Курсовая работа: Технологія післязбиральної обробки, реалізації, переробки сільськогосподарських продуктів
Відмивання
вільного крохмалю від кашки. Після виділення більшої частини клітинного соку з
крохмалем, ще залишається вільний крохмаль в кашці. Його відмивають на ситах за
принципом протитоку. Воду подають тільки на останнє, третє сито, з якого крохмальне
молоко використовують для промивання кашки, яка містить більшу кількість
крохмалю на попередньому другому ситі. Крохмальне молоко із другого сита
подається на перше сито, де відмивається крохмаль із кашки, що поступає з
катарактного сита. Після промивання кашки крохмальним молоком на першому і
другому ситах, вона збезводнюється на шнеку і подається додатково для
подрібнення (перетирання) на другій терочній машині. При цьому звільняється ще
деяка кількість крохмалю, що відмивається на третьому ситі. Залишок з третього
сита після останнього промивання водою є відходом виробництва. М'язгу
перекачують в м'язгову яму і використовують для годівлі тварин.
Молоко з
першого сита, що має найбільшу густину, спрямовується для очистки від мілкої
м'язги на рафінування. Витрати води на шнековій станції складають близько 400%
до маси картоплі.
Для
відмивання крохмалю від кашки застосовують здвоєне ротаційне сито, що
складається із рам з пробивним ситом та щіткове сито, де відмивання крохмалю
відбувається шляхом протирання кашки щітками по сітці та внаслідок подавання
великої кількості води із зрошувача.
Найсучаснші
машини для прискореного відмивання крохмалю із кашки відцентрові сита
(барабанно-струменеві, відцентрово-лопатеві). В барабанно-струменевому ситі
відмивання крохмалю відбувається у перфорованому конічному сталевому барабані,
що обертається, внаслідок подавання через сопла води під тиском. Остання
утворює проти руху кашки ніби водяний шнек, що і затримує кашку на ситі та
забезпечує однократне відмивання від неї крохмалю.
Відцентрово-лопатеве
сито за своєю будовою нагадує відцентровий насос. Тільки лопаті робочого
колеса замінені увігнутими за напрямком обертання ситами-пластинами. Під кожним
ситом розміщені три камери. Кашка по відцентровій трубі поступає в ротор під
тиском, який розвивається відцентровою силою. Крохмальне молоко проціджується
крізь сито, попадає в камери і відводиться.
Рафінування
крохмального молока. Молоко, після відділення від нього основної маси крупних
частинок м'язги, містить ще значну кількість мілкої м'язги. Тому його обробляють
один або два рази на рафінувальних ситах. Першу стадію рафінування молока
можуть проводити на барабанно-струменевих або на катарактних струшуючих ситах.
На другій стадії бажано використовувати тільки струшуючі шовкові сита. Для
рафінування можуть застосовувати ротаційні сита першого рафінування з рамками,
що мають сита № 61 та другого рафінування із ситами № 67.
Доброякісність
рафінованого крохмального молока після другого рафінування 95...98.
Виділення і
промивання крохмалю. Рафіноване крохмальне молоко, крім крохмалю, містить деяку
кількість дуже мілкої м'язги, зкоагульованих білків, залишків клітинного соку
картоплі. Сокова вода на повітрі швидко окислюється оксидазами і рожевіє, а
потім стає вишнево-брунатного кольору. Барвні речовини певною мірою
адсорбуються крохмальними зернами, погіршуючи білосніжний колір крохмалю. Це
явище стає помітним тоді, коли крохмальні зерна знаходяться в соковій воді
більше 8 год. Тому стара апаратура для відділення крохмалю тривалим
відстоюванням у відстійних чанах замінюється осаджувальними центрифугами різних
типів.
Щоб одержати
крохмаль високої якості (чистота 99,4...99,6%) треба виділити майже всі
домішки, для чого застосовують промивання.
На деяких
заводах для виділення крохмалю використовують центрифуги - пурифікатори. В них
крохмальне молоко поступає на колесо-турбіну, що обертається за рахунок
відцентрової сили протягом 1 хв. молоко розділяється по вертикалі на три шари:
на стінці спочатку осаджуються важкі домішки, потім чистий крохмаль, болотний
крохмаль і промивна вода, що утворює порожній циліндр. Після чого, приводиться
в рух ніж, який поступово підрізає шар сокової води, яка втрачає свою
швидкість і стікає через отвір. Потім ніж поступово зрізає болотний шар, який
виводиться. Чистий крохмаль після розведення водою, згущають, знову видаляють
промивну воду та болотний шар і забирають із барабана центрифуги введенням в
шар молока труби, спрямованої проти обертання барабана. Найдосконалішим
обладнанням для розділення і промивання крохмальних суспензій є гідроциклони.
Значну
частину сирого крохмалю сушать (до вологості 20%). Він добре зберігається і
транспортується.
Для
зменшення витрат тепла на сушіння і кількості утворюваної крупки застосовують
попереднє видалення вільної вологи з сирого крохмалю на центрифугах з
доведенням вологості його до 38...40 %. Якість крохмалю залежить від умов
сушіння. За високої температури і тривалої теплової дії в'язкість клейстеру
зменшується, крохмальні зерна набухають і тріскаються, крохмаль втрачає блиск
(люстр). Для сушіння найкраще застосовувати сушарки пневматичного типу. В
основу їх роботи покладений принцип миттєвого висушуваня пухкого крохмалю в
рухомому потоці гарячого повітря.
Сушать
крохмаль і в барабанних сушарках. Температура повітря, що надходить в барабан,
близько 100°С, а повітря, що виходить через пиловловлювач - 4О...5О°С.
Крохмаль
виходить із сушарки у вигляді дрібних крупок, у більшості випадків їх
розмелюють на млинах ударного типу. Після сушіння та розмелювання крохмаль
просіюють на розсійниках. Пакують його у подвійні мішки, багатошарові паперові
або плівкові мішки-вкладки місткістю 50 кг; м'які контейнери з поліетиленовими вкладками масою не більше 1 т; в пакети з паперу, поліетиленової плівки
масою 250... 1000 г. Крохмаль зберігають за відносної вологості повітря не
вище 75% в добре вентильованих складах.
Література :
1. Жемела Г.
П. Олексюк О.М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва.-
Полтава: Терра. 2003.
2. Осокіна Н. М., Гайдай Г. С.
Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Умань – 2005 р.
3. Скалецька Л. Ф. , Духовська
Т. М, Сеньков А. М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва.
Практикум. К. : Вища школа 1994 р.
4. Подпрятов
ГЛ., Скалецька Л.Ф., Сеньков A.M., Хилевич B.C. Зберіганя і переробка продукції
рослинництва,- Мета 2002 р.
5. Найченко
В.М., Осадчий О.С. Технологія зберігання і переробки плодів та овочів з
основами товарознавства - К.: Школяр, 1999.
6. Осокіна Н. М. Методичні вказівки :
1) Технологічні розрахунки процесу сушіння зерна та
насіння.
2) Післязбиральна обробка зернових мас активним
вентилюванням.
3) розрахунки по виконанню проекта розміщення на
зберігання картоплі і овочів в найпростіших сховищах.
|