових
ресурсів.
Інфляція (лат. ’infflatio’ – роздмухування, розбухання
ß ’inflo’ вдуваю) – економічне явище, що
викликається перевищенням загальної суми всіх грошових доходів, виплачуваних
населенню, і різноманітних соціальних витрат над створеною у виробництві
загальною вартістю товарної маси споживацького призначення і послуг населенню.
Іпотека (гр. ’hypothēkē’ – застава) – 1) застава
нерухомого майна для одержаної позики; 2) іпотечна позика ( І. кредит ) –
грошова позичка , яка видається банком під заставу нерухомості; 3) заставна І.
– боргове свідоцтво про заставу нерухомості, що видається банком боржнику.
К
Каверинг (англ. ’covering’) – відкуп раніше проданих
цінних паперів, товарів для припинення зобов’язань за угодами на строк,
укладений біржовими спекулянтами.
Кадастр (фр. ’cadastre’ ß ’katastichоn’ – реєстр) – опис та оцінка
об’єктів, що підлягають оподаткуванню.
Камбізм (англ. ’cambistry’) – стратегія валютних
операцій. Суть К. полягає в пошуках
більш ефективних методів переведення коштів до іншої країни.
Камбіо (італ. ’cаmbio’ – розмін) – позиковий лист, вексель.
Камбіст (італ. ’cambista’ – міняйло) – особа, що
займається вексельними операціями, а також торгівлею іноземними монетами.
“Кам-нью” (англ. ’cum new’) – певна умова при купівлі акцій
деяких корпорацій на фондовій біржі, згідно з якою покупцеві надається право на
придбання акцій нових випусків даної корпорації.
Капітал (нім. ’kapital’ ß лат. ’kapitalis’ – головніший) –1) вартість,
яка є засобом отримання додаткової вартості шляхом використання найманої праці;
к. грошовий – кошти як джерело отримання прибутку, а також кошти, інвестовані в
підприємство; к. фізичний - капітал у формі матеріальних засобів: машин,
обладнання,будівель, споруд – всього, що може бути використане для виробництва
товарів або послуг. “) переносно – вплив, авторитет; те, що становить велику
цінність.
Карт-бланш (фр. ’carte blanche’) – 1) чистий бланк, підписаний
особою, що надає іншій особі право заповнити цей бланк текстом; 2) необмежені
повноваження, повна свобода дій.
Картель (фр. ’cartello’ – папір, документ) –
асоціація незалежних промислових підприємств, виробників однотипної продукції,
організація якої передбачає досягнення монопольного контролю певного ринку.
Каско (італ.)– страхування
транспортних засобів.
Каф (англ. ’CAF’) – умова в контрактах купівлі-продажу, яка визначає зобов’язання продавця
і покупця щодо доставки товару та встановлення цін. Застосовується при
морському та річному транспортуванні в міжнародній торгівлі.
Кворум (лат. ’quorum [praesentia sufficit]’ – яких присутності достатньо) –
кількість присутніх на зборах організації, достатня для визначення зборів
правочинними.
Квота (лат. ’quot’ – скільки) – 1) частка в загальному
виробництві, збуті, експорті або імпорті продукції, яку встановлюють для
учасників монополістичних об’єднань (картелів, синдикатів); 2) розмір податку з
одиниці оподаткування.
Квотування (англ. ’quotation’) – метод оперативного
державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у
встановленні кількісних обмежень (квот) експорту або імпорту товарів.
Клерк (англ. ’clerk’, фр. ’clerc’ ß лат. ’clericus’ – духовна особа) – 1) в
Англії і США конторник, діловод; 2) Франції, Бельгії, Нідерландах діловод,
стажер при нотаріусі.
Клієнт (лат. ’clientis’) – юридична або фізична
особа, з якою підприємство знаходиться у будь-яких торговельних відносинах.
Кліринг (англ. ’clearing’) – система безготівкових
розрахунків шляхом зарахування взаємних вимог і зобов’язань всередині країни.
К. являє собою систему безготівкових розрахунків між банками, здійснюваних
розрахунковими палатами.
Ковернота
страхова (англ. ’cover’ – покривати + ’note’ – короткий запис) – свідоцтво
страхове, що видається брокером страхувачу та підтверджує укладання угоди
страхування.
Командист (фр. ’commandite’ – фінансування) – член товариства
(компанії), що зветься командитним, учасники якого несуть спільну
відповідальність у межах свого вкладу.
Комерсант (фр. ’commercant’ ß лат. ’commercium’ – торгівля) – приватний
торговець.
Комерція (лат. ’commercium’ – торгівля) – торгівля,
діяльність, спрямована на одержання прибутку.
Комівояжер (фр. ’commis’ – службовець + ’voyageur’ – мандрівний) – роз’їзний
агент торговельної фірми, який пропонує покупцям товари за зразками, каталогами
тощо.
Комісіонер (фр. ’commissionnaire’) – сторона у договорі про
торговельну комісію, що виконує доручення іншої сторони за комісійну винагороду
і за її рахунок, але від свого імені.
Комітент (фр. ’committentis’ – той, що доручає) – особа,
яка доручає комісіонерові укласти угоду від імені останнього, але за рахунок К.
Компанія (фр. ’compagnie’) – торговельне, промислове,
будь-яке інше підприємство, звичайно дрібне торговельно-промислове об’єднання
бізнесменів, підприємців.
Конвенція (лат. ’conventio’ – договір) – 1) угода,
міжнародний договір з якихось спеціальних питань; 2) договір між підприємствами
та організаціями для врегулювання питань збуту, виробництва.
Конверсія (англ. ’conversion’ – перетворення, зміна) –
перехід на випуск нової продукції, зміна структури виробництва підприємства.
Конгломерат (лат. ’conglomeratus’ – зібраний, накопичений) –
одна з форм об’єднання підприємств, фірм, що працюють без будь-якої спільності
вироблюваної продукції і технології.
Кондиція (лат. ’condicio’ – умова, вимога) – 1) умови договору;
2) норми, стандарти, якість, сорт, яким має відповідати товар (продукція) за
умовами договору.
Конкурент (лат. ’concurrens’ – той, що змагається) –
товаровиробник, розширення обсягів діяльності якого призводить до зменшення
ринкової частини іншого товаровиробника.
Конкуренція (лат. ’concurrentia’ – стикатися) – суперництво
між товаровиробниками за кращі, більш вигідні економічні умови виробництва та
реалізації товарів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 |