Учебное пособие: Сімейне виховання (освітній тренінг для батьків)
У конфліктній ситуації, коли батько переживає сильні
негативні емоції, він перебуває в одній з таких позицій: висловлює пряме
негативне оцінювання дитини (позиція „обвинувач”), або використовує скарги та
вмовляння (позиція „жертви”), або намагається відсторонено-раціонально
проінтерпретувати поведінку сина чи доньки (позиція „комп’ютера”). Усі ці
реакції абсолютно неконструктивні – конфліктна ситуація зберігається, а у нього
залишається відчуття безсилля і залежності від обставин. Ті ж самі почуття виникають
і у дитини.
У таких випадках можна використати прийом „Я-повідомлення”.
„Я-повідомлення” – це усвідомлення та вислов-лення емоційного стану у зв’язку
із ситуацією, що сталася. Вико-ристання під час спілкування „Я-повідомлень”
допомагає висло-вити свої почуття, не принижуючи іншого (Порівняємо: „Я дуже
хвилююсь, коли тебе немає вдома об одинадцятій вечора” та „Ти знову прийшов
додому об одинадцятій вечора!?”)
„Я-повідомлення” – це промовляння вголос почуттів, які ви
переживаєте у неприємній для вас ситуації, визнання та формулю-вання власної
проблеми з цього приводу („Вибач, але я відчуваю роздратування, коли ти говориш
це...”, „Коли чую твої слова, я навіть не знаю, що і сказати, настільки я
розгублена”). Форму-люючи таким чином звертання, Ви усвідомлюєте власну
проблему: це – моя проблема, що я роздратована, це – мої почуття.
Важливо розуміти, що „Я-повідомлення” конструктивно змінює не
тільки ваше особисте ставлення до конфліктної ситуації, а й ставлення дитини до
неї. Адже людина завжди відчуває, що її звинувачують, незалежно від того, з
якої позиції це робиться, - „обвинувача”, „жертви” чи „комп’ютера”. Ваше щире
висловлювання своїх почуттів з позиції усвідомлення власної відповідальності за
те, що з вами відбувається, не може нікого образити чи викликати агресію, а,
навпаки, спонукає дитину замислитися над правильністю її власного вчинку.
Замість залякування, моралізування, погроз, сарказму, образ-ливих
порівнянь, наказів, осуду, принижень, прізвиськ, благань мученика, злих
пророцтв - СКАЖІТЬ „ Я”.
Поданий нижче алгоритм „Я-повідомлення” допоможе через
вираження Ваших почуттів висловити незадоволення стосовно дитячої поведінки,
поважаючи її гідність:
1.
ОПИС ПОЧУТТЯ батька, пов’язаного з неприйнятною ситуацією.
2.
ОПИС неприйнятної ПОВЕДІНКИ дитини.
3.
ЧИМ саме
ЗАВАЖАЄ така поведінка, яким
ПОТРЕБАМ не відповідає.
4.
Зрозуміло і точно сформульоване
ПРОХАННЯ, ПОБАЖАННЯ щодо очікуваного результату.
Приклади:
Мене дратує (1), що ти так голосно
включаєш музику (2) саме тоді, коли я лягаю спати (3).
Давай домовимося, - у той час, коли я лягатиму спати, ти будеш знижувати
звук або слухати музику в навушниках (4).
Щоразу, коли ти приходиш на 1 годину пізніше
(2), ніж ми домовилися, я переживаю (1), що з
тобою щось трапилося (3). Прошу, вчасно приходити додому
або телефонувати, коли затримуєшся (4).
Мені не подобається (1), що ти залишаєш
брудні речі на підлозі у ванній кімнаті (2), оскільки я
перечіплююсь (3) через них, коли йду до умивальника. Я сподіваюсь, що ти
будеш їх класти у кошик для брудної білизни(4).
Додаток 18
До завдання
„НАСЛІДКИ ПОКАРАНЬ”
На сьогоднішній день багато дослідників приходять до
висновку, що покарання дитини не призводять до ефективності у вихованні.
Підпорядкування дитини волі батька дезорганізує її емоційні процеси, гальмує
розвиток інтелекту та волі.
Коли батьки ставлять дитину, керуючись найкращими
спонуканнями, в надто жорсткі умови, мета виявляється не досягнутою, воля
дитини залишається у первинному стані, дитина стає відчуженою, замкнутою,
некерованою.
Спектр негативних наслідків покарань для розвитку особистості
дитини включає і страх втрати батьківської любові, схильність дитини до обману,
амбівалентне ставлення до батьків.
Чим більше в дитини свободи, тим менше необхідності в пока-раннях,
чим більше заохочень, тим менше покарань ( Я. Корчак).
Додаток 19
Ситуації до вправи „Наслідки покарань”
Діти принесли додому цуценя
________________________________________________________
Ваш син часто пізно встає і тому трапляється, що він
запізнюється на навчання
_____________________________________________________
Син повернувся додому дуже пізно
Додаток 20
МІНІ-ЛЕКЦІЯ
„АЛГОРИТМ ЕМПАТІЙНОГО РЕАГУВАННЯ”
Активне слухання – це навичка, на якій базуються всі без виключення
уміння, що дозволяють будувати діалог зі світом і самим собою.
