Учебное пособие: Банківські операції
Розглядаючи
класифікацію операцій банку з векселями, слід звернути на балансові (основні) операції
з векселями, до яких відносяться кредитні вексельні операції, пов'язані зі
наданням або залученням коштів проти векселів чи під їх забезпечення, а також
торговельні операції з купівлі або продажу векселів. В загальній структурі ці
операції поділяються на активні (врахування векселів, надання кредитів під
заставу векселів та придбання векселів) та пасивні (переврахування придбаних
векселів, одержання кредитів під заставу векселів та продаж придбаних векселів).
Слід звернути увагу на порядок визначення юридичної та економічної надійності
векселя.
А саме, за
економічним змістом операція з врахування (дисконтування) являє собою
трансформацію комерційного кредиту у кредит банківський, адже купівля банком
векселя рівнозначна кредитуванню векселедержателя на строк, що залишився до
погашення векселя. Цей кредит називається обліковим кредитом.
У разі потреби у
ліквідності банк може рефінансуватись в інших комерційних банках, а також у
центральному банку у формі переврахування векселів, іншими словами - врахування
уже врахованих банком векселів. Використання переврахування в інших окрім
забезпечення ліквідності, цілях, однак, менш доцільне, бо в результаті його
здійснення знижується дохідність банку від облікової операції.
Методологія
здійснення операції переврахування аналогічна врахуванню банками векселів.
Операції з
переврахування векселів можуть бети безпосередньо пов’язані з рефінансуванням
НБУ банківських установ за допомогою векселів. А саме, установам Національного
банку України надано право здійснювати рефінансування комерційних банків у
формі переврахування векселів при дотриманні останніми таких умов:
- усі подані
векселі за строками оплати не повинні перевищувати 90 днів і бути такими, щоб
векселі можна було вчасно одержати у місцях їх платежу;
- подані до
переврахування векселі повинні мати не менше двох підписів, не враховуючи
підпису комерційного банку, котрий подав ці векселі, крім цього, - акцепту
платника;
- місце платежу
поданих до переврахування векселів повинно бути у населених пунктах, де є
установи комерційних банків, нотаріус або суд.
На практиці,
однак, Національний банк України не використовує векселі при рефінансуванні
комерційних банків. Операції переврахування не виконуються, а ломбардне
кредитування здійснюється виключно за допомогою ОВДП.
Розгляд
позабалансових операцій з векселями починають з гарантійних (авалювання векселя
та видача гарантії під забезпечення векселя), розрахункових операцій з
оформлення заборгованості векселями (акцептування переказних векселів та інші) та
з розрахунків з використанням векселів. Особливу увагу слід звернути на розгляд
порядку акцептного кредитування та рамбурсування.
В структурі
комісійних та довірчих операцій з векселями необхідно розрізняти порядок
інкасування та доміцилювання векселів, їх зберігання, а також купівлю, продаж і
обмін векселів за дорученням клієнтів. При розгляді вказаних питань студент
повинен знати порядок визначення платежів банку за відповідними операціями.
В темі важливо
приділити увагу напрямкам розвитку операцій з векселями провідних зарубіжних
банків країн з ринковою економікою.
Окремому розгляду
підлягає організація роботи з векселями в банку та особливості проведення
експертизи векселів.
16.2. Плани
практичних занять
Практичне заняття 8
Питання для обговорення
1. Характеристика
сутності векселя та організації вексельного обігу в Україні.
2. Класифікація
операцій банку у сфері вексельного обігу.
3. Кредитні
операції банків з векселями:
- урахування
векселів;
- вексельне
переврахування та вексельна перезастава;
- кредитування під
заставу векселів.
4. Рефінансування
НБУ банківських установ за допомогою векселів.
Практичне заняття 9
Питання для обговорення
1. Торговельні та
гарантійні операції з векселями.
2. Розрахункові
операції банків з векселями.
3. Комісійні та
довірчі операції з векселями:
- інкасування
векселів;
- оплата векселів,
у яких банк виступає особливим платником (доміциліантом);
- зберігання
векселів;
- купівля, продаж
і обмін векселів за дорученням.
4. Особливості
проведення експертизи векселів.
Перелік питань, що
вивчаються студентом самостійно
Закономірності та
порядок вексельного обігу.
Роль та місце
банків у вексельному обігу.
Порядок оцінювання
банком надійності векселів при здійсненні кредитних та гарантійних операцій з
векселями.
Джерела доходів
банку від операцій з векселями.
5. Методика
розрахунку сум, які підлягають утриманню на користь банку.
16.3 Зміст
індивідуальних завдань
1. Ознайомлення зі
змістом Законів України „Про обіг векселів в Україні” та „Про приєднання
України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон
про переказні та прості векселі”.
