Дипломная работа: Сімейні традиції та їх вплив на розвиток дитячого алкоголізму
Третій період –
підлітковий і юнацький вік. Як основні причини можна назвати наступні сім:
неблагополуччя сім'ї; позитивна реклама в засобах масової інформації;
незайнятість вільного часу; відсутність знань про наслідки алкоголізму; відхід
від проблем; психологічні особливості особи; самоствердження. У цей період
відбувається формування ваблення до алкоголю, яке переростає в звичку,
приводячи в більшості випадків до алкогольної залежності дитини [12, с. 33].
Отже, одна з
причин пияцтва підлітків – посилене претендування на дорослість. Споживання
алкоголю в підлітковому і юнацькому віці вважається символом мужності,
спроможності. Внутрішня духовна обмеженість, невміння проявити себе в шкільному
колективі обумовлюють часте вживання підлітками алкоголю ради самоствердження у
вуличній групі товаришів. Сама по собі потреба в самоствердженні в підлітковому
віці звична і зрозуміла. Вся справа в засобах самоствердження. Відсутність у питущого
підлітка навиків корисної діяльності і інтересу до неї приводить його до
вживання спиртного як до форми самоствердження, спричиняючої за собою згубні
наслідки.
Але основною
привабливістю для підлітків спиртних напоїв посилюється популяризацією вживання
алкоголю в кіно, телепередачах, рекламних роликах і проспектах [12, с. 34].
У зв'язку з
різким зменшенням числа позашкільних дитячих і юнацьких установ, падінням
престижу діяльності суспільних організацій, завищеною платнею за всілякі
додаткові освітні послуги більшість підлітків випробовує надлишок вільного
часу. Об'єднані в компанії, не зайняті корисною діяльністю підлітки, як
правило, починають вживати спиртні напої. Круг активного соціального життя
обмежується проблемами і інтересами алкогольної компанії, в якій іноді можна
зустріти осіб, раніше судимих, що перебувають на обліку в інспекції у справах
неповнолітніх. Новий член такого мікроколективу майже приречений на проходження
обов'язкової програми, що починається з хуліганських дій в стані сп'яніння, а
закінчується нерідко і серйозними правопорушеннями.
Вживання
спиртного стає патологічно необхідним атрибутом проведення часу, розширяється
число мотивів і мотивів пияцтва. Вживання алкоголю стає мало не основним
значенням життя.
Тому,
психологічною передумовою розвитку алкоголізму у дітей часто стають відхилення
від норми психічного здоров'я або патологи, утрудняючи соціальну адаптацію
особи. Незалежно від причин появи дефекту у дитини порушуються гармонійні
відносини з соціумом, формується неадекватність самооцінки. Алкоголь в таких
випадках є компенсуючим чинником, що дозволяє згладити наявну дезадаптацію
особи дитини, забезпечити його безболісне входження в групу однолітків,
подолати скутість і боязкість, підвищити мовну активність, проявити приховані
можливості.
2.2 Основні прояви у поведінці дитини схильної до
алкоголізму
Спираючись на
дослідження учених науково-дослідного інституту фізіології дітей і підлітків
Російської академії освіти, які провели обстеження 1700 підлітків в різних
регіонах країни, можна виділити рівні залучення старшокласників в процес
алкоголізації. Таких рівнів виділяють сім.
Нульовий рівень
характеризує неповнолітніх, які ніколи не вживали алкоголю завдяки особистій
установці на повну тверезість. Мотиви відмови від вживання спиртних напоїв:
переконаність в негативному впливі спиртного на організм, самопочуття і
поведінка.
Початковий рівень
характеризується одиничними або дуже окремими випадками вживання спиртних
напоїв. Вживання алкоголю супроводжується комплексом неприємних відчуттів, переносимість
спиртних напоїв низька. Мотиви вживання алкоголю наступні: залучитися до світу
дорослих, поступати як всі. Ця стадія триває, як правило, 1-2 місяці.
Рівень
епізодичного вживання алкоголю характеризується знайомством з різними напоями,
що містять алкоголь. Невеликі дози спиртних напоїв викликають ейфорію. Мотиви
вживання алкоголю: підвищити настрій, знайти упевненість в собі, підвищити
комунікабельність. Цей період триває 3-4 місяці.
Рівень високого
ризику відрізняється тим, що розширяється число приводів для випивок, звично
більше двох разів на місяць. Мотиви: підвищити свій тонус або розслабитися,
весело провести час в компанії. Тривалість цього періоду 4-12 місяців. На цьому
рівні виявляється активне прагнення до вживання алкоголю, усвідомлюється його
збудлива дія. А також виявляється схильність, але ще не залежність від
алкоголю. Рівень вираженої психічної залежності від алкоголю. Алкогольне
сп'яніння перетворюється на найбажаніший психічний стан і використовується
підлітками як регулятор поведінки і настрою. Основними мотивами є: тимчасово
піти від реальності, підвищити упевненість в собі. Психічна залежність
формується протягом 1,5 року.
