Дипломная работа: Народні звичаї і традиції як засіб екологічного виховання молодших школярів
Хід заходу
а) гра"Мікрофон".
Зустріч весни, обряди, пов’язані з народженням
дитини, закликання весни, народні свята, календарні свята.
Кожна країна, кожен народ має свої звичаї, які
виробилися протягом багатьох століть. Цікавими звичаями та обрядами багата і
наша країна.
б) Читання "святкового кола"
Різдвяні свята
Різдво як символ народження, появи нового. Обряди
і звичаї, пов’язані з народженням нового, початком нового року, нового циклу
природних процесів. Колядування, щедрування, рядження, ворожіння як намагання
прогнозувати майбутній врожай, закликати вищі сили на допомогу у
сільськогосподарських роботах.
Святе Водохреща
Водохреща як символ освячення води, святості
води, її надзвичайно важливої ролі у природі, як джерела і ознаки життя. Охорона
води - багато в чому охорона всієї природи. Купання у холодній воді як ознака
здоров’я - фізичного і психічного, очищення від негативного.
Великдень
Великдень як символ відродження, оновлення,
оживлення природи, початку життєвих процесів у живій природі. Яйце, крашанка як
символ життя і народження нової істоти.
Свято матері
Матір як джерело життя будь-якої істоти. Кожне
живе має матір, без матері нема життя.
Свято Трійці
Символ єднання людини з природою, наближення
до довкілля. "Маювання" осель як символ любові до природи. Символ
буйності і всесильності природи, віри у силу довкілля, обожнення природи. Виполювання
бур’янів у Зелену суботу - ознака бажання допомогти природі очиститися від
негативного. Можна рубати гілки дерев і рвати квіти - як символ подяки вищим
силам за створення природи і людини.
Івана Купала
Свято Купала як символ оновлення природи. Перескакування
вогнища як очищення від негативного. Пошук квітки папороті як намагання знайти
універсальний засіб творення добра, щастя всьому живому. Вінкоплетення як
символ єднання з природою.
Свято Маковія
Літнє свято, пов’язане з очікуванням і
заклинанням доброго врожаю. Мак як символ великої родючості.
Свято Спаса
Спас як символ порятунку і одночасно
закликання хорошого врожаю. Паляниця з медом і маком як символ доброго врожаю.
Обговорення приказки: "Від Введення до
Благовіщення земля відпочиває та сили набирається". В цей час не можна
працювати на землі, оскільки земля зігрівається, рослини пробуджуються.
Традиції шанобливого ставлення до
землі-годувальниці - як прагнення зберегти майбутній урожай. Обряди освячення
поля - з тією ж метою.
Обговорення і виявлення прихованого
екологічного змісту хліборобських приказках: "На Юрка сховається в житі
курка"; "На Прокопа жита копа"; "Як прийде Ілля, то
наробить в полі гнилля"; "Дочекався Луки: ані хліба, ні муки";
"Хто не посіяв до Богослова, той не варт доброго слова" тощо. Усвідомлення,
що глибинну основу вказаного зв'язку між хліборобським змістом та екологічними
традиціями розкриває саме система календарних обрядів і традицій.
Тема. Традиції охорони дерев.
Мета: Сформувати уявлення про необхідність
охорони живої природи, викликати в учнів інтерес до традицій українського
народу у галузі охорони природи, розвивати пам’ять, мислення, уяву; виховувати
шанобливе ставлення до традицій українського народу.
Хід заходу
Обговорення дерев-символів, усвідомлення
прихованого зв’язку екологічних чинників і стереотипів, що склалися відносно
відомих дітям дерев.
Дуб - сила і міць;
довговічність, міцність, непідвладність стихіям і руйнуванню. Ритуальні обряди,
пов’язані з дубом, як символ набути такої ж міцності і довголіття.
Верба - сповіщає
про прихід весни. Обряд посвячення верби як символ пробудження живої природи. Втикання
галузок у землю як прагнення відродити природу. Верба біля криниць, води - щоб
вода була чистою і холодною (охорона води). Висаджування верб біля ярів, канав,
на піщаних пагорбах з метою уникнення ерозії ґрунтів. Висаджування верби біля
рік, озер - щоб зміцнити береги, зберегти водойми від замулення. Вербна неділя
як день висаджування дерев, відновлення природи, охорони дерев. Верба як
своєрідне позначення наявності води.
Калина - символ
України. Де росте калина, там вода чистіша. Висаджування калини біля осель,
обабіч доріг, на могилах як символ вірності, цнотливості і недоторканості
довкілля. Калина як лікувальний засіб - символ охорони природи, яка допомагає
людині.
Тополя - оберіг
осель і людських доль, символ гнучкості. Тополі очищують повітря, це символ
збереження і підтримки життя.