Компетентність у спілкуванні з дитиною полягає в тому, щоб
навчатися різним методам комунікації і ведення бесіди, таким як, наприклад, активне,
емпатійне слухання.
Активне слухання необхідне, коли вам потрібно зрозуміти думку
дитини, тому вчіться давати уточнюючі запитання, перефразовувати думку своїми
словами.
Активне слухання включає в себе: візуальний контакт зі співбесідником,
відкрита, обличчя до обличчя, позиція до нього. Повторення суті твердження опонента
краще починати зі слів „Ти вважаєш, що...”.
Щоб не викликати агресію з боку співбесідника, потрібно
уникати не тільки критики і образ, але й прямих команд, порад. Висловлювання
своєї точки зору краще починати займенниками „я”, „мені”, „мене” („Мені
подобається...”, „Я не люблю...”), інакше Ваш співбесідник не буде сприймати
висловлювання, які стосуються особисто Вас.
Важливим є вміння емпатійно реагувати на емоційний стан
дитини при спілкуванні. Емпатія – це здібність щиро відповідати на її почуття.
Функцію емпатійного слухання добре передає метафора дзеркала:
„Я повертаю тобі самого себе для того, щоб, побачивши себе в мені, ти краще
зрозумів, що ж з тобою відбувається”. Не потрібно ніяких порад, ніяких
маніпуляцій. Ви відображаєте почуття дитини, називаючи їх по імені: „Ти
засмучений цим?”, „У твоїх словах я відчуваю біль”, „Тобі, напевно, було дуже
незручно?”
Як навчитися розуміти дитину? Почніть з простого: пригадайте,
як називаються емоції і почуття та їх відтінки.
Як правило, негативні почуття втрачають свою інтенсивність і
гостроту, коли слухач приймає їх зі співчуттям і розумінням. Намагайтеся менше
повчати чи з’ясовувати подробиці конфлікту, краще дайте можливість дитині
висловитися.
Відображення почуттів – це важлива навичка спілкування батьків з дитиною. Але ця
навичка не може використовуватися механічно. Вона може допомогти лише тоді,
коли ви спілкуєтеся щиро. У батьківсько-дитячих стосунках діючою силою ніколи
не може бути просто прийом. Найважливішою у спілкуванні є людина, яка його
використовує. Без співпереживання і щирості ніякі прийоми не діють. Щоб дитина
могла дати собі раду зі складними почуттями у складних ситуаціях, і щоб вона
могла переживати повноту радості, успіху, щастя, вона потребує нашого розуміння
та прийняття всіх її почуттів.
Тому, замість:
- заперечення почуттів – „Не бійся...”, „Не соромся...”, „Не
злись...”, „Це не привід для радості...”
- повчання та моралізування – „Ти повинна зрозуміти, що так
не робиться...”, „Ти поводишся як...”
- сарказму – „Ну, чудово, чудово, роби так далі...”, „Ніхто
краще за тебе не здатний так зіпсувати свято...”,
- готових порад „Йди на цю вечірку...”
- випитування – „Чому ти це зробила?”, „Ти був чемний у
школі?”
- захисту іншої особи – „Якби ти йому не докучав, то він,
напевне, тебе б не вдарив...”
-
жалю – „Моє ти
горечко...”, „Чому ж тобі завжди так не щастить!”, реагуй емпатійно.
Алгоритм
емпатійного реагування
реалізується через такі стадії:
a Встановіть з дитиною візуальний контакт (тобто, коли
вона сидить, краще присісти коло неї, щоб Ваші очі були на одному рівні).
a Активно слухайте.
a Вербалізуйте емоційний стан дитини ( наприклад: ”Ти боїшся”).
a Якщо потрібно, зверніться до фантазії (наприклад: „А
покажи, як тобі страшно”, - разом міцно закривають очі і починають труситися
„від страху”, така гра не тільки допомагає дитині краще усвідомити свій
емоційний стан, але й знімає напругу, допомагає зняти емоційну напругу та отримати
насолоду від веселої гри.
Додаток 21
До рольової гри „СИТУАЦІЇ”
Донька-підліток повідомила, що більше в школу не піде, тому
що їй несправедливо поставили погану оцінку.
_________________________________________________________
Ваша дитина розбила коліно та гірко плаче.
_________________________________________________________
У вашого сина в дитячому садку забрали машинку, тому він дуже
засмучений.
_________________________________________________________
Донька, в якої немає артистичних здібностей, вирішує в
майбутньому стати відомою артисткою.
____________________________________________________
Додаток 22
До завдання “ЕМОЦІЇ ДИТИНИ”
Картки
Рожеві: ОГИДА ЗЛІСТЬ СУМ СТРАХ РАДІСТЬ
Жовті: ВТІХА НУДЬГА
ПРОВИНА
ЗАХОПЛЕННЯ СОРОМ
ХВИЛЮВАННЯ ГОРДІСТЬ
БЕЗТУРБОТНІСТЬ ЗАЗДРІСТЬ
БЕЗПЕКА ТУРБОТА
ЗАХОПЛЕННЯ ЗДИВУВАННЯ
Зелені: ТОЛЕРАНТНІСТЬ СПРАВЕДЛИВІСТЬ
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 |