Курсовая работа: Аудит фінансових інвестицій
- наявність належно оформлених документів, підтверджуючих існування має
рацію у організації на фінансові вкладення і на видачу грошових коштів або
інших активів, витікаючи з цього права;
- перехід до організації фінансових рисок, пов'язаних з фінансовими
інвестиціями (ризик зміни ціни, ризик неплатоспроможності боржниками, ризик
ліквідності і ін.);
- здатність приносити організації економічні вигоди (дохід) в майбутньому
у формі відсотків, дивідендів або приросту їх вартості (у вигляді різниці між
ціною продажу (погашення) фінансової інвестиції і його купувальною вартістю, в
результаті його обміну, використання при погашенні зобов'язань організації,
збільшення поточної риночної вартості і тому подібне).
У
бухгалтерському обліку і звітності, залежно від термінів відвернення засобів і
їх цільового призначення, фінансові інвестицій підрозділяються на
короткострокових і довгострокових. До короткостроковими фінансовим вкладенням
можна віднести позики, представлені іншим економічним суб'єктам на строк до 12
місяців. Під довгостроковими інвестиціями (на термін більше 12 місяцем)
розуміють внески в статутні капітали і спільну діяльність, витрати на придбання
акцій інших економічних суб'єктів, паї, а також позики, надані іншим
економічним суб'єктам.
Основна мета
аудиту фінансових інвестиціях - скласти обґрунтовану думку аудитора про
достовірність і облиште інформації про них у фінансовій (бухгалтерською)
звітності економічного суб'єкта, що перевіряється. Щоб досягти цієї мети
аудитор в ході перевірки повинен відповісти на наступні питання:
1) Наскільки
повно і своєчасно оформлені всі необхідні документи по:
- оцінці, обліку
і інвентаризації фінансових інвестицій;
-збереженню, вибуттю (погашенню) і реалізації цінних паперів;
- обліку результатів від фінансових інвестицій.
2) Чи дотримані вимоги податкового законодавства.
В процесі аудиторської перевірки операцій з фінансовими інвестиціями слід
керуватися наступними нормативними документами:
- Ухвала "О оформленні взаємної заборгованості підприємств і
організацій векселями єдиного зразка і розвитку вексельного звернення".
- Положення по бухгалтерському обліку "Облік фінансових вкладень"
Для того, щоб сформулювати об'єктивну думку про достовірність і
законність операцій, здійснених на підприємстві з фінансовими інвестиціями,
правильності їх оформлення і віддзеркалення в бухгалтерському обліку і
звітності аудитори повинні вирішити ряд завдань:
1) Вивчити склад фінансових вкладень за даними первинних документів і
облікових регістрів.
Аудитори повинні проаналізувати дані первинних документів і облікових
регістрів і з'ясувати склад фінансових інвестицій підприємства (короткострокові
і довгострокові; державні, муніципальні і корпоративні цінні папери; паї і
акції; облігації; надані позики; внески за договором простого товариства і
ін.). Аудитори знайомляться з організацією обліку і зберігання цінних паперів.
На основі аналізу прибутковості встановлюється економічна доцільність
фінансових інвестицій, досліджується вплив відвернення засобів на показники
фінансово-господарської діяльності підприємства.
2) Підтвердити
первинну оцінку системи внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку
фінансових інвестицій.
Аудитори на основі отриманої інформації заповнюють заздалегідь розроблені
тести. За наслідками тестування встановлюється оцінка надійності систем і
порівнюється з первинною оцінкою, отриманою на стадії планування аудиту. Якщо
така оцінка виявиться нижче первинною, то необхідно скоректувати об'єм і
порядок проведення інших аудиторських процедур. Аудитори визначають об'єкти
підвищеної уваги при плануванні контрольних процедур і уточнюють аудиторський
ризик.
3) Встановити правильність віддзеркалення в обліку операцій з фінансовими
інвестиціями.
Аудитори розглядають господарські операції, в результаті яких відбулася
зміна розміру і складу фінансових інвестицій підприємства. До таких операцій
належать: надання і повернення позик, покупка і продаж цінних паперів,
безвідплатне їх отримання і передача, здійснення і отримання внеску в статутний
капітал. Вивчаючи порядок оформлення цих операцій, аудитори проводять взаємну
звірку документів, якими оформлявся рух фінансових інвестицій: договори, акти
приймання-передачі, цінні папери, сертифікати цінних паперів, виписки з реєстру
акціонерів, виписки по рахунку "депо" і ін. При цьому звертається
увага на відповідність самих документів чинному законодавству, наявність в них
всіх необхідних реквізитів і правильність проведених арифметичних розрахунків.
Для перевірки вартості окремих фінансових інвестицій (акції, долі в
статутному капіталі інших підприємств, надані позики) слід вивчити договір
купівлі-продажу цінних паперів, засновницькі договори, договори позики,
договори простого товариства, розрахунково-платіжні документи, підтверджуючі
фактичне перерахування коштів. Для оцінки правильності формування вартості
цінних паперів, необхідно з'ясувати склад витрат, пов'язаних з їх придбанням і
відбиваних по дебету рахунку 58 на відповідних субрахунках по видах інвестицій.