2. Ознайомлення зі
змістом положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в
національній валюті на території України.
16.4. Інформаційні
джерела
Про приєднання
України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон
про переказні векселі та прості векселі: Закон України від 06.07. 1999 р. №
826-ХІУ.
Про обіг векселів
в Україні: Закон України від 04.05. 2001р. № 2374-Ш.
Про цінні папери і
фондовий ринок: Закон України від 23.02. 2006 р. № 3480-ІУ.
Положення про
порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на
території України: Затв. Постановою Правління НБУ від 16.12. 2002 р. № 508.
Банківські
операції: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф.
Пудовкіна та ін.; За заг. ред.А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2008. – 608с.
Єпіфанов А.О., Маслак
Н.Г., Сало І.В. Операції комерційних банків: Навчальний посібник. – Суми: ВТД
„Університетська книга”, 2007. – 523 с.
Міщенко В.І., Слав’янська
Н.Г., Коренєва О.Г. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп.
– К.: Знання, 2007. – 796.
Васюренко О.В. Банківські
операції: Навч. посібник. – К.: 2005. – 243с.
Тиркало Р.І. Банківські
операції з цінними паперами. – Тернопіль: 2004. – 211с.
17.1. Методичні
поради до вивчення теми
Становлення та
розвиток банківської системи України сприяє подальшій універсалізації
банківської справи, розвитку та розширенню кола операцій та послуг, які може
виконувати сучасний комерційний банк. Крім основних, базових для комерційних
банків операцій, пов’язаних з формуванням банківських ресурсів, їх розміщенням
в активи та здійсненням розрахунків між клієнтами, вони виконують і нові для
них операції та послуги.
У цілому,
банківські послуги характеризуються такими основними ознаками:
- для надання
більшості послуг банкам не потрібні додаткові ресурси;
- доходи від
надання послуг банки одержують у вигляді комісії.
Комісійні доходи
обчислюються банками пропорційно сумі активу чи зобов’язання незалежно від часу
або є завчасно фіксованими.
Класифікація
послуг комерційного банку за характером надання:
1) посередницькі
послуги, до яких відносяться: посередництво в одержанні клієнтом кредиту,
посередницькі послуги банків при емісії, розміщенні і організації повторного
обігу цінних паперів клієнтів; посередництво у валютних та інших операціях
банку;
2) гарантійні
послуги, до яких належать: гарантії повернення кредиту за клієнта; гарантії
відшкодування збитків, що можуть статися через невиконання клієнтом контракту; гарантії
боргових зобов’язань клієнта (авальні операції).
3) довірчі
(трастові) послуги банку, до яких відносяться:
для приватних (фізичних)
осіб: розпорядження спадщиною, управління персональними трастами (майном,
переданим банку для управління); опікунство із забезпеченням збереження майна
(аналогічно управлінню персональними трастами); агентські функції (збереження
майна, інвестиційні та комерційні операції за дорученням власника, сплату
рахунків, операції з купівлі-продажу, юридичне обслуговування);
для підприємств (юридичних
осіб): розпорядження активами (касовими чи потоком готівки); агентські операції
(особливо при обміні випущених цінних паперів); ліквідація підприємств;
4) послуги
кредитного характеру, до яких відносять: лізинг, факторингові послуги банку,
форфейтинг,
5) Інші послуги
банку. До них відносять:
фінансовий
інжиніринг, консультативні та інформаційні послуги і т.д.
Розглядаючи
гарантійні послуги банку, необхідно відрізняти їх від поручительства. В
самостійній роботі студенти повинні звернути увагу на банківські гарантії щодо
виконання клієнтом своїх зобов’язань за торговельними і фінансовими угодами,
які можуть надаватись як у вигляді спеціального документа (гарантійного листа),
так і шляхом надпису на векселі (акцепт, аваль). У складі цих послуг також
розглядаються зобов’язання банку щодо надання клієнтам позик.
Особливе місце у
розгляді посередницьких послуг банку займає посередництво в операціях з цінними
паперами при їх розміщенні на первинному ринку (андеррайтинг), а також
брокерська діяльність з цінними паперами клієнтів за їх рахунок на підставі
договорів доручення чи комісії.
В темі також
розглядається посередництво комерційних банків у валютних операціях, а також
особливості проведення довірчих (трастових) послуг. Зокрема, розглядаючи
класифікацію довірчих послуг, слід звернути увагу на агентські послуги з управління
касовими активами підприємств при їх розрахунково-касовому обслуговуванні,
послуги депозитарію, управління коштами благодійних фондів тощо.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45 |