Священні гаї -
символ заборони нищення природи. Обряди посвячення лісу як символ його охорони
від знищення.
Тема. Традиції охорони тварин.
Мета: Сформувати уявлення про необхідність
охорони тварин, викликати в учнів інтерес до традицій українського народу у
галузі охорони тварин, розвивати пам’ять, мислення, уяву; виховувати шаноб-ливе
ставлення до традицій українського народу.
Хід заходу
Домашні тварини як годувальники і помічники
людини в господарстві. Спочатку - годування домашніх тварин, потім - власна їжа.
Обряд годування тварин освяченими продуктами
як прагнення захистити їх від хвороб.
На Юрія (6 травня) - обряд вигону худоби на
пасовище до сходу сонця з освяченою галузкою і молитвами на через цілющу росу -
прагнення захистити тварин.
Бджільництво - бджоли як "божі створіння".
Бережливе ставлення до бджіл. Святий Зосим - святий покровитель бджіл. Обряд
підгодовування бджіл освяченими продуктами як намагання охоронити їх від хвороб
і підвищити продуктивність.
Культ птахів як символ святості природи. Птахи
як символи весни, урожаю, приплоду, здоров’я і добробуту.
Урочиста зустріч птахів з вирію, випікання
обрядового печива як надія на хороший рік, символ повернення життя.
Випускання птахів на волю як природоохоронна
традиція.
Гніздо лелеки на обійсті - хороша ознака,
більша ймовірність щастя і удачі.
Заборона кривдити ластівок і руйнувати їх
гнізда - "бо хата згорить" - як природоохоронна традиція. Ластівка
приносить з вирію весну - символ остаточного оживання природи.
Заборона кривдити маленьких пташенят - "мама
їх покине".
Гріх нанести кривду птахам, захист і підгодовування
диких птахів.
Священні птахи - соловей, зозуля, ластівка,
голуб, чорногуз, лелека, чапля, жайворонок. Недобрі, але нешкідливі віщуни -
сова, сич, сорока, ворона. Шкідливі птахи - шуліка, яструб як шкідники.
Соловейко - віщун весни, співець весни та
кохання.
Зозуля - ворожка, яка віщує добре і недобре і
знає вік кожного.
Тема. Традиції охорони води.
Мета: Сформувати уявлення про необхідність
охорони неживої природи і, зокрема, водних ресурсів, викликати в учнів інтерес
до традицій українського народу у галузі охорони води, розвивати пам’ять,
мислення, уяву; виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу.
Хід заходу
Культ води як основи життя і рослин, і тварин,
і людини.
Обожнювання джерел, криниць як усвідомлення
необхідності охорони водних ресурсів.
Обряд освячення води і освячення водою -
символ її довгого збереження, віра в магічну силу води, в те, що вона може
берегти святість.
Вода як цілитель, магічний символ лікувальних
властивостей.
Охорона, побудова і відновлення криниць, очищення
джерел, обсадження водойм деревами - символ святості і прагнення берегти воду.
Освячення водних місць.
Наявність води як символ удачі і успіху. Вода
дарує людям здоров’я, силу, наснагу.
Ритуали вибору місця під криницю як символ
святості води.
З метою перевірки ефективності розроблених
матеріалів ми провели експериментальне дослідження особливостей екологічного
виховання молодших школярів засобами народних природознавчих традицій у процесі
учбової діяльності.
Практичному проведенню експерименту передував
теоретичний етап (2005/06 н. р), у процесі якого була визначена сфера
дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична
література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів з проблем
екологічного виховання та формування основ екологічної культури в учнів 3-4
класів, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження.
Практичний етап експериментального дослідження
(2006/07 н. р) був пов’язаний із розробкою шляхів реалізації гіпотези і
розв’язанням завдань експерименту, проведенням формуючого експерименту у 3
класі з метою перевірки гіпотези, продовженням та узагальненням вивчення стану
досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці. На
кінцевому етапі проводився аналіз та узагальнення експериментальних даних,
оформлялася дипломна робота та з’ясовувалися подальші перспективи використання
розробленої методики екологічного виховання молодших школярів засобами народних
природознавчих традицій у процесі навчальної діяльності.
Експериментальне дослідження проводилося на
базі 3-х класів Бояницької ЗОШ І ступеня Сокальського району Львівської області.
Формуючим експериментом було охоплено 23 учні
експериментального класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними
показниками 24 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою
навчання.
Плануючи процес екологічного виховання на
уроках "Я і Україна. Я і природа", ми враховували необхідність
наступних дій:
визначення місця і функцій процесу
екологічного виховання у структурі уроку;
передбачення методичних та практичних
труднощів, які можуть виникнути під час роботи;
визначення змісту, обсягу та форми екологічно
спрямованих завдань;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 |