Саме на цьому
рівні формується психічна залежність від алкоголю. Змінюється добовий ритм
прийому спиртного. Ваблення до алкоголю відбувається тепер не тільки у вечірні
години, але і протягом всього дня, при цьому добова частка прийому зростає. При
стриманості від прийому спиртного підлітки стають дратівливими, збудливими, у
них часто міняється настрій у бік пониження, нерідко виявляється конфліктність
і агресивність. Вони перетворюються на активних ініціаторів випивок, залучаючи
до цього молодших дітей [12, с. 45].
Разом з
педагогічними і виховними діями тут необхідні медичні заходи – облік і
лікування у нарколога.
Рівень фізичної
залежності від алкоголю. Формується підвищена переносимість спиртного,
з'являється синдром похмілля, не контролюється кількість прийому алкоголю.
Мотиви: усунути погане самопочуття унаслідок попередньої випивки, відключитися
від реальності, підвищити життєвий тонус. Фізична залежність формується
протягом 3-5 років вживання спиртних напоїв.
На даному рівні
відбувається одночасно посилення психічної залежності разом з фізичною і зміна
її змісту. На цьому етапі чітко виражений похмільний синдром. В період похмілля
наголошується тривожно-пригнічений настрій, образливість, плаксивість,
порушення фізіологічних функцій організму: підвищена пітливість, дрібне
тремтіння в руках, прискорене серцебиття. На даному рівні дуже швидко
формуються патологічні риси особи, такі як дратівливість, запальність,
злісність, агресивність, грубість. Сповільнюється інтелектуальний розвиток.
Діти часто пропускають заняття, погано вчаться, іноді йдуть з будинку і
бродяжать. На даному етапі необхідне термінове стаціонарне лікування [25, с.
194].
Рівень
алкогольного розпаду особи характеризується розвитком запійного пияцтва,
зниженням переносимості спиртних напоїв, психічною залежністю від алкоголю, яка
багато в чому перекрита важкою фізичною залежністю. Мотиви: прагнення усунути
хворобливий стан. В цьому випадку також необхідне термінове стаціонарне
лікування.
Історія знає
сумні випадки, коли прекрасні художники, письменники або вчені ставали
алкоголіками Є чимало талантів, на чиє життя «зелений змій» кинув трагічну тінь.
Але дуже помиляються ті, хто вважає, ще алкоголь сприяв творчій, діяльності цих
людей. «Алкоголь, – писав І. П. Павлов, – значно більше завдає горя ніж
радості, всьому людству, хоча його і вживають задля радості. Скільки
талановитих людей загинуло через нього!» [25, с. 203].
Дуже часто можна
почути такий вислів: «Алкоголь може розв'язати язика навіть тим, хто вміє міцно
тримати його за зубами». Тому наведемо декілька випадків, які підтверджують
негативні прояви у поведінці підлітків, які вживають алкоголь.
Отже. у кожного з
нас є друзі, і кожному приємно провести з ними годину-другу вільного часу.
Друзі приходять, щоб провідати вас, поговорити про справи, обмінятися думами. І
в кожного школяра, звичайно, утворюється своє зло друзів і знайомих,
здебільшого з однокласників. Так народжується товаришування, дружба,
згуртованість.
Не вино, а саме
товариські почуття, спільність інтересів і мети – основа справжньої дружби.
Дружба – один з найкращих проявів людських стосунків. А зустрічі «друзів» з
метою пияцтва, як правило, наскрізь фальшиві. П'яні люди будь-якої хвилини
можуть посваритися через якусь дрібницю, побитися, покинути іншого в біді, як
свідчить досвід, п'яні компанії систематично приютять своїх членів до
морального і фізичного падіння.
Як правило, перша
спроба алкоголю відбувається в ранньому підлітковому віці, коли дитина – ще не
сформована особистість і не може повністю усвідомлювати ризиків, пов'язаних із
споживанням наркотичних речовин. Навіть у багатьох дорослих існують хибні
уявлення про те, що в невеликих дозах алкоголь може бути корисним для дитини.
Під тиском
реклами, ЗМІ та вже усталених традицій щодо споживання спиртного у підлітків
можуть сформуватись неправильні уявлення про алкоголь. Звичайна заборона
споживати спиртне не досить ефективна; на якомусь етапі вона може призвести до
того, що дитина спробує алкоголь в іншому місці.
Важливо говорити
з дитиною про шкідливий вплив алкоголю ще до того, як вона спробує його. Така
інформованість, можливо, і не втримає підлітка від споживання спиртного, проте
надасть йому можливість сформувати свій погляд на алкоголь і підвищити
здатність протистояти тискові з боку інших [34, с. 15].
Алкоголь – те саме, що й одноатомний
спирт. Рідина без кольору, з характерним запахом і смаком, легкозаймиста, з
температурою кипіння 78,3°.
Прийнято виділяти
побутове пияцтво, хронічний алкоголізм, алкогольні психози. З медичного погляду
алкоголь є наркотиком, з юридичного – ні. Тому в сучасній літературі іноді
використовується термін інтоксикант, в якому одночасно фіксується і отруйна, і
сп'яніюча дія алкоголю.
Алкогольні напої – це напої, які містять
алкоголь (етиловий спирт), воду та речовини, що надають йому запаху та смаку.
Загалом можна виділити п'ять типів алкогольних напоїв:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 |