Учебное пособие: Банківські операції

• юридичних осіб;

• фізичних осіб;

• банків і фінансово-кредитних установ;

Депозитні операції – це пасивні операції з передачі до банківської установи їх власником для зберігання на визначених за домовленістю між банком і вкладником умовах, грошових коштів у безготівковій та готівковій формах в національній або іноземній валютах. Вкладником може бути юридична чи фізична особа, а також третя особа, яка відкриває депозитний рахунок за дорученням.

Депозитна операція - це операція із залучення грошових коштів юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки.

Депозити на строк оформляються спеціальним договором вкладу між банком і клієнтом, в якому передбачаються всі аспекти взаємовідносин сторін, їх права і обов’язки, ступінь відповідальності за додержання умов договору, порядок вирішення спірних питань.

Кошти на поточних (розрахункових) рахунках підприємств і організацій різних форм власності - це депозити до запитання призначені для поточних розрахунків. Відкриття таких депозитних рахунків відбувається за ініціативою клієнтів в зв’язку з потребою здійснювати розрахунки, платежі, цільове використання власних фінансових ресурсів, отримувати в своє розпорядження грошові кошти при касовому обслуговуванні банком. Для покриття операційних витрат, пов’язаних з веденням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Гроші вносяться на такі рахунки або знімаються з них як частинами, так і повністю, без обмежень. Недолік депозитів до запитання для клієнтів-власників рахунків полягає у відсутності процентних доходів по рахунку або занадто низькому їх рівні. Для банку недоліком депозитів до запитання виступає саме потенційна можливість вилучення власником грошей з рахунку.

Поточний рахунок з овердрафтом – це активно-пасивний рахунок з можливістю виникнення дебетового сальдо. На цьому рахунку на основі угоди між клієнтом і банком допускається в певному розмірі перевищення суми списання з рахунку над величиною залишку коштів, що означає отримання кредиту. Для цього рахунку більш характерним є пасивний (кредитовий) залишок.

Кошти на кореспондентських рахунках комерційних банків - це рахунки, які відкриваються в НБУ або банках-кореспондентах для здійснення розрахунків і платежів у односторонньому порядку або взаємних розрахунків між банками, в тому числі за дорученням їх клієнтів. Кореспондентські рахунки, відкриті банком в інших банках-кореспондентах називаються ностро-рахунками, а кореспондентські рахунки, відкриті іншими банками-кореспондентами в даному банку, називаються лоро-рахунками.

Вкладні рахунки населення до запитання банк відкриває фізичним особам з метою збереження й нагромадження їх коштів. Тому за таким рахунком допускаються додаткові внески протягом терміну зберігання.

Кошти на вкладний рахунок фізичної особи можна:

• вносити готівкою;

• перераховувати з власного вкладного рахунку в іншому банку;

• перераховувати з поточного рахунку.

При цьому вкладникові можуть видавати вкладний документ (ощадну книжку, сертифікат).

Ощадні вклади населення призначені для нагромадження або зберігання грошових заощаджень. Вони займають проміжне положення між строковими депозитами і депозитами до запитання. Відмінністю ощадних вкладів від строкових є те, що вони не мають фіксованого терміну зберігання, невеликі за мінімальним розміром, не потребують попереднього обов’язкового повідомлення про вилучення коштів власником рахунку, за винятком зняття. значних сум вкладу. Ощадні вклади, як і строкові, призначені не для розрахунків, а для заощадження і накопичення коштів населення.

Депозитні та ощадні сертифікати - це цінні папери, що письмово підтверджують внесення на банківській рахунок грошових коштів і надають право вкладникам на одержання після закінчення встановленого строку внесеної суми та нарахованих процентів. Депозитні сертифікати надаються юридичним особам, а ощадні - фізичним. Вони можуть бути іменними (які не підлягають продажу) і на пред’явника, які можуть вільно продаватись на вторинному фондовому ринку; строковими і до запитання, можуть існувати у паперовій і безпаперовій формах, у національній та іноземній валютах.

Капіталізація відсотків - процес нарощування депозиту за рахунок відсотків за депозитом. Подальше нарахування здійснюється на суму депозиту з урахуванням відсотків.

Страхування (гарантування) вкладів - комплекс заходів держави та центрального банку, спрямований на підтримку стійкості банківської системи. Усередині самої банківської системи склалися певні форми солідарності банків, для яких стійкість всієї системи є важливою умовою їх нормальної діяльності. Тому в деяких випадках банки самі організують страхування.