Окрім сум, сплачених продавцеві, витрати з придбання цінних паперів включають:
витрати по оплаті інформаційних і консультаційних послуг, винагороди, що
сплачуються посередницьким організаціям, витрати по сплаті відсотків по
позикових засобах, використаних на покупку цінних паперів до ухвалення їх до
бухгалтерського обліку, і ін. Якщо в рахунок оплати за цінні папери, що
набувають, передаються готова продукція, основні засоби і інше майно, то ці
операції відбиваються в обліку з використанням рахунків реалізації 90 і 91.
Аналогічна методика використовується при обліку внесків в статутний капітал
іншого підприємства (або просте товариство). При цьому слід перевірити
правильність віддзеркалення в обліку різниці між договірною вартістю і
балансовою вартістю переданого майна в рахунок внеску в статутний капітал
(просте товариство). Ця різниця списується на рахунок. Сальдо по рахунку повинне
підтверджуватися аналітичній інформації про склад, кількість і вартість цінних
паперів, вказану в книзі реєстрацію (обліку) цінних паперів.
Аудиторам слід підтвердити відповідність методу оцінки собівартості
цінних паперів, вживаного при їх списанні (вибутті), методу, зафіксованому в
обліковій політиці підприємства (за собівартістю кожного цінного паперу, за
середньою собівартістю; за собівартістю перших за часом придбання цінних
паперів (метод ФІФО)). Для цього вивчаються аналітичні дані, кількість, що
відображають, і собівартість придбаних і реалізованих (вибулих) цінних паперів.
Необхідно перевірити також правильність віддзеркалення в обліку фактичної
собівартості цінних паперів і фінансових результатів при їх реалізації.
Аудиторові слід встановити правильність формування, використання і обліку
резервів під знецінення цінних паперів, відбиваних на рахунку. Для цього
необхідно перевірити, що такий резерв формується в кінці року за підсумками
інвентаризації, окремо по кожному виду цінних паперів, що дійсно котируються на
біржі або спеціальних аукціонах. Підтвердженням такої обставини можуть служити
відомості, поширювані у відкритому друці, в спеціальних бюлетенях і тому
подібне Зменшення раніше сформованого резерву під знецінення цінних
допускається при зростанні ринкової вартості цінних паперів в порівнянні з їх
вартістю на момент формування резерву.
Особлива увага має бути приділене перевірці надання підприємством позик
іншим юридичним особам. Законність надання позик вивчається шляхом перевірки
укладених договорів позики і розрахунково-платіжних документів.
4) Підтвердити достовірність нарахування, надходження і віддзеркалення в
обліку доходів по операціях з фінансовими інвестиціями.
Аудитори повинні підтвердити повноту і своєчасність виконання облікових
записів. При віддзеркаленні доходів в обліку повинен застосовуватися принцип
"нарахування". Нараховані доходи повинні відбиватися у складі інших
доходів на рахунку.
Для отримання вичерпної інформації про суми і терміни нарахування доходів
по фінансових інвестиціях, аудитори можуть зробити від свого імені або від
імені підприємства запит на адресу підприємств і організацій, що виплатили
доходи (у вигляді відсотків, дивідендів і тому подібне). Отримані відомості
порівнюються з даними, вказаними в регістрах бухгалтерського обліку,
підприємства, що перевіряється.
5) Оцінити
якість інвентаризацій фінансових інвестицій.
Для цього аудиторам доцільно самостійно провести інвентаризацію.
Інвентаризація цінних паперів проводиться по окремих емітентах з вказівкою в
акті назви, серії, номера, номінальної і фактичної вартості, термінів погашення
і загальної суми. Реквізити кожного цінного паперу зіставляються з даними книг
(реєстрів), що зберігаються в бухгалтерії підприємства. Інвентаризація цінних
паперів, зданих на зберігання в спеціальні організації (банк, депозитарій і
ін.), полягає в звірці залишків сум, що числяться на відповідних рахівницях
бухгалтерського обліку підприємство, з даними виписок цих організацій.
Фінансові вкладення в статутні капітали інших підприємств, а також позики,
надані іншим підприємствам, при інвентаризації мають бути підтверджені
документами (засновницькими договорами, договорами позики,
розрахунково-платіжними документами).
Якщо результати інвентаризацій, поведених аудиторами і співробітниками
підприємства, збігаються, то можна зробити вивід про якісну інвентаризацію
фінансових інвестицій перед складанням річного звіту.
6) Підтвердити правильність документального оформлення вкладень в
статутні капітали інших організацій і спільну діяльність.
Виявлені в ході перевірки помилки і порушення фіксуються в робочій
документації аудиторів і визначається їх кількісний вплив на показники
бухгалтерської звітності.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 |