Дипломная работа: Філософький грунт та стиль літературних творів Джеляледіна Румі та Григорія Савича Сковороди. Порівняння, спільні риси.
«Головним і початковим пунктом
премудрості є знання про Бога, але для досягнення цього вищого щабля пізнання
людина повинна пізнати саму себе, пізнати свій шлях, бо неможна пізнати Бога не
пізнавши самого себе, як його творіння…»
«Людина, яка не пізнала саму себе і
не вгамувала своїх пристрастей мало чим відрізняється від тварин…»
«Угамування пристрастей обов’язкова
умова для того, щоб знайти спокій. Бо пристрасть, жага до багатства і слави є
джерелом невдоволення, скарг, печалі, ворожнечі, воєн, грабунків, злодійства…»
Ось основні точки в яких
перетинаються два генії. Я навіть не вважаю за потрібне наводити приклад з
Мевляни, дані цитат можна вважати їх перекладом.
Крім цього визнавав рівними всі
народи і всі релігії світу. «Рівними перед Богом, і рівними у вияві своєї
боротьби із силами зла за особисту свободу і за визнання Бога як вищої волі.»
поряд з цим можливо вам відомі слова Мевляни: «gel ne olursan ol, yine
gel/kafir, mecusi, putperest, yine gel…»- «Приходь хто б ти не був, все одно
приходь/невірний, язичник.., все одно приходь…»
Обидва письменника відстоювали
загальнолюдські цінності і мир, намагалися зітерти кордони між расами та
релігіями.
Щоб донести свої думки до
широких мас обидва письменники використовували доступну мову та доступний стиль
викладу глибоких істин в простих прикладах з життя.
Вражаючим є те, що Сковорода не
знаючи літературного стилю Мевляни писав в тій же літературній формі. В
турецькій літературі ми звемо її «Месневі» - невеликі повчальні оповідання,
побудовані на життєвих прикладах, в яких захований глибокий сенс.
Ці два великі генії, з’єднавши
свій зразковий спосіб життя зі своєю філософією, яка дійшла до нас в формі
літературних творів, залишили незабутній слід в серцях людей, і досі
продовжують освітлювати шлях своїх народів. Працювати над цією темою було
приємно і цікаво.
ДЖЕРЕЛА ТА
ЛІТЕРАТУРА.
1) Mevlana Celaleddin Rumi, Mesnevi Tercumesi, Ist.-1999, 6 cilt.
2) Джавелідзе Є. У истоков турецкой литератури.
Тбил.1979.
3) Суфизм в контексте мусульманской культуры.-М .:Наука.
4) Руми //БСЄ.3-є изд.-М.1975, Т.22
5) Курбанмамадов В.П. Эстетическе доктрины
суфзма.-Д.1987.
6) Степанянц Л.Т. Философские аспекты
суфизма. М,1987.
7) Кримський А. історія Туреччини.-К.; Львів,
1996.
8) Халимоненко Г. історія турецької літератури.-К.;2000.
9) Рыбальченко
Т.Э. Турецко-русский и русско-турецкий словарь. М.,2005.
10) Мацько Л.И.
Русско-украинский и украинско-русский словарь.- К.1992.
11) Смирнов В.Д. Очерк истории
турецкой литературы.-Т.1979.
12) Читтик К.А. В
поисках скрытого смысла.-М.1968.
13) Турецкая ашигская
поэзия.-М.1983.
14) Про містику і метафізику у Григорія Сковороди// сучасність.
-1992.- №12
15) Горський В.С. Історія української філософії. – к.. 1996
16) Сковорода Г.С. Повне зібрання творів. К. 1973
17) Сковорода і проблеми національної філософії. Х. 1998.
18) Глива. Образ людини в творах Сковороди. К. 2006
19) Нічик. Сковорода. Образ мислення. К. 1997.
20) Горбач Н. Невідомий Сковорода. Л. 2002
|