До теми 5

Позичені ресурси - це грошові кошти кредиторів та інвесторів, мобілізовані банками на певних умовах на міжбанківському та фондовому ринках. Тобто, це кошти, які банк отримує у вигляді позики від інших банківських установ, в тому числі НБУ, а також шляхом продажу власних боргових зобов’язань на грошовому ринку. Недепозитні джерела банківських ресурсів відрізняються від депозитних певними рисами:

по-перше, вони мають неперсональний характер, тобто не асоціюються з конкретним клієнтом банку, а залучаються на ринку на конкурентній основі;

по-друге, ініціатива залучення цих коштів належить самому банку.

Кількісний тендер - тендер, на якому Національний банк наперед установлює ціну (процентну ставку), за якою банки можуть одержати кредити рефінансування. Сума коштів, що пропонується для рефінансування, може оголошуватися або не оголошуватися.

Кредитор останньої інстанції - це, як правило, Національний банк України, до якого може звернутися банк або інша кредитна установа для отримання рефінансування у разі вичерпання інших можливостей рефінансування. Національний банк України має право, але не зобов'язаний, надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи;

Облікова ставка Національного банку України - виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші.

Кредитний аукціон НБУ(тендер) - це закритий аукціон з реалізації централізованих ресурсів НБУ, терміни проведення якого визначаються НБУ, а місцем їх здійснення є територіальні управління НБУ. Обов’язковою умовою допуску банку до аукціону є наявність кореспондентського рахунку банку у відповідному підрозділі НБУ, відсутність на ньому дебетового сальдо, своєчасність подання комерційним банком звітності, відсутність простроченої заборгованості за раніше отриманими кредитами НБУ. Кожний банк, який бере участь у кредитному аукціоні, може одержати не більше 50% ресурсів, запропонованих на продаж, при цьому заборгованість комерційного банку по кредитах НБУ не повинна перевищувати п’ятикратного розміру власного капіталу банку.

Ломбардне кредитування - це кредит, в якому облігації внутрішньої державної позики виступають як застава, тобто кредит надається НБУ комерційним банкам під забезпечення цінних паперів, які входять до ломбардного списку центрального банку (в Україні до нього включаються ОВДП). Ломбардні кредити надаються на строк, що не перевищує 30 днів, на підставі укладеної кредитної угоди. Заборгованість комерційного банку за такими кредитами не повинна перевищувати 75% вартості цінних паперів, які перебувають у забезпеченні. Цінні папери перераховуються на депо-рахунок у НБУ, де вони блокуються до погашення кредиту. При зменшенні вартості цінних паперів НБУ вимагає додаткового забезпечення (додаткових ОВДП). Ломбардна ставка НБУ звичайно вища за облікову.

Операції РЕПО - це фінансова операція, що ґрунтується на угоді між НБУ та комерційним банком про продаж - купівлю державних цінних паперів на певний термін із зобов'язанням зворотної купівлі - продажу їх у визначений термін або на вимогу однієї із сторін за обумовленою ціною. Така операція складається з двох частин:

перша частина (стандартне або пряме РЕПО) - здійснюється на підставі генеральної угоди щодо купівлі НБУ у комерційних банків державних цінних паперів з умовою зворотного викупу у визначений термін. При цьому НБУ випускає в обіг додатковий обсяг грошової маси, підтримує ліквідність банківської системи;

друга частина (зворотне РЕПО) - здійснюється на підставі генеральної угоди щодо продажу НБУ комерційним банкам державних цінних паперів за умовою їх викупу. При цьому НБУ вилучає з обігу надлишкову грошову масу.

Доход по операції РЕПО формується як різниця між цінами.

Ставки рефінансування Національного банку України - виражена у відсотках плата за кредити, що надаються комерційним банкам, яка встановлюється Національним банком України з метою впливу на грошовий оборот та кредитування. Національним банком України встановлюються облікова та ломбардна процентні ставки.

Рефінансування - це погашення старої заборгованості шляхом надання нових позичок, головним чином заміною короткострокових зобов'язань довгостроковими цінними паперами.

До теми 6

Безготівкові розрахунки - розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші списуються з рахунку платника і зараховуються отримувачу.

Грошовий обіг - це сукупність усіх грошових розрахунків незалежно від форми їх здійснення.

Депозитний рахунок - рахунок, який відкривається підприємству на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та установою банку на визначений у договорі строк.

Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